Міжнародний валютний фонд закликає Україну знизити вартість гривні. Чи призведе це до покращення фінансового стану бюджету?

МВФ тисне на Нацбанк, аби той девальвував гривню. Які наслідки це може мати і що каже регулятор?

На валютному ринку знову спостерігається напруга. Під час переговорів щодо нової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом стало зрозуміло, що представники фонду чинять тиск на Національний банк, щоб він активніше знижував курс гривні. Слабка гривня має свої плюси: вона дозволить уряду більш ефективно покривати витрати. Це особливо важливо в умовах війни, коли витрати зростають настільки стрімко, що парламент не встигає вносити корективи до бюджету.

Національна валюта дійсно демонструє неабияку стійкість в умовах великої війни. Гривня не лише тримається близько позначки 42 грн за дол., а й навіть дещо зміцнюється. У чому секрет стійкості гривні і чи настав час для її послаблення?

Таємниці стабільності

Режим формування валютного курсу, в якому Україна перебуває вже більше двох років, офіційно отримав назву керованої гнучкості. Як зазначають в Національному банку України, цей режим сприяє змінам курсу в обох напрямках під впливом ринкових умов. Одночасно регулятор взяв на себе відповідальність за покриття "структурного дефіциту валюти" на ринку.

Національний банк не надає інформації про поняття "структурний дефіцит" та методи його обчислення. Однак, регулятор регулярно проводить інтервенції на валютному ринку, продаючи свої золотовалютні резерви, щоб задовольнити попит на іноземну валюту.

Обсяги проведених інтервенцій досягають мільярдів доларів щомісяця, і з початку 2025 року вони складають 26 мільярдів доларів. Водночас Україна стикається з безпрецедентним відтоком валюти через торговельні операції: за період з січня по вересень 2025 року імпорт перевищив експорт на 29,6 мільярда доларів.

В нормальних умовах такий рівень торговельного дефіциту мав би призвести до значного ослаблення гривні, адже пропозиція іноземної валюти на ринку скорочується, тоді як попит залишається високим. Однак цього не спостерігається. Більш того, з початку 2025 року офіційний курс долара навіть зменшився: із 42,02 грн на 1 січня до 41,74 грн на 22 жовтня.

Стабільна і навіть міцніша гривня в умовах рекордного дефіциту торгівлі наштовхує на думку, що курс валют в Україні утримується штучно. Отже, докір МВФ, який завжди наполягав на ринковому курсоутворенні, логічний. Однак таке враження може бути оманливим. Принаймні, так стверджують в НБУ.

У Національному банку, де офіційно не коментують питання курсу під час "періоду тиші" перед оголошенням рішення про облікову ставку, яке заплановане на 23 жовтня, співрозмовники ЕП висловили кілька заперечень щодо "штучності" курсу.

По-перше, інформація про торговий дефіцит не враховує фінансову підтримку, яку Україна отримує від своїх міжнародних партнерів. Згідно з даними Міністерства фінансів, з початку 2025 року уряд отримав 37 мільярдів доларів у вигляді кредитів і грантів з-за кордону, що більше ніж достатньо для покриття згаданого торгового дефіциту.

В результаті, незважаючи на масштабні багатомільярдні втручання, рівень резервів залишається незмінним і коливається поблизу історичних рекордів.

Національний банк України вважає, що кошти, які надходять на рахунки уряду, є свого роду "компенсацією за безпеку", яку Україна надає Європейському Союзу, стримуючи агресію з боку Росії. Таким чином, якщо врахувати цю компенсацію в торговому балансі, він виявиться позитивним.

Допомога від партнерських країн надходить на урядові рахунки нерегулярно. Міністерство фінансів може мобілізувати ці кошти у значних обсягах протягом короткого періоду, щоб покрити бюджетні витрати. Наприклад, ці фінанси можуть бути використані для виплати заробітних плат співробітникам бюджетної сфери або для покриття витрат на капітальні проекти.

Для того щоб уникнути впливу одномоментного продажу великих обсягів валюти на валютний курс, НБУ безпосередньо викуповує їх у держави. Також деякі великі операції, такі як закупівля зброї або енергетичних ресурсів, були виведені за межі валютного ринку. Національний банк саме цим аргументує "стрибки" в інтервенціях, які можна спостерігати у статистичних даних регулятора.

По-друге, актуальний валютний курс не викликає дисбалансів на ринку, подібних до тих, що спостерігалися раніше, коли курс штучно утримували на одному рівні.

Наприклад, у 2022 році офіційний курс долара був "заморожений" спочатку на позначці 29,25 грн, а згодом - 36,56 грн. При цьому його реальне значення, сформоване під впливом попиту і пропозиції, було вищим. Це відображав рівень курсу на готівковому ринку, який іноді відрізнявся від офіційного на понад 15%.

На сьогоднішній день практично не існує розбіжностей між курсом валюти в готівці та офіційним. Національний банк активно впливає на ситуацію, реалізуючи свої резерви для задоволення високого попиту на валюту. В результаті цього, регулятор не вбачає підстав для прискорення девальвації та продовжує дотримуватись чинної валютної політики.

Плюси та мінуси девальвації

Міжнародний валютний фонд обґрунтовує потребу в поетапній девальвації гривні тим, що це може сприяти збільшенню номінальних доходів до державного бюджету, зважаючи на обмежені внутрішні ресурси та труднощі у залученні міжнародних фінансів у 2026 році.

