Перед початком засідання Ради ЄС з економічних і фінансових питань у Брюсселі в четвер, Стефані Лозе, міністр економіки Данії, яка головує в Раді ЄС до завершення 2025 року, зробила відповідну заяву.
"Сьогодні протягом робочого сніданку ми обговоримо дуже важливу тему - фінансування України - і як Європейський Союз може продовжити сильну підтримку України. Обговоримо різні шляхи і варіанти щодо вирішення цих питань", - заявила міністерка економіки Данії.
Відповідаючи на запитання щодо впливу антикорупційного розслідування, пов'язаного з Енергоатомом, на переговори міністрів про фінансування України, Лозе зазначила: "Вкрай важливо, щоб наша підтримка України тривала. Звісно, Україні необхідно постійно реалізовувати реформи та зміцнювати всі аспекти суспільства, включаючи антикорупційні ініціативи. Проте слід підкреслити, що Україна користується потужною підтримкою з боку Європи".
На думку спікерки, репараційна позика виглядає найкращим варіантом можливого фінансування, при цьому не розкривши деталі інших опцій, про які повідомлялося в ЗМІ, зокрема позичанні коштів урядам ЄС на ринку, що передбачатиме виплату відсотків.
У цьому контексті Лозе не дала чіткої відповіді на питання, чи буде сьогодні обговорюватися пропозиція Бельгії до інших країн-членів ЄС, які мають заморожені російські активи, щодо участі в схемі репараційного кредитування.
Міністр економіки також висловила сподівання, що Норвегія, яка не є членом ЄС, долучиться до фінансування України в той чи інший спосіб, в тому числі в рамках репараційної позики, якщо вона буде затверджена.
Лозе також поділилася своїм оптимізмом щодо перспектив затвердження остаточної версії фінансування для України на 2026-2027 роки під час наступного саміту лідерів Європейського Союзу, який відбудеться в грудні 2025 року.
Згідно з інформацією, наданою Укрінформом, Фінляндія вважає, що репараційна позика є найкращим рішенням для надання фінансової підтримки Україні з метою покриття дефіциту бюджету на 2026-2027 роки.
Міністри фінансів країн ЄС зустрічаються сьогодні у Брюсселі, щоб обговорити способи надання Україні фінансової підтримки обсягом 130-140 млрд євро (152-163 млрд дол.) -- шляхом запозичення коштів або, що більш імовірно, використання заморожених російських активів.
Водночас Бельгія, на території якої розташований міжнародний депозитарій Euroclear, що володіє більшістю російських активів, виступила проти такого кроку, побоюючись юридичних наслідків.
Згідно з інформацією, Норвегія може стати на підтримку ініціативи Європейського Союзу, що передбачає використання заморожених російських активів для підтримки України. Проте країна не планує використовувати свій суверенний фонд як основну гарантію для реалізації цієї пропозиції.
#кредит #Європейський Союз #Укрінформ #Економіка #Україна #Брюссель #Євро #Долар #Суспільство #Норвегія #Фінляндія #Данія #Рада Європейського Союзу #Бельгія #Енергоатом #Euroclear
