В Україні вже цього року має відбутися перше "народне IPO", в рамках якого громадяни зможуть придбати 7% акцій "ПриватБанку" через платформу "Дія". Ця ініціатива може принести державі значні фінансові надходження, але експерти застерігають про потенційні ризики.
В Україні вже в цьому році планується реалізація першого "народного IPO", яке надасть можливість всім бажаючим українцям придбати акції державних підприємств. За попередньою інформацією, першим учасником цієї програми може стати "ПриватБанк".
"Народне IPO" (первинне публічне розміщення акцій) – це відкритий продаж акцій компанії, зазвичай державної, який спрямований не на професійних інвесторів чи великі фінансові установи, а на звичайних громадян. Як повідомив голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Олексій Семенюк, запуск цього проєкту заплановано на 2026 рік.
"Зараз ринок зосереджений переважно на ОВДП і наше завдання - розширити перелік інструментів для запуску повноцінного ринку з біржовими інструментами, ліквідністю та новими емітентами. У фокусі - стимули для довгострокових інвестицій, запуск накопичувальної пенсійної системи, "народне IPO", розвиток муніципальних облігацій та спрощений доступ МСБ до ринку", - перелічив усі амбітні плани Семенюк.
Раніше на Mind.ua з'явилася інформація про плани Кабінету Міністрів щодо продажу окремих часток "ПриватБанку" фізичним особам. В цілому, держава має намір реалізувати 7% акцій "Привату" через формат "народного IPO".
Документ розробив колишній голова НКЦПФР Руслан Магомедов. Восени 2025 року, ще перебуваючи на посаді, він пропонував провести такі розміщення для успішних держкомпаній із продажем українцям 7% їхніх акцій, а серед можливих перших емітентів він називав "ПриватБанк" і "Нафтогаз".
Згідно з документом, після реалізації пакета держава планує частково компенсувати кошти, вкладені в докапіталізацію банку під час націоналізації 2016 року, а також перевірити попит приватних інвесторів на фінансові активи в умовах війни.
Цей проєкт вважається пілотним і має потенціал стати відправною точкою для приватизації державних банків — ініціативи, яку уряд обмірковує протягом кількох років. Зменшення державної частки в банківській системі є однією з основних вимог міжнародних кредиторів, зокрема Міжнародного валютного фонду та Світового банку.
Українські посадовці прагнуть знайти способи, щоб заохотити громадян інвестувати свої заощадження, які вони тримають під матрацами, в економічний розвиток країни.
Ще восени 2024 року депутати прийняли закон про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків. Він, зокрема, розширює коло потенційних інвесторів та дозволяє продаж будь-якої частки держави в банку (а не лише 100% акцій держави).
У оприлюдненій презентації зазначається, що вперше в історії України громадяни зможуть придбати частку реально працюючого бізнесу, що виплачує дивіденди, - "ПриватБанку".
"Це дозволить залучити близько 5 мільйонів людей і понад 15 мільярдів гривень народних інвестицій завдяки продажу 7% його акцій", - сказано в документі.
Зазначається, що банк є прибутковим і понад 80% прибутку щорічно спрямовує на дивіденди, а з 2019 року сума дивідендів на акцію зросла майже у три рази.
Яка основна мета цієї ініціативи? У представленому документі виділено два основні аспекти її позитивного впливу: стратегічні вигоди для держави та фінансові перспективи для населення.
Вказується, що державі вдасться відновити фондовий ринок, який є необхідним для реалізації пенсійної реформи, а також для повернення частини коштів, витрачених на докапіталізацію банківських установ. Крім того, це відкриє можливість для створення успішного прикладу проведення прозорого первинного розміщення акцій (IPO).
Громадяни ж отримають можливість інвестувати свої заощадження всередині країни в надійний інструмент з дивідендною дохідністю понад 10%. Крім цього, описується можливість отримати прибуток від зростання вартості акцій разом із відновленням економіки країни, а також одержати дохід як від дивідендів, так і від зростання ціни на біржі.
Як випливає із опублікованої презентації, стартова ціна передбачається на рівні 300 грн за акцію. Станом на 31 грудня 2025 року статутний капітал банку було поділено на 736 млн простих акцій. Таким чином, на продаж виставлять 51,5 мільйона акцій (7 відсотків), що може принести в бюджет 15,45 мільярда гривень (за умови реалізації усіх цих акцій).
Продаж проходитиме через додаток "Дія" у формі аукціону, що триватиме один місяць. Участь у ньому зможуть взяти лише українські громадяни, причому кожен має право подати лише одну заявку.
Щоб взяти участь в аукціоні, громадянин повинен перевести кошти на спеціально відкритий рахунок. Цей рахунок використовуватиметься для фінансових розрахунків у разі схвалення його заявки. Гранична сума, яку можна внести, становить до 400 000 гривень, що еквівалентно максимум 1 333 акціям на одну особу.
