Через системні російські ракетні обстріли та блокаду портів найбільші металургійні гіганти України, зокрема "Запоріжсталь" та "АрселорМіттал Кривий Ріг", змушені були зупинити виробництво. Як повідомляє BBC, це перший випадок повної зупинки галузі з часів Другої світової війни, що ставить під загрозу місцеві бюджети та сотні тисяч робочих місць.
За повідомленням BBC News, російські ракетні атаки та блокування морської логістики фактично призвели до зупинки діяльності основних металургійних заводів України, зокрема "Запоріжсталі" та "АрселорМіттал Кривий Ріг".
За інформацією БЕЗ ТАБУ, це негативно впливає не тільки на промисловий сектор, а й на місцеві бюджети, зайнятість населення та здатність міст утримувати необхідну інфраструктуру.
Серце індустрії під увагою.
Для Запоріжжя та Кривого Рогу ці підприємства є не лише значними роботодавцями, але й невід'ємною складовою міської економіки, яка протягом багатьох років забезпечувала фінансування соціальних витрат, ремонтів систем теплопостачання, функціонування комунальних служб, а також підтримувала частину освітніх та медичних ініціатив.
За даними, наведеними BBC, металургійні компанії забезпечували від 30% до 70% видатків місцевих бюджетів у містах, де працювали. Тепер ці кошти зникають, а разом із ними - і фінансова стійкість громад.
"Запоріжсталь - це не лише потужний бізнес, а й душа нашого міста," - зазначив працівник заводу Денис Максишко.
Після численних хвиль атак з боку Росії, виробничий завод, де трудяться 8 500 осіб, був призупинений на невизначений термін. Як повідомив операційний директор компанії "Метінвест" Олександр Мироненко, на підприємство було випущено 17 ракет, внаслідок чого загинуло вісім працівників, а ще 31 отримав поранення.
"Вся техніка практично знищена. Вікна відсутні, дах має численні дірки, а доменні печі майже повністю розвалені," - підкреслив Максишко.
Триваючий вплив на сектор.
Українська металургія зараз одночасно потерпає від ракетних обстрілів, проблем із залізничною логістикою та фактичної небезпеки морського експорту. До повномасштабного вторгнення гірничо-металургійний комплекс формував близько 10% валового внутрішнього продукту України та давав третину експорту.
Олександр Мироненко зазначає, що сьогодні вклад галузі в економіку, ймовірно, "майже нульовий". Він підкреслює, що російська стратегія націлена не тільки на знищення виробництв, а й на позбавлення України валютних надходжень, податкових надходжень і заробітних плат.
"Вочевидь, їхня мета полягає в тому, щоб паралізувати економіку України, позбавивши країну доходів від експорту, податків і зарплат, а також ускладнити нормальне функціонування міст", - зазначив він у коментарі для BBC.
Станіслав Зінченко, директор київської консалтингової фірми GMK Center, підкреслив, що податкові надходження від металургійних підприємств забезпечували 30-70% фінансування місцевих бюджетів у містах, де вони розташовані.
"По суті, існування цих міст безпосередньо пов'язане з діяльністю цих компаній", - зауважив він.
Потенційні впливи на економіку та процеси відновлення.
BBC зазначає, що якщо зупинка заводів затягнеться, сотні тисяч людей можуть втратити роботу, а хвилі трудової міграції вийдуть далеко за межі України. Зінченко не виключає, що йдеться про гуманітарну кризу.
Метал також критично важливий для оборони та післявоєнної відбудови: його використовують для виробництва військового обладнання, укриттів і ремонту зруйнованих будівель. Росія, своєю чергою, виправдовує атаки заявами про нібито військове призначення цих підприємств.
Олександр Водовіз, представник компанії "Метінвест", повідомив, що підприємство намагалося відновити діяльність "Запоріжсталі". Однак, на жаль, запущена доменна піч функціонувала всього 10 годин, перш ніж сталося нове обстрілювання.
"В даний час не має сенсу інвестувати кошти в реставраційні роботи, оскільки обстановка залишається незрозумілою," - зазначив він.
Навіть якщо виробництво буде відновлено, умови для його функціонування залишаться надзвичайно складними. Атаки Росії на залізничні шляхи ускладнюють внутрішні вантажоперевезення, а удари по портовій інфраструктурі роблять експорт ризикованим.
"Порти фактично закриті. Кожен корабель піддається ризику атаки, і ймовірність 50 на 50 - або він досягне мети, або ні", - зазначив Мироненко.
У цьому контексті додатковими складнощами стають квоти Європейського Союзу на імпорт сталі, які почали діяти з 1 липня.
Що говорять на виробництвах?
Незважаючи на величезні руйнування, співробітники фабрик продовжують працювати над підтримкою виробничого процесу та відновленням всього, що ще можна врятувати. У Запоріжжі мешканці займаються розчищенням завалів і ремонтом техніки, не маючи впевненості в тому, що підприємства знову запрацюють.
"Це нагадує дії військових, які перебувають в окопах. Звичайні громадяни ведуть боротьбу за виживання підприємства, немов справжні воїни," - зазначив Максишко.
Раніше на платформі БЕЗ ТАБУ було зазначено, що російські атаки на українську інфраструктуру дедалі частіше переслідують не лише військові цілі, а й економічні — їхнім завданням є знищення виробництв, логістичних шляхів та податкової системи країни. Дізнайтеся більше на БЕЗ ТАБУ.
У цьому контексті мова йде про сектор, який протягом багатьох років залишався одним із ключових джерел валютних надходжень та зайнятості для великих індустріальних міст. Його призупинення не лише завдає шкоди бізнесу, а й має серйозні наслідки для соціальної інфраструктури та фінансування місцевих бюджетів.
#
