"Трампова стратегія: Чи може Іран потрапити в ізоляцію?"

Вірменія і Азербайджан уклали мирну угоду за сприяння Сполучених Штатів. У відповідності до цієї угоди передбачено створення транзитного коридору вздовж кордону з Іраном, що може призвести до посилення геополітичної ізоляції Тегерана.

Угода про припинення вогню між Вірменією та Азербайджаном, підписана президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим і прем'єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном за посередництва президента США Дональда Трампа, викликала неоднозначну реакцію в Ірані. Міністр закордонних справ Ірану висловився 11 серпня: "Ми підтримуємо будь-які ініціативи, спрямовані на встановлення миру між Вірменією та Азербайджаном". Проте в Тегерані також звучать критичні думки щодо цієї мирної угоди.

Проект передбачає створення транзитного коридору, який з'єднає Азербайджан з його ексклавом Нахічевань, що відділений 32-кілометровою ділянкою території Вірменії. Для Азербайджану, одного з провідних світових виробників нафти та газу, цей маршрут відкриє прямий шлях до Туреччини, а далі — до Європи. Це, в свою чергу, може суттєво вплинути на Іран, який має другі за величиною запаси газу у світі, поступаючись лише Росії.

43-кілометровий коридор, права на експлуатацію якого протягом 99 років належать Сполученим Штатам, отримав назву "Маршрут Трампа для глобального миру та процвітання (TRIPP)".

9 серпня радник верховного лідера Ірану Алі Хаменеї, Алі Акбар Велаяті, висловився щодо ситуації, зазначивши: "Іран не дозволить реалізувати цей коридор". Він підкреслив, що присутність США у регіоні загрожує безпековим інтересам Ірану.

Наступного дня президент Ірану Масуд Пезешкіан спростував ці заяви. У телефонній бесіді з прем'єром Вірменії Ніколом Пашиняном він зазначив, що мирний план "також враховує позицію Ірану". Пезешкіан підкреслив, що TRIPP не обмежить Іран у доступі до Вірменії.

Давнє планування коридору є значно більш складним питанням, ніж просто проект транзиту, вважає Афшар Сулеймані, колишній посол Ірану в Азербайджані. "Ключовою проблемою є стратегічне змагання в регіоні між Росією та Заходом", - зазначив він у бесіді з DW. Сулеймані впевнений, що Захід, зокрема США, прагне обмежити російський вплив на Південному Кавказі та використати ситуацію, що виникла внаслідок війни в Україні. У контексті агресії проти України економіка Росії зазнала значного ослаблення через військові витрати і західні санкції. "Я сумніваюся, що Росія зможе відновити свою колишню домінуючу роль у регіоні, хоча вона, безумовно, залишиться важливим учасником", - зауважила експертка з Ірану Ширін Хантер з Джорджтаунського університету у Вашингтоні. В інтерв'ю іранському новинному порталу Tabnak вона підкреслила: "Цілком ймовірно, що Росія та США тепер намагаються досягти всебічної угоди щодо України та Кавказу".

Ознайомтеся також з: Чи зменшує свою силу Росія? Які причини погіршення зв'язків між Москвою та Баку?

Для Ірану, який обрав підтримку Росії, це означає додаткові втрати. Як зазначає Хантер, створення трубопроводів і торговельних маршрутів в обхід Ірану стало частиною американської стратегії ще з 1990-х років. "Трамп лише прискорив цей процес і тепер досяг угоди", - говорить Хантер, яка до ісламської революції 1979 року була іранським дипломатом. Вона вважає реалізацію TRIPP значним кроком до посилення геополітичної ізоляції Ірану.

Іран нині стикається з низкою як зовнішніх, так і внутрішніх викликів. Військові протистояння з Ізраїлем, втрата ключових союзників у регіоні, включаючи збройні групи, які діють як іранські "проксі", а також зростаюче невдоволення населення через політичні репресії та економічні труднощі суттєво підривають позиції правлячої еліти Ісламської Республіки.

Іран має міцні зв’язки з Вірменією, яка переважно християнська, тоді як стосунки з мусульманським Азербайджаном, де, подібно до Ірану, домінує шиїтська громада, є напруженими. "Тегеран прагнув послабити вплив Ізраїлю в Азербайджані, зближаючись з Вірменією", - зазначає в інтерв'ю іранський експерт Реза Талебі. Він також підкреслює: "Проте, внаслідок цього, Азербайджан ще більше зміцнив свої стосунки з Ізраїлем".

На сьогоднішній день в Ірані проживає близько 18 мільйонів осіб з азербайджанським походженням, серед яких є і президент країни Пезешкіан. Дві провінції Ірану ще й досі мають назви Західний і Східний Азербайджан.

У Тегерані викликають занепокоєння сепаратистські угруповання, які мають на меті відокремлення "Південного Азербайджану" від Ірану. Натомість, у Баку активно діють націоналістичні рухи, що прагнуть створити "Великий Азербайджан", до складу якого планується включити й іранські території.

За інформацією Реза Талебі, президент Ірану Пезешкіан, сам наполовину курд, наполовину азербайджанець, намагається скоригувати політику щодо Азербайджану, Пакистану, Туреччини, щоб уникнути нового конфлікту в умовах дедалі більшої ізоляції Ісламської Республіки. Наприкінці квітня він відвідав Баку і зустрівся з президентом Ільхамом Алієвим. Перед камерами вони розмовляли азербайджанською мовою.

Враховуючи нові міжнародні та регіональні умови, Ірану слід суттєво переосмислити свою зовнішню політику та адаптувати свої стратегічні цілі до сучасних викликів, вважає експертка Ширін Хантер. Іран має визнати присутність США в регіоні та знайти рішення для інших нерозв'язаних питань з Вашингтоном. Однак це ставить під загрозу традиційно антиамериканську та антиізраїльську позицію Ісламської Республіки, яка укоренилася з моменту революції 1979 року.