Ватикан — це неповторна держава. З площею всього 0,44 квадратних кілометри та населенням близько 800 осіб, цей анклав здійснює значний вплив на 1,4 мільярда католиків по всьому світу. Потужний вплив завжди супроводжується великими фінансовими ресурсами.
Через закритість системи ухвалення рішень Ватикан десятиліттями вважався чи не найзагадковішою економікою світу. Він регулярно потрапляв у скандали, пов'язані з відмиванням коштів, зловживанням правом не платити податки та виплатами для врегулювання справ щодо сексуального насильства над дітьми.
Це негативно впливало на довіру до Святого Престолу, знижувало рівень пожертв і призводило до збільшення бюджетного дефіциту міста-держави. Померлий Папа Франциск намагався відновити репутацію католицької церкви, запроваджуючи реформи, спрямовані на підвищення прозорості фінансових витрат Ватикану. Однак до його фінансової системи залишається чимало питань.
Яка основна стаття доходів Ватикану і в що він інвестує? Чи загрожує анклаву банкрутство? Як Банк Ватикану був залучений до відмивання коштів?
Ватикан є однією з найзначніших організацій у світі, налічуючи понад 1,4 мільярда вірян та маючи багатий історичний спадок. Проте його фінансова система залишається загадковою: багато показників доходів і витрат є лише приблизними оцінками, основаними на фрагментарних даних та моделюванні.
Святий Престол отримує прибутки з чотирьох основних джерел: інвестицій та нерухомості, детальних пожертвувань та особистих внесків до Папи, туристичної діяльності та роботи Інституту релігійних справ (часто називаного Банком Ватикану, хоча він не виконує функції центрального банку).
У 2022 році доходи від інвестицій та управління нерухомістю становили близько 65% від загальної прогнозованої суми доходів держави-міста, яка становила 887 мільйонів доларів.
Спеціалізовані пожертви, призначені виключно для певних проектів, склали 24% від загальної суми доходів. Денарій Святого Петра, як особливий вид внесків на користь Папи, становив 6% усіх доходів, тоді як доходи від туристичної діяльності та Інституту релігійних справ принесли 5%.
У 2022 році було виділено 560 мільйонів доларів, що складає 63% бюджету, на адміністративні послуги. З цієї суми 436 мільйонів доларів пішли на лікарню Bambino Gesú, яка є найстарішою дитячою лікарнею в Римі, заснованою у 1896 році і підпорядкованою Святому Престолу.
Ще 30% коштів пішли на так звану апостольську місію, яка включає 69 організацій: підтримку церков, просвітництво та роботу дипломатичних представництв у світі.
Всі фінансові рішення приймаються Папою Римським, але повсякденне управління забезпечують чотири ключові органи. Секретаріат з економічних питань та Рада економіки (SFE та CFE відповідно) здійснюють контроль і мають повноваження над усією економічною діяльністю, пов'язаною з анклавом.
Інститут релігійних справ контролює активи, пов'язані з Папою, кардиналами та католицькими установами, на понад 5 млрд євро.
Ще одна структура - Адміністрація спадщини апостольського престолу (ASPA) - є інституційним менеджером активів Ватикану. Її завдання - підтримка та нагляд за великим портфелем активів, якими володіє Святий Престол у Римі та світі.
Важлива частина активів Ватикану - золото, яке зберігається в окремих єпархіях і в Банку Ватикану. Через закритість останнього ніхто точно не знає, скільки золота належить Святому Престолу. Утім, деякі офіційні дані все ж є: після інавгурації Франциска у 2013 році Святий Престол прозвітував, що запаси золота й інших дорогоцінних металів оцінювалися 50 млн дол. Окремо Банк Ватикану тоді зберігав запаси золота на 20 млн дол. для забезпечення інвестицій.
