Україна та США створюють спільний фонд надр з рівними частками (50/50), але прибутки від діяльності фонду почнуть розподілятися лише через 10 років. До того часу всі кошти спрямовуватимуться виключно на інвестиції в Україну, а додаткові внески повертаються перед поділом прибутку.
Про це розповіла перша віце-прем'єр - міністерка економіки Юлія Свириденко в інтерв'ю ЗМІ. Вона пояснила, що управління і володіння фондом поділено між Україною і США у співвідношенні 50/50.
Прибутки ж почнуть розподілятися лише через 10 років після старту діяльності фонду. До цього моменту всі ресурси спрямовуються виключно на інвестиції в українські проєкти. Наприклад, якщо за десять років фонд отримає прибуток у 2 мільярди доларів, з яких США додатково інвестували 1 мільярд, то спочатку повертається ця додаткова сума, а залишок ділиться порівну - по 1 мільярду кожній стороні.
Торговий представник України Тарас Качка уточнив, що початкові внески з обох боків є рівними, але в майбутньому можливі додаткові інвестиції без обмежень. Важливо, що навіть за умови нерівних подальших внесків управління залишатиметься рівноправним. Розмір додаткових внесків враховуватиметься лише під час розподілу прибутку.
За словами Свириденко, ключовим завданням переговорної команди було досягнення балансу і рівноправності в угоді. Документ не містить жодних зобов'язань щодо боргового навантаження. Він орієнтований винятково на інвестиції, розвиток проєктів та стратегічне партнерство. Це перший випадок в історії, коли США визнають Україну стратегічним довготерміновим партнером у сфері розвитку надр.
Унікальною рисою даної угоди є те, що після її ратифікації в Україні будуть створені ще два супутні документи: Угода про обмежене партнерство та Угода, що визначає принципи діяльності фонду. Ці документи матимуть комерційний характер і будуть укладені між DFC (Міжнародною фінансовою корпорацією розвитку США) та українською Агенцією з питань державно-приватного партнерства.
Як наголосила міністерка економіки, створення фонду не змінює діючі правила щодо надання ліцензій на видобуток корисних копалин. Ці процедури залишаються конкурсними. Сам фонд не братиме участі у видобутку, не здійснюватиме приватизації й не буде стороною угод про розподіл продукції. Його основна функція - фінансова підтримка проєктів.
Якщо ліцензована компанія потребує додаткового фінансування, вона може подати заявку до фонду. Проте фонд має право відмовити у цьому запиті. У такій ситуації інвестор може шукати альтернативні джерела коштів, але умови фінансування не повинні бути більш сприятливими, ніж ті, що пропонує фонд.
На брифінгу 8 травня Свириденко зазначила, що за умов швидкої ратифікації в парламенті фонд може запрацювати вже впродовж кількох тижнів. Американська сторона також висловлює готовність фіналізувати всі технічні документи в найкоротші терміни. Запуск фонду також відкриває можливість зарахування до нього контрибуцій у вигляді військової допомоги США, що додатково підсилює стратегічну вагу нової ініціативи.
Як раніше повідомляв OBOZ.UA, комітет Верховної Ради, що займається міжнародною політикою, повторно проголосував за рішення про ратифікацію угоди, пов'язаної з корисними копалинами та створенням інвестиційного фонду, підписаного зі Сполученими Штатами. До рішення було внесено поправки, які знімають з парламенту відповідальність за зміст двох додаткових угод. Наступним етапом стане затвердження цього документа в сесійній залі Верховної Ради.
#Економіка #Україна #Інвестор #Інвестиції #Прибуток (економіка) #Ратифікація #Українська мова #Документ #Парламент #Ліцензія #Приватизація #Корисні копалини #Надра #Міжнародна фінансова корпорація
