В останньому інтерв'ю Андрія Єрмака, глави Офісу президента, обговорюються ключові теми, такі як недавня зустріч Володимира Зеленського з Дональдом Трампом, постачання ракет "Томагавк", позиція України щодо завершення війни, атаки на українську інфраструктуру та відповідні удари по агресору. Також підкреслюється, що час діє на користь України, а не Росії. Детальніше читайте в матеріалі для РБК-Україна.
Головне:
Коли здавалося, що в переговорах про закінчення російської агресії проти України настала чергова затяжна пауза, президент США Дональд Трамп знову активізував хід подій. Після двох телефонних розмов із Володимиром Зеленським він запросив українського президента до себе в Білий дім.
Проте напередодні п'ятничної зустрічі Трамп раптово здійснив ще один телефонний дзвінок - на цей раз до Володимира Путіна. Після цієї розмови він оголосив про майбутню особисту зустріч із російським лідером у Будапешті, заплановану на найближчі кілька тижнів відповідно до його улюбленого графіку.
Зустріч з президентом Зеленським, за інформацією ряду американських медіа, відбулася не так дружньо, як сподівалася українська делегація. Зокрема, Україні поки що не нададуть американські ракети "Томагавк", які могли б суттєво допомогти в проведенні глибоких ударів по території противника. В цілому, атмосфера під час закритих переговорів, за чутками, була надзвичайно напруженою.
Однак Андрій Єрмак, керівник Офісу президента, в інтерв'ю РБК-Україна заперечує, що нещодавній раунд переговорів з Трампом відбувся невдало. "Після зустрічі в Білому домі, позиції президента Трампа та президента Зеленського щодо необхідності припинення вогню на актуальній лінії фронту повністю збігаються", - зазначив Єрмак.
Також керівник ОП вважає, що Трампу немає сенсу повторювати де-факто безрезультатну зустріч на Алясці — він готовий зустрічатися з Путіним лише тоді, коли це принесе суттєві результати.
Очевидно, тому в мирних переговорах так само раптово настає нова фаза невизначеності - оскільки за підсумками попередньої бесіди держсекретаря Марко Рубіо з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим у Вашингтоні, судячи з усього, зрозуміли: до жодних реальних поступок і серйозних розмов про мир Москва все ще не готова. Тому Трамп взагалі скасував зустріч в Будапешті.
- В американських ЗМІ багато інформації про те, як пройшла зустріч президентів Трампа і Зеленського в п'ятницю. Подробиці відрізняються, але загальна тональність зрозуміла: зустріч не стала катастрофою, але пройшла гірше, ніж очікувалось. Наскільки це так?
Розпочну з важливого моменту — зустрічі з Дональдом Трампом. Не можу погодитися з думкою, що вона пройшла невдало. Так, ми не отримали всіх бажаних рішень прямо зараз: дзвінок Путіна, безумовно, вплинув на ситуацію. Проте це не був спринт до миттєвих досягнень, а скоріше закладка основи для подальшої роботи. Найголовніше, що наша розмова завершилася закріпленням спільної стратегічної позиції: будь-які переговори й, відповідно, можливе припинення вогню, можуть відбуватися лише в контексті чинної лінії фронту.
Для більш повного розуміння варто зазначити, що ця зустріч не стала єдиною подією у рамках нашого п'ятиденного візиту до Сполучених Штатів. Наша делегація, до складу якої увійшли прем'єр-міністр Юлія Свириденко, секретар РНБО Рустем Умеров, перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця та міністр економіки, довкілля і сільського господарства Олексій Соболєв, мала дуже насичену та результативну програму, навіть за умов шатдауну!
Незважаючи на призупинення роботи уряду США, ми успішно провели цілу низку надважливих перемовин: у Конгресі відбулися зустрічі з сенаторами, конгресменами та головами комітетів, а в Адміністрації та відомствах ми провели перемовини з держсекретарем, в. о. радника Президента США з нацбезпеки Марко Рубіо, спецпредставником із питань України генералом Кітом Келлогом у Держдепартаменті, а також у Пентагоні.
Крім того, ми дуже багато спілкувалися з лідерами громадської думки та експертами. Окремо відзначу дуже важливі зустрічі з керівництвом провідних збройових компаній - Lockheed Martin і Raytheon.