За два місяці до початку нового бюджетного року уряд досі не має гарантій, що зможе профінансувати видатки на суму, еквівалентну 19 млрд дол. Вищий курс означає більші надходження податку на додану вартість з імпортних товарів та більші номінальні надходження від конвертації міжнародної допомоги в гривню.

Окрім цього, поступове зниження вартості гривні може допомогти уникнути накопичення економічних дисбалансів і підготувати країну до ситуації, коли міжнародна допомога зменшиться. При підвищенні курсу імпортні обсяги зменшаться, оскільки ціна на імпортовані товари зросте, що, в свою чергу, вплине на споживання.

"Поступова контрольована девальвація допоможе зупинити зростання дисбалансів у зовнішній торгівлі, які ми спостерігаємо, і зміцнить конкурентоспроможність українського експорту на міжнародних ринках. Національний банк вважає за прийнятний рівень девальвації такий, який не викликатиме ані прискорення інфляційних процесів, ані дестабілізації фінансової системи," - підкреслив Олександр Печерицин, директор департаменту аналітичних досліджень "Райффайзен банку".

Проте в Національному банку дотримуються думки, що вплив валютного курсу на дефіцит зовнішньої торгівлі є малозначним. Значна частина імпортних товарів має нееластичний характер, що означає, що зміни курсу не позначаються на їхньому обсязі.

"Серед причин, що підтримують ідею девальвації, можна виділити зростаючий торговельний дефіцит, який спостерігається в останні роки. Однак, за словами молодшого економіста Центру економічної стратегії Єлеазара Левченка, це явище в значній мірі обумовлено збільшенням імпорту інвестиційних і військових товарів, що свідчить про конструктивні потреби бізнесу та процеси відновлення."

Тобто Україна купуватиме електроенергію, газ та зброю незалежно від курсу. Ба більше, девальвація може збільшити видатки бюджету на придбання цих товарів.

Крім того, девальвація може призвести до збільшення видатків на погашення та обслуговування боргу. Наразі ці платежі - найбільша невійськова стаття видатків, а більшість українського державного боргу номінована в іноземній валюті.

Ще одним із негативних ефектів девальвації є зростання інфляції, яке може підірвати довіру людей до збережень у гривні. При стрімкому зростанні курсів іноземних валют громадяни можуть обирати зберігати кошти у доларах чи євро. Це, у свою чергу, може призвести до відтоку капіталу з банківської системи та значно ускладнити залучення державою фінансування через випуск облігацій внутрішньої державної позики.

На завершення, слід зазначити, що девальвація гривні є малоприємним політичним рішенням, особливо в контексті війни та невизначеності, що стосується майбутнього.

Які перспективи курсу?

22 жовтня парламент затвердив у першому читанні проект бюджету на 2026 рік, в якому Міністерство фінансів використовувало курс долара в 45,7 грн. Курс, закладений у бюджет, завжди був важливим для українців, хоча зазвичай не відповідає реальності. Наприклад, у бюджеті на 2025 рік уряд заклав курс у 45 грн за долар, в той час як протягом більшої частини року він знаходився в межах 41,5-42 грн.

Така диспропорція є серйозною проблемою для фінансового плану. Уряд сподівається на отримання міжнародної допомоги та податкових надходжень з імпорту за підвищеним курсом, що означає більші номінальні суми. Однак на теперішні показники бюджету валютний курс не мав значного впливу.

Експерти, з якими спілкувалася ЕП у Національному банку, зазначають, що встановлений курс долара значно перевищує його реальне значення. У той же час курс євро приблизно відповідає тим показникам, які використовувалися для розрахунку бюджету. Оскільки більшість українських торговельних операцій здійснюється з країнами Європейського Союзу, і саме звідти надходить найбільша частина фінансової допомоги, то вплив валютного курсу на бюджетні доходи виявився незначним.

Це надає НБУ додаткову впевненість у переговорах з МВФ щодо питання девальвації гривні. Чи свідчить це про можливість уникнення девальвації в майбутньому?

Згідно з думками опитаних аналітиків ЕП, найближчим часом курс, ймовірно, залишиться стабільним і буде піддаватися впливу звичних сезонних факторів.

"Очікується, що ринок залишиться стабільним, оскільки резерви залишаються на високому рівні. Прогнозований діапазон торгів коливатиметься в межах 41,5-42 гривень за долар. У листопаді ми сподіваємося на додатковий обсяг пропозиції у зв'язку з виплатами квартальних податків, тоді як в грудні гривня може зазнати тиску через бюджетні витрати," - коментує Антон Курінний, дилер департаменту глобальних ринків "ОТП банку".

У "Райффайзен банку" прогнозують, що до завершення 2025 року девальвація гривні не перевищить 3%. "Враховуючи необхідність уникнення різких змін валютного курсу, ми очікуємо, що на кінець цього року курс гривні до долара складе 43", - підкреслює Печерицин.

"Схоже, що Національний банк України дотримуватиметься стратегії обережної девальвації, внаслідок чого ринкові очікування зосереджуються в межах 42-42,5 гривні за долар. Однак нещодавні новини щодо позиції Міжнародного валютного фонду стосовно валютної політики, а також прогнози щодо прискорення знецінення гривні сприяють зростанню попиту на іноземну валюту, що може вплинути на дії НБУ", - зазначає Юрій Крохмаль, керівник відділу продажів банку "Авангард".