Тендітна витривалість. Українські підприємства наближаються до межі своїх можливостей.

Якою мірою економіка України здатна витримати надзвичайний тиск з боку Росії, що розгорнула проти нашої країни війну за повне знищення? Це питання хвилює багатьох. Особливо важливим воно стає напередодні четвертої міжнародної конференції, присвяченої відновленню України, -- URC2025. Який нині стан справ, які завдання ще попереду, та які оптимальні шляхи відновлення країни після катастрофічного конфлікту?

На ці та інші питання давали відповіді видатні економічні фахівці під час форуму "Українська економіка перед URC2025 та новим бюджетним циклом".

Отже, чи можна вважати українську економіку стабільною на сьогодні? Відповідь на це питання була розглянута провідною науковою співробітницею Інституту економічних досліджень Олександрою Бетлій, яка поділила її на кілька ключових аспектів.

Перший аспект — це влада. Вона залишає активною з самого початку повномасштабної війни і до сьогодні. Наприклад, коли Україна у перші дні конфлікту подала заявку на вступ до ЄС, це спочатку стало несподіванкою для багатьох, але даний крок виявився вірним.

Другий аспект — це бізнес. Він знайшов способи адаптуватися до військових умов, розробив стратегії для реагування на виклики та визначив шляхи подальших дій. Бізнес функціонує, запускає нові виробничі потужності.

Люди становлять третій компонент. П'ять мільйонів осіб залишили країну, що є суттєвою втратою, особливо з огляду на те, що це активне населення та діти. Проте, за різними оцінками, в Україні залишається близько 32 мільйонів людей. Вони працюють, споживають, сплачують податки, а частина з них захищає країну на фронті, що також свідчить про стійкість. Вкрай важливо забезпечити житлом внутрішньо переміщених осіб, яких нараховується 4,6 мільйона. Це необхідно для того, щоб ті, хто виїхав через руйнування своїх домівок, могли повернутися назад. Це також стосується осіб, які залишаються на тимчасово окупованих територіях: якщо їм забезпечити житло та можливість працювати, частина з них може переїхати в Україну. А це наші співвітчизники, за яких ми повинні боротися.

Четвертий аспект - це міжнародні партнери. Вони існують, і значна частина українського бюджету формується завдяки їхній підтримці. Крім того, ми отримуємо від них військову допомогу.

Чинники безпеки, зрозуміло, залишаються найголовнішими, і це те, що треба враховувати. Те, як просувається війна, наскільки активні бойові дії, суттєво впливає на всі сфери нашого життя.

Випадання кожного з цих елементів означатиме, що ми втрачаємо стійкість. Чи є загрози? Так. Тому що стійкість ця будується з доволі крихких елементів. Зокрема, якщо говорити про позицію нинішньої адміністрації США (тут допомога є, тут її немає), про розбіжності в ЄС стосовно України. Невизначеність залишається високою. Це не тільки про активність бойових дій, це й про міжнародну підтримку. Але ж саме стабільність і послідовність міжнародної підтримки дуже важливі.

У статистичних даних наша вразлива стабільність виглядає наступним чином. Згідно з оцінками Інституту економічних досліджень, у першому кварталі реальний ВВП зріс на 0,7% у річному вимірі. Це трохи нижче від прогнозованих значень. Водночас він залишається більш ніж на 20% нижчим у порівнянні з показниками до початку повномасштабної війни (детальніше з цифрами можна ознайомитися тут).

У проекті бюджету на 2025 рік закладалися сподівання, що в другій половині року активність бойових дій зменшиться. Однак, цього не відбулося, і тому будуть внесені зміни до закону про державний бюджет. Видатки на оборону та безпеку зростуть на 400 мільярдів гривень. Ці витрати будуть покриватися за рахунок податків, які сплачують як бізнес, так і громадяни, тому надзвичайно важливо відповідально виконувати свої податкові зобов'язання.

Наша влада взяла на себе чимало зобов'язань, і фактично дуже багато допомоги Україні надається за принципом "гроші за реформи". Євроінтеграція не є легким плаванням. Треба інвестувати в нові правила, процедури на рівні бізнесу, але всі мають розуміти, що ці реформи, за які нам дають гроші, потрібні Україні саме для того, щоб економіка була стійкою, щоб була основа для економічного зростання надалі. При цьому програма МВФ -- це орієнтир для інших партнерів. Тобто, якщо ми не виконуємо структурних маяків за програмою МВФ і вона зупиниться, то інші партнери ставитимуться до нас дуже обережно, і ще невідомо, чи вони взагалі продовжуватимуть надавати нам допомогу.