Одночасно наш новий посол Ольга Стефанишина, яка була призначена менше ніж два місяці тому, вже активно брала участь у всіх процесах. А урядовці реалізовували спеціальну програму в рамках тижня МВФ, що проходив в той же період.
Варто також підкреслити, що підтримка України серед американців залишається на високому рівні, про що свідчать останні соціологічні дослідження. Громадяни продовжують виступати за надання військової та фінансової допомоги, за посилення санкцій проти агресора, а також за повернення депортованих українських дітей. У демократичних країнах завжди важливо враховувати погляди виборців, і це ніколи не залишається без уваги з боку влади.
Отже, підсумовуючи візит, варто відзначити, що ми спостерігаємо суттєвий прогрес на всіх фронтах. Цікаво, що вже в найближчі дні ці зміни стануть очевидними та відчутними. Вашингтон анонсував ряд законодавчих ініціатив, які були представлені в середу, і ці кроки матимуть серйозний негативний вплив на країну-агресора в кількох аспектах.
Зустріч української делегації (Андрій Єрмак, Рустем Умєров, Сергій Кислиця, Владислав Власюк) з членами Сенату США (фото: прес-служба ОП)
Повернімося до нашої бесіди в Білому домі. Чи вірно я зрозумів, що під час обговорення спочатку пропонували й інші варіанти умов для припинення вогню?
Відбулася жвава дискусія. Звісно, в її ході були підняті питання, пов'язані з тим, що Путін висловлював під час бесіди з Трампом.
Чи вони просто інформували про місцезнаходження російських військ?
- Вони її представили. Однак позиція російської сторони - це не позиція Сполучених Штатів. Позиція США - і Трамп чітко це озвучив - полягає в тому, що переговори мають починатися з поточної лінії зіткнення. Але всі ми розуміємо, що, як і у випадку з Газою, це неможливо без припинення вогню. Не можна дозволяти Росії продовжувати війну, прикриваючись переговорами, і тим самим гальмувати введення нових санкцій і збільшення допомоги Україні.
Крім того, ми отримали беззаперечне підтвердження підтримки у сфері протиповітряної оборони, зокрема щодо систем "Петріот". Ця допомога є багатогранною, і я не можу розкривати всі її аспекти. Звісно, найбільш ефективні рішення - це сучасні технології, на які існує великий попит. Можна сказати, що існує певна черга, але ми прагнемо бути якомога ближчими до моменту отримання. Найважливіше, що Трамп дав "зелене світло" цьому процесу, тож питання, які залишилися, в основному технічного характеру.
Крім того, активно функціонує програма PURL, що займається закупівлею американської зброї, до якої вже приєдналися 17 країн у Брюсселі. Це стало можливим завдяки потужному виступу міністра оборони Піта Хегсета. Щодо додаткових поставок озброєння, то поки що не було чіткої відповіді - ані "так", ані "ні". Варто зазначити, що "Томагавки" - це далеко не єдине питання, яке заслуговує на обговорення. Діалог продовжується, і я б не сказав, що можливості для співпраці закриті.
- "Томагавки" розглядаються як військовий геймчейнджер чи як інструмент психологічного тиску на агресорів?
- Позиція президента і всієї команди гранично чітка і незмінна: жодних домовленостей без участі та підтримки з боку України. Це жирна червона лінія, яку бачать абсолютно всі.
- А ваш співрозмовник у п'ятницю теж?
Безсумнівно, він усвідомлює всі нюанси. Звичайно, ми сподівалися на більш швидкі рішення з певних питань, адже для країни, що перебуває у стані війни, плин часу має зовсім інший характер. Проте, варто зазначити, що це була, можливо, перша по-справжньому конструктивна бесіда за закритими дверима – максимально чесна та відверта. Так, в деяких моментах наші думки співпали, а в інших – ні, але я не вважаю це трагедією. Ця дискусія, безсумнівно, продовжиться.
Чи виникло у вас відчуття, що президент США більше не вважає Аляску №2 важливою, коли він висловлює загальні думки про те, як продуктивно вони спілкувалися? Чи вважаєте ви, що на наступній зустрічі з Путіним він виступить лише з чіткими вимогами, як це було в разі з Газою, де існував конкретний документ з визначеними пунктами та результатами?
