Інститут вивчення війни (ISW) провів аналіз оновленої стратегії боротьби з "екстремізмом", яку реалізує президент Росії Володимир Путін. Він опинився в ситуації, коли мусить задовольняти вимоги свого електорату, одночасно намагаючись утримати баланс між потребами країни в робочій силі для економічних і військових цілей.
Джерело: ISW
Аналітики вказують на те, що Путін закріпив свою концепцію "денацифікації" України в новому державному документі, присвяченому боротьбі з так званим "екстремізмом". Це свідчить про те, що він продовжує виставляти ті ж вимоги щодо усунення українського уряду, які були озвучені ще в 2022 році, коли розпочалася масштабна агресія проти України.
28 грудня Володимир Путін затвердив нову стратегію боротьби з екстремізмом у Російській Федерації.
У документі зазначається, що останню версію цієї стратегії Путін затвердив у 2020 році.
Стратегія на 2024 рік вперше включає термін "русофобія", яку документ трактує як "ворожий, упереджений та недружній" підхід, а також "дискримінаційні дії" щодо російських громадян, мови та культури з боку країн, які проявляють ворожість до Росії.
Згідно з інформацією ISW, "У документі на 2024 рік, на відміну від версії 2020 року, Україна вказується як основне джерело екстремізму та звинувачується у пропаганді неонацистських концепцій."
У документі зазначається, що Росії необхідно "ліквідувати" джерело екстремістських загроз, яке походить з України".
Деталі: При цьому експерти нагадують, що у лютому 2022 року, коли Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, він заявив, що Росія проводить "денацифікацію" України - спробу виправдати усунення законного, демократично обраної влади України.
Експерти зазначають, що Путін нещодавно повторив подібні заяви, підтвердивши свою відмову від будь-яких компромісів стосовно вимог, які він висунув наприкінці 2021 та на початку 2022 років.
Дослівно ISW: "Згадки в документі про "русофобію" та "дискримінацію" російських громадян, мови та культури також збігаються з нещодавньою тезою міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про те, що така нібито дискримінація з боку нинішньої української влади є "першопричиною" війни Росії проти України, яку необхідно розглянути на будь-яких майбутніх переговорах.
Кремль, імовірно, застосує цей новий стратегічний документ для обґрунтування своїх вимог щодо ліквідації української влади, представляючи це як "антиекстремістські" дії.
У тексті зазначається, що стратегія, підписана Путіним, включає елементи, які можуть викликати інтерес у російських провійськових ультранаціоналістичних групах. Це, ймовірно, є частиною кампанії Кремля, спрямованої на заспокоєння та залучення підтримки цього важливого електорату.
У цьому документі зазначається, що мігранти в Росії займаються нелегальною діяльністю, яка сприяє розповсюдженню екстремістських настроїв у різних федеральних округах країни.
Документ закликає Росію до зміцнення своєї міграційної політики, зокрема через протидію "пропагандистським кампаніям", що проводяться в громадах, де мешкають мігранти.
Додатково, цей текст виступає як заклик до перегляду навчальних програм у Південному Кавказі та Центральній Азії з метою запобігання розповсюдженню русофобських настроїв.
ISW нагадує: російська ультранаціоналістична спільнота так званих військових блогерів неодноразово закликала Росію до більш жорсткої міграційної політики і скаржилася на "русофобію" в колишніх радянських республіках, таких як Казахстан.
ISW продовжує вважати, що Путін змушений задовольняти вимоги свого ксенофобського та ультранаціоналістичного електорату, який є одним із найпалкіших прихильників війни Росії проти України. Водночас він намагається збалансувати потреби Росії в робочій силі для підтримки економіки та армії.
Основні висновки ISW на 29 грудня:
Згідно з повідомленнями, Росія все ще переживає брак робочої сили, що, ймовірно, ускладнюється мобілізацією до армії та тривалими демографічними викликами.
#Казахстан #Росія #Економіка #Україна #Екстремізм #Московський Кремль #Мігрант #Демократія #Володимир Путін #Стратегія #Реклама #Документ #Компроміс #Імператорська російська армія #Дискримінація #Міністр закордонних справ (Україна) #Сергій Лавров #Центральна Азія #Антиросійські настрої #Закавказзя #Денацифікація