Фінансова газета Financial Times оголосила про дефолт України у травні: які реальні події відбуваються насправді?

Україна отримала від Великої Британії понад 860 млн євро на військове обладнання ZAXID.NET

У четвер, 24 квітня, видання Financial Times поширило інформацію про те, що вже в травні 2025 року Україні може загрожувати дефолт. Це пов'язано з тим, що Україна не змогла домовитися про реструктуризацію боргу за ВВП-варантами. Що таке ці варанти, чи справді Україні загрожує дефолт і що про це кажуть в міністерстві фінансів, читайте на ZAXID.NET.

Переговори між Україною та кредиторами щодо ВВП-варантів проходили у Вашингтоні з 15 по 23 квітня, про що повідомив Міністерство фінансів у своїй заяві на біржі Euronext. Українська сторона запропонувала два варіанти реструктуризації боргових виплат, але кредитори відмовилися від цих пропозицій і натомість вимагали виплатити 75% суми вже у травні. Україна не прийняла цю умову, внаслідок чого переговори зайшли в глухий кут.

Водночас у міністерстві фінансів кажуть, що й надалі шукатимуть оптимальний варіант виходу із ситуації, що підходить для реального світу, а не того, якого вже немає.

Мова йде про масштабну реструктуризацію державного боргу України, що відбулася у 2015 році, в період, коли країна опинилася на межі дефолту унаслідок агресії Росії. Тоді країну очолював прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, а Міністерство фінансів очолювала Наталія Яресько.

Тоді було досягнуто угоди щодо формування Комітету кредиторів України та проведення реструктуризації державного боргу, що становить приблизно 18 мільярдів доларів.

Відповідно до умов реструктуризації, повідомляє Економічна правда, кредитори дали згоду на списання 20% боргових зобов'язань — це становить 3,6 мільярда доларів. Щодо залишкової суми в 14,4 мільярда доларів, терміни погашення були продовжені на чотири роки. Крім того, відсоткова ставка за обслуговування боргу зросла з 7,2% до 7,75%.

Проте списання 3,6 млрд боргу не було безумовним, адже за згоду кредиторам запропонували бонус, що мав би компенсувати суму списаного. Ідеться про ВВП-варанти - похідні цінні папери (деривативи), якими уряд України гарантував кредиторам виплати за умови певних показників в економіці України.

У даному контексті мова йде про ситуацію, коли валовий внутрішній продукт (ВВП) України демонструє ріст, що перевищує 3% на рік. У цьому випадку передбачено, що виплата становитиме 15% від суми, яка перевищує цю тривідсоткову межу. Наприклад, якщо зріст складе 4%, то нарахування відбуватиметься на 1%. Термін дії варантів триває до 2040 року. Перша виплата з боку України була здійснена у 2021 році за результати 2019 року. У 2022 році мала відбутися виплата за 2020 рік, і цей процес продовжуватиметься надалі.

Однак у 2022 році Росія розпочала масштабну агресію проти України.

У 2024 році Україна вже платила за ВВП-варантами - після домовленостей про реструктуризацію з власниками українських єврооблігацій влітку. Тоді, до слова, в медіа також говорили про ймовірний дефолт України.

У травні 2025 року Україна мала би зробити виплату ВВП-варантів за 2023 рік. Оскільки обрахунок суми виплати прив'язаний до ВВП, що в 2023 зріс на 5,5%, то може йтися про приблизно 500-600 млн доларів.

Враховуючи, що ця сума є значною для держави, яка веде боротьбу у війні, Україна під час зустрічей у Вашингтоні представила кредиторам два варіанти, які вони можуть використати одночасно, залежно від власних інтересів.

Перший варіант передбачає конверсію варантів у новий випуск єврооблігацій, запланований на 2024 рік, в рамках реструктуризації, що відбулася минулого року. Інвесторам представлено два типи облігацій, A і B, аналогічно до минулого року, з пропозицією заміни 1,35 одиниць облігацій за кожну одиницю варантів.

Друга опція передбачає зміну умов випуску ВВП-варантів зі скасуванням виплат у 2025-2028 роках і з продовженням можливості викупити варанти до травня 2029 року. При цьому з 2026 до 2029 року ціна викупу мала би прогресивно зростати з 85-ти до 100 центів.

