"І саме в цей момент розпочалися найгірші події": як українські дрони впливають на сприйняття війни Путіна серед росіян.

Удари українських безпілотників по цілям в глибині Росії можуть спонукати російських прихильників війни переглянути свої погляди.

Вперше за чотири роки конфлікту безпілотники завдали ударів по російській території, що стало головною темою обговорення серед громадян країни. Це підтверджують результати опитування, яке провели соціологи з незалежного "Левада-центру" з 22 по 30 липня 2025 року.

"Телеграф" досліджував, як удари безпілотників вплинули на транспортну інфраструктуру влітку 2025 року та чому ці атакуючі дії змінили погляди тих, хто підтримував продовження конфлікту.

Згідно з опитуванням, проведеним "Левада-центром" у липні 2025 року, 63% росіян висловили бажання завершити війну з Україною через переговори, тоді як 30% населення підтримує продовження військових дій.

Підтримка ініціативи щодо мирних переговорів зросла з літа минулого року і досягла найвищого рівня в травні 2025 року.

Соціологи відзначають, що максимальні показники цього параметра були зафіксовані протягом трьох місяців підряд.

Підтримка війни серед росіян поступово зменшується в усіх соціальних групах, незалежно від їх економічного статусу, статі або віку. Однак існує одна соціально-демографічна категорія в Росії, де підтримка Путіна у його рішенні продовжувати конфлікт залишається більш вираженою, ніж у інших верствах населення. Найчастіше до позиції "війна до перемоги" схиляються літні чоловіки (55 років і старші) з вищою освітою, які проживають у Москві та великих містах, і які не належать до малозабезпечених.

Зазвичай, ці особи походять з військово-промислового комплексу, державного управління або силових структур. Деякі з них займали керівні позиції, вийшли на пенсію, але залишилися на високому рівні фінансового забезпечення, зазначають соціологи. Інколи ці люди отримують від соціодемографів назву "опора режиму". Разом з олігархами вони виступають як його основні бенефіціари.

Для того щоб заручитися підтримкою населення щодо "Спеціальної військової операції", Путін активно працює над тим, щоб у росіян залишалося відчуття стабільності, незмінності та нормальності в повсякденному житті, особливо у Москві та провідних регіонах країни.

Кремль, наскільки це можливо, намагається уникнути концепції повномасштабної війни. Для цього навіть термін "війна" був заборонений і замінений новим словосполученням "спеціальна військова операція". Соціологи Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦИОМ) підкреслюють, що вдалося уникнути повної мобілізації (здійснивши лише часткову) та не вводити воєнний стан у країні, а також не переводити економіку на військові рейки. Підсумовуючи результати трьох років військових дій, вони зазначили в лютому 2025 року, що "життя в Росії зовсім не нагадує військовий табір".

Наприклад, дослідження розподілу поховань загиблих українських солдатів ЗС РФ в різних регіонах наочно демонструє, що Путін не набирає гарматне м'ясо в столицях, а в віддалених куточках Росії. У деяких малозабезпечених селах Тиви та Бурятії, розташованих на кордоні з Монголією, частка чоловіків віком від 20 до 55 років, які загинули в Україні, може досягати 8%. У той же час, у Москві ця цифра виявляється вражаюче низькою - лише 0,05%, що у 160 разів менше.

Російську базу прихильників війни мобілізація не торкнулася, добровільно воювати вони не йдуть, могили вбитих в Україні солдатів вони не бачать. До певного моменту значна частина населення Росії, і зокрема вищезгадана соціальна опора режиму, війни не помічала.

Улітку 2025 року багато росіян, зокрема прихильники "ядерної" ескалації конфлікту, зіткнулися з новою реальністю під час своїх подорожей до курортів. Коли настала пора відпусток, мільйони людей, які намагаються уникнути війни, вирушили на море, не змінюючи своїх звичних практик. Хтось обрав авіаподорож, інші сіли за кермо автомобілів, але більшість вирішила подорожувати потягом. Вибір залізниці для літніх подорожей був зумовлений закриттям аеропортів у південних регіонах Росії, таких як Ростов-на-Дону, Краснодар, Анапа та анексований Крим, що сталося ще в 2022 році.