На мою думку, це так. Безумовно, для Трампа завершення конфлікту є важливим пріоритетом, і це позитивно. Він висловлює бажання досягти найкращих результатів для України. Отже, наше завдання — постійно нагадувати про те, що ми вважаємо найкращим для себе, щоб партнери чітко усвідомлювали нашу позицію і розуміли, що інші умови для України неприйнятні.
Російська пропаганда, на жаль, працює масовано, доводиться віддати цьому належне. Вона системно працює скрізь, по всьому світу. Тому в жодному разі не можна дати росіянам можливість трактувати відстоювання нашої позиції як небажання закінчувати війну.
Ми досягаємо безпрецедентно тривалого збереження високої підтримки України в Сполучених Штатах, про що свідчать усі проведені соціологічні дослідження. Проте слід пам’ятати, що кожна країна стикається зі своїми власними викликами, як внутрішніми, так і зовнішніми.
Тож наше головне завдання – постійно підтримувати конструктивний діалог з партнерами. Вкрай важливо донести до них, що Україна, як ніхто інший, прагне швидкого завершення війни, розв'язаної Росією. Проте нашій країні потрібен тільки надійний і справедливий мир.
- Яких активностей тепер варто очікувати саме на американському треку? Умовно кажучи, телефонних дзвінків, чи, може, ми знову поїдемо до США, чи, може, хтось із американців приїде до нас сюди?
Ми завжди підтримуємо зв'язок. Напевно, я не ділюся публічно навіть половиною своїх телефонних бесід з американцями.
Чому так?
- Тому що для мене важливий результат, а не сам факт спілкування. Діалог іде на всіх рівнях. Мій основний співрозмовник - це держсекретар і в.о. радника президента США з національної безпеки Марко Рубіо. Але також - сенатори, конгресмени, голови профільних комітетів, лідери громадської думки та спецпредставники. Ці контакти ніколи не припиняються. Вони триватимуть і цього, і наступного тижня. Ми виразно відчуваємо відкритість і зацікавленість у такому форматі діалогу з американського боку.
Ми щиро вдячні всім, хто знайшов можливість відвідати нашу країну. Це і спецпредставник президента США з питань України генерал Кіт Келлог, який уже кілька разів побував тут, і міністр фінансів США Скотт Бессент, і численні конгресмени та сенатори, які приїжджають до нас із 24 лютого 2022 року, і, звісно, американські журналісти.
Саме тому ми впевнені, що візити до України високопосадовців США, таких як держсекретар Рубіо, віцепрезидент Джей Ді Венс, спікер Джонсон, міністр оборони Хегсет та, звісно, президент Трамп, мають величезне значення, щойно з'явиться така можливість. Я твердо переконаний, що лише відвідавши Україну, можна насправді зрозуміти актуальну ситуацію, відчути міць і дух нашого народу. Можна багато разів говорити про різні аспекти, але нічого не зрівняється з можливістю побачити все на власні очі. Тому, безумовно, кожна наша зустріч на будь-якому рівні завершується запрошенням для американських партнерів відвідати Україну.
Якщо залишити осторонь президента Трампа, чи можливий візит когось із інших високопосадовців його команди, яких ви згадали, наприклад, до кінця року?
Не можу стверджувати, що є якісь конкретні докази. Проте, мені видається, що сьогоднішній візит виглядає більш ймовірно, ніж це було після нашої попередньої поїздки. Це ще один із відчутних наслідків тієї події.
Щоб усвідомити причини цього явища, варто повернутися до історії озброєнь, зокрема до "томагавків". Можливо, у когось виникає відчуття розчарування, але чи це вперше? Адже ми ніколи не отримували бажаного з першої спроби. Ані "Петріоти", ані "Хаймарси", ані "Атакамси" - нічого з цього не з'являлося відразу ж після запиту.
Протягом багатьох років різні країни налагоджували механізми співпраці з американським істеблішментом. Це робили, зокрема, Ізраїль, Угорщина, Росія та багато інших держав. Україна ж раніше не зосереджувала на цьому належну увагу. Однак сьогодні відносини, які були встановлені між Україною та США завдяки зусиллям президента Зеленського та його команди, є безпрецедентними для нашої країни.
Проте, як нині співвідносяться інтереси України та США, які, безумовно, на першому місці для Трампа, в рамках війни та можливих шляхів її завершення?
Вони дотримуються принципу "Америка на першому місці", а ми - "Україна на першому місці". Я повністю підтримую цей підхід. Давайте об'єднаємо зусилля, і тоді наші країни зможуть бути на першому місці разом.
