Наслідки торгової війни стають все більш непередбачуваними: які чинники можуть зупинити Трампа? Інтерв'ю з Веселовським.

Союзники та опоненти США залишилися в шоковому стані від "Дня визволення" Дональда Трампа, який запровадив безпрецедентні загальні тарифи на імпорт товарів у країну. Чи зможуть ці заходи сприяти "зробленню Америки великою" — залишається під питанням. Проте універсальні мита, введені Трампом, стали серйозним ударом не лише для світової економіки, а й суттєво змінили геополітичну картину, об'єднавши проти нього як прихильників, так і противників, зокрема Китай та Європейський Союз.

Китай обіцяє відповісти на "типові знущання" президента Дональда Трампа невизначеними контрзаходами, а Євросоюз заявив, що працює над своїми заходами у відповідь. Канада також відповість на американські тарифи власними заходами. Тож хоча міністр фінансів США Скотт Бессент стверджує, що понад 50 країн зробили США примирливі пропозиції, аби уникнути ескалації, 3 з 4 найбільших торгових партнерів США дали зрозуміти, що готові принаймні спробувати приборкати Трампа.

Від економічних рішень Трампа навіть його найближчий союзник - підприємець Ілон Маск - був вражений. Маск висловлює думку, що США та Європа потребують безтарифної торгової зони. У той же час, Трамп запевняє, що не має наміру вести переговори з Європою стосовно тарифів і не планує їх скасовувати, якщо "вони не почнуть виплачувати нам значні суми щорічно".

В даний момент бути союзником США стало більш проблематично, ніж бути їхнім ворогом. Як опонент, ти хоча б знаєш, чого очікувати, а ось дружні стосунки можуть призвести до ставлення, яке нагадує позицію супротивника... Таке не може бути нормою, це просто неприйнятно, - зазначають експерти в Європі. Ситуація виглядає так, що "День визволення" фактично ізолює Америку від значної частини світу, спонукаючи інші країни налагоджувати торгівлю між собою, а не з США.

В ексклюзивному інтерв'ю для OBOZ.UA своїм баченням наслідків тарифної війни, ініційованої Трампом, а також інших актуальних питань поділився Андрій Веселовський, український дипломат, колишній надзвичайний і повноважний посол України, який представляв країну в ЄС у період з 2008 по 2010 рік.

- Усе виглядає так, що тарифи Трампа об'єднують проти нього друзів та ворогів, зокрема Китай та ЄС, які вже анонсували контрзаходи. Зазначається, що на тлі тарифних ризиків США найближчими тижнями може відбутися зустріч лідерів Китаю та країн ЄС. Чи не здається вам, що відтепер Китай зможе будувати відносини із союзниками США набагато ефективніше й простіше для себе?

Європейський Союз намагається дистанціюватися від Трампа, проте водночас не бажає потрапити в економічну залежність від Китаю, який, безумовно, прагне скористатися цією ситуацією, щоб збільшити свою впливовість на ЄС. Китайські представники закликають до спільних дій, пропонуючи витримати цю інтенсивну атаку. Вони підкреслюють, що для досягнення успіху жодна зі сторін не повинна послаблювати іншу. Наприклад, Китай вимагає зняття мит на свої електромобілі, в обмін на скасування зборів на деякі європейські товари, такі як продукти харчування, вино та коньяк. Це звучить як вигідна угода, проте їй бракує важливих аспектів. Що робитиме в такій ситуації Індія, четверта за величиною економіка світу? Які кроки вживуть Бразилія, Нігерія та ПАР? Якщо всі ці регіональні лідери підтримають спільну позицію ЄС і Китаю, то їхня єдність дійсно зможе перемогти Трампа. Але чи готові вони до цього? Приклад В'єтнаму, який вступив у переговори зі США, показує, що це зовсім не гарантовано.

Чи можна вірити Китаю у його обіцянках співпрацювати з ЄС, але не використовувати цей момент для того, щоб захопити його економіку ще більше? Ми ж не забуваємо, що експорт Китаю у Європейський Союз удвічі більший, ніж імпорт Китаю з Євросоюзу. Отже, у мене є сумнів, що європейці погодяться на серйозне поглиблення відносин із Китаєм зараз для того, щоб відіграти американські проблеми. У мене є також застереження щодо спільної позиції європейців - чи буде вона достатньо сильною у відповідь на американські тарифні санкції. Тому що є Італія, яка цього не хоче, тому що є лідер Угорщини Віктор Орбан, який продасться за будь-що будь-кому. Є дуже серйозні проамериканські інтереси в Північної Європи, яка боїться за свою незалежність через фактор Російської Федерації. І тому вони більше покладаються не тільки на НАТО, але й на Трампа. Отже, найімовірніше, Європа застосує спільну позицію, спільні санкції, але вони не будуть такими потужними, як американські.