Інвестиційна стратегія Святого Престолу традиційно консервативна: більшість вкладень залишалися в межах ЄС та глобального Заходу. Цю стратегію часто критикували за те, що вона віддаляла гроші від менш розвинених країн. Після інавгурації вже покійного Папи Франциска у 2013 році почали впроваджувати реформи, спрямовані на фінансову підтримку країн, що розвиваються.
За словами історика Авра Манхеттена, Ватикан інвестує через структури Ротшильдів у Британії, Франції та США, через Hambros Bank та Credit Suisse - у Лондоні і Цюріху, через Chase Manhattan Bank та Bankers Trust Company - у США.
Анклав має акції таких компаній, як General Electric, Gulf Oil, Shell, Bethlehem Steel, International Business Machines та TWA, вартістю в мільярди доларів. Значна частина активів Святого Престолу зосереджена в сфері нерухомості. У 2021 році, в рамках ініціативи Папи Франциска щодо підвищення фінансової прозорості, Ватикан вперше оприлюднив інформацію про свої нерухомі активи, зазначивши, що володіє більше ніж 5 тисячами об'єктів, переважно розташованих в Італії.
На той момент стало відомо, що лише 14% нерухомості в Італії здається в оренду за ринковими тарифами, тоді як решта здається за зниженими цінами, і значна частина з них - церковним працівникам. Близько 40% об'єктів складають інституційні будівлі, такі як школи, монастирі та лікарні. Документи, які були опубліковані в той час, продемонстрували, що APSA володіє інвестиційною нерухомістю в престижних районах Лондона, Женеви, Лозанни та Парижа.
Місто-держава має своєрідні відносини з ЄС. Воно не може приєднатися до союзу, бо не дотримується копенгагенських критеріїв. Держави-кандидати повинні бути вільними ринковими демократіями, а Ватикан є абсолютною теократичною монархією. Попри це, він підтримує дипломатичні відносини з ЄС.
Ватикан користується низкою спеціальних положень від ЄС на знак визнання свого унікального статусу, які включають дозвіл на карбування монет євро (як правило, із зображенням Папи) та звільнення від мита і податків на імпорт та експорт.
Однією з причин цих умов є особливий некомерційний характер економіки Ватикану. Справа в тому, що у цій державі відсутні приватні підприємства та організації, а ринок не є вільним; всі фінансові ресурси забезпечуються завдяки пожертвуванням католиків з усього світу.
Ватикан переживає проблеми з фінансами ще з моменту утворення Святого Престолу. Деякі з цих труднощів виникають через недостатні знання в управлінні фінансами серед ватиканських керівників. Щоб виправити ситуацію, кардинали передають частину своїх доходів у керування репутаційним фондам, які мають систему контролю та запобігання зловживанням, що забезпечує інвестування коштів відповідно до побажань Папи.
Проте цей метод не завжди виконується. Недавній гучний інцидент пов'язаний із продажем нерухомості на 60 Sloane Avenue у Лондоні. Замість того, щоб направити отримані кошти до визнаного фонду, представники Ватикану передали 390 мільйонів доларів брокеру Раффаелю Мінчіоне для придбання елітного житлового комплексу в центрі столиці Великої Британії.
У Ватикані виникли підозри, що Мінчіоне їх обманув, тому вони звернулися до іншого італійського брокера на ім'я Джанлуїджі Торці, щоб розірвати початкову угоду. Проте, Торці також виявився нечесним, здобувши акції фірми, що володіла будівлею. Святій Столиці було запропоновано 15,6 мільйона доларів, щоб він погодився на вихід з угоди. У 2022 році компанія ASPA зрештою продала цей об'єкт Bain Capital за 223,3 мільйона доларів, зазнавши збитків у розмірі 170 мільйонів доларів.
Хоча представники ASPA запевняли, що не торкалися фінансів фонду Peter's Pence чи специфічних пожертв, засоби масової інформації висловлювали припущення, що частина використаних коштів могла походити з накопичених за попередні роки зборів Peter's Pence.
