Мито на сою та ріпак: Чому депутати ледь не зійшлися в суперечці через це питання.

Чому запровадження експортних мит на дві традиційні агрокультури стало причиною таких запеклих суперечок?

16 липня Верховна Рада ухвалила рішення про введення 10-відсоткового мита на експорт сої та ріпака, отримавши підтримку 245 голосів. Ця ініціатива спровокувала жваву дискусію серед депутатів та представників аграрного сектору, що призвело навіть до фізичних сутичок у сесійній залі. Голова фінансового комітету постраждав під час цих інцидентів. Що ж насправді сталося? Чому таке помірне мито на дві звичайні сільськогосподарські культури спричинило такі запеклі суперечки, роз’яснює Укрінформ.

ІНТЕНСИВНИЙ ПЛЕНАРНИЙ ДЕНЬ: СОЯ, РІПАК І ДЕПУТАТСЬКІ ПРИСТРІЛИ

Тема "правок щодо сої та ріпаку" стала настільки резонансною, що під час їх обговорення у Верховній Раді між депутатами виникла штовханина. У центрі подій опинилися нардеп Олексій Гончаренко і голова Комітету з фінансових, податкових та митних питань Данило Гетманцев. Гончаренко намагався заблокувати трибуну, з якої виступав Гетманцев, стверджуючи про порушення регламенту під час обговорення цих правок (№90) у другому читанні законопроєкту №13157 "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з ухваленням Закону України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення".

За словами народного депутата із фракції "Голос" Ярослава Железняка, який активно коментував хід скандального голосування, депутатська зала спочатку відхилила "соєві правки", однак інші парламентарі (цитуємо) "намагалися зманіпулювати регламентом і все одно їх протягнути", що й стало приводом для публічної перепалки й штовханини з головою Комітету.

Врешті-решт, депутата Гончаренка також "заблокували", і під час другого голосування зал погодився на соєво-ріпакові мита.

Насправді, це не перша спроба ввести мита на експорт цих сільськогосподарських культур. Ця ідея вперше була закладена в непрофільному законопроєкті №13134 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі уповноваженою особою в галузі охорони здоров'я, шляхом укладення договорів керованого доступу", як скромна поправка №40. Однак під час голосування 18 червня цього року депутати виявили цю поправку і не підтримали її. Цього разу, майже через місяць, "незважаючи на регламент і всі застереження", поправки знову з'явилися і були ухвалені в іншому непрофільному законопроєкті.

Тобто, спочатку правку "вшили" у проєкт закону про доступ до лікарських засобів, згодом - у документ про запобігання промислового забруднення. Саме це "маскування" й викликало найбільше несприйняття у противників такої правки, зокрема й самих аграріїв, які не розуміли, навіщо було хитро приховувати ініціативу в законодавчих шпаринах.

СОЄВО-РІПАКОВІ ВНЕСЕННЯ: ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?

Чому ж депутати вступили в суперечку? Давайте розглянемо. Введення 10% експортного мита на сою та ріпак означає, що з першого числа місяця, в якому був ухвалений відповідний закон, великі експортери цих культур повинні будуть сплачувати додаткові 10% від митної вартості. При цьому аграрії та сільськогосподарські кооперативи, які самостійно експортують продукцію, звільняються від цього мита. Зібрані кошти повинні надійти до Державного фонду підтримки сільгоспвиробників, який наразі ще тільки планується створити.

Запровадження мита на сою та ріпак викликало обурення серед провідних аграрних асоціацій, фермерських спільнот, деяких депутатів і аграрного комітету Верховної Ради. На засіданні, що відбулося 7 липня, 16 членів профільного комітету з аграрної та земельної політики висловилися проти цієї ініціативи, вважаючи її загрозливою для малих і середніх підприємств.

