Міністерство фінансів України працює над новим законопроектом, який має на меті реалізувати європейську директиву ATAT (Директива про боротьбу з ухиленням від сплати податків). Цей документ, ймовірно, буде представлений Верховній Раді до кінця серпня, і його положення почнуть діяти з 1 січня 2028 року. Хоча ініціатива подається як важливий крок у напрямку євроінтеграції та протидії офшорам, експерти попереджають, що нові правила можуть суттєво ускладнити діяльність українських підприємств, особливо середнього та великого масштабу.
Суть законопроекту полягає у кардинальному переписі правил гри для бізнесу, причому українська версія директиви, на думку експертів, містить значно суворіші регулювання, ніж оригінальні європейські норми, та позбавлена захисних механізмів, передбачених у ЄС. Це може призвести до того, що компанії зіткнуться з новими фінансовими обмеженнями та неочікуваними податковими зобов'язаннями, що негативно позначиться на інвестиційній привабливості країни.
Фінансові "пастки" для компаній
Одним із ключових нововведень є обмеження на віднесення витрат за відсотками за кредитами. Згідно з пропозицією, компанії зможуть враховувати ці відсотки лише в межах 30% від чистого операційного прибутку. Така норма має на меті ускладнити схеми виведення прибутку через кредитування між материнськими та дочірніми компаніями. Однак, на відміну від європейської директиви, український законопроект не передбачає виключення для малих кредитів (до 3 млн євро). Крім того, якщо в ЄС нараховані відсотки можна безстроково переносити на майбутнє, то в Україні пропонується щорічне зменшення на 5%. Це, у поєднанні з коливаннями курсу, може змусити підприємства платити податок на прибуток з неіснуючих доходів.
Ще одним проблемним моментом є трактування виведення виробничих активів за кордон. Законопроект передбачає, що навіть переведення обладнання чи нематеріальних активів до власної дочірньої компанії буде розцінюватися як повноцінний продаж, що вимагатиме сплати 18% податку з різниці між ринковою та балансовою вартістю. Європейська директива дозволяє розстрочку сплати такого податку на 5 років, тоді як українська версія не містить такого положення, зобов'язуючи сплачувати все одразу, навіть за відсутності реального продажу.
Значні побоювання викликає положення, яке надає податковим органам право на власний розсуд визначати наявність "розумної економічної мети" для операцій. Якщо інспектор вважатиме, що угода мала на меті мінімізацію податків, він зможе ігнорувати її юридичну форму. Це також може призвести до легкого перекваліфікування ФОПів чи підрядників у штатних працівників, що потягне за собою штрафи та податок на дивіденди, загалом до 30%.
Крім того, пропонується розширити критерії визначення податкового резиденства для юридичних осіб. Якщо зараз оцінка проводиться за збалансованим тестом, то новий законопроект передбачає до 13 критеріїв, де достатньо однієї ознаки. Наприклад, наявність бухгалтерського та кадрового офісу може автоматично зробити іноземну компанію податковим резидентом України. Це створює ризик подвійного оподаткування та відштовхує іноземний бізнес.
Європейські практики та українські обставини.
Цікаво, що Євросоюз наразі переглядає роботу директиви ATAT, усвідомлюючи, що надмірна жорсткість норм в окремих країнах призвела до бюрократичного безладу. Європейська комісія займається розробкою пакету заходів для спрощення, в той час як Міністерство фінансів України, навпаки, активізує регуляторні вимоги. Експерти підкреслюють, що замість підтримки вітчизняного бізнесу, уряд запроваджує "драконівські стандарти", що може спонукати великі компанії припиняти свою діяльність в Україні та перенаправляти операції до сусідніх держав ЄС.
Не дивлячись на те, що депутати Верховної Ради висловлюють сумніви щодо голосування за документ у цілісному вигляді, досвід показує, що прийняття таких законів цілком можливе. Це означає, що бізнесу доведеться витрачати час не на розвиток, а на превентивну реструктуризацію, що є негативним сигналом для інвестицій у відбудову та розвиток економіки.
#
