Зображення, надане пресслужбою уряду України.
У 2024 році відбулася перша міжурядова конференція України та ЄС на рівні міністрів, що ознаменувала офіційний початок переговорів щодо членства України в Європейському Союзі. Після цього Єврокомісія приступила до аналізу українського законодавства на предмет його відповідності стандартам європейського права.
Вже цього року мають відкритися перші переговорні кластери.
Тому особливо важливим є детальний і професійний моніторинг процесу євроінтеграції. Одним із засобів оцінювання цього процесу є проєкт UAEUmeter, який стартував у вересні 2023 року. Його реалізує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій у партнерстві з Bendukidze Free Market Center та провідними фахівцями з різних секторів.
UAEUmeter аналізує загальний розвиток України в контексті євроінтеграції.
Це досягається завдяки глибокому аналізу змін у шести важливих для економіки сферах: транспорт, підприємництво та промислова політика, соціальна політика та зайнятість, цифрова трансформація, вільний рух товарів та митна сфера, верховенство права.
В цілому, концепція Acquis communautaire містить 35 розділів, кожен з яких має значення для процесу інтеграції України в Європейський Союз. З часом UAEUmeter може розширити свої можливості, включивши нові області для моніторингу прогресу України на шляху до ЄС.
Експерти проекту аналізують події, використовуючи шкалу від -3 (максимально негативний вплив конкретної події на інтеграцію України до ЄС) до +3 (максимально позитивний). Значення нуль означає нейтральний ефект.
Аналізуються порядок денний, заплановані та реальні зміни в законодавстві, а також стан і темпи імплементації. Після проведення оцінювання розраховуються показники для кожної з галузей, що формують інтегрований індекс UAEUmeter.
У 2024 році загальний показник UAEUmeter досяг максимуму в березні (1,21 бала) та перевищував 1 бал ще чотири рази: у травні-червні та вересні-жовтні.
Це були найкращі часи для впровадження євроінтеграційних змін. У червні розпочалися офіційні переговори з Європейським Союзом, а в жовтні Європейська Комісія представила звіт, в якому позитивно оцінила досягнення України та рекомендувала якомога раніше, у 2025 році, відкрити нові переговірні кластери.
У той же час, якщо порівнювати з 2023 роком, в кінці минулого року фахівці зафіксували менше оптимістичних змін: у листопаді індекс UAEUmeter знизився до найнижчого рівня з моменту початку спостережень, досягнувши 0,69 бала.
З шести напрямків, що їх аналізують фахівці в рамках UAEUmeter, у грудні спостерігалися низькі показники в п'яти з них. Єдине, що показало зростання, це вільний обіг товарів, який досяг рівня 1,32.
У листопаді найнижчу оцінку отримала сфера підприємництва та промислової політики (0,14), а в грудні аутсайдером реформ стало верховенство права (0,57). Оцінка цифрової трансформації в грудні склала 0,74, що стало найгіршим показником за весь рік.
Аналіз помісячної динаміки кожного напрямку на річному інтервалі допомагає визначити аутсайдерів та лідерів реформ 2024 року.
Основні невдахи року
Є три сфери, які одразу ж привертають увагу. Відзначимо, що в попередньому дослідженні вони не показали значного розвитку, а за підсумками 2024 року їх результати виявилися нижчими за середні показники.
Якщо загальне значення UAEUmeter протягом року в середньому щомісячно становило 0,96 бала, то в цих трьох сферах - менше 0,8.
Влада зіткнулася з труднощами у процесі лібералізації регуляторного середовища для бізнесу в умовах війни. У секторі підприємництва та промислової політики середній місячний прогрес становив лише 0,69 бала, причому в усі місяці року, за винятком червня, оцінки не перевищували одиничного показника.
В основному фахівці давали оцінку євроінтеграційним ініціативам у цій галузі на рівні "задовільно".
Перезавантаження Бюро економічної безпеки отримало досить високу оцінку (2,08), проте, наприклад, законопроєкт "Про Національну установу розвитку" викликав у експертів значний скепсис (0,15). Ініціативи з боку влади часто сприймалися з недовірою, зокрема такі проєкти, як грантова програма "Власна справа", створення "Клубу білого бізнесу" та економічна платформа "Зроблено в Україні".
Суттєва частка помітних змін стосувалася подальшої цифровізації держпослуг для бізнесу: програма uResidency, онлайн-платформа "Пульс", проєкт "єДозвіл", сервіси для е-підприємців на порталі "Дія".
Експерти висловили негативну оцінку щодо підвищення податків, яке було запропоновано у серпні (-0,78), а також щодо податкових змін, ухвалених у листопаді (-0,75). Крім того, скасування мораторію на проведення податкових перевірок у січні отримало негативну оцінку (-0,12). Ці дії не сприяли просуванню України в напрямку євроінтеграції.