При цьому, після зустрічі в Білому домі, бачення президента Трампа і президента Зеленського - що нам треба припинення вогню по поточній лінії фронту - повністю збігається.
Ми змогли кардинально змінити обставини. Адже всього кілька місяців тому багато людей у США були впевнені, що Україна зазнає поразки, а Росія здобуде перемогу у війні. Сьогодні така думка відсутня.
Чи думав так само і Трамп?
В будь-якому випадку, він не був впевнений, що Україна здатна ефективно протистояти і наносити ворогу відчутні удари у відповідь.
Чому так?
Можливо, раніше існував дефіцит інформації, але тепер ситуація змінилася. Сьогодні всі мають можливість бачити і визнавати наші досягнення. Трамп не раз підкреслює це, висловлюючи своє захоплення тим, що Україна змогла реалізувати у виробництві озброєнь під час війни. Це дійсно безпрецедентно, і він завжди акцентує на цьому увагу.
Встановлено ефективні робочі зв'язки між президентами України та США. Президент Зеленський і президент Трамп можуть спілкуватися по телефону двічі за два дні. Щодо особистих зустрічей, це вже третій візит до Білого дому. Крім того, відбулися зустрічі у Ватикані, Гаазі та Нью-Йорку.
Отже, бесіда продовжується. Проте це не означає, що вона завжди повинна завершуватись абсолютним успіхом. Ми, звичайно, прагнемо цього. І повірте, ми вкладаємо всі свої зусилля. Але іноді для досягнення результату, окрім зусиль, необхідно ще й чимало часу.
- Давайте перейдемо до більш внутрішніх справ. Наскільки високий ризик, що Росія своїми обстрілами зможе нас "заморозити" цієї зими? Чи є у нас гроші і ресурс, наприклад, на купівлю додаткового газу?
Протягом усіх чотирьох років Росія намагається досягти цього. Нічого принципово нового не відбувається. У ці роки її мета залишається незмінною — позбавити людей тепла та електрики в осінньо-зимовий період. Ситуація не зазнала змін.
Президент Трамп та міністр енергетики Райт, які зустрілися з президентом Зеленським і прем'єр-міністром Свириденко разом із представниками провідних енергетичних компаній США, а також міністр фінансів Бессент - всі вони усвідомлюють ситуацію. Вони готові зробити все можливе, щоб підтримати нас у подоланні цієї зимової пори.
Чим саме? ППО, газом, фінансами чи обладнанням?
- Про ППО я вже говорив. У нашій делегації була Світлана Гринчук, міністр енергетики, були представники "Нафтогазу". Американцям передали чіткий перелік того, що нам потрібно. І американські партнери готові нам із цим допомагати, як і європейські.
Що стосується ризиків - звісно, вони існують. Поки триває ця війна, звичайно, неминучий ризик подальших ударів. Ми ж продовжимо робити те, що робили: захищати, і відновлювати, і розвивати. Президент щодня приділяє цьому багато часу, прем'єр-міністр, міністр енергетики та інші члени уряду виїжджають на місця обстрілів. Реагують моментально. І якщо поставлені завдання не виконуються, або виконуються, але неякісно чи невчасно, одразу вживаються жорсткі кадрово-організаційні заходи.
Чи можна сподіватися на збільшення кількості ударів у відповідь проти агресорів? І чи справді планується підвищення виробництва "Фламінго" до семи одиниць на добу, як зазначалося у новинах?
- Ми відповідали і продовжимо відповідати. Удари по агресору будуть посилюватися. Давайте дивитися на результати, а не обговорювати підготовку до цих ударів. Більше я нічого коментувати не можу.
Чи можемо ми обійтися без передачі російських заморожених активів, навіть у вигляді репараційного кредиту, в нашому фінансовому плані на середньострокову перспективу?
- А навіщо думати, що ми повинні без них обійтися? Я бачу досить позитивні сигнали. Не хочу забігати наперед, але поки що негативного сценарію в цьому питанні не проглядається. Формат PURL працює нормально, успішно функціонують ще кілька платформ.
Взагалі я думаю, що наша країна - це сім'я, в яку прийшла біда - війна. Але ця сім'я сильна. Вона єдина, і в цій єдності її стійкість. Тому зберігати її - вкрай важливо, дрібні розбіжності не повинні їй зашкодити: удар кулаком завжди сильніший, ніж розтиснутими пальцями.
