Кремль змінює свої стратегії — чому Путін не погодився на мирні переговори в квітні та які його наміри на травень?

Британська розвідка опублікувала картинку, на базі якої зручно зібрати кілька новин.

У квітні я неодноразово згадував, що група "Інформаційний спротив" фіксує зменшення кількості визнаних втрат у Росії. Британські аналітики, які враховують також інформацію з нашого Генштабу, також відзначають цю тенденцію до зниження втрат.

Причина -- завершення циклу, що почався восени, і перегрупування військ. Росіяни продовжують активний наступ із перекиданням додаткових сил на ті ділянки, де означився успіх (Лиман, на південь і захід від Покровська), а також під час підготовки до атаки на Костянтинівку. Але чинити колишній тиск по всьому фронту тимчасово нездатні.

Втрати військ РФ залишаються порівняно високими і, що важливо, зростає достовірність цифр, оскільки є відеопідтвердження. Великі втрати на тлі зменшення захопленої площі, тобто матеріальні результати на полі бою, на повний зріст ставлять перед Кремлем питання -- як продовжувати і чи продовжувати?

Квітень -- це був ідеальний місяць між циклами, щоб Путін міг вискочити з війни, зберігши обличчя. Американці зробили для цього все необхідне. Згортання операції в Курській області також зняло додатковий бар'єр.

Днями ЗМІ розігнали коментар із посиланням на оцінки західних розвідок і чиновників щодо того, що Путін міг скоригувати короткострокові цілі війни. Зробивши наголос на посилення контролю над захопленими територіями. Що розцінили як ще один маркер готовності до якоїсь угоди.

Однако.

Наші аналітичні служби надали оцінки, а західні ЗМІ опублікували декілька статей, в яких аналізується кількість найманців, які Кремль залучає за допомогою фінансових стимулів. За різними даними, це число коливається в межах від 30 до 40 тисяч осіб щомісяця. З огляду на такі розрахунки, російська армія фактично зберігає свій склад на рівні нуля, компенсуючи безповоротні та санітарні втрати, проте стикається з труднощами у збільшенні чисельності особового складу.

Весняний призов строковиків, які будуть переведені на контрактну службу, разом із залученням вразливих груп для підвищення готовності, створить можливості для накопичення резервів.

Додатковим ресурсом у "рукаві" у Москви є вивільнення військ під час перегрупувань і завершення низки операцій. У найближчі місяці два вони постараються заповнити нестачу 70 тис. осіб, яких їм не вистачало до планових показників за оцінками нашого ГШ.

Незважаючи на те, що укомплектувати їх технікою за штатом не вийде, за нинішнього характеру війни (штурми на мопедах) -- це матеріальна основа для ще одного накату.

3. Як американці, так і європейці обізнані про ці графіки. Це стало причиною низки заяв з боку США, спрямованих на підготовку до можливого зменшення впливу Вашингтона в переговорах. Диванс прямо висловив думку, що завершення війни найближчим часом не слід очікувати.

Ви помітили, як миттєво відреагував ЄС, відхрестившись від гіпотетичної ролі посередника? Це те, про що я писав учора: Європі потрібен час, продовження війни -- це погане, але найкраще для них рішення.

Таким чином, матеріальна основа моменту -- наявність у Путіна ресурсів для ще одного наступу.

А політичні ігри на фоні економічних реалій – це вже зовсім інша історія.

У березні та квітні США створювали сценарій, який дозволяв Путіну перейти до деескалації конфлікту. Це відповідало інтересам як Трампа, так і Путіна. Процес деескалації забезпечував можливість успішно пройти період у 100 днів і відзначити 9 травня на позитивній ноті.

Але Путін чи то справді увірував у масштабний військовий успіх, чи то загрався і недооцінив момент, викотивши відверто провокаційну тему з "перемир'ям" на три дні.

Як наслідок, в режимі реального часу почали розробляти альтернативний варіант.

Спочатку з'явився потік заяв з Америки та Європи, які стверджували, що триденне "перемир'я" є абсурдним. Після цього розпочалась справжня хвиля інформаційних вкидань про те, що США підготовлюють нові санкції, на фоні новин про можливість Саудівської Аравії знизити ціни на нафту. З цієї ж ситуації виникло і символічне дозволення на продаж Україні авіаційних послуг. Хоча це рішення не вносить значних змін, воно вказує на певний напрямок. А ще Трамп опублікував пост про ключову роль Америки у перемозі над Гітлером.

