Ця кампанія є складовою частиною стратегічного плану України, спрямованого на зменшення нафтових доходів Москви. За оцінками експертів, це вже призвело до безпрецедентного зниження прибутків Росії від нафти. Про це більш детально повідомить Еспресо.
Нафтовидобувна установка Росії в Каспійському морі, зображення: Служба безпеки України.
Грудень цього року виявився надзвичайно "гарячим" для російських нафтових установок у Каспійському морі, які донедавна вважалися надійним укриттям для Росії. Проте 11 грудня ситуація змінилася, адже дрони СБУ внесли свої корективи в цю історію, надаючи перевагу Україні.
В цей день стало відомо про перший за час війни удар по нафтовидобувній платформі росіян у Каспійському морі. Мова йде про родовище ім. Філановського, яке належить "Лукойлу". Українські дрони завдали щонайменше чотирьох влучань, зупинивши видобуток на понад 20 свердловинах.
Це родовище є одним із найбільших у російській частині Каспійського моря, з резервами 129 мільйонів тонн нафти та 30 мільярдів кубометрів газу!
Наступного дня, 12 грудня, на нафтовидобувній платформі в родовищі ім. Корчагіна стався атакуючий удар, який повторився 15 грудня. Внаслідок цього були серйозно пошкоджені ключові елементи обладнання, що призвело до зупинки виробничих процесів.
"Служба безпеки України продовжує інтенсивно працювати над зменшенням фінансових надходжень від нафти до російського бюджету, що, в свою чергу, обмежує можливості РФ фінансувати свою агресію проти України. За словами джерел в СБУ, жоден російський військовий об'єкт не може бути впевнений у своїй безпеці, незалежно від його географічного положення."
Знищення нафтової платформи Росії в Каспійському морі, зображення: Служба безпеки України.
19 грудня ще один удар по нафтовій платформі російського концерну "Лукойл" на шельфі Каспійського моря не забарився. Цього разу "бавовна" досягла бурової установки на родовищі "Ракушечне" (назване на честь Валерія Грайфера). Це стало третім влученням дронів СБУ по нафтовидобувним платформам РФ у цьому регіоні.
На наступний день Сили спеціальних операцій Збройних сил України завдали удару по російському кораблю проекту 22460 "Охотник", який виконував охорону платформи у Каспійському морі. Ці сучасні російські патрульні кораблі другого класу оснащені можливостями для захисту морського кордону, патрулювання і контролю водного простору.
фото: Сили Спеціальних Операцій ЗС України
Усі атаки виконувалися за допомогою дальньобійних ударних дронів, які використовувалися Службою безпеки України та Силами спеціальних операцій Збройних сил України (імовірно, моделей FP1, FP2 та "Лютий"). Це призвело до тимчасового призупинення видобутку, пошкодження обладнання та евакуації співробітників.
Каспійське море знаходиться приблизно за 900 км від українських кордонів, що ще раз підтверджує ефективність використання українських безпілотників для ударів по ворожих цілях на російській території.
Ураження танкера "тіньового флоту" РФ у нейтральних водах Середземного моря, фото: Скріншот з відео
Водночас Україна посилила свої дії проти танкерів, що допомагають Росії уникати санкцій та реалізовувати нафту. У Чорному морі було атаковано кілька танкерів за допомогою морських дронів типу Sea Baby.
Зокрема, 10 грудня, стався удар по нафтовому танкеру Dashan тіньового флоту Росії, що прямував до порту "Новоросійськ". Вартість судна становить близько $30 млн, а за один рейс воно транспортувало нафтопродукцію на суму близько $60 млн. На той час це був третій виведений танкер за останні два тижні. А 18 грудня загорівся нафтовий танкер після нічної атаки безпілотника на південне російське місто Ростов.
В результаті, російські танкери змінюють свої логістичні маршрути, все частіше наближаючись до територіальних вод Туреччини, оскільки побоюються бути ціллю для морських дронів Служби безпеки України.
