Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос про наслідки падіння режиму Башара Асада в Сирії
Сьогодні в Сирії ми спостерігаємо унікальний процес - як із попелу громадянської війни постає новітня сирійська нація. Станом на зараз можна констатувати, що режим родини Асадів, який правив Сирією десятки років, впав. Це приголомшлива подія, яка без сумніву матиме потужні геополітичні наслідки для всього регіону і може привести до так званого ефекту "доміно". Втім важливо зазначити, що сценарію зовнішньої експансії в сусідні арабські країни, яким лякають проросійські експерти, не буде. Проти такого сценарію працюють декілька чинників.
По-перше, найважливіше, що сирійці втомилися від затяжної війни і прагнуть її якнайшвидшого завершення. Розвалена економіка та інфраструктура вимагають значних зусиль для відновлення, що неможливо зробити в умовах активного конфлікту. Лідери повстанців усвідомлюють, що етап ейфорії швидко минає, і без ефективного перехідного уряду, визнаного міжнародним співтовариством, проведення нових виборів для здобуття легітимної влади є неможливим.
Водночас необхідно ініціювати широкий внутрішньополітичний діалог для визначення перспективного територіального устрою Сирії та пошуку компромісних рішень між різними групами. Не є таємницею, що ставлення представників цих угруповань до майбутньої політичної системи, ролі релігії та прав меншин суттєво відрізняється, що робить переговори та узгодження вкрай важливими, і до того ж терміновими. В певній мірі вже закладені основи для такого процесу: одним із ключових факторів успіху "Хаят Тахрір аш-Шам" стали ефективні угоди, укладені їх лідером Абу-Мухаммадом аль-Джулані з представниками інших етноконфесійних груп і племінними шейхами. Гадаю, що цей тренд матиме подальший розвиток.
Сценарій розпаду Сирії, включаючи можливе відокремлення Латакії або контрольованих курдами територій на північному сході країни, видається малоймовірним. Джулані в одному з інтерв'ю CNN підкреслив, що одним із його пріоритетів є звільнення Сирії від іноземних військових сил. Варто зазначити, що поряд із російськими та іранськими військами, частина сирійських земель перебуває під контролем Туреччини та Ізраїлю. Остання країна фактично вдерлася в Сирію в день, коли впав режим Башара Асада, створивши так звану "зону безпеки". Безумовно, питання іноземної присутності в Сирії, особливо щодо Туреччини, може бути вирішене тільки після проведення виборів нової влади. Також очевидно, що жоден сирійський уряд не визнає Голанські висоти, захоплені та анексовані Ізраїлем, як частину території єврейської держави. Який шлях буде обрано в цьому контексті, поки важко сказати, але на початковому етапі, ймовірно, повстанці утримаються від відкритого конфлікту з Ізраїлем.
Залишається невизначеним питання Хезболли. Припускаю, що сирійці прагнутимуть подальшого ослаблення шиїтського впливу в Лівані і переформатуванню ліванської політики в дусі "Кедрової революції" 2005 року.
В даний момент Іран, подібно до Росії, опинився в ролі головного програвшого. Зусилля, які Москва вклала у зміцнення свого геополітичного впливу на Близькому Сході, виявилися марними. Це є нищівним геополітичним ударом, який, ймовірно, ослабить позиції Кремля в цьому регіоні та демонструє його неспроможність захищати своїх союзників на фоні величезних втрат в Україні. Тегеран, у свою чергу, втратив так званий шиїтський коридор, який вони старанно формували з 2015 року. Поразка експедиційного корпусу КВІР "Аль-Кудс" матиме значний негативний вплив на позиції КВІР всередині Ірану, що може спонукати помірковані сили до перегляду своєї ролі в країні. Такий розвиток подій може призвести до розколу еліт в Ірані та стати початком кінця ісламістського режиму.
#CNN #Башар Асад #Росія #Економіка #Москва #Кремль (фортифікаційна споруда) #Туреччина #Близький Схід #Ізраїль #Геополітика #Іран #Експансія #Нація #Арабський світ #Тегеран #Еліта #Ліван #Сирія #Хезболла #Корпус вартових ісламської революції #Шиїти #Голанські висоти #Курди #Громадянська війна #Ісламізм #Латакія #Релігія #Кедрова революція #Шейху.
