Усі сторони. Держава обіцяє фінансову допомогу українцям, хоча ресурсів не вистачає.

Напередодні зими президент Зеленський анонсував черговий пакет соціальної допомоги українцям. В доцільності реалізації його ініціатив під час війни засумнівались всі, окрім уряду.

1 листопада президент Володимир Зеленський оголосив про запуск нової великої програми зимової допомоги для українців. У її складі, зокрема, передбачена "Вовина тисяча", виплата в розмірі 6500 грн для соціально незахищених верств населення, а також нова ініціатива, що пропонує безкоштовні подорожі залізничним транспортом.

Дивно, але ідея запровадження нової програми підтримки з’явилася саме тоді, коли мільйони українців все ще чекають на виплати за вже існуючі програми, зокрема "Національний кешбек". Читачі ЕП повідомляють, що держава досі не перерахувала кошти навіть за серпень, хоча обіцяло здійснити виплати до кінця вересня.

Крім того, уряд анонсував нові програми підтримки на фоні невизначеності щодо можливостей фінансування навіть найнагальніших потреб у 2026 році. Лише за два місяці до початку нового року, невирішеними залишаються цивільні витрати бюджету, що складають приблизно 19 мільярдів доларів. Питання фінансування оборонних потреб також залишається відкритим.

Єдиний спосіб отримати фінансування - це отримання позики на репарації від Європейського Союзу. Однак на даний момент процес ухвалення цього рішення затримується у Брюсселі через занепокоєння щодо можливих судових конфліктів з Москвою.

Вже другу зиму поспіль українці отримуватимуть додаткову допомогу від держави. Однак цього року уряд вирішив збільшити свою підтримку. Нова програма "зимової допомоги" передбачає кілька складових:

Крім цього уряд зарахував до пакета підтримки "заморозку" тарифів на теплопостачання та електроенергію для побутових споживачів.

Оголошений пакет викликав змішані відгуки як серед депутатів, так і серед економістів. Основна критика стосується недостатньої цілеспрямованості підходу. У контексті тривалої війни уряд розподіляє обмежені фінансові ресурси, не зосереджуючи їх на тих, хто найбільше потребує допомоги, а надаючи соціальні виплати та грошові дотації всім верствам населення.

Не дивно, що після розкриття подробиць програми, Зеленського та уряд Юлії Свириденко піддали критиці за популізм. Проте остання рішуче спростовує ці звинувачення. "Це не популізм. Якщо не ми, то хто ще повинен підтримувати людей? Це наша обов'язок, наша місія," - зазначила прем'єрка.

У Кабінеті Міністрів представили попередні оцінки витрат, які можуть лягти на бюджет. Однак ці дані також породжують безліч запитань.

Наприклад, на "тисячу Зеленського" уряд планує витратити 10 мільярдів гривень, що, за прогнозами, дозволить отримати допомогу 10 мільйонам українців. У той же час, минулої зими подібна виплата була надана приблизно 14,4 мільйонам людей, а загальні витрати на ці виплати склали 14,4 мільярда гривень. Можливо, уряд сподівається зменшити кількість отримувачів, оскільки можливість подати заявку на отримання допомоги буде лише протягом одного місяця — з 15 листопада по 15 грудня. У минулому році заявки могли подаватися впродовж усієї зими.

Програма "УЗ-3000" викликала ще більше питань. Як зазначили представники компанії, надання безкоштовних поїздок, за їхніми словами, не вплине на бюджет. "Щоб компенсувати можливі втрати доходів від пасажирів, які скористаються 'кілометрами', адже вони все одно платили б за проїзд, ми запроваджуємо компенсаторні заходи, зокрема, більш гнучку політику ціноутворення у преміум-сегменті, який досі регулюється. Тому ці додаткові кілометри не збільшать навантаження на державний бюджет", - пояснив голова УЗ Олександр Перцовський.

В компанії кажуть, що у непікові періоди (про які саме йдеться наразі невідомо) поїзди їздять напівпорожніми. УЗ у будь-якому разі витрачає кошти на здійснення цих рейсів - на зарплату обслуговуючому персоналу, електроенергію чи пальне. За логікою керівництва "Укрзалізниці", якщо роздати не розкуплені квитки безкоштовно, витрати майже не зміняться. Загалом мова може йти про 200-250 тис. місць на місяць.

Проте таку точку зору розділяють не всі. Згідно з оцінками професора Київської школи економіки Олега Нів'євського, реалізація програми безкоштовного проїзду може обернутися для компанії додатковими витратами до 17 млрд грн, які в кінцевому підсумку ляжуть на державний бюджет. Більше того, перехід частини пасажирів на безкоштовні поїздки призведе до зменшення числа тих, хто обиратиме платний проїзд. Як наслідок, це вплине на зниження доходів Укрзалізниці.