Для того щоб впоратися з великим потоком пасажирів, Російська залізниця (РЖД) значно розширила кількість поїздів, які прямують на південь.

Тими ж маршрутами, що й військові, до фронту прямують потяги, які доставляють боєприпаси, паливо та інші вантажі для армії Росії. Як зазвичай, для забезпечення своїх військ в Україні, Збройні сили РФ активно експлуатують Північнокавказьку залізницю. Влітку 2025 року на ключових станціях у Волгоградській, Ростовській областях і Краснодарському краї спостерігалося перевантаження трафіку. Найменші збої в розкладі руху поїздів у таких умовах можуть викликати транспортний хаос.

Було б великою помилкою не скористатися вразливими місцями в логістиці противника, тому в середині липня Збройні сили України активізували масштабну кампанію атак на ключові залізничні шляхи, які забезпечують постачання російських військ.

Перша атака БПЛА відбулася 19 липня на вузлову станцію Ліхая у Ростовській області. Внаслідок "завмерло" понад 130 пасажирських поїздів, "застрягли" не менше 100 тис. пасажирів. Скільки вантажних потягів зупинилися -- РЖД не повідомила. Цього ж дня в аеропортах Московського регіону і Санкт-Петербурга скасували 517 рейсів, а 169 літаків пішли на запасні аеродроми через дрони, що пролітали поблизу. Закриття столичних аеропортів викликало ланцюгову реакцію скасування та затримок авіарейсів по всій Росії.

Наступна станція Північнокавказької залізниці - Каменоломні - була атакована 21 липня. Результат - затримано 50 пасажирських поїздів.

24 липня атака БПЛА на паливний термінал поблизу аеропорту Сочі призвела до скасування понад 80 авіарейсів.

У липні та серпні удари по транспортній та паливній інфраструктурі на півдні Росії відбуваються практично щодня, паралізуючи рух пасажирських та вантажних поїздів, створюючи затори в аеропортах. Українські дрони завдали дискомфорту мільйонам пасажирів, не вбивши жодного з них.

Скільки російських військових ешелонів через удари БПЛА по залізничних вузлах не дійшли до фронту і як це відбилося на діях ЗС РФ, буде зрозуміло пізніше. А от морально-психологічний ефект зрозумілий уже зараз: попри те, що інформації про загиблих пасажирів не було, українські дрони дуже налякали росіян.

Раптом потяг зупинився. Не на станції, не поруч з платформою, а просто посередині шляху. Всередині стало темно: світло вимкнули, кондиціонери перестали функціонувати, повітря стало задушливим. Навколо не було ані вогника, ані звуку, ані зв'язку — нікого не було на зв'язку. І тут почалося найстрашніше: десь неподалік пролунали вибухи та автоматні черги, — ділиться своїми переживаннями під час подорожі до моря мешканка Челябінська.

"Провідники мовчать. Жодного пояснення, жодної інформації. Тільки пошепки -- "не знімайте нічого". Ми сидимо в темряві, як у зачиненій коробці, а за вікном чортзна-що. Похмуро. Незрозуміло. Страшно. Що це взагалі було? Чому ніхто не повідомив, що відбувається?" -- запитує росіянка з далекого уральського міста на четвертому році війни, яку веде її країна проти України.

Атаки українських безпілотників стали ключовою темою для більшості росіян, які проходили соціологічне опитування з 22 по 30 липня 2025 року. За даними дослідження, 76% громадян Росії висловлюють занепокоєння з приводу проблем у транспортній інфраструктурі, при цьому 41% з них відзначають це як серйозне занепокоєння. Найбільше транспортний колапс вплинув на "ядерних" прихильників продовження війни: серед москвичів цей показник становить 81%. У віковій групі 55 років і старше 82% респондентів повідомили про своє занепокоєння затримками рейсів у аеропортах через атаки українських дронів, з яких 52% вважають це дуже серйозною проблемою.

Соціологічні дослідження вказують на те, що проблеми в транспортній інфраструктурі, викликані ударами безпілотників, а також атаками дронів на цілі в глибині Росії, створюють незручності для суспільства, що підтримує війну. Це, в свою чергу, може призводити до зростання числа людей, які виступають за її завершення.