Національний банк сподівається отримати більше 45 мільярдів доларів міжнародної підтримки в наступному році, заявив Пишний.

Основний план Національного банку прогнозує, що до 2026 року Україна зможе залучити більше ніж 45 мільярдів доларів міжнародної фінансової підтримки.

Цю інформацію озвучив голова Національного банку України Андрій Пишний на форумі NV "Діалоги", повідомляє Укрінформ, посилаючись на його Facebook-сторінку.

"Наш основний прогноз свідчить про те, що в 2026 році Україна може отримати більше 45 мільярдів доларів міжнародної фінансової підтримки. Це значні та складні кошти. Складність полягає в деталях переговорів, політичних рішеннях та нових механізмах, таких як репараційна позика, яка нині обговорюється в Європейському Союзі. Це складна структура як з політичного, так і з операційного боку. Проте я залишаюсь оптимістом, оскільки аргументи на підтримку цього кроку є переконливими і виправданими", - підкреслив Пишний.

Він акцентував увагу на тому, що подальша підтримка міжнародних партнерів, зокрема співпраця з Міжнародним валютним фондом, має значний вплив на майбутні перспективи. Зараз у Києві перебуває місія МВФ, яка вивчає можливості для нової програми розширеного фінансування.

Голова Національного банку України зазначив, що під час початку повномасштабної агресії міжнародні резерви складали приблизно 29 мільярдів доларів, а на сьогоднішній день їх обсяг зріс до майже 50 мільярдів.

"Це результат як міжнародної підтримки, так і виваженої монетарної та курсової політики. Цей рівень резервів покриває ключові ризики, якими зазвичай вимірюється вразливість країн. Водночас я підкреслив, що це не привід влаштовувати собі "теплу ванну". Війна триває, а 2026 рік принесе рекордні потреби у фінансуванні. Нам і нашим партнерам ще належить зробити багато роботи", - додав він.

Так, за його переконаннями, Україна має зосередитися на мобілізації внутрішніх ресурсів, у тому числі внаслідок детінізації економіки. Як приклад результативного досвіду Пишний навів сектор грального бізнесу: за десять місяців 2022 року він сплатив до бюджету лише 432 млн грн податків, а вже за січень-жовтень 2025 року - майже 14,6 млрд грн.

Голова Національного банку України також акцентував увагу на значенні податкової репутації для підприємств.

"Інвестори дивляться на це дуже уважно. І мені приємно бачити, як в українському бізнес-середовищі вже починає перемикатися "тумблер": компанії починають пишатися тим, скільки вони заплатили податків, так само, як з гордістю говорять про донати на армію", - зазначив він.

Щодо ситуації в банківській сфері, Пишний зазначив, що фінансові установи демонструють прибутковість, ліквідність та ефективність. Навіть в умовах війни вони збільшують обсяги кредитування в гривні, зокрема для бізнесу, яке зростає темпами понад 30% у річному вимірі. Згідно з останнім Оглядом банківського сектора, активно відновлюється інвестиційне кредитування: частка довгострокових кредитів у чистому гривневому портфелі підприємств перевищила 25%.

Водночас він підкреслив, що продовження запровадження підвищеного податку на прибуток банків може призвести до серйозних негативних наслідків для фінансового сектора, що, у свою чергу, загрожує його спроможності сприяти економічному відновленню. Крім того, така непередбачувана податкова політика викликає додаткову нестабільність для інвесторів і ускладнює оцінку ризиків, що вплине на їхні рішення стосовно придбання державних банків.

Згідно з інформацією, наданою Укрінформом, Комітет Верховної Ради, що займається фінансами, податковими та митними питаннями, запропонував парламенту ухвалити оновлений законопроєкт, який передбачає оподаткування прибутків банків на рівні 50%.

Згідно з прогнозами Національного банку, в Україні економічне зростання у 2025 році очікується на рівні 1,9%, а в подальші роки - 2% та 2,8% відповідно. Основними причинами перегляду цих показників є збільшення частоти атак на енергетичну інфраструктуру, а також енергетичний дефіцит і нестача робочої сили.