Президент Республіки Сербської, Мілорад Додік, знову опинився в центрі уваги європейських ЗМІ. 1 серпня набрало чинності рішення Апеляційної ради суду Боснії і Герцеговини, яке підтвердило попередній вирок: Додік визнаний винним у неповазі до Високого представника в БіГ, Крістіана Шмідта, та за невиконання його розпоряджень. Йому призначено річний термін ув'язнення та шестирічну заборону на політичну діяльність, що виключає можливість займати державні посади, у тому числі президентство в його партії — Союзі незалежних соціал-демократів. Апеляційний суд розглядав апеляцію Додіка протягом майже шести місяців, адже подібні вироки в новітній історії БіГ не мали прецедентів. Це рішення також має значний політичний резонанс, оскільки стосується лідера, який неодноразово висловлювався за сепарацію та сприяв загостренню напруженості в регіоні, що відповідало інтересам Росії.
Під час розгляду апеляційного процесу Додік і К вжили заходів, які стали реальною загрозою для цілісності держави. Народна Скупштина Республіки Сербської (НСРС) прийняла цілий ряд антиконституційних та фактично сепаратистських законодавчих актів. Серби були відкликані з єдиних державних органів управління. Поліція РС не дозволила співробітникам Служби державної безпеки Боснії і Герцеговини (SIPA) увійти до офісу президента цього ентитету для виконання судового рішення про арешт. Розпочалося формування "резервної поліції" – озброєного підрозділу з технічним забезпеченням.
І ось, нарешті, Апеляційна рада ухвалила рішення, яке було направлено всім державним установам. Зокрема, Центральній виборчій комісії, яка повинна протягом 30 днів скасувати президентські повноваження Додіка і організувати дострокові вибори президента в межах 90 днів. Центральна виборча комісія вже розпочала підготовчі заходи для виконання цих завдань.
А яка ж була реакція Додіка? Здається, він виявився в певній замішаності, оскільки відсторонення від політичної діяльності та президентства стало для нього найбільш серйозним ударом за весь час його кар'єри в політиці.
Це підтверджують його суперечливі заяви на прес-конференції після того, як його сповістили, що вирок став чинним. Невдовзі Додік закликав не допустити жодного пострілу й нічого не боятися. Заявив, що не визнає рішення суду БіГ і не допустить позачергових виборів. А наприкінці раптом бовкнув: закінчився "мій останній політичний виступ, "повернуся на вибори за шість років". І відразу заява, що суперечить першій: "Я не визнаю рішення".
У Додіка все ще залишається шанс на подачу ще однієї апеляції — у Конституційний суд. Однак нині це викликає певні труднощі з двох причин: члени суду від РС були відкликані Додіком на початку року; до того ж, половина суддів є іноземцями, які вже зазнали чимало страждань через його дії. Що стосується можливості звернення до Європейського суду з прав людини, то це видається малоймовірним: як і в Конституційному суді Боснії та Герцеговини, там не схильні підтримувати сепаратистів і пам'ятають про їхні злочини в минулій Югославії та на сході України в союзі з диктаторами.
Додік, безумовно, усвідомлює, що його відмова визнати рішення Апеляційного суду призведе до серйозних наслідків. Це може включати нові кримінальні провадження та обмеження в отриманні фінансової та економічної підтримки від Європейського Союзу. Наприклад, обіцяні Угорщиною десятки мільйонів євро можуть не надійти через подальше ускладнення економічної ситуації.
У цій оповіді виникає безліч запитів.
Перше запитання: хто ж буде затримувати Додіка? Співробітники Генеральної прокуратури відмовилися виконувати це завдання ще в лютому, після винесення обвинувального вироку міністру внутрішніх справ РС. Командування місії EUFOR повідомило, що наразі європейські сили безпеки не мають відповідного мандата для таких дій, хоча готові підтримати затримання Додіка силами БіГ, але не більше. Офіцерам SIPA не вдалося здійснити затримання, оскільки їх зупинили поліцейські РС, які не захотіли використовувати зброю.
Додік має законну можливість відкупитися від в'язниці, заплативши приблизно 18 тис. євро. І таке рішення, найімовірніше, влаштувало б усі сторони. Гроші в нього є, але зберігаються вони не в РС, а в Словенії та деяких сусідніх країнах. Ба більше, є можливість відбувати покарання, розбивши його строк на відрізки у два-три місяці з "відпусткою" від камери. А Додік вийде з в'язниці з ореолом мученика за весь сербський народ.
Запитання друге: хто очолить РС на період до дострокових виборів? В історії БіГ не було прецедентів припинення повноважень президента, засудженого за кримінальний злочин. Законодавство визначає, що президент, який іде з посади, має призначити того, хто його замінить. І хоча є два віцепрезиденти, вони, згідно із законом, виконують виключно ті обов'язки, які їм доручає президент, є свого роду помічниками. Додік має час від набрання чинності вироком (1 серпня) до рішення ЦВК про його зміщення, аби призначити тимчасового "наступника". Але він наразі цього не зробив. Та й чи зробить?