Після цього резонансного інциденту і ряду аналогічних ситуацій багато католиків закликали Святу Седали до більшої відкритості, підкреслюючи, що вірні мають право знати, куди йдуть їхні фінансові внески. У відповідь на ці заклики Папа Франциск ініціював ряд нових реформ, спрямованих на поліпшення іміджу та відновлення авторитету католицької церкви.
Він запровадив жорстку етичну інвестиційну програму, згідно з якою інвестиції в азартні ігри чи зброю заборонені. Також Папа змінив політику управління CFE і SFE, зробивши фінансові дані Ватикану доступнішими для установ з боротьби з шахрайством включно з Moneyval - організації з боротьби з відмиванням грошей.
Натомість Інститут релігійних справ (IOR) є найбільш маловивченою частиною фінансів Святого Престолу. Банк Ватикану, як його ще називають, заснував у 1942 році Папа Пій XII. Протягом десятиліть ця структура була в центрі звинувачень у неефективному управлінні, відмиванні грошей, шахрайстві та роботі з нацистами.
У книзі "Божі банкіри: історія грошей і влади у Ватикані" історик Джеральд Познер писав, що Ватикан щороку отримував від гітлерівського рейху значний церковний податок (Kirchensteuer). Лише у 1943 році він становив 1,7 млрд дол. (у розрахунку на сучасні гроші), сплачувався через Банк Ватикану, аби уникнути відстеження транзакції західними банками, та в обхід фінансових обмежень воєнного часу. Після цього скандалу IOR почали називати "найкращим офшорним банком світу".
Ще один гучний скандал стосується Роберто Кальві, який обіймав посаду голови Banco Ambrosiano в Італії. Найбільшим акціонером цього банку було IOR. Під час його керівництва він організував схему для виведення фінансів банку, а відтак і Ватикану, на нелегальні офшорні рахунки. У 1981 році поліція провела рейд в офісі забороненої масонської ложі "Пропаганда Дуе" (P2), де були виявлені свідчення, що підтверджують участь Кальві в цих справах.
Ватикан може утримувати в секреті дані про фінансові операції від контролюючих органів та державних інститутів. Цю ситуацію використав Кальві, якого прозвали "банкіром Бога".
Його засудили до чотирьох років ув'язнення, але після апеляції звільнили. Згодом з'ясувалося, що банк не може відзвітувати про майже 1,3 млрд дол. витрат, що змусило Кальві втекти з Італії. Установа збанкрутувала. Коли контролери виявили "дірку" на 3,26 млрд дол., Ватикан виплатив 244 млн дол., не визнавши порушень.
У 1982 році в Лондоні, під Блекфраярським мостом, було виявлено тіло банкіра, який повісився. Обставини його загибелі залишаються загадкою. Існує версія, що це повішення могло бути символічним ритуалом для організації P2, адже багато її учасників ідентифікували себе як "чорні монахи". Ідея про те, що це могло бути самогубство, виглядає малодостовірною.
Масштаб цієї історії вражає, адже її асоціюють з несподіваною смертю Івана Павла І, який, згідно з офіційними повідомленнями, помер від природних причин після всього 33 днів на папському престолі, що сталося кілька років перед великим скандалом. Крім того, сюжет Кальві слугував джерелом натхнення для авторів знаменитого трилера "Хрещений батько 3".
IOR також регулярно звинувачували у відмиванні коштів. У 2010 році Банк Італії виявив, що місто-держава щороку переміщує мільярди євро між світовими комерційними банками. Ватикан ніколи не співпрацював з Банком Італії в його розслідуванні, тому походження більшої частини коштів не розкрили.
У 2012 році комітет Ради Європи, що займається питаннями протидії відмиванню грошей, встановив, що IOR не відповідає 7 з 16 ключових стандартів. Витік інформації Vatileaks розкрив, що банк здійснює перекази на десятки мільйонів доларів американським єпархіям для покриття юридичних витрат у справах, пов'язаних із сексуальним насильством над дітьми.