У світлі складної воєнної обстановки, Міжнародний валютний фонд вирішив відкласти деякі структурні маяки. Важко пояснити, чому, наприклад, ми не змогли організувати конкурс на заміщення посади голови Бюро економічної безпеки у заплановані терміни. Також важко знайти причини затримки аудиту Національного антикорупційного бюро, яка траплялася неодноразово. Усі ті структурні маяки, які ми не встигли виконати, призводять до втрати фінансової допомоги, на яку розраховувало Міністерство фінансів при складанні бюджету. Якщо фінансування на 2025 рік ще можна вважати умовно достатнім, то на 2026 рік його вже точно не вистачить. Тому Україні необхідно своєчасно виконувати всі свої зобов'язання, а уряд і парламент мають діяти злагоджено.

Зокрема, Верховна Рада активно працювала над тим, щоб оперативно ухвалити законопроєкт про державну службу №8222. На жаль, президент підписував його протягом двох з половиною місяців. Це є показником відповідно до плану Ukraine Facility.

Відновлення фінансів забезпечується за рахунок коштів міжнародних організацій, зокрема, таких як Світовий банк і Європейський інвестиційний банк. Ці фінансові ресурси надаються у формі пільгових кредитів на тривалий термін. Важливо розуміти, що ці позики все ж потрібно буде повернути. Для цього необхідно, щоб економіка зростала, що вимагає впровадження реформ і створення ефективних державних інститутів. Це включає в себе реформування державної служби, управління фінансами держави та створення сприятливого бізнес-середовища.

Обороноздатність, знову ж таки, залежить від внутрішніх надходжень. Тому український бізнес має взяти на себе соціально важливу відповідальність -- платити чесно податки, а не ухилятися, використовуючи різні схеми. Настав час бізнесу об'єднатися в єдиному пориві та сказати: ми не хочемо платити хабарі, ми вимагаємо реформи правоохоронних органів, митниці, податкової, судової реформи. Не має бути поділу бізнесу на білий, сірий і чорний.

Вражаючою видалася заява Оксани Кузяків, керівниці Центру досліджень сучасного суспільства ІЕД. Вона акцентувала увагу на деяких тривожних аспектах.

Вона сказала, що стійкість і крихкість -- це антоніми, не можна крихким побудувати стійке -- воно просто розвалиться. Тому те, що в нас є, зовсім не крихке, інакше ми не мали б цієї стійкості. Саме стійкість ми бачимо на власні очі й на вулиці, й у власному гаманці, й у магазинах. Судячи з результатів щомісячних опитувань керівників підприємств, основний тренд -- це оптимізм, заснований на досвіді адаптації.

Перший приклад -- це налагодження втрачених логістичних зв'язків між постачальниками та споживачами. Це була одна з головних проблем, з якою зіштовхнувся бізнес на початку повномасштабного вторгнення. Але тепер всього 8% опитаних кажуть, що це проблема. Це означає, що бізнес виявив гнучкість і відповів на виклик. Другий приклад -- це робота в блекаути. Це була проблема, але бізнес досить швидко адаптувався.

Позитив цих трьох років полягає в тому, що відбулися зміни від шоку до нормалізації життя. Знизилася невизначеність, змінилася її структура. У результаті на травень 2025 року ми маємо доволі позитивні очікування. Дві третини бізнесу працюють майже на таку ж завантаженість виробничих потужностей, як і до війни.

Однак чітко чутно сигнали про те, що зростання може бути обмежене. Про це свідчить низка показників. Це означає, що для того, аби рухатися далі, треба вирватися з замкненого кола зовнішніх обставин.

Що бізнесу потрібно? Безпека, прогнозованість і люди. Тобто ці три моменти слід забезпечити. Основними викликами для українського бізнесу під час війни залишаються брак робочої сили, фізична небезпека, побоювання інфляції та проблеми з побутом. Але в довгостроковій перспективі найважливішим викликом буде брак робочої сили.

"Разом із нашим бізнесом ми здатні досягти межі можливостей, за якою подальший прогрес буде вже неможливим. Важливо забезпечити стійкість бізнесу, адже все має свої обмеження," -- зазначила Оксана Кузяків.

Нагадаємо, URC2025 -- це вже четверта міжнародна Конференція з питань відновлення України, яка продовжить серію політичних заходів високого рівня, присвячених швидкому відновленню і довгостроковій реконструкції України, з початку повномасштабної війни Росії проти України. Конференція пройде з 10 по 11 липня 2025 року.