Запитання третє: чи можна призначити спікера Скупштини тимчасовим президентом? Теоретично НСРС, як це було 2007 року (раптово помер тодішній голова РС Мілан Єліч), може ухвалити таке рішення, додавши перед посадою уточнення -- "в.о.". Але правових підстав для цього не було й немає. Та й нинішній спікер Ненад Стевандіч не здобуде підтримки більшості депутатів: він -- соратник Додіка, сепаратист під санкціями США.
І, нарешті, запитання четверте: чи може НСРС скасувати рішення Апеляційної ради та вирок загалом? Воно непросте, адже депутати вирішили не визнавати рішення суду БіГ. Хоча Крістіан Шмідт скасував цей закон, запитання залишилося відкритим: чи визнала постанову Скупштина, адже іншим своїм законом вона проголосила, що не визнає й рішення Верховного представника? Отже, гіпотетично НСРС може ухвалити резолюцію про невизнання рішення Апеляційної ради. Додік уже оголосив, що прийме будь-яке рішення Скупштини. Залишилася дрібниця -- чи підуть депутати (й не тільки опозиційні) на такий крок. Адже це буде вже відкрита конфронтація з центральною владою, ще один крок до сецесії. А тут уже почне діяти не тільки Високий представник, а й EUFOR.
Додіка підтримали ті ж самі друзі — президент Сербії Александар Вучіч, російське посольство в Боснії і Герцеговині, а також прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Хоча ступінь цієї підтримки варіювалася, однак спільні теми переважали. Це були нарікання на іноземний вплив та так званий тиск на сербів у Республіці Сербській; політичний, а не юридичний характер рішень Апеляційної ради; "узурпатором" виявився Високий представник Шмідт; а також заперечення самого рішення. Але чому ці політики повинні визнавати або не визнавати рішення судових органів іншої країни — Боснії і Герцеговини? Усі ці заяви — це, по суті, втручання в справи незалежної держави, якою є Боснія і Герцеговина.
Вучіч вразив своєю досить млявою реакцією. Хоча після оголошення рішення щодо Додіка він терміново прибув до Баня-Луки, його дії обмежилися лише оголошенням про проведення засідання Ради національної безпеки. Це засідання відбулося в неділю і ухвалило "історичне" рішення — не визнавати вирок drugaru Додіку.
Обережний партнер Додіка, глава Хорватської демократичної співдружності Драган Чович, відповів на його заклик продовжити співпрацю, підкресливши, що "повага до рішень суду є ключовою для стабільності будь-якого суспільства". Здається, їхня дружба починає давати тріщину.
Шукаючи підтримки за межами країни, Додік наважився процитувати Дональда Трампа на платформі Х, який колись закликав до припинення власного політичного переслідування. Додік спробував порівняти свою ситуацію з тією, що пережив Трамп, підкресливши, що він також є жертвою політичних репресій. Проте, здавалося, він забув, що для американського президента Дейтонські угоди є "священним документом", який він неодноразово захищав, підкреслюючи їхню важливість і в сучасному світі. Існує підстава вважати, що ці угоди, розроблені за ініціативою та участю США, не підлягають сумніву і жодна сторона не має права їх підривати.
В загальному, обстановка в Боснії та Герцеговині знову стає напруженою. Вирішення цієї проблеми залежить від урядовців, які повинні забезпечити виконання судового рішення. Для цього їм потрібні сміливість та рішучість, адже існує загроза не лише для їх власної безпеки, а й для стабільності всієї країни.
Суттєвим є те, що ухвала Апеляційної ради щодо Додіка відобразила розвиток принципу верховенства права як невід'ємного елемента політичної сфери Боснії і Герцеговини. Це країна, де жоден політик, незалежно від свого статусу, не має права порушувати закони.
#Дональд Трамп #Європейський Союз #Росія #Мандат (політика) #Президент (державна посада) #Північна та Південна Америка #Євро #Політик #Угорщина #Центральна виборча комісія (Україна) #Соціал-демократія #Державний бюджет #Апеляція #Поліція. #Конституційний Суд України #Адвокат. #Прокуратура України #2014 Президентські вибори в Україні #Європейський суд з прав людини #Сербія #Віктор Орбан #Диктатор. #Словенія #КДБ #Рішення суду #Персональний комп'ютер #Сепаратизм #Соціалістична Федеративна Республіка Югославія #Боснія і Герцеговина #Мілан #Серби #Мілорад Додік #Президент Португалії #Драган Чович #Хорватський демократичний союз