Протягом року соціальна політика та зайнятість отримували середню оцінку 0,74 бала, що є досить низьким показником. Лише двічі в місяць цей показник перевищував одиницю: в березні, коли він склав 1,01, та в травні, коли досягнув свого максимуму - 1,37.
Законодавчі ініціативи та прийняті зміни в області соціального захисту часто отримують негативні відгуки. Наприклад, закон, що стосується ліквідації медико-соціальних експертних комісій та запровадження оцінки повсякденної функціональності осіб, отримав оцінку 0,26, а законопроєкт, що стосується соціального захисту дітей, які залишилися без батьківського піклування та здобувають освіту, лише 0,18. Експерти регулярно оцінюють швидкість змін у цій сфері на низькому рівні, що свідчить про їхнє невдоволення ситуацією.
Високі оцінки від експертів отримали заходи, пов'язані з євроінтеграцією, зокрема затвердження участі України в програмі ЄС "Громадяни, рівність, права та цінності" (2,46).
Відзначено конкретні кроки у напрямку інтеграції до Європейської мережі служб зайнятості, що сприяє свободі пересування працівників, а також до Європейської соціальної мережі, яка об'єднує соціальні служби більше ніж 30 держав.
Україна активно реалізовувала Стамбульську конвенцію та продовжувала узгоджувати своє законодавство з міжнародними стандартами.
Обговорення торкнулися питань свободи пересування працівників, рівності між статями, прав людей з інвалідністю, протидії насильству, а також захисту дитячих прав.
Був покращений механізм запобігання та боротьби з домашнім насильством і насильством на ґрунті статі, але законопроєкт, що пропонує нові класифікації злочинів у цій сфері, такі як сталкінг і кіберпереслідування, залишився "відкладеним в шухляду".
Ініціативи в цій соціальній сфері зосереджені на таких аспектах, як демографічні зміни, міграційні процеси, інклюзивність, доступність, професійно-технічна освіта та створення центрів життєздатності. Міністерство соціальної політики продовжує досліджувати нові підходи для організації проживання осіб з інвалідністю та літніх людей у домашніх умовах, замість того щоб розміщувати їх у спеціалізованих установах, а також прагне виховувати дітей у сімейному середовищі, а не в дитячих будинках.
Одним із ключових завдань уряду є зменшення гендерної нерівності в оплаті праці (1,3), проте термін виконання цієї мети встановлено лише на 2030 рік.
Верховенство права продемонструвало дещо кращі результати, отримавши в середньому 0,79 бала, у порівнянні з соціальною політикою та підприємництвом. Проте протягом року цій сфері лише чотири рази вдалося перевищити 1 бал — в січні-лютому, серпні та жовтні. Найнижчий показник був зафіксований у липні, становивши 0,39.
Закон, що регулює повагу до судової системи та швидкість розгляду кримінальних справ, отримав низьку оцінку (1,25). Крім того, євроінтеграційний закон "Про доброчесне лобіювання" отримав ще гіршу оцінку (-0,07).
Експерти висловили стурбованість щодо ініціативи запровадження додаткових виплат для суддів місцевих судів (-0,1), урядового проекту, що передбачав створення спеціалізованого адміністративного суду (-0,25), котрий зрештою був відхилений, а також ідеї довічного ув'язнення опозиційних політиків за їхню участь у міжнародних заходах, яку намагалися реалізувати у вигляді законопроекту про відповідальність за привласнення державних функцій (-1,5).
Невиконання Україною двох ключових вимог Міжнародного валютного фонду - відміна "правок Лозового" та заснування Вищого адміністративного суду - тільки підкреслює, що зміни у галузі правосуддя відбуваються повільно.
Однак, певні зміни все ж мали місце, зокрема у складі кадрів, що забезпечують діяльність Конституційного суду, Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя.
Деякі експерти оцінили певні призначення на понад 2 бали.
Одним із найзначніших досягнень у сфері законодавства вважається ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду разом із внесеними до нього змінами (2,33).
Кращий прогрес минулого року демонструвала транспортна галузь (в середньому - 0,98), де оцінка понад 1 бал була зафіксована у п'яти місяцях з 12, а найвища оцінка сягнула 1,52 бала у березні.
Уряд продовжує активну роботу над розвитком транспортних шляхів з Польщею, Словаччиною, Чехією, Угорщиною, Румунією та Молдовою. Це включає в себе:
Ключовою подією стало продовження "транспортного безвізу" з ЄС (2,32).
Аналогічний "безвіз" Україна продовжила з Норвегією та встановила для вантажних перевезень з Чорногорією. Всі водії міжнародних перевезень мають бути сертифіковані за європейськими стандартами до серпня 2025 року (2,18).