Проте, ще більш вражаючим є те, що 19 грудня відбувся перший удар поза межами Чорного моря - він був спрямований на 250-метровий танкер "Кенділ" (під оманським прапором) у нейтральних водах Середземного моря, поблизу узбережжя Лівії та Криту. Для атаки були задіяні безпілотники СБУ, здатні подолати відстань понад 2 км, якщо їх запускали з української території! В результаті судно отримало серйозні ушкодження і стало непридатним для перевезень.
Також важливо зауважити, що усі ці танкери, знешкоджені українськими службами безпеки, були порожніми і прямували на заправку нафтою (у трьох випадках в Новоросійськ). Тобто атака по них не спричинила надзвичайних екологічних проблем, а навіть навпаки могла врятувати від них, бо всі ці танкери старі та можуть спричинити розливи нафти.
Тіньовий флот являє собою мережу старих танкерів з непрозорою структурою власності, що налічує від 1 до 2 тисяч суден, які займаються перевезенням російської нафти до країн, таких як Індія та Китай. Кожен новий удар по цій мережі підвищує ризики, збільшує страхові тарифи та ускладнює логістичні процеси для Росії. За інформацією CNN, Кремль також залучає ці судна для шпигунської діяльності, оскільки на борту перебувають представники приватних військових компаній. Більш того, танкери з тіньового флоту часом супроводжуються військовими кораблями, що може створити загрозу конфлікту з суднами НАТО.
БАК FP-1 здатний здійснювати польоти на відстань до 1600 км. Фото: Богдан Мірошниченко/Facebook.
Ця кампанія - продовження довготривалої стратегії скорочення доходів Росії від енергоносіїв, яка інтенсивно триває ще з початку 2024 року. Удари по НПЗ, терміналах, трубопроводах і тепер по видобутку та транспортуванню зменшують експорт. За даними CNN, наразі у листопаді цього року було зафіксовано найбільшу кількість ударів за один місяць, але, можливо, грудень перепише це.
Згідно з інформацією Міжнародного енергетичного агентства (IEA), у листопаді 2025 року Росія зазнала значного падіння доходів від експорту нафти та супутніх продуктів, що стало найнижчим показником з моменту початку військових дій. У минулому місяці ці доходи склали лише 11 мільярдів доларів, що на 3,6 мільярда доларів менше, ніж у аналогічний період минулого року. Міністерство фінансів Росії повідомило, що за перші дев'ять місяців цього року нафтогазові надходження зменшилися на 22%, досягнувши 88 мільярдів доларів. Прогнози свідчать, що в грудні цього року ці доходи можуть знизитися майже вдвічі в порівнянні з груднем 2024 року.
"Росія є третім за величиною виробником нафти у світі, а доходи від викопного палива є життєво важливими для її державних фінансів, які перебувають під тиском слабкого економічного зростання та зростаючого впливу санкцій та українських атак на її енергетичні об'єкти", - пишуть у Euractiv.
Bloomberg повідомляє, що вартість російської нафти досягла найнижчого рівня з початку повномасштабного військового конфлікту. Росія тепер продає барель своєї нафти за трохи більше 40 доларів.
Тож загалом за рік Росія втратила десятки мільярдів доларів через санкції, зниження цін та українські атаки. Нагадаємо, що в жовтні Сполучені Штати нарешті запровадили жорсткі обмеження проти "Роснефти" та "Лукойлу", що теж суттєво впливає на ситуацію.
За інформацією, наданою Центром протидії дезінформації, Міністерство оборони Росії оцінює, що загальні витрати на ведення війни в цьому році можуть досягти приблизно $200 млрд, що становитиме 7,3% від валового внутрішнього продукту. Це на $30 млрд перевищує заплановані в бюджеті суми. Середньостатистично Кремль витрачає на військові дії близько $2,7 млрд щотижня.
Тобто кожне успішне ураження нафто-газової інфраструктури РФ напряму впливає на можливості російської економіки підживлювати військову машину. Бо щоразу менше грошей у них на все більші потреби, тому Кремлю доводиться скорочувати інші витрати і тим самим погіршувати життя росіян заради імперських амбіцій Путіна, що впливає і на загальні настрої населення.
Зустріч між Дональдом Трампом та Володимиром Зеленським відбулася 17 жовтня 2025 року. Фото надано Getty Images.