Загалом Трамп дуже щира людина, за прикладом Віктора Януковича, коли його проголосили президентом України, він взяв посвідчення президента в руку, показав, погладив, помацав. Ось воно. Нарешті ви всі у мене тут. Це саме сказав і Дональд Трамп, заявивши, що усі світові лідери відтепер телефонуватимуть йому. Тобто світ жив собі власним життям, де були важливі Сполучені Штати, де був важливий Китай і так далі, і так далі. І, можливо, Аргентина теж була важливою. Тепер ніхто не важливий. Важливий один Дональд Трамп, і йому всі мають телефонувати. Ось це воно і є - задоволення від власного его. Ось вона - мета всієї цієї історії. Тепер світ крутиться довкола Америки Трампа. Весь світ стурбований тим, що він скаже.

Отже, ми спостерігаємо за фактичною реалізацією відкритого рекету через встановлені тарифи та спроби усунути конкурентів поодинці. В свою чергу, Дональд Трамп висловив готовність зменшити тарифи, якщо інші держави зможуть представити щось "вражаюче".

Так, це саме так. Не всі можуть одночасно телефонувати, а якщо кожен дзвонитиме окремо, то виходить, що кожен з них залишиться наодинці зі Сполученими Штатами. В такій ситуації вони стають менш впливовими. Це те, що було потрібно цим, хто радив Трампу цю стратегію. Хто надавав економічні та організаційні обґрунтування, як все буде реалізовано. Тепер це буде відбуватися в режимі безперервної комунікації. Дзвоніть Трампу, висловлюйте свої прохання. А далі вже Трамп вирішить, як діяти. Наприклад, він може сказати: "Гаразд, ти поводився досить добре. Тепер, коли ти пообіцяв купувати більше американських товарів, я зменшу тариф." Усе це буде реалізовано саме в такій манері.

Отже, дії Трампа можна охарактеризувати як міжнародний рекет, але в історичному контексті це не є чимось дивним. Потрібно було заздалегідь підготуватися, обдумати ситуацію та діяти більш розумно, або ж зразу здаватися, або формувати єдину позицію. Світ обговорював це питання за рік-півтора до його перемоги. Інша справа - чи була достатня підготовка? Ні.

Що стосується опору, то значною мірою він залежить від позиції Європейського Союзу. На сьогоднішній день ЄС є єдине, поряд із Китаєм, велике економічне об'єднання, яке не обов'язково, але може діяти спільно. Якщо Європейський Союз зможе сформувати єдину позицію, тоді план Трампа не матиме успіху.

- Українське МЗС скаржиться, що "світ захопився торговельними війнами та забув про Україну". Голова українського МЗС Андрій Сибіга закликав "не втрачати фокусу" з України. За його словами, увага ЗМІ та політиків змістилася у бік мит й економічних протистоянь, але "у Європі все ще триває повномасштабна війна".

Безумовно, ця ситуація вплинула на погляди багатьох держав щодо війни в Україні, адже власні проблеми завжди стають пріоритетом. Однак і раніше ставлення до цього конфлікту було неоднозначним. Я не прагну стверджувати, що так і повинно бути. Це негативний аспект, але так склалося. Одне можна сказати напевно: війна триватиме, в той час як економічні труднощі з тарифами швидко минуть. 9 квітня буде остаточно затверджено позицію Європейського Союзу щодо відповіді на американські тарифи. Після цього всі європейські економіки отримають більшу стабільність, що сприятиме кращому розподілу ресурсів, зокрема в частині бюджетних видатків на підтримку України.

- Останні кроки Дональда Трампа викликали масове невдоволення американців. У суботу, 5 квітня, країною прокотилася хвиля протесту. Кампанія під назвою "Руки геть" охопила всі 50 штатів і стала найбільшою від моменту інавгурації Трампа. Люди протестували не тільки у США, але й у Канаді, Мексиці, Німеччині, Франції та Великій Британії, висловлюючи невдоволення торговельною війною, яку розпочав президент США. Зі свого боку, конгресмен-демократ Ел Грін заявив на мітингу у Вашингтоні, що протягом 30 днів подасть позов про імпічмент Трампу, оскільки той "не заслуговує" довіри та посади президента США.