Після проведення фінансових розрахунків, особа матиме можливість визначити, скільки акцій вона бажає купити і за якою ціною. Кожен користувач може подати лише одну заявку на придбання, вказуючи або ж кількість акцій, або ціну за одиницю.
Після закінчення процесу збору заявок буде визначена середня ціна акцій. Ця ціна може бути вищою за початкову в разі, якщо покупці виявлять готовність купувати цінні папери банку за вищою вартістю. У випадку, якщо ціна перевищить 300 грн, заявки, що не досягають цього рівня, будуть відхилені, а кошти повернуться заявникам.
Цінні папери будуть зараховані на рахунки, відкриті в державних банках. У майбутньому їх можна буде використовувати для торгівлі на українських фондових ринках.
Які переваги можуть отримати власники акцій? У представлених матеріалах вказано, що одна акція приносить приблизно 40 гривень дивідендів щорічно. Це узгоджується з орієнтовною річною доходністю на рівні 10%.
Хоча першопочатково закладається ціна акції у 300 грн, цільовою ціною є 350 грн. Це дозволило б отримати 1,7 гривні доходу на кожну гривню, витрачену на докапіталізацію банку у 2016 році. Тоді Кабмін "влив" у банк 155 млрд грн, щоб врятувати установу від банкрутства.
У документі підкреслюється, що розміщення має продемонструвати можливості держави здійснювати відкриті первинні розміщення акцій (IPO) та сприяти розвитку фондового ринку.
Оцінки експертів
На перший погляд, концепція "народного IPO" виглядає як ідеальне рішення: уряд відшкодовує інвестиції, а люди мають можливість скористатися прибутковими активами. Однак за яскравими обіцянками приховано безліч труднощів.
УНІАН провів бесіду з фінансовими експертами, які закликають уряд об'єктивно оцінювати можливі ризики. Найбільше занепокоєння викликають строки приватизації в умовах військових дій, справжня вартість акцій і рівень захищеності для потенційних інвесторів.
Експерти одностайні в тому, що ця ініціатива має значення не лише для України, а й для її міжнародних партнерів. В фінансовому аналізі, проведеному Андрієм Шевчишиним в інтерв'ю з УНІАН, підкреслюється, що уряд розробив план, узгоджений з Національним банком України, щодо поетапної приватизації державних банків, що передбачає зменшення участі держави у банківській сфері.
За його інформацією, у рамках цієї ініціативи передбачається продаж пакетів акцій державних банків, серед яких є і "ПриватБанк".
"Навіть після націоналізації відразу ж було зазначено, що основна ціль полягає у відновленні банку до стабільного стану та подальшій приватизації, яка може включати продаж стратегічному інвестору або розподіл акцій на менші пакети. Аналогічна ситуація спостерігається і з "Сенс Банком" та "Укргазбанком", які також плануються для продажу та приватизації", - зазначає Шевчишин.
Він зазначає, що реалізація акцій "ПриватБанку", а також кількох інших державних підприємств, була однією з вимог для співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Економіст, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин зауважує, що банківський сектор є єдиною на сьогодні галуззю економіки в Україні, де доля держави перевищує 60%.
"Це викликає значну занепокоєність у наших міжнародних партнерів, оскільки вони усвідомлюють, що управління державою, особливо у такому важливому секторі, має значні ризики, пов'язані з політичним впливом на економічні процеси," - зазначив він у коментарі для УНІАН.
Пендзин зазначає, що в процесі реформування управління державними підприємствами була активно підтримана концепція створення наглядових рад.
"В багатьох випадках вона себе дискредитувала, але ідея наглядових рад полягала в тому, щоб максимально відокремити успішний секторальний бізнес від політичних впливів, від бажання політичних сил вирішувати свої фінансові питання за рахунок природних монополій", - сказав Пендзин.
Андрій Шевчишин, в свою чергу, підкреслює, що з огляду на війну, нині не найсприятливіший час для проведення приватизації.
"Навіть незважаючи на дуже гарні показники банку, операційні показники, прибутковість і частку ринку, все одно війна значно зменшує можливості і нормальну оцінку для інвестора. Таким чином, держава отримає менше, якщо буде продавати зараз. Проте зараз в процесі війни буде важко знайти стратегічного інвестора і отримати релевантну ціну на цей актив", - сказав аналітик.
Проте розміщення невеликого пакета серед населення Шевчишин вважає більш вдалою ідеєю. За його словами, якщо продавати акції через ту ж "Дію", це може принести більше грошей державі.
Ціна питання та ризики для "народного інвестора"
Ключовим є питання, чи зможе державна пропозиція реально зацікавити громадян. Чи вистачить охочих інвестувати в акції відомого банку?
