Нафтовий вузол на шиї Путіна. Чи вистачить сміливості Трампу?

Спроба президента США обмежити закупівлі російської нафти викликала реакцію, аналогічну його тарифній війні, котру він спробував розв'язати у квітні 2025 року. Та Білий дім сигналізує, що готовий продовжувати тиск.

Країни "Організації країн-експортерів нафти+" (ОПЕК+) домовилися збільшити видобуток нафти у вересні на 547 тисяч барелів на день. Дональд Трамп мав би вітати таке рішення, адже вважає, що зниження цін на "чорне золото" скоротить прибутки Кремля і змусить зупинити війну з Україною. Але все не так просто.

Організація країн-експортерів нафти заснована у 1960 році. Станом на зараз до ОПЕК входять Об'єднані Арабські Емірати, Конго, Екваторіальна Гвінея, Габон, Іран, Ірак, Кувейт, Лівія, Саудівська Аравія, Венесуела, Нігерія, Алжир. На території країн-членів ОПЕК припадає дві третини світових запасів нафти та 50% її світового експорту. На відміну від ОПЕК, ОПЕК+ є механізмом співробітництва з ОПЕК для тих країн, котрі до неї не входять: Казахстан, Росія, Мексика, Оман й інші.

Тенденції на ринку нафти вказують на те, що учасники ринку більш чутливі до геополітичних заяв, ніж до рішень, що приймаються на ринку. Крім того, держави ОПЕК+ планують щомісячно коригувати свої квоти на видобуток нафти. Конфлікт між Трампом та Індією ще більше заплутав операторів ринку.

Міністр нафти та природного газу Харділ Сінгх Пурі зазначив, що Індія має можливість замінити російську нафту іншими джерелами. Водночас, представник Міністерства закордонних справ Ранджір Джайсзал підкреслив, що позиція Індії у відносинах з Росією залишається незмінною. Прем'єр-міністр Нарендра Моді, реагуючи на нові тарифи, введені президентом США, закликав громадян купувати продукцію вітчизняного виробництва, що може бути сприйнято як негативний сигнал для Трампа.

У Вашингтоні заступник голови апарату Білого дому Стівен Міллер заявив: "Для Індії неприпустимо продовжувати фінансувати цю війну, купуючи нафту у Росії".

Та Індія не сама.

"Бразилія категорично заперечує проти введення обмежень у зв'язку зі своїми торговими зв'язками з іншими державами," - зазначив спеціальний радник президента Бразилії Селсу Аморім у відповідь на запит США.

Бразилія і була би гнучкішою, якби не Китай.

"Китай завжди буде гарантувати свої енергетичні постачання способами, що відповідають нашим національним інтересам, - йдеться у заяві Міністерства закордонних справ КНР у соціальній мережі Х. - Примус не принесе жодної користі."

Тональність офіційного Пекіна у цьому випадку майже ідентична його реакції на "День визволення" від тарифів Трампа у квітні 2025 року. Проте, варто зазначити, що нинішні висловлювання прозвучали після зустрічі представників Китаю, Індії та Бразилії з американськими законодавцями та урядовцями, а не перед нею.

За інформацією міністра фінансів США Скотта Бессента, Китай демонструє серйозний підхід у питаннях, що стосуються російської нафти, навіть готовий сплачувати повні 100% митних зборів.

Китайська Народна Республіка не може собі дозволити відмовитися від нафти з Росії та Ірану, зазначив науковий співробітник Інституту політики Азійської спільноти Денні Рассел. Він підкреслив, що "Китай вважає, що має перевагу у протистоянні з Вашингтоном".

Однак Індія змагається з Китайською Народною Республікою, а прем'єр-міністр Моді поставив амбітну мету підняти економіку країни на третій рівень у світовій ієрархії.

"Індія поступалася вимогам і несла збитки", - нагадав індійський оглядач Брахма Челлані:

Під час своєї першої каденції на посаді президента Дональд Трамп вимагав від Індії відмовитися від імпорту іранської нафти, незважаючи на вигідні знижки. Крім того, Індія понесла збитки від своїх інвестицій у венесуельську нафтову промисловість, щоб задовольнити вимоги Трампа.

Це призвело до того, що Пекін став фактично єдиним покупцем найдешевшої нафти у світі, що посилило його енергетичну безпеку на шкоду Індії, - зазначив Челлані. - Тим не менше, Індія намагається задовольнити Трампа, збільшуючи імпорт дорогої нафти з США.

Заступник голови апарату Білого дому Стівен Міллер натякнув, що у президента Трампа є декілька важелів впливу, які можуть змусити Росію припинити військові дії. Він зазначив, що санкції та питання нафти - це не єдині можливості. Тим часом у Києві з великими сподіваннями дивляться саме на ці інструменти.

В Індії державні підприємства припинили закупівлю російської нафти, як зазначив виконавчий директор АЦ "Український інститут майбутнього" Анатолій Амелін. Цей крок свідчить про те, що заклик президента США був почутий. Проте близько 60% обробки нафти в країні здійснюють приватні компанії, на які необхідно зосередити додатковий тиск, підкреслив він.

Бразилії та частково Індії наразі вигідно бути у фарватері Китаю, оскільки вони хочуть зберегти можливості для прямих торгових переговорів зі США, а перед тим - набити собі ціну. Їм уже це вдалося, зокрема, Індії, котра до війни не була такою важливою торговою партнерку РФ по нафті.

Таким чином, обговорюючи тарифи та санкції, Трамп і Путін усвідомлюють, коли і яким чином вони можуть спрацювати, оскільки це прямо впливає на фінансові надходження країни-агресора, зазначив у коментарі Gazeta.ua експерт з політики Дмитро Франчук.

Навколо цього і ведеться гра. За геополітичної напруги попит на нафту зросте, що зведе ефект від санкцій нанівець, застерігає експерт. Суперечка Трампа з Індією свідчить, що у впливу США є межі, а ефективність обмежень залежить від домовленостей ключових країн.

Подібні угоди можуть вже мати місце. Це підтверджують сигнали, що надходять з Росії.

У той же час російська служба зовнішньої розвідки зробила заяву про можливу "провокацію з боку Великої Британії за участю українських військових", яка може перетворити "тіньовий флот" на загрозу для мирного судноплавства. Тим часом Путін підтвердив свою готовність до зустрічі як з Віткоффом, так і з Зеленським.