Найефективніша інтеграція в Європейський Союз: які висновки з польського досвіду можуть стати корисними для України.

Україна має унікальний шанс скористатися досвідом Польщі - не для копіювання, а для усвідомленого вибору інструментів

Польща вважається одним із найяскравіших прикладів успішної інтеграції в Європейський Союз.

Польща пройшла складний шлях до інтеграції в Європейський Союз, але завдяки суттєвим реформам, їй вдалося швидко вписатися в європейські норми та значно підвищити свій економічний добробут. Коли країна приєдналася до ЄС, ВВП на душу населення становив лише 49% середнього показника по Європі, тоді як сьогодні цей показник вже перевищує 77%.

Її дорога до участі ілюструє, що суттєві зміни та продумана стратегія здатні забезпечити істотні економічні та соціальні переваги.

Які висновки Україна може зробити з цього досвіду? І які польські реформи та політичні рішення є критично важливими для успішного вступу до ЄС?

Щоб знайти відповідь на ці питання, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) разом із Варшавським інститутом підприємництва (WEI) провели серію дискусій по шести секторах економіки, куди залучили представників польського та українського бізнесу, проаналізувавши досвід Польщі на шляху до Європейського Союзу.

Які висновки з польського досвіду можуть бути найбільш важливими для України?

Реформи як фундамент для інтеграції. Польща реалізувала значні перетворення в сфері державного управління, правосуддя, економіки та боротьби з корупцією. Ці нововведення дали змогу країні відповідати вимогам Європейського Союзу та суттєво підвищити умови для ведення бізнесу.

Для України надзвичайно важливими є незворотність реформ та їх темп, адже процес інтеграції вимагає суттєвих трансформацій у численних сферах.

Оптимальне використання фінансової допомоги ЄС. Польща отримала більше 245 мільярдів євро від Європейського Союзу у вигляді структурних фондів та програм розвитку. Ці кошти були успішно застосовані для оновлення інфраструктури, стимулювання підприємництва та зміцнення конкурентних позицій країни.

Україні слід розробити ефективні механізми залучення та використання фінансової допомоги ЄС, аби максимізувати її вплив на економічний розвиток.

Громадська підтримка євроінтеграційних процесів. Процес вступу Польщі до Європейського Союзу був супроводжений динамічною інформаційною кампанією, яка роз'яснювала населенню вигоди від членства в ЄС.

В Україні необхідно активно налагоджувати комунікацію стосовно євроінтеграційних процесів, їхніх вимог і перспектив, аби створити широку підтримку реформ та адаптації до європейських стандартів.

Трудова міграція як виклик. Після того, як Польща стала частиною Європейського Союзу, значна кількість висококваліфікованих спеціалістів почала виїжджати за межі країни в пошуках кращих фінансових умов.

Україні необхідно заздалегідь розробити стратегії для підтримки та вдосконалення робочої сили у державі.

Однією з ключових проблем, з якими зустрічалася Польща, є узгодження законодавчих норм.

Як зазначив під час обговорення Анджей Богданович, екс-директор департаменту автотранспорту Міністерства транспорту Польщі, "на початковому етапі цієї підготовки головним завданням є ретельний аналіз правових норм та всієї юридичної реальності в контексті Європейського Союзу".

Водночас Польща ще до вступу почала імплементувати директиви Євросоюзу у транспортній галузі - завчасність і системність стали запорукою успіху.

Україна вже стикається з подібними викликами, проте ключовими факторами є обсяг та темп їх реалізації.

Приєднання України до Європейського Союзу створює великі перспективи для різних галузей економіки, але водночас вимагає ретельної підготовки та адаптації.

Аграрний сектор та продовольча індустрія

Україна є одним із найбільших виробників сільськогосподарської продукції в Європі, а європейський ринок - один із найрегульованіших у світі.

Для повної інтеграції необхідно відповідати суворим стандартам ЄС щодо якості, екологічної стійкості та безпечності харчових продуктів. Більшості цих стандартів український агросектор вже відповідає.

Досвід Польщі показує, що процес адаптації може бути складним, проте за умови належної підтримки навіть невеликі фермерські господарства мають шанс оновити своє виробництво та скористатися перевагами європейського ринку.

Польща теж боялася, що її фермери не витримають конкуренції на єдиному ринку.

Однак сталося інакше: "Сьогодні експорт досягає 57 мільярдів євро. Основну частину цього експорту ми сформували, в основному, завдяки товарам переробної промисловості," - поділився Анджей Гартнер, генеральний директор Асоціації роботодавців Польської федерації виробників харчових продуктів.

Бартуш Мельнічек з Ягеллонського центру аналізу аграрного сектора зазначив, що в Польщі переважають фермерські господарства площею до 300 гектарів, тоді як в Україні навіть середні господарства значно більші і більш сучасні за своїм оснащенням.

Це свідчить про те, що Україна здатна швидше пройти адаптаційний процес, якщо отримає належну підтримку та матиме зрозумілі правила.

Енергетична галузь

Геополітичне положення України, а також її багатий на ресурси енергетичний сектор, перетворюють країну на важливий елемент забезпечення енергетичної безпеки для Європи.

Україна вирізняється різноманітним енергетичним портфелем, який охоплює ядерну енергетику, великі запаси природного газу, а також теплову і гідроелектричну генерацію. Крім того, країна активно розвиває відновлювальні джерела енергії, включаючи вітрову, сонячну енергію та біомасу.

Україна здатна зміцнити енергетичну безпеку Європейського Союзу завдяки своїм розвиненим потужностям для зберігання газу та значному потенціалу в сфері відновлювальної енергетики. Крім того, ЄС розраховує на поступове впровадження в Україні екологічніших джерел енергії, що відповідає принципам Європейського зеленого курсу.

