Російсько-українська війна триває вже понад три з половиною роки. Путін не може перемогти Україну. Якби він міг би це зробити, то вже давно був би в Києві. Але абсурдне продовження війни Російською Федерацією полягає в тому, що російський диктатор не готовий програти війну з Україною, і тому продовжує непримиренне протистояння.
Питання, яке постійно виникає на поверхні. Ми всі пам'ятаємо, як реагують злочинці, які втрачають свою владу, коли їх починають звинувачувати у воєнних злочинах.
Крім того, якщо він вирішить піти у відставку, всевладний Путін усвідомлює, що політичні та економічні еліти Росії покладуть на нього всю провину за війну в Україні, за крах російської економіки та демографічну катастрофу, від якої країна навряд чи зможе оговтатися. Саме тому він намагається виграти час, адже знає, що ті, хто зараз формально висловлює йому свою лояльність і підтримку, в разі його падіння, готові будуть розірвати його на частини.
Випрошуючи військову допомогу у своїх політичних союзників — Китаю, Північної Кореї та Ірану — агресор Путін виступає як мілітарист, який опинився в ролі жебрака. Він не здатний відмовитися від своєї агресивної політики, але водночас не має ресурсів для її подальшого ведення самостійно. Нова ось зла об'єднує свої зусилля, при цьому для Китаю важливо, щоб його васал Путін діяв у межах визначених геополітичних рамок.
Читайте також: Єдиний шлях до миру - це перемога України. Російську загрозу необхідно ліквідувати назавжди
Маніакальна одержимість Путіна знищенням української державності вже призвела до того, що Швеція та Фінляндія приєдналися до НАТО. Проте, намагаючись захопити інші території, Кремль ігнорує серйозну демографічну кризу, що існує в Російській Федерації. Окрім того, нова карта Китаю на 2025 рік показує, що значні частини російських земель включені до складу Китайської Народної Республіки. Незважаючи на це, Росія не реагує на ці претензії, що фіксуються на китайській карті.
При аналізі війни Росії проти України часто не враховують вплив Китаю на цю ситуацію. Варто зазначити, що два рази, після закінчення Олімпійських ігор у 2014 та 2022 роках, китайський лідер Сі Цзіньпін надавав підтримку для російського вторгнення в Україну. Якби Китайська Народна Республіка не надавала допомогу Росії, цілком ймовірно, що до кінця 2025 року російсько-українська війна могла б закінчитися поразкою Москви та виведенням її військ з усіх українських територій. Однак, позиція Пекіна щодо України залишається стабільно проросійською, а Сі Цзіньпін продовжує вірити в перемогу Російської Федерації.
Як відомо, Путін має великий страх перед тим, що може повторити долю Муаммара Каддафі. Вже зараз зрозуміло, що він буде триматися за свою владу до останнього, вважаючи, що таким чином зможе уникнути участі лівійського диктатора. Каддафі, у свою чергу, не скористався можливістю, яку йому пропонували кілька арабських держав, щоб отримати політичний притулок. Це призвело до трагічного завершення його кар'єри.
Наразі, з огляду на численні ознаки подій у Кремлі та його околицях, стає дедалі ясніше, що російський лідер починає втрачати контроль над країною, яку він узурпував понад 25 років тому. Навіть якщо генерали поки що залишаються вірними Путіну, не можна виключати, що молодші офіцери, зокрема полковники, можуть не захотіти ділити з ним наслідки поразки у цій війні і, можливо, вирішать діяти проактивно.
Для більшості представників російської еліти Путін уже не є символом стабільності та забезпечення матеріального добробуту. Нині він став проблемою для політичного істеблішменту, військових та силових структур. Адже за всі злочини, вчинені терористичними військами Росії в Україні, доведеться відповідати. Лише ті, хто зможе позбавити деспота влади, отримають шанс на прощення. Однак за це право ще слід буде поборотися.
Досліджуйте також: Лише Китай володіє ресурсами, здатними спонукати Путіна завершити конфлікт в Україні.
Поведінка Путіна в останній час вказує на те, що він інтуїтивно розуміє, яка небезпека нависла над ним. Адже замість продовження свого правління в Російській Федерації, він може неочікувано отримати швидке прискорення подій. Коли представники його найближчого оточення, так званого внутрішнього кола, остаточно вирішать, що своя сорочка їм ближче до тіла, і тому його перебування на найвищій посаді в Росії, становить для них велику небезпеку.