На початку своєї каденції Папа Франциск звернувся до фінансових експертів, щоб провести реформу ватиканського банку. У 2015 році IOR уклав угоду з італійськими наглядовими органами, яка зобов'язала його дотримуватися принципів фінансової прозорості.
Ще одне звинувачення стосується ухилення від податкових зобов'язань, хоча у Ватикані підкреслюють, що несплата податків є моральним гріхом. Враховуючи особливі стосунки з Римом, Ватикан отримував фінансові вигоди від італійської влади. Ці пільги включають звільнення від муніципальних податків для всіх некомерційних нерухомостей, що містять каплиці.
Як виявилося, у 2006-2011 роках Ватикан скористався цією лазівкою, щоб уникнути сплати близько 4 млрд євро податків на сотні об'єктів нерухомості в Римі, деякі з них площею до 10 тис. кв. м. Святий Престол виправдовував це наявністю каплиць площею 3 кв. м. Європейський суд згодом постановив, що така практика незаконна, і зобов'язав Ватикан повернути 4 млрд євро податків.
Хоча загалом Франциск доклав чимало зусиль, щоб зробити місто-державу більш прозорою, його фінанси досі залишаються загадковими.
Журналіст і автор твору "Таємна вечеря", що досліджує історію Кальві та діяльність IOR, Філіп Віллан вказав на те, що прагнення покійного Папи реалізувати реформи натрапило на опір. "Не маю жодних сумнівів, що проти реформаторів стоять сильні сили. Останні скандали свідчать про те, наскільки глибоко вкоренилася практика ігнорування закону серед високопоставлених ватиканських чиновників та їхніх союзників," – зазначив він.
Деякі експерти вважають, що фінансові показники міста-держави неточні, тому оцінити реальний економічний стан Святого Престолу доволі складно. Фахівці, які вивчають діяльність Ватикану, майже не сумніваються, що він має значні резерви.
Протягом тривалого часу Святий Престол стикається з бюджетним дефіцитом. У 2012 році його сума становила 18,4 мільйона доларів. Ватикан пояснив цю ситуацію економічною кризою в єврозоні, витратами на зарплати 2 832 працівникам та зусиллями з популяризації католицької віри через медіа. У 2019 році німецький кардинал Райнхард Маркс повідомив, що Папа Франциск дав йому завдання скоротити витрати, щоб ліквідувати дефіцит, який становив приблизно 70 мільйонів євро.
У 2021 році через глобальні обмеження внаслідок пандемії Ватикан визнав, що на нього "сильно впливає економічна криза, спричинена коронавірусом". У результаті Папа Франциск затвердив бюджет з дефіцитом 49,7 млн євро.
Якщо у 2019 році продали майже 8 млн квитків до музеїв, то в ковідному 2020-му цей показник упав на 75%. Дефіцит туристів змусив Ватикан урізати на 10% виплати кардиналам, священникам та монахиням, які працюють при Святому Престолі, та заморозити наймання працівників.
За оцінками монсеньйора та автора CBS News Vatican Ентоні Фігейредо, через пандемію у 2020-2021 роках Ватикан втратив понад 100 млн дол. Коронакризу він назвав таким же сильним ударом по фінансах, як і зменшення кількості пожертв та численні скандали із сексуальним насильством.
"Це стало причиною серйозного занепокоєння, адже ми спостерігаємо зменшення чисельності католиків, зниження довіри до Святого Престолу в умовах кризи сексуальних зловживань, а тепер ще й пандемію. Це нагадує ситуацію на боксерському рингу, коли ти не знаєш, звідки чекати наступного удару," – зазначав тоді Фігерейдо.
У 2023 році дефіцит перевищив 90 мільйонів доларів при загальних доходах у 1,25 мільярда доларів. Незважаючи на зростання доходів, витрати зросли на 36 мільйонів доларів внаслідок інфляційних процесів. Як повідомляє La Repubblica, річний дохід від збору Peter's Pence досягнув 52,5 мільйона доларів.
