Лавочку закрили: як Європейський Союз вплинув на експорт українських молочних товарів.

Після виходу на ринок Європейського Союзу українська молочна індустрія зіштовхнулася з новими квотами та митними бар'єрами. Чи вдасться владі знайти компроміс до того, як підприємства зупинять свою діяльність?

Рік тому українська молочна галузь переживала зліт: після відкриття ринку Європейського Союзу у 2022 році експорт до країн блоку зріс у 14 разів і ЄС став найбільшим партнером для вітчизняних підприємців.

Безмитний доступ до споживчого ринку Європейського Союзу відкрив нові можливості для молочних виробників, дозволяючи їм розширити виробництво та інвестувати в розвиток. Але ситуація змінилася в червні 2025 року, коли ЄС запровадив мита та суворі квоти на основні українські експортні товари - вершкове масло та сухе молоко. Це рішення призвело до різкого скорочення обсягів експорту і поставило під загрозу економічну стабільність переробних підприємств та фермерських господарств.

Чи готуються українські виробники молочних продуктів до можливого катаклізму?

До 2014 року Російська Федерація була головним напрямком експорту українських молочних виробів. Після втрати цього ринку, значні обсяги українських молочних продуктів почали постачатися в країни Середньої Азії та Кавказу.

До 2022 року український сектор молочних продуктів практично не мав представництва на ринку Європейського Союзу: експорт у 2020 році складав лише 2,7 мільйона доларів, а у 2021-му зріс до 7,2 мільйона. Проте ситуація кардинально змінилася з початком дії автономних торгових преференцій (АТП), які Європейський Союз запровадив для України 6 червня 2022 року, що стало аналогом торгового безвізу.

У 2022 році експорт молочних виробів до Європейського Союзу, включаючи сири, масло, сироватку, а також сухе знежирене та згущене молоко, зріс у 14 разів, досягнувши 101,5 мільйона доларів. Важливу роль у цьому процесі відіграли угоди про вільну торгівлю, які дозволили українським компаніям постачати свою продукцію без митних зборів та квот.

Протягом п'яти місяців 2025 року частка молочних продуктів, що експортувалися до Європейського Союзу, перевищила 50% від загального обсягу експорту. Зазначено, що продажі цих товарів до ЄС за цей період майже втричі зросли в порівнянні з аналогічними показниками 2024 року, а також у 5,5 разу перевищили рівень 2023 року.

Масло та сухе, а також згущене молоко становили 89% від загального грошового обсягу експорту української молочної продукції до Європейського Союзу. Лише в період з початку 2025 року до червня в ЄС було відправлено приблизно 10 тисяч тонн сухого знежиреного молока і 4,2 тисячі тонн масла. Для порівняння, за перші п’ять місяців 2025 року в Україні було вироблено 30 тисяч тонн масла.

Таким чином, Європейський Союз став ключовим ринком для експорту. 68% експортованого сухого та згущеного молока, 56% масла, 37% сироватки та 18% сирів відправляються саме до країн ЄС. Це зробило блок надзвичайно важливим партнером для українських виробників молочних продуктів.

5 червня завершилася дія режиму АТП. Європейський Союз відновив мита та обмежив постачання основної української молочної продукції, встановивши квоти: 5 тисяч тонн сухого молока та 3 тисячі тонн масла на рік. Протягом семи місяців ці квоти будуть складати 2,9 тисячі тонн сухого молока та 1,75 тисячі тонн масла. Очікується, що ці ліміти будуть вичерпані за півтора-два місяці, до середини серпня. Після цього знову введуть мита: понад 50% для сухого молока та більше 30% для масла.

У квітні сухе знежирене молоко експортувалося з України до Євросоюзу за середньою ціною 220 євро за 100 кг. Хоча в тому місяці ще не діяли мита понад квоту, у разі її перевищення вартість експорту зросла б до 338,8 євро. Для масла - з 620 євро за 100 кг до майже 810 євро. Для порівняння: середня біржова ціна за 100 кг сухого знежиреного молока в ЄС у квітні становила 248 євро, масла - 739 євро. Отже, український експорт стане економічно невигідним для переробників.