Реструктуровані варанти, які передбачають виплати в період з 2029 по 2041 роки, повинні зберігати аналогічні характеристики, як і існуючі варанти, за винятком можливості викупу. Крім того, власникам було запропоновано отримати 36,6 центів Облігацій A та Облігацій B за кожні 100 центів варантів.

Для того щоб укласти угоду щодо реструктуризації, необхідно отримати підтримку кредиторів, які володіють 75% варантів. Проте Спеціальний комітет, що має понад 30% українських варантів, відкинув пропозицію з боку України.

Він висунув Україні пропозицію сплатити 75% від загальної суми платежу в травні та випустити нові облігації типу C з процентною ставкою 7,75% на суму 209 мільйонів доларів, термін погашення яких заплановано на лютий 2029 року. Однак Україна вирішила цю пропозицію не приймати.

В Міністерстві фінансів зазначають, що "гарантії ВВП були розроблені для економічної ситуації, яка вже не актуальна". Міністр Сергій Марченко підкреслив, що зростання ВВП України у 2023 році не слід трактувати як ознаку процвітання, оскільки у 2022 році ВВП впав більш ніж на 30%.

"Ці інструменти (ВВП-варанти - ред.) не повинні перешкоджати нашому відновленню. Наша мета полягає в тому, щоб знайти справедливе і всебічне рішення цього питання. Ми залишаємося відкритими до конструктивного діалогу з інвесторами, як це було під час успішних переговорів про реструктуризацію єврооблігацій минулого літа. Наша мета - досягти вигідного для всіх рішення, яке забезпечить довгострокову фінансову стійкість України та зміцнить довіру з боку інвесторів", - наводить слова Сергія Марченка пресслужба міністерства.

Щодо згадки Financial Times про можливий дефолт України в травні, то, як повідомляє ЕП, один із співрозмовників у Міністерстві фінансів зазначив, що журналісти "перебільшують", оскільки дефолт за варантами не викличе автоматичного дефолту за іншими зовнішніми зобов'язаннями.

У даній ситуації можна зазначити так званий частковий технічний дефолт, коли позичальник, а саме Україна, не виконав умови угоди, проте все ще здатен виконати свої фінансові зобов'язання. Це може призвести до перегляду умов угоди та нової реструктуризації боргу.

Україна неодноразово опинялася на грані дефолту, але жодного разу не стикалася з його реальністю. Навіть у випадку оголошення технічного дефолту, це не матиме суттєвого впливу на життя українців. Від минулого року міжнародні кредитні агентства присвоїли Україні статус "обмеженого дефолту".

Це може вплинути лише на репутацію позичальника і на можливе підвищення відсоткових ставок за комерційними кредитами в майбутньому. Однак Україна, яка вже третій рік стримує російську агресію та постійно відновлює критично важливу інфраструктуру після обстрілів, не має наміру звертатися до комерційних кредитів — міжнародна допомога Україні не є комерційним запозиченням.

Українці демонструють свою репутацію у світі через боротьбу з агресором.

#кредит #Росія #Українська правда #Економіка #Україна #Уряд України #Українці #Інвестор #Сполучене Королівство #Міністерство фінансів (Україна) #Облігація (фінанси) #Державний борг #Євро #Вашингтон, округ Колумбія #Валовий внутрішній продукт #Zaxid.net #Financial Times #Безпека (фінанси) #Біржа (організований ринок) #Арсеній Яценюк #Дефолт (фінанси) #Єврооблігація (зовнішня облігація) #Кредитор #Цент (валюта) #Дериватив #Наталія Яресько #Euronext

Читайте також

Найпопулярніше
Замкнена вертикаль. Що таке Вищий антикорупційний суд і чому його створення бояться політики?
Запит на справедливість або популізм?
Субсидія за новими тарифами: чи вистачить в бюджеті грошей
Актуальне
Коли ж завершиться конфлікт в Україні: Оцінка від Міжнародного валютного фонду.
В Національному банку повідомили про можливі наслідки нових тарифів США для українського експорту.
На фоні торговельної конфронтації з Америкою в Китаї спостерігається зростання інтересу до виробів із золота -- Delo.ua
Теги