Дохід від благодійних пожертв був значно зменшений у 2023 році, коли резерви фонду були витрачені на підтримку Римської курії, основного адміністративного органу Ватикану, на суму 98 мільйонів доларів. У період з 2015 по 2019 роки надходження до фонду знизилися на 23% і продовжують скорочуватись. Це може бути результатом фінансових скандалів.
У 2023 році Інститут релігійних справ зафіксував дохід у розмірі 33,2 мільйона доларів, а загальний обсяг клієнтських активів досяг 5,9 мільярда доларів. Проте, експерти вважають, що в найближчому майбутньому цей дохід навряд чи зможе покрити суттєві дефіцити.
Незважаючи на те, що Святійший Престол вважає, що досягнення збалансованого бюджету все ж можливе, один із представників секретаріату визнав, що "існує делікатна межа між вірою і бажанням", коли мова йде про відновлення фінансової стабільності Ватикану.
"У садах Ватикану немає магічного дерева, що приносить гроші. Проте існує безліч неефективних активів, які потрібно ідентифікувати та оптимізувати. Це лише частина проблеми. Ми стикаємося з величезними операційними збитками, які щорічно виснажують фінансові резерви," - зазначив він.
"Багато людей вважають, що Ватикан є настільки великим, що ніколи не зможе збанкрутувати, зокрема, це стосується і тих, хто перебуває в його стінах. Але якщо дефіцит стане непосильним, то яке рішення буде прийняте? Сумніваюся, що таке рішення вже існує," - зазначив ще один фінансовий аналітик Ватикану.
Крихітне місто-держава є найбільшим у світі імпортером вина на душу населення. Середнє споживання на одну особу у 2019 році становило близько 79 літрів на рік - 99 пляшок. Це майже вдвічі більше, ніж у Франції чи Італії. При загальній вартості імпорту 340 тис. дол. на кожного громадянина припадали 430 дол. річних витрат.
Для Ватикану вино є не лише питанням смакових вподобань, а й важливим компонентом релігійних обрядів та дипломатичних відносин. Оскільки у цьому міні-державі немає великого виноробства, вона покладається на імпорт. У 2019 році Італія стала джерелом 99,9% усіх вин, що постачаються до Ватикану.
Італійські вина - столові червоні, солодка марсала, святкове просеко - основа мес і світської гостинності. Святий Престол користується перевагами Латеранського договору 1929 року, за яким Італія надає Ватикану безмитний статус. Аналітики ринку вина відзначають іспанську сімейну винарню Heras Cordón, яка щороку постачає Ватикану 2 тис. пляшок вина, етикетки яких прикрашає папський герб.
Проте ця статистика може бути дещо вводить в оману. Численні винні любителі у Ватикані не є громадянами цього міста-держави. Серед них тисячі священиків, працівників, швейцарських гвардійців і дипломатів, а також мільйони вірян, які насолоджуються вином у стінах Святого Престолу, не володіючи ватиканськими паспортами.
#вино #бюджет #General Electric #золото #туризм #Лондон #Податок #Європейський Союз #Економіка #Імпорт #Інвестиції #Рада Європи #Північна та Південна Америка #Банк #Євро #Німеччина #Лікарня #Дефіцитні видатки #Країна, що розвивається #Італія #Франція #Відмивання грошей #Паспорт #Папа! #Папа Франциск #Ватикан #Історія #Адольф Гітлер #Париж #CBS #Рим #Інавгурація #Мангеттен. #Святий Престол #Святий Петро #Карл Маркс #Женева #Анклав #IBM #Лозанна #Кардинал (Католицька церква) #Інститут релігієзнавства #Місто-держава #Trans World Airlines #Gulf Oil #Bain Capital #Bethlehem Steel #Credit Suisse #Цюріх #Banco Ambrosiano #Папа Пій XII #Папа Іван Павло І