Якщо половина з тих, хто отримав зимову підтримку минулого року (7 мільйонів людей), скористається акцією і здійснить по дві поїздки туди і назад на відстань 2000 км, то загальний пасажирооборот від цієї акції складе 14 мільярдів пасажиро-кілометрів. Це становитиме близько 88% від загального пасажирообороту УЗ у далекому сполученні на 2024 рік.

Безумовно, попит на платні міжміські перевезення внаслідок цієї акції не зменшиться на всі 88%, але недоотримані прибутки від продажу квитків можуть суттєво вплинути на фінансові результати, - зазначає Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital.

Більше того, якщо Укрзалізниця почне безкоштовно розподіляти квитки на поїзди, що курсують у низький сезон, то виникає питання: навіщо купувати квитки на такі маршрути? Це може призвести до того, що ці рейси стануть повністю дотаційними та неприбутковими.

Наразі збитковим є весь пасажирський напрямок "Укрзалізниці". За словами заступника голови наглядової ради компанії Сергія Лещенка, цьогоріч їй знадобиться допомога з держбюджету у сумі 16 млрд грн. Напередодні уряд спрямував на потреби УЗ 8 млрд грн, які перед цим забрали з бюджету міста Києва.

Проте навіть якщо припустити, що програма "УЗ-3000" дійсно нічого не коштуватиме державі, то знайти навіть 14 млрд грн на решту ініціатив "зимової підтримки" буде вкрай складно.

"У застосунку "Дія" досі обробляється платіж за серпень. Виплата за липень також надійшла із затримкою", - зазначають читачі ЕП, які вже два місяці не отримують від держави кошти в рамках широко розрекламованої програми "Національний кешбек".

На початку 2024 року уряд представив ініціативу "Національний кешбек", яка була задумана не лише як спосіб підтримки вітчизняних виробників, але також як соціальна програма для українців. Цю концепцію підкреслюють і на офіційному ресурсі "Зроблено в Україні". Проте навіть таке соціальне спрямування не уберегло "нацкешбек" від фінансових проблем, оскільки кошти на його реалізацію вичерпалися.

Згідно з інформацією, яку надали джерела в уряді ЕП, у бюджеті відсутнє фінансування для реалізації виплат кешбеку. Першочергово планувалося "перенаправити" кошти з резервного фонду, проте там вже не залишилося грошей, що і стало причиною затримок у платежах.

Співрозмовники ЕП у Мінфіні запевняють, що рішення про виділення коштів з резервного фонду ухвалили і вже невдовзі кошти мають надійти на рахунки українців. Проте коли саме це може статися, там не уточнили.

Знайти додаткові кошти на нові програми підтримки в той час, як їх не вистачає на старі - непросте завдання.

Минулорічну "зимову підтримку" вдалося забезпечити переважно завдяки залишкам фінансування з інших програм, які координувало Міністерство економіки. Зокрема, державні кошти майже не були витрачені на розмінування сільськогосподарських земель, заохочення великих інвестицій та фінансову підтримку індустріальних парків. Також станом на кінець 2024 року залишалися невикористаними кошти, призначені для виплат "національного кешбеку".

У 2023 році Міністерство економіки не має значних залишків невикористаних фінансів. Згідно з даними Openbudget, станом на січень-вересень 2025 року (остання доступна інформація) найбільші невикористані суми спостерігалися за програмою гуманітарного розмінування (близько 2 млрд грн) та надання грантів для започаткування бізнесу (приблизно 570 млн грн). Загалом, весь обсяг невикористаних коштів за програмами Міністерства економіки становив лише 8 млрд грн.

Експерт, знайомий із питаннями бюджетного фінансування, повідомив ЕП, що цьогорічна "зимова підтримка" буде профінансована за рахунок коштів, передбачених у програмах Міністерства соціальної політики. "Проте існують деякі юридичні аспекти: не всі програми дозволяють фінансування таких виплат (грошових допомог, - ЕП). Відповідно до їхніх регламентів, є специфічні правила та цільове призначення використання коштів", - додав він.

Протягом дев'яти місяців поточного року Міністерство соціальної політики витратило лише 61% бюджетних коштів, виділених на програму соціального захисту сімей, 59% — на підтримку громадян у складних життєвих ситуаціях та 51% — на допомогу малозабезпеченим родинам. Загальна сума невикористаних коштів за цими трьома програмами досягла 52 мільярдів гривень. Однак важливо зазначити, що більшість цих коштів буде використано за призначенням, що обмежує можливості уряду для "бюджетного маневру".

Рішення про роздачу грошей всім українцям влада ухвалила у той час, коли заледве змогла забезпечити фінансування найнеобхіднішого - військових видатків.