Західні держави неофіційно підтримують ці військові дії як інструмент тиску на Росію. Навіть адміністрація Трампа, згідно з інформацією New York Times, не заперечувала проти атак на тіньовий флот, нафтопереробні заводи та видобувні платформи. CNN повідомляло ще місяць тому, що після зустрічі з Путіним на Алясці, США почали активно надавати Україні розвідувальну підтримку для підвищення ефективності та точності ударів по російським енергетичним об'єктам. Fox News зазначає, що нині Сполучені Штати та Україна ведуть переслідування тисячі суден, що належать "тіньовому флоту".
Це створює яскравий контраст з поглядами колишнього президента Джо Байдена, який виступав проти подібних українських дій, остерігаючись можливості глобального конфлікту. Окрім того, нещодавно Трамп дав наказ накласти блокаду на нафтові танкери, які знаходяться під санкціями та прямують до Венесуели і назад.
ЄС також розширив санкції проти суден і пов'язаних з ними компаній, які перевозять нафту російського походження, намагаючись обмежити можливості обходу обмежень і підтримати тиск на Москву. Такі кроки у Європі пояснюють прагматично - прагненням посилити тиск на Росію, щоб зменшити її здатність фінансувати війну, хоча і лунають поодинокі голоси, наприклад Туреччини, яка висловлює побоювання щодо "ескалації конфлікту", особливо навколо безпеки морських шляхів та збереження екології.
Експерти, з якими спілкувався New York Times, підкреслили, що дії України надіслали чіткий сигнал Росії про готовність Києва до ескалації конфлікту, а також стали важливим меседжем для Європи, закликаючи до запровадження санкцій, інакше можливо зіткнення з серйознішими проблемами у морських шляхах. Зокрема, Ганна Нотте, аналітик Центру досліджень нерозповсюдження зброї імені Джеймса Мартіна, зазначила, що атаки на тіньовий флот не є особливо ефективними, проте удари по нафтовидобувним і переробним підприємствам у поєднанні з американськими санкціями здатні дати відчутний результат.
Деякі експерти вважають ці дії новим етапом асиметричної війни проти російської енергетичної системи, яка охоплює не лише військові, а й економічні аспекти. Це пов’язано із дедалі більшим скороченням тилових зон Росії, що раніше користувалися стратегічним захистом, а також з поступовим і систематичним підходом з боку України.
"Те, що раніше було епізодичними ударами, спрямованими на завдання шкоди, перетворилося на систематичні зусилля, аби не дати нафтопереробним заводам коли-небудь повністю стабілізуватися", - написав на початку грудня Ніхіл Дубей, старший аналітик з нафтопереробки компанії Kpler, що займається даними та аналітикою.
З іншого боку, західні медіа також вказують на те, що зростання російських атак на портову інфраструктуру Одещини та енергетичні об'єкти може бути відповіддю на успішні дії українських дронів, які уражають нафто-газову інфраструктуру Кремля. Вони зазначають, що відбувається взаємний обмін ударами по критично важливих об'єктах. Раніше Путін погрожував обмежити Україні доступ до Чорного моря у відповідь на напади на танкери, і, за словами Зеленського, саме ця загроза стала причиною інтенсивних атак на Одещину.
"Росія та Україна ведуть дедалі запеклішу енергетичну війну, намагаючись отримати суттєву перевагу після місяців незначного руху на передовій та на тлі продовження мирних переговорів", - відзначають у Bloomberg.
#НАТО #Facebook #Дональд Трамп #CNN #Природний газ #Нафта #Європейський Союз #Європа #Росія #Україна #Київ #Одеська область #Володимир Зеленський #Москва #Китай (регіон) #Північна та Південна Америка #Логістика #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Московський Кремль #Експорт #Збройні сили України #Росіяни #Володимир Путін #Долар #Російська мова #Туреччина #Індія #Bloomberg L.P. #Безпілотний літальний апарат #Джо Байден #Ростов-на-Дону #Експрес-телебачення #Лукойл #Служба безпеки України #Чорне море #Фокс Ньюс #Венесуела #Танкер (судно) #Корабель #Дрон #Атака #Родовище (родовище корисних копалин) #Середземне море #Аляска #Лівія #Оман #Новоросійськ #Спеціальні операції #Каспійське море #Крит