Імпічмент — це явище, яке можна легко пояснити. У кожному парламенті світу завжди знайдуться кілька особистостей, які здіймають шум, але не здатні вплинути на реальні рішення. Такі персонажі є і в Палаті представників США. Ті, хто серйозно говорить про імпічмент та намагається здобути популярність на цьому, можуть бути вважані такими ж фріками. Їхні дії не мають істотного значення і, навпаки, можуть лише зміцнити електоральну підтримку чинного президента Трампа.

Що стосується протестів, які мали місце, їхній вплив буде відчутним лише в тому випадку, якщо вони триватимуть протягом кількох місяців, і якщо кількість учасників залишиться стабільною. Однією з вразливих точок цих протестів є те, що вони об'єднують людей з різними поглядами, переконаннями та цілями. Серед протестувальників можна зустріти як соціалістів, так і захисників Палестини, а також прихильників України і тих, хто не поділяє цю позицію. Тут присутні студенти, пенсіонери та багато інших. Саме тому цю різноманітну коаліцію легко розколоти, впливаючи на окремі її групи через пропаганду. Тому, хоча їхній вплив є значним, я вважаю, що нині важко зібрати таку масу, яка б справді вплинула на політику президента та його адміністрації в американському суспільстві. Адже існує ймовірність, що інша частина населення може вийти з протилежною думкою, заявляючи, що все це — вигадки, і звинувачуючи протестувальників у провокаціях. Таким чином, коли негативні наслідки політики Трампа в сфері тарифів почнуть відчувати на собі звичайні американці, частина республіканців, які наразі вважають його своїм лідером, можуть змінити свої погляди.

Щодо відносин між Сполученими Штатами та Росією, Трамп висловив думку, що як Путін, так і Зеленський відкриті до можливості укладання угоди стосовно України, при цьому ігноруючи російське нехтування його пропозиціями. Водночас, держсекретар США Марко Рубіо підкреслив, що Путін "повинен буде прийняти рішення". Він зазначив, що Україна продемонструвала свою готовність до миру, який має бути досягнутий через "прийнятне для обох сторін" рішення.

"Якщо стратегія затягування продовжиться, нас це не зацікавить. Трамп не має наміру брати участь у безкінечних переговорах. Незабаром ми дізнаємося, чи дійсно Росія серйозно ставиться до миру. Якщо так - це буде чудово, якщо ж ні - нам доведеться переглянути нашу позицію та стратегії дій. Час вже підтискає, Конгрес розпочав роботу над законодавчим актом про санкції, тож тиск лише посилюватиметься." Деякі вважають ці висловлювання фактичною вимогою до Путіна.

На мою думку, це не є ультиматумом. Варто пам’ятати, що оточення Трампа включає два основні напрямки. Перший - це більш-менш реалістичні особи, які підтримують Трампа, але водночас адекватно оцінюють світову ситуацію та можливості. Інший напрямок - це ідеологічні прихильники, які готові слідувати за Трампом у всьому, незалежно від обставин.

До реалістів можна зарахувати Марка Рубіо та радника з національної безпеки Майка Волтца. До іншої категорії відносяться особи на кшталт віцепрезидента Венса та міністра оборони Гегсета. Тому я вважаю, що заява Рубіо в значній мірі має на меті прояснити його позицію, а не є безпосередньою вказівкою президента США. Він вважає, що Росія діє неправильно і повинна понести відповідальність. Отже, на мою думку, це не слова Трампа.

Отже, президент США продовжує демонструвати лояльність до Путіна і готовий очікувати на певні кроки з боку Кремля?

- Не чекати, а готовий отримати те, що він хоче, а саме - певне об'єднання з Російською Федерацією проти Китайської Народної Республіки.

- Але ж це навряд чи можливо...

Безсумнівно. Однак Трамп та його команда ідеологів впевнені, що це реально. Вони намагаються залякати Китай, але той не піддається страху.

- Конгрес у певний спосіб може вплинути на позицію Трампа щодо Росії і війни в Україні. 25 сенаторів-республіканців і 24 сенатори-демократи внесли законопроєкт про нові санкції США проти Росії. Документ ще офіційно не розглядають, але ж маємо двопартійну підтримку в питанні протидії Росії.

На мою думку, ця двопартійна ініціатива та запропонований ними проєкт резолюції є результатом спільного підходу адміністрації Трампа та конгресменів, які вважають, що Сполучені Штати не повинні занадто поступатися Росії. Чому я стверджую, що це спільний підхід? Тому що Трамп не може ігнорувати зростаючу кількість голосів незадоволення в Конгресі. Якщо він їх проігнорує, це може призвести до збільшення їхньої кількості, а до виборів залишилося всього півтора року, а може й менше. Тому він намагатиметься знайти способи задовольнити їхні запити, щоб уникнути нападок на свою політику щодо Росії.