Протягом усіх попередніх років тривалої війни міжнародні партнери готові були надати фінансову підтримку лише за умови, що ці ресурси не будуть використані для військових цілей. Іншими словами, Україні доводилося покривати витрати на війну власними зусиллями, тоді як інші країни надавали допомогу на інші потреби.

У 2025 році це правило порушилося. Вже на початку року Велика Британія погодилася на те, аби Україна використала її частку у кредиті під заставу заморожених російських активів (ERA Loans) на купівлю озброєння. Загалом йшлося про 3 млрд дол.

Однак це не уберегло уряд від труднощів із фінансуванням війни. Літні місяці вже показали, що державі бракує коштів для виплати зарплат військовим у останні два місяці року, а внутрішніх джерел для покриття цієї потреби не існує.

У жовтні парламент ухвалив зміни до бюджету, передбачивши додаткові 300 млрд грн на виплати військовим. Гроші на це погодився надати Євросоюз, дозволивши використати частину своєї частки в ERA Loans на оборонні потреби. Проте такий крок співрозмовники ЕП в уряді називають "одноразовою акцією", тож впевненості у тому, що міжнародні гроші можна буде використовувати на війну у майбутньому, наразі немає.

За останні три роки ціна війни для України значно зросла. За словами голови Бюджетного комітету Ради Роксолани Підласи, якщо у 2022 році один день війни коштував 140 млн дол., то у 2025 році його ціна для бюджету зросла до 172 млн дол.

На сьогодні ця сума є важким тягарем для економіки України. Якщо в 2026 році рівень бойових дій залишиться таким же високим, є ймовірність, що витрати на війну зростуть. У такому випадку, без міжнародної фінансової підтримки або істотного підвищення податкових ставок, Україні буде важко забезпечити всі необхідні військові витрати.

Однак невійськові потреби залишаються актуальними. Лише за кілька тижнів до початку 2026 року уряд все ще не визначився з фінансуванням цивільних витрат, які становлять приблизно 19 мільярдів доларів.

Єдиний шлях до порятунку України полягає в отриманні репараційної позики, що надасть можливість не лише отримувати доходи з заморожених російських активів, але й доступ до цих активів у цілому.

Згідно з планом, Європейський Союз має намір передати Україні 190 мільярдів євро, які в даний момент заблоковані в бельгійському депозитарії Euroclear. Натомість, на ці рахунки будуть внесені безвідсоткові облігації. Значна частина цих коштів буде використана для погашення раніше отриманої частини ERA Loans, що в підсумку призведе до того, що загальний обсяг репараційної позики сягне приблизно 140 мільярдів євро.

На даний момент переговори щодо виділення позики на репарації зайшли в тупик. Бельгія, де розташовані Euroclear та значна частина заморожених активів Росії, перешкоджає ухваленню рішення про передачу коштів Україні через побоювання можливих судових конфліктів з Кремлем. Прем'єр-міністр Барт де Вевер вимагає від європейських лідерів більш вагомих гарантій, щоб убезпечити країну від фінансових та юридичних ризиків, які можуть виникнути внаслідок цієї ініціативи.

Окрім цього, в межах Європейського Союзу існують суперечності щодо цілей використання репараційної позики. Наприклад, Франція наполягає на тому, щоб Україна витрачала ці кошти виключно на закупівлю зброї в країнах ЄС, тоді як Угорщина традиційно виступає проти фінансової підтримки Києва.

Без рішення щодо репараційної позики Україна не лише залишиться з непокритою "дірою" у бюджеті на 19 млрд дол. та невизначеністю щодо здатності профінансувати свої військові видатки, але й може втратити вже підтверджене фінансування. Зокрема, під питанням опиниться нова програма від Міжнародного валютного фонду, а також фінансування інших партнерів, прив'язане до неї.

"Рішення по репараційному кредиту нам бажано було б мати до квітня. Після цього невикористані залишки за ERA Loans та іншими програмами фінансування закінчаться", - ділиться ЕП співрозмовник в уряді.

***

Попри невизначеність, українська влада не перестає анонсувати все нові й нові соціальні ініціативи, яким можуть позаздрити громадяни деяких країн ЄС, зокрема тих, які досі сумніваються у доцільності надання репараційної позики.

Мова йде не лише про надання "тисячі Зеленського", безкоштовні залізничні подорожі або ж неринкові тарифи на електрику, а також про збільшення виплат на народження дитини, безкоштовні медичні обстеження у закладах охорони здоров'я та багато інших ініціатив, доцільність яких у контексті великої війни викликає щонайменше питання.

При цьому видатки на саму війну уряд поки що не переглядає. Ба більше, у проєкті бюджету на 2026 рік їхній обсяг буде навіть меншим, аніж у 2025 році після всіх проголосованих змін. Незмінним залишиться й розмір грошового забезпечення військових, який не переглядався вже понад три роки.