Попри цей позитив, середній індикатор у сфері залишався низьким частково через високі очікування: майже весь рік експерти щомісяця ставили негативні бали при оцінці задоволеності швидкістю змін у цій сфері.
Деякі ініціативи, навіть ті, що отримали нейтральну оцінку, затрималися в парламенті. Серед них – впорядкування роботи автостанцій, посилення відповідальності у сфері безпеки дорожнього руху та перевезення пасажирів автомобільним транспортом, а також заходи проти нелегальних пасажирських перевезень.
У 2025 році важливими сферами можуть стати залізничні та авіаційні перевезення. Очікується, що основні суперечки виникнуть стосовно законопроєктів, які впровадять європейську модель ринку залізничних перевезень (1,99) та передбачать розподіл "Укрзалізниці" на окремі компанії, що займатимуться вантажними, пасажирськими перевезеннями та інфраструктурним обслуговуванням (1,78).
Другий сегмент ринку викликає ще більше суперечок. Експерти оцінили дорожню карту можливого відкриття повітряного простору України в умовах війни всього на 0,76 бала.
Удосконалення також торкнулося сфери вільного обігу товарів та митної діяльності, де оцінка жодного разу не була нижчою за 1 бал, а середній показник склав 1,2. Найнижче значення зафіксовано в червні — 0,64, тоді як найвищий показник досягнуто в квітні і становив 1,59.
Деякі з ініціатив у цій області мали спільні риси з подіями в транспортному секторі, але також відбулися й суттєві зміни, зокрема у напрямку цифровізації митних процедур. Значною подією року стало продовження безмитного торгового режиму між ЄС та Україною на ще один рік, до червня 2025 року (1,68).
Уряд активно досліджував нові можливості для стимулювання експорту, зокрема підтримав ратифікацію угоди про вільну торгівлю з Туреччиною. Паралельно були представлені оновлені редакції законодавства, спрямованого на захист національних виробників від субсидованого (1,24) та демпінгового імпорту (1,35).
Міністерство економіки України оновило правила реєстрації торгових марок відповідно до стандартів Європейського Союзу (2,26). З серпня українські виробники отримали можливість вперше реєструвати продукти, які вирізняються своїми унікальними характеристиками завдяки географічному походженню з певних регіонів країни (2,02). Крім того, позитивна оцінка була зумовлена запровадженням у квітні нової Фази 5 режиму спільного транзиту (NCTS).
Визначено численні пріоритети на майбутнє.
Україна планує переглянути свою експортну стратегію в умовах війни та під час відновлення після конфлікту. Країна також має намір ввести спільний контроль з Європейським Союзом на пунктах перетворення кордону та узгодити свої технічні регламенти з європейськими нормами.
Цифрова трансформація демонструє найкращі показники динаміки, з середнім значенням 1,34 бала, при цьому понад 1 бал було зафіксовано дев'ять разів протягом року. Найнижчий показник спостерігався в грудні (0,74), тоді як максимальне значення (1,81) було досягнуто в березні.
Зміни в галузі часто мали практичне застосування, зокрема продовження розбудови 4G-мережі в Україні, запуск пілотного проєкту 5G та поглиблення роумінгу з Євросоюзом.
Україна схвалила законопроект, який передбачає створення єдиної роумінгової зони з Європейським Союзом (2,98). Країна також інтегрувалася в європейську політику "Roam like at home". У свою чергу, ЄС розпочав аналіз законодавства, чия позитивна оцінка може забезпечити Україні доступ до режиму внутрішнього ринку ЄС для надання роумінгових послуг.
Відзначалися позитивні трансформації в рамках проектів "єДозвіл", uResidency, електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, а також "Дія.Підпис".
Україна активно впроваджує сучасні підходи до регулювання штучного інтелекту (ШІ). Уряд уже підготував Білу книгу, що присвячена регуляції ШІ в країні (1,66), а також концепцію державної програми, яка передбачає застосування ШІ у ключових секторах економіки. Водночас, українські IT-компанії розпочали створення етичних норм для впровадження ШІ у свої технологічні рішення.
Ця галузь має потенціал стати однією з найперспективніших у 2025 році.
Додаткову інформацію про методологію проєкту ви можете знайти за цим посиланням.
Автор: В’ячеслав Садовничий
#Молдова #Європейський Союз #Економіка #Україна #Уряд України #Товари #Бізнес #Європейська комісія #Туреччина #Законодавство #Закон України #Ратифікація #Угорщина #Словаччина #Моніторинг #Штучний інтелект #Норвегія #Підприємництво #Румунія #Митниця #Чеська Республіка #Верховенство права #Європейська інтеграція #Інвалідність #Прогрес (історія) #Соціальне забезпечення #Реалізація #Чорногорія #Соціальна політика #Сімейне насильство #Стамбульська конвенція #Acquis communautaire