Залучення фінансів та переконання партнерів продовжувати надавати нам підтримку є досить складним завданням, але ми успішно справляємося з цим навіть у непростих умовах. Це стало можливим завдяки нашій єдиній волі та спільній меті.
Якщо конфлікт продовжиться, ми розглянемо це як основний варіант розвитку подій. До весни варто очікувати нові контрнаступи з нашого боку на певних ділянках фронту?
- Я можу коментувати тільки реальну ситуацію. Вона складна, але контрольована - і досі це залишалося константою. Саме відсутністю успіхів Путіна на полі бою викликано збільшення кількості терористичних ударів по цивільних об'єктах в Україні. Путін, звісно, продовжує брехати про свої успіхи, але що йому залишається, крім створення ілюзій?
Російське населення все ще переконане, що їхня країна набирає міць. Проте реальність зовсім інша. Вони опинилися в уразливій ситуації, а час грає проти них. Власне, вони оплачують його ціною життів своїх солдатів.
На відміну від авторитарних режимів, де людське життя часто не має значення, для нас кожна людина є безцінною. Кожен українець, який залишається тут, у рідній країні, - це справжній герой. Вкрай важливо, щоб вони усвідомлювали свою велич. Військові, медичні працівники, енергетики, рятувальники, вчителі, представники бізнесу, журналісти та інші - усі вони заслуговують на визнання як герої.
А що стосується Росії... Росія не змінила своїх планів. Вона буде готова до закінчення війни, лише коли зрозуміє, що її продовження її ж остаточно і погубить.
Це одноразова ситуація чи ж тривалий процес? Чи повинна відбутися якась конкретна подія? Наприклад, "Томагавки", підвищені мита чи щось інше?
- Процес. Це все працює в комплексі. Усе складається в загальну скарбничку. Санкції не можуть одномоментно зупинити війну, але вони підпилюють російську економіку. Санкції проти тіньового флоту дуже сильно б'ють по ній. Наші глибокі удари, операції на кшталт "Павутини" - усе це разом працює на подальше ослаблення агресора.
Росіяни починають усвідомлювати: велика Росія, і ми зможемо дотягнутися до всіх куточків. Війна вже вийшла за межі їхніх кордонів. Кожна імперія, кожна диктатура заснована на насильстві, і є ті, хто підпорядковується їй через різні інтереси. Але є й численна - навіть більшість - частина людей, які просто живуть у страху. Коли імперія починає слабнути і розвалюватися, цей страх починає зменшуватися. Невідворотно виникають абсолютно нові можливості. Хоча ми їх ще не бачимо, але, гадаю, їх поява вже зовсім близька.
Тенденції, що ведуть до відцентрових процесів?
Офіційно Російська Федерація є ніби-то добровільним союзом народів. Проте, яка реальність за цим? Не всі народи приєдналися до неї за власним бажанням, і не всім там комфортно. Російська Федерація нагадує карикатуру на Радянський Союз. Я б не виключав, що вона може зазнати тієї ж долі.
У глобальній політиці Москва часто постає як друг, але насправді всім відома вартість цієї дружби. Я впевнений, що ніхто не прагне до перемоги Росії, адже всі розуміють, що таке Росія з безмежною владою.
#Дональд Трамп #Росія #Економіка #Україна #Президент (державна посада) #РБК-Україна #Володимир Зеленський #Москва #Енергетична галузь #Північна та Південна Америка #Брюссель #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Радянський Союз #Володимир Путін #Гаага #Вашингтон, округ Колумбія #Прем'єр-міністр #Угорщина #Білий дім #Ізраїль #Озброєння #Лінія фронту #Міністр оборони #Сполучені Штати #Нью-Йорк #Телефон #Ватикан #Томагавк (ракета) #Будапешт #Диктатор. #Ліндон Б. Джонсон #Сенат Сполучених Штатів Америки #Марко Рубіо #Андрій Єрмак #Нафтогаз #Протиповітряна оборона #Державний секретар Сполучених Штатів Америки #Державна пропаганда в Російській Федерації #Берестейський мир #Сергій Лавров #Локхід Мартін #Місто Газа #Аляска #Конгрес Сполучених Штатів Америки