У такому разі, тут дуже проглядається розвиток подій дуже схожий на варіант з Ніколає Чаушеску. Коли побачивши, що румунське суспільство вибухнуло протестами, подільники тирана вирішили погасити народне повстання ліквідувавши Ніколає і Єлєну Чаушеску. Очевидно, що такий варіант подій не влаштовує узурпатора, і навряд чи він готовий пройти його до кінця.
Незважаючи на те, що російські пропагандисти невпинно розповідають з телеекранів про перемоги, ключові фігури кремлівської влади вже починають усвідомлювати, що їхній режим наближається до критичної точки. Вони не можуть уникнути неминучого, але намагаються відтягнути момент, коли їм доведеться відповідати за вчинені злочини. Як і їхній кумир Гітлер, вони продовжуватимуть свою безперспективну та криваву гру, сподіваючись на якусь дивовижу. Але жодного дива для них не відбудеться.
За такої критичної для Росії ситуації, коли вона все ближче наближається до колапсу, Сі Цзіньпін, якщо хоче відвернути остаточний крах Путіна і його злочинної камарильї, міг би припинити війну Росії в Україні. Але чи захоче, це вже інше питання. Китайська Народна Республіка вже і так багато економічно втратила від російсько-української війни, а очікування, що Москва буде спроможною змінити наявний світовий порядок, не мають під собою жодних підстав.
Теоретично можна розглядати багато можливих варіантів китайської допомоги Путіну. Одним із реальних міг би стати той, яким свого часу не скористався Муаммар Каддафі, - відмовитися добровільно від влади та покинути свою країну.
Зверніть увагу: Китай експлуатує Росію як інструмент проти західної цивілізації.
Пекін міг би, звісно, узгодивши це зі Сполученими Штатами та Євросоюзом, запропонувати Путіну і частині його найближчого оточення, надання політичного притулку в Китаї. Виділивши для цього окрему закриту територію і поселивши усіх путіністів компактно в одному місці.
Скоріше за все, таку закриту територію варто організовувати не в Пекіні, Шанхаї або Гонконзі. Там для політичних біженців з Російської Федерації може бути не дуже безпечно. Проте є можливість виділити закрите місце в автономному районі на Півночі Китаю - Внутрішній Монголії, розмістити там Путіна, Шойгу, Лаврова, Матвієнко, Патрушева, Наришкіна, Медвєдєва, Собяніна, Герасімова, Кудріна. А також Кірієнко, Пєскова, Володіна, Суркова, Бортнікова, Золотова, Іванова, Юрьева, Менщікова, Мінаєва.
А головні пропагандисти ідеологічного фронту Симоньян, Соловйов, Скабєєва, Попов, Шейнін та Кісельов будуть цих вигнанців переконувати по внутрішньому телебаченню, що не все так і погано, адже їх могли повісити, а тут, в Китаї, вони почуваються в повній безпеці.
Нині ми стоїмо на порозі важливого поворотного моменту. Розглядаючи різноманітні дані, що надходять з Московії, можна зробити висновок, що Путін ризикує втратити свій контроль ще до 2026 року. Існує безліч ознак, які свідчать про підготовку до державного перевороту в Кремлі. Проте, чи вдасться реалізувати цей план — питання вже інше.
Однак, якщо Сі Цзіньпін не хоче, щоб Путін повторив долю Муаммара Каддафі, чи Ніколає Чаушеску, то він мав би надати йому політичний притулок.
В Пекіні люблять часто повторювати, що російсько-українську війну потрібно закінчувати. І найкращий варіант - забрати російського диктатора до Китаю. Адже, в іншому випадку, Путін продовжуватиме війну, вважаючи що у нього немає іншого виходу.
Китайський фактор у війні Росії в Україні дуже потужний. Пекін мав би зробити перший крок до миру, бо все одно у них нічого не вийде з намаганням зберегти режим свого багаторічного політичного васала Путіна.
Джерело
Про автора. Віктор Каспрук – журналіст.
#НАТО #Китай #Європейський Союз #Агресія #Росія #Економіка #Україна #Київ #Москва #Китай (регіон) #Кремль (фортифікаційна споруда) #Біженець #Володимир Путін #Злочин #Журналіст #Західний світ #Демографія #Політика #Пекін #Суспільство #Телебачення #Північна Корея #Геополітика #Іран #Швеція #Фінляндія #Шанхай #Сі Цзіньпін #Адольф Гітлер #Арабський світ #Еліта #Диктатор. #Війна на Донбасі #Гонконг #Автономія #Васал #Воєнний злочин #Державний переворот #Полковнику. #Румуни #Ніколає Чаушеску #Лівія #Повстання. #Муаммар Каддафі #Внутрішня Монголія