Польща опинилася перед серйозними викликами в контексті розвитку своєї енергетичної сфери через суворі обмеження.

Як згадував Влодзімеж Еренгальт, головний експерт з енергетики Спілки підприємств та роботодавців Польщі, спочатку на вітроенергетику на суші існували заборони, які довелося змінити через вимоги ЄС. Зараз польський ринок активно рухається до відновлюваної енергетики.

У цьому контексті Україна володіє вагомою перевагою: "Ви маєте атомну енергетику, чого в нас немає... Це в подальшому буде розглядатися як "зелена енергія", - підкреслив Еренгальт.

Польський досвід виразно демонструє значущість децентралізації. Розвиток фотоелектричних систем, підтримуваний доступними програмами фінансової допомоги, такими як 4 тисячі злотих на кожне домогосподарство, сформував атмосферу довіри. Цей підхід може слугувати моделлю для розвитку місцевих ініціатив в Україні.

Фармацевтичний сектор

Вступ до ЄС передбачає гармонізацію українського законодавства у сфері лікарських засобів відповідно до стандартів ЄС. Це відкриє доступ українським фармацевтичним компаніям на європейський ринок, але також вимагатиме суворого дотримання регуляторних норм.

Польський досвід свідчить про те, що цей процес є довготривалим, але відкриває широкі перспективи для розвитку індустрії та притягнення закордонних інвестицій.

У сфері фармацевтики Польща також провела радикальну трансформацію. Було повністю змінено процедуру реєстрації понад 25 тисяч лікарських препаратів. "Це вимагало повної реструктуризації всього процесу", - згадувала Малгожата Маурер-Окслі з компанії Polpharma.

Україні варто врахувати ці зусилля та розраховувати на значні інвестиції в регуляторну і технічну адаптацію.

Транспортні системи та інфраструктурні об'єкти

Крос-border зв'язок між Україною та Польщею, а також розвиток цифрової логістики, сприятимуть зростанню ефективності комерційних відносин між Україною та Європейським Союзом. Польський досвід свідчить про те, що інвестиції з боку ЄС і використання структурних фондів можуть істотно модернізувати залізничні, автомобільні дороги та портову інфраструктуру.

У 2004 році в Польщі налічувалося 25 тисяч міжнародних автотранспортних засобів. На сьогоднішній день їхня кількість перевищує 350 тисяч. Польські перевізники здійснюють близько третини всіх транспортних послуг у Європейському Союзі.

Цей значний прогрес став реальним завдяки своєчасному впровадженню технічних норм та фінансовій підтримці для модернізації автопарку.

"Головною проблемою залишався технічний стан транспортних засобів. Для цього потрібно було оформити кредити та придбати новітні транспортні засоби," - зазначив Пйотр Літвінський, президент Польської асоціації роботодавців у галузі автомобільного транспорту.

В Україні ця проблема стане особливо актуальною вже на перших етапах після приєднання.

Будівельна промисловість

Після вступу до Європейського Союзу польський будівельний сектор спочатку зазнав втрат через конкуренцію з західними компаніями. Проте, згодом ситуація покращилася, і сьогодні шість польських компаній входять до числа найбільших будівельних фірм у Європі.

"Це стало можливим завдяки прозорим тендерам, стандартам і новим регламентам", - підкреслив Якуб Трошинський, юридичний радник ODJT law firms. Україна вже сьогодні має брати до уваги впровадження таких норм, як Регламент 305 ЄС, що стосується будівельної продукції.

Також ключовим аспектом була відповідність екологічним нормам — процес оцінки впливу на навколишнє середовище може займати від 5 до 7 років. Це суттєво позначається на термінах виконання проектів.

Лісова та деревообробна індустрія

Інтеграція з Європейським Союзом вимагає від України адаптації лісового сектору до екологічних норм і принципів сталого управління ресурсами.

Польський досвід показує, що впровадження європейських підходів до сертифікації лісів та розвитку деревообробки сприяє зростанню експорту та підвищенню доданої вартості продукції.

Україна повинна зосередитися на забезпеченні прозорості в лісозаготівельному процесі та запровадженні механізмів контролю для боротьби з незаконною вирубкою лісів.

Розвиток цих секторів вимагає як інвестицій, так і стратегічного планування, щоб забезпечити конкурентоспроможність української економіки в ЄС.

Польські галузеві асоціації виступили партнерами уряду в реалізації реформ. Наприклад, у сфері деревообробки підприємці об'єднали свої зусилля для того, щоб відповідати новим стандартам сертифікації та вимогам екологічного контролю.

Польські фахівці підкреслили, що "наявність сертифіката значно зміцнює нашу позицію на ринку Європи", а витрати на його отримання окупаються завдяки відкриттю доступу до ринку та підвищенню вартості продукції.

Для України надзвичайно важливо не лише змінити законодавчу базу, але й розвивати системи підтримки, такі як професійні асоціації, технічна допомога, а також активний діалог з Євросоюзом щодо реалістичних термінів реалізації вимог.

Польща пережила трансформацію від недовіри та страхів до повної інтеграції в Європейський Союз, що стало каталізатором економічного підйому та політичної стабільності.

Україна отримала виняткову можливість використати цей досвід не для сліпого наслідування, а для свідомого вибору необхідних інструментів.

Польський приклад показує:

Євроінтеграція являє собою постійний, звичний процес, який приносить значні переваги.

Необхідно не тільки дотримуватися формальних вимог для вступу, але й забезпечити умови для сталого прогресу та конкурентоспроможності в рамках Європейського Союзу.

І чим краще Україна організує цей процес, тим швидше стане повноправною частиною європейської родини.

Автор: Ірина Коссе, старший науковий співробітник.