Оскільки обстановка, що сприяла зниженню напруги, раптово змінилася на атмосферу загострення, одночасно "захворіли" лідер Сербії Александр Вучич і словацький політик Роберт Фіцо. Це підтверджує мої слова: поїздка до Москви на фоні ескалації виглядає як відкритий протест проти Трампа. Їхнє одночасне "нездужання" виглядає не лише кумедно, але й символічно. Якщо ситуація зміниться, не виключено, що обидва політики "одужають" і таки відвідають Москву.

Сьогодні стало відомо про заяву Зеленського, в якій він підкреслив, що Україна не може гарантувати безпеку іноземних делегацій у Росії 9 травня. Цю інформацію почали активно обговорювати, інтерпретуючи її як натяк на можливі дії проти параду. Проте варто сприймати слова президента всерйоз: ФСБ вже почало відкрито підіймати питання про можливі теракти на цю дату. Росія готує якусь акцію, яка може слугувати підґрунтям для ескалації з боку Кремля.

З міжнародних столиць Путіну прямо заявляють: "Друже, ми усвідомлюємо, яку гру ти розпочав. Не варто цього робити, не продовжуй конфлікт. Ми не плануємо тиснути на тебе, просто утримайся від необдуманих дій, і тобі гарантовано забезпечать достойний вихід". Висловлювання Диванса про кілька кілометрів у різні боки – це з тієї ж опери. А для чого все це?

5. Ситуація на полі бою об'єктивно важка. Російська армія адаптується, ресурси у них ще є. Однак при всіх відомих проблемах на фронті і в тилу, українська армія стала дуже грізною силою. У результаті чого суто військові результати ще одного путінського наскоку можуть бути недостатніми для конвертації в політичні дивіденди.

Ось чому Харків, Одеса, Запоріжжя та інші населені пункти щовечора піддаються інтенсивним обстрілам.

Масштаб цих атак такий, що не може забезпечити військовий результат. Це виключно політичний захід -- терор.

Вичерпний доказ терористичного характеру повітряних атак -- росіяни начиняють вибухівкою та вражаючими елементами навіть дрони-обманки. Щоб убило кого завгодно, щоб загорілося хоч щось.

Це є надзвичайно безрозбірливий метод, спрямований на ураження цивільного населення, справжній прояв тероризму.

Путін прагне досягти бажаного політичного результату, використовуючи різноманітні політичні інструменти. Його мета — викликати страх, аби змінити громадську думку в Україні та створити сприятливі умови для висунення неприйнятних вимог з боку Москви.

Три роки досвіду свідчать про те, що результативність військових операцій має хвилеподібну природу. Вже знайдено рішення на цю проблему. Я не впевнений, чи вистачить нам стійкості або адаптивності, щоб подолати наростаючі атаки дронів. Можливо, варто розглянути асиметричні методи. Їх активно досліджують.

Однак очевидно одне: політичні труднощі вирішуються лише політичними методами. Для цього необхідні або значні військові досягнення, що ведуть до політичного вирішення (як нещодавно зазначив генерал Буданов), або ж ефективна програма внутрішньої політики. В іншому випадку, мова йде про так званий позитивний порядок денний.

Потрібно, щоб відбувалися позитивні зміни. І мова йде не про імітацію чи пропаганду. Має бути щось, що орієнтується на майбутнє і справді покращує ситуацію. Для підприємств. Для педагогів. Для різних соціальних груп.

Без цього буде накопичуватися той ефект, якого так прагне Кремль.

6. Альтернативи на горизонті. Дипломатичний простір ще не вичерпано. Проте час вичерпується. Це той момент, коли Китай може в один момент визначити курс подій. І таким чином продемонструє, який шлях — війна чи мир — він вважає більш вигідним для себе.

У ці дні у Путіна подвійне свято. На тлі 80-річчя перемоги розганяють сюжет із 25-річчям Путіна в ролі російського ватажка. Зараз ось прям ідеальний момент, щоб зафіксувати успіхи і всесвітньоісторичну роль. Або можна отримати змащене торжество, а осінь зустріти з загрузлою армією і порваною економікою.

Кремль, можливо, планує зафіксувати досягнення до другої частини святкування 80-річчя перемоги, запланованого на вересень у Далекосхідному регіоні.

Але щось мені підказує: у Трампа буде мотивація зіпсувати цю малину, яка ризикує перетворитися на російсько-китайсько-пхеньянський бенефіс. Оскільки Вашингтону святкувати перемогу над своїм основним союзником в АТР, та ще й у супроводі традиційних бурмотінь на тему ядерних ударів, не дуже гармонійно в нинішніх умовах.

Мить вирішального вибору.