У Всеукраїнській аграрній раді (ВАР) наголосили: запровадження мит лише поглибить проблеми в галузі, скоротить доходи аграріїв та знизить конкурентоспроможність української продукції на світових ринках. За оцінками відомства, у разі запровадження подібних мит втрати агросектору можуть сягнути 17 млрд грн.

Європейська бізнес асоціація (ЄБА) попереджала, що експортні мита суперечать Угоді про асоціацію між Україною та ЄС - стаття 31 забороняє сторонам запроваджувати такі обмеження. Крім того, подібні правки, як частина законодавчої адаптації до європейських норм, мають проходити додаткову експертизу в профільному комітеті та уряді, чого, звісно, не зробили.

"В умовах повномасштабної війни, економічної нестабільності та потреби у відновленні країни запровадження експортних мит на олійні культури є ризикованим кроком, який суперечить стратегічним інтересам України. Такі ініціативи можуть суттєво підірвати експортний потенціал аграрного сектору, створити додаткове навантаження на бізнес та знизити конкурентоздатність української продукції на світових ринках", - підсумували фахівці. До слова, Україна у 2024/2025 маркетинговому році (МР) експортувала 3,8 млн тонн сої на суму $1,56 млрд, при врожаї 6,5 млн тонн, а ріпака - 3,2 млн тонн на суму $1,56 млрд. До того ж, скоротилися й обсяги експорту соняшнику - 70 тис. тонн при тодішньому врожаї у 12,8 млн тонн. Таким чином, переробка соняшнику в Україні склала ті ж 12,8 млн тонн.

Чи знову потрапляємо на "антисировинні" граблі?

Насправді спроби обмежити експорт сої та ріпака - не нові для українського агросектору. Ще у 2017 році Рада ухвалила "соєво-ріпакові" правки, якими скасувала відшкодування ПДВ за експорт соєвих бобів для компаній-трейдерів. Це своєю чергою створило переваги для переробників.

Проте, вже в 2020 році було скасовано цю запобіжну міру для обох культур. Виявилося, що обмеження для трейдерів призвело до зменшення площ під посіви. Справа в тому, що невеликі сільськогосподарські виробники не мали можливості самостійно формувати експортні партії та змушені були продавати свою продукцію посередникам за нижчими цінами. У таких умовах дрібні виробники швидко відмовляються від нерентабельного виробництва. Згідно з даними Міністерства економіки, площі, відведені під сою, з 2017 по 2019 роки зменшилися на 21%.

Цього року ініціатива повернулася на "прапорі" захисту місцевих переробників. За логікою ініціаторів нововведення, експортне мито обмежуватиме вивезення сировини та стимулюватиме будівництво заводів для її переробки в Україні.

"Українські заводи з переробки сої та ріпака недозавантажені на 35%. Якщо ці переробні потужності будуть залучені, Україна отримає додаткових 7,3 млрд грн доходів у державний бюджет на фінансування ЗСУ, $238 млн валютних надходжень, тисячі нових робочих місць", - запевнив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

Він зазначив, що минулого року Україна експортувала більше 54,5% свого врожаю сої та понад 86,4% ріпакових культур. За його словами, замість того, щоб отримувати прибуток від переробки, ми передаємо ці можливості розвиненим країнам.

Він переконаний, що введення мит сприятиме збільшенню експорту переробленої продукції: експорт ріпакової олії зросте в чотири рази, ріпакового шроту – в три рази, соєвого шроту – майже вдвічі, а соєвої олії – на 50%.

"Ми запровадили нові мита на експорт ріпаку та сої. Це рішення має на меті стимулювати переробку цих культур в Україні. Як це сталося з соняшником у 1999 році, коли ми стали світовим лідером з експорту соняшникової олії. Я впевнений, що аналогічні успіхи чекають нас і в галузі ріпаку та сої", - зазначив Данило Гетманцев у своєму Телеграм-каналі після успішного голосування. Він переконаний, що розвиток агропереробної промисловості в Україні є неминучим.

Яким буде цей шлях - покаже час, а Укрінформ простежить за кожним його проявом.