У червні, після повернення квот на українську молочну продукцію, експорт цих двох позицій уже обвалився вдвічі порівняно з травнем, розповідають у Спілці молочних підприємств (СМП). Наприклад, у середині червня Яготинський завод уже відправляв на склад 50% молочних товарів через невизначеність з експортом.

"Зараз переробники намагаються якомога швидше вибрати квоту, поки вона є. За нашими оцінками, уже вибрали 20-25% квоти. Якщо темпи збережуться, липень може закритися повністю, лавочка прикриється", - розповів керівник експертно-аналітичного відділу СМП Леонід Тулуш.

Водночас внутрішній ринок не здатен поглинути надлишок, стверджують представники галузі. Масло і сухе молоко не споживаються в Україні в таких обсягах - третина та дві третини товарів відповідно йдуть на експорт. Навіть якщо знизити ціну, то попит не покриє виробництво.

Це означає перехід на роботу "на склад" і ризики для фермерів. Вони можуть втратити рентабельність, оскільки попит на молоко від переробників знизиться. За 2025 рік ціна на молоко вже впала на 18-20% і якщо вона знизиться ще, це може стати проблемою для аграрних холдингів та їхніх ферм.

Ця ситуація впливає на весь ланцюг: фермер втрачає клієнта, переробник втрачає можливості на ринку, а інвестиції припиняються. Галузь, що нещодавно активно розвивалася, може опинитися на межі стагнації. Це особливо критично для великих гравців, які реалізували масштабні проєкти. Вони можуть втратити доступ до обігових коштів, кредитування знизиться, а ринки збуту звузяться.

Існують альтернативи Європейському Союзу: Африка, Південно-Східна Азія та Близький Схід. Проте, у найближчій перспективі вони не зможуть виступати повноцінною заміною європейському ринку.

"Існує реальна неможливість зміни напрямку експорту. Перш за все, це пов'язано з великими обсягами товарів, а по-друге, африканські країни зазвичай здійснюють закупівлі через великі міжнародні тендери. Вивозити продукцію через морські порти також не представляється можливим, оскільки страховка не охоплює "велику Одесу", - зазначає Дмитро Стріховський, заступник виконавчого директора СМП."

В кінці червня Україна та Європейський Союз досягли угоди щодо перегляду торговельних умов. Як повідомляє Reuters, планується значне збільшення квот на вершкове масло та сухе знежирене молоко, що стане найбільшим показником за останні роки.

Учасники індустрії сподіваються, що обсяги дозволеного експорту зростуть у два-три рази. Заступник міністра економіки України Тарас Качка повідомив, що Україна домовилась про збільшення квот на агросектор, зокрема для сухого молока та масла на 308% та 233%, або 20 тисяч тонн на рік для СЗМ та майже 10 тисяч тонн для масла.

Оновлена торгова угода між ЄС і Україною охоплює 40 товарних позицій і потребує схвалення кваліфікованою більшістю країн-членів ЄС. Угода стосується не лише набілу, а всіх чутливих українських товарів.

Це вказує на те, що процес голосування може затягнутися, особливо в контексті досягнення узгодження між усіма країнами-членами ЄС. Навіть якщо буде ухвалено значне збільшення квот, це все ще обмежуватиме зростання галузі. Виробничі компанії будуть змушені планувати своє виробництво, виходячи з максимальних обсягів дозволеного експорту, що, в свою чергу, стримуватиме розвиток сектора.

Якщо рішення буде прийнято до середини серпня, це значно покращить ситуацію на ринку. У випадку, якщо у серпні не вдасться ухвалити рішення, постачання за основними позиціями зупиниться до перегляду квот або початку 2026 року.

Виробники молочних товарів опиняться в ситуації, коли їм доведеться зосередитися на складуванні продукції, оскільки ринки будуть недоступні. Це може призвести до призупинення розробок нових проєктів. Як наслідок, ймовірно, почнеться хвиля звільнень, що загрожує втраті кваліфікованих спеціалістів, зниженню обсягів виробництва та порушенню вже налагоджених виробничо-логістичних процесів.