Фінансовий аналітик інвестиційної групи ICU, Михайло Демків, у коментарі для УНІАН зазначив, що введення військових облігацій призвело до появи більш ніж ста тисяч нових інвесторів в Україні, для багатьох з яких це стало першим досвідом у сфері придбання цінних паперів.
"Я вірю, що цей досвід стане важливим етапом у розвитку українського фондового ринку, який матиме на меті фінансування відновлення країни. "Народне ІРО" - це ще один крок у цьому напрямку, але він є значно більш складним, і досягнення успіху тут зовсім не є певним", - підкреслює він.
Демків зазначає, що акції є більш складним фінансовим інструментом у порівнянні з облігаціями. Тут не забезпечений регулярний та зрозумілий дохід. До того ж, в Україні були випадки ігнорування прав міноритарних акціонерів, у тому числі з боку держави. На сьогоднішній день залишаються невідомими важливі аспекти, такі як можливість вільного продажу акцій після їх покупки.
На думку експерта, інвестиції в акції "ПриватБанку" можуть виявитися вигіднішими, ніж традиційні депозити. Однак слід врахувати, що цей прибуток не є гарантованим і буде залежати від політичних рішень уряду.
"Крім того, залишається відкритим питання вартості цих акцій. На початок року капітал банку складав 100 мільярдів гривень. Ціна, озвучена на рівні 300 гривень за акцію, свідчить про оцінку, що в 2,5 рази перевищує цю величину. "ПриватБанк" приносить значні доходи державі у вигляді дивідендів, тому його не продаватимуть за заниженими цінами, навіть для улюбленого народу", - зазначив аналітик.
Олег Пендзин підкреслює, що інвестиції в акції не завжди забезпечують населення стабільним доходом, на відміну від інших фінансових засобів.
"Яка ж тут загроза для людей? Коли ви розміщуєте свої кошти на депозиті, ви отримуєте фіксований відсоток від цієї суми, а в кінці можете забрати свої гроші. Вкладаючи в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), ви також можете бути впевнені, що отримаєте свої інвестиції назад", - зазначає фахівець.
Він підкреслює, що на даний момент в Україні немає функціонуючого ринку цінних паперів. Це означає, що якщо інвестор вкладе свої кошти в акції "ПриватБанку" і, скажімо, через півроку захоче повернути свої вкладення, це може виявитися неможливим. Причина в тому, що відсутня можливість реалізувати ці акції на вторинному ринку іншим інвесторам.
"Другий аспект полягає в тому, що мені не відомо, що саме відбувається з активами банку, яка ситуація з балансом і наскільки він очищений, а також як він відповідає нормативам НБУ. Це викликає чимало запитань щодо доцільності інвестування коштів. Коли ви інвестуєте в акції, ви очікуєте отримати певний прибуток, але тут залишається невизначеність щодо перспектив," - зазначає Пендзин.
Андрій Шевчишин зазначає, що на даний момент точно невідомо, яка буде реальна вартість цих акцій, а також які додаткові витрати можуть виникнути для населення в процесі цієї приватизації.
"Існує чимало питань, які залишаються невирішеними, і важко стверджувати, чи зацікавить це населення. Якщо дивіденди складатимуть від 12% до 15%, слід також врахувати ціну цих цінних паперів (оскільки відсотки виплачуються на основі номінальної вартості, а не ринкової). Крім того, важливо зрозуміти, за якою ціною буде здійснюватись продаж. Лише з цією інформацією можна буде провести експертну оцінку привабливості порівняно з депозитами, ОВДП та іншими інвестиційними інструментами", - підсумував аналітик.
Можна відзначити, що концепція "народного IPO" "ПриватБанку" є істотною подією, що виходить за межі простого продажу акцій. Для держави це тест на вміння створити цивілізований фондовий ринок і виконати зобов'язання перед міжнародними партнерами. Для українців це амбіційна можливість стати не лише вкладниками, а й справжніми співвласниками найбільшого банку в державі.
Однак, як зазначають фахівці, на результати цієї ініціативи можуть вплинути як війна, так і обґрунтованість інвестицій для кожного потенційного громадянина-інвестора. У кінцевому підсумку, остаточний вибір залишиться за кожним українцем: вірити в перспективи державного проекту чи обрати традиційні, перевірені методи інвестування.
#Приватбанк #Національний банк України #Українська гривня #Економіка #Уряд України #Інвестор #Інвестиції #Облігація (фінанси) #Прибуток (економіка) #Банк #Ціна #Міжнародний валютний фонд #Приватизація #Аукціон #Безпека (фінанси) #Фондовий ринок #Українське незалежне інформаційне агентство #Актив #Націоналізація #Депозитний рахунок #Дивіденд #Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (Україна) #Первинне публічне розміщення акцій #Держава (політика) #Дозволений капітал
