Российские предприятия в Брюсселе: как функционируют заводы РФ в центре Европейского Союза на протяжении четвертого года масштабной агрессии.

Від 24 лютого 2022 року українське суспільство вже бачило чимало прикладів цинічної гри західних партнерів за обидві сторони. Наприклад, лише напередодні нового 2025 року партнери, які всі три роки рішуче засуджували російську агресію, помітили існування "тіньового флоту" Росії, який попри санкції роками розвозив російську нафту по всьому світу. Не лише в усіх на очах, а й на радарах.

Одночасно, партнери продовжують робити вигляд, що не звертають уваги на зріджений російський газ, який щотижня прибуває до портів європейських країн, що входять до складу Європейського Союзу та НАТО. Крім того, безліч інших товарів, які приносять значний прибуток російському бюджету, також продовжують постачатися до того самого західного світу, якому Росія оголосила війну.

Санкційна політика невипадково отримала назву політики стримування. Адже з кожним новим пакетом санкцій Росія зменшує обсяги своїх товарних поставок до цивілізованого світу. Чим менше вона продає, тим нижчі її доходи. А зменшення доходів обмежує фінансові можливості Кремля для ведення агресивних дій.

Проте дані за останні три роки вказують на те, що Росія не лише здатна продовжувати фінансування війни проти України, але й щорічно нарощує свій військовий бюджет на десятки мільярдів.

Після зміни президента США і, відповідно, зміни політики Сполучених Штатів щодо участі в міжнародній безпеці, лідери провідних країн Європи, керівники Європейського Союзу і НАТО мало не щотижня говорять про реальність військової загрози з боку Росії.

Кажуть, що Росію продовжують підтримувати фінансово на десятки мільярдів євро. Проте випадок, який ми розглянемо у нашому новому розслідуванні, є абсолютно унікальним.

Адже Європа просто зараз продовжує закуповувати метал на тому російському заводі, який одночасно постачає метал на 22 підприємства оборонного комплексу Російської Федерації. Тобто одні вагони йдуть у Данію, Бельгію та Італію, а інші - на виробництво ракет, дронів, танків та навіть ядерної зброї. Ба більше, власник цього заводу має свої заводи в Європі, які також продовжують успішно працювати й сьогодні.

Гірничо-металургійний сектор займає третє місце серед основних джерел доходів економіки Росії, поступаючись лише нафті та газу. За інформацією Eurostat, протягом трьох років повномасштабного вторгнення Росія експортувала продукцію свого гірничо-металургійного комплексу до країн ЄС на суму майже 10 мільярдів євро.

Деталі можна знайти за цим посиланням.