Останні шість місяців виявилися складними для Національного банку. Цей орган, що відповідає за підтримку цінової стабільності в країні, зустрівся з різким збільшенням інфляції, яка щомісяця перевищує його власні прогнози.
Ціни продовжували підніматися і в 2025 році. У січні зафіксовано зростання на 12,9% у порівнянні з аналогічним місяцем 2024 року. Крім того, поточний рівень девальвації національної валюти вже перевищує середню ставку відсотка, яку банки пропонують за гривневими депозитами.
Щоб стримати інфляційний тиск, Національний банк України вирішив різко підвищити облікову ставку, намагаючись стимулювати зростання відсотків за депозитами та облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП). Однак у регулятора є ще один важливий ресурс - курс долара.
Протягом грудня-січня Нацбанк рекордними темпами "спалював" золотовалютні резерви, викликавши занепокоєння у частини громадян. Чи допоможуть ці дії стримати підвищення цін і чого очікувати від курсу долара найближчим часом?
У грудні 2024 року Національний банк України досяг вражаючого показника: обсяг валюти, проданої з резервів, склав 5,28 мільярда доларів. Це стало рекордом, оскільки навіть у найскладніший період 2022 року, коли на валютному ринку спостерігався значний ажіотаж і різниця між офіційним курсом НБУ та курсами в обмінниках перевищувала 10%, НБУ не здійснював таких масштабних продажів.
Високі обсяги продажу валюти з резервів збереглися і в січні 2025 року: Нацбанку довелося продати 3,75 млрд дол. А відтак, за два місяці регулятор "спалив" більше 9 млрд дол, покриваючи надмірний попит на ринку.
Попри такі страшні цифри паніки на валютному ринку немає, а обсяги золотовалютних резервів тримаються близько рекордної позначки - 43 млрд дол. Усе завдяки надходженню міжнародної допомоги.
На рекордні обсяги продажу доларів з резервів вплинули ринкові фактори. По-перше, наприкінці 2024-го та на початку 2025 року долар зміцнювався в усьому світі через очікування, сформовані перемогою Дональда Трампа на виборах президента США.
Другим аспектом, що вплинув на ситуацію, стали економічні фактори. "Імпорт товарів досяг найвищого рівня за останні три роки, а негативне сальдо торгового балансу зафіксувало безпрецедентний рекорд", - відзначає Сергій Колодій, провідний аналітик з макроекономіки "Райффайзен Банку".
По-третє, державні органи вже традиційно в останні тижні року намагалися витратити усі невикористані кошти, закладені у бюджеті. І у 2024 році масштаби цих витрат в останній момент сягнули небачених масштабів - понад 704 млрд грн за місяць. "Це рекорд за всю історію", - констатував заступник голови податкового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк.
Частина витраченої з бюджету гривні опинилася на валютному ринку, що призвело до зростання попиту на валюту. У таких умовах Нацбанк був вимушений девальвувати офіційний курс гривні, адже цього вимагав обраний ним же режим "керованої гнучкості курсу". Вже в середині січня 2025 року офіційний долар встановив новий історичний максимум - 42,28 грн.
Девальвація гривні стала особливо невигідною в даний момент, оскільки з підвищенням курсу долара в Україні також спостерігається зростання інфляції. Падіння вартості національної валюти тільки підсилює цей тренд, адже дорожчий долар неминуче призводить до зростання цін на всі імпортовані товари – від продуктів харчування до пального.
В Україні інфляційні показники почали підвищуватися з середини 2024 року. Спочатку цей процес виглядав під контролем і був передбачуваним. Однак спекотне та сухе літо, а також нестача електроенергії через російські атаки призвели до значно більших темпів зростання цін, ніж передбачали економісти та Національний банк.
У жовтні та січні Національний банк України скоригував свої макроекономічні прогнози, зокрема, знизивши очікування щодо інфляції. Тим не менш, темпи зростання цін продовжували перевищувати навіть ці оновлені оцінки, що змусило регулятора вжити рішучих заходів.
У грудні Національний банк змінив свою монетарну політику, підвищивши облікову ставку з 13% до 13,5%. У січні ж було ухвалено рішення підняти ключову процентну ставку до 14,5%.
Подібними заходами регулятор прагне підвищити ставки на гривневі фінансові інструменти, зокрема на депозити та облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).
Однак, здається, що Національний банк України поки що не зміг досягти поставлених цілей. У січні річний рівень інфляції досяг 12,9%, знову перевищивши очікування експертів. Крім того, інфляція перетнула критичну межу, ставши вищою за номінальні ставки по банківських депозитах, які в середньому становлять 12,52% (для річних вкладів у гривні в найбільших банках). Після врахування підвищених податків реальна прибутковість ще нижча - лише 9,64%.
Хоча порівнювати ці показники не зовсім коректно, адже інфляція показує, наскільки зросли ціни за минулі 12 місяців, а ставка за депозитом - скільки заплатить банк у наступні 12 місяців. Проте все одно такий розмір ставок не додає впевненості громадянам у своїх гривневих заощадженнях.
Збереження привабливості гривні - основа монетарної політики НБУ під час великої війни. Якщо громадяни не відчуватимуть, що депозити та ОВДП зберігають їхні заощадження від інфляції, то почнуть все більше коштів відкладати в іноземній валюті. Як наслідок, попит на неї підвищиться, міжнародні резерви почнуть швидко танути, а курс валют зростатиме як на дріжджах.
У Національному банку прагнуть уникнути подібного розвитку подій, застосовуючи всі можливі засоби.
З середини січня до середини лютого курс долара в Україні несподівано знизився на 60-80 копійок. На зміцнення гривні вплинула виплата бізнесом податків та зарплат (частина підприємців продавали для цього валютні залишки), активізація експортерів та загальне зменшення попиту на валюту. Ймовірно, місце мав і ще один чинник - бажання регулятора приборкати ціни.
"Невідповідність між попитом і пропозицією на валютному ринку продовжує існувати, і Національний банк щоденно вживає заходів, продаючи валюту, щоб збалансувати ситуацію. Тому нинішнє укріплення курсу, в основному, є результатом дій регулятора," - коментує керівник відділу продажу казначейських продуктів банку "Авангард" Юрій Крохмаль.
НБУ вже не вперше застосовує курс як інструмент. З жовтня 2023 року, коли в Україні було скасовано фіксацію курсу долара, спостерігається очевидна взаємозалежність між ним і рівнем інфляції.
"Національний банк України показав, що здатний дозволяти лише ті зміни курсу, які не загрожують досягненню інфляційної мети у 5%. Наприклад, центральний банк дозволив швидше зниження гривні, коли інфляція опускалася нижче цільового показника. У той же час, він значно обмежив коливання курсу, коли інфляція почала зростати", - коментує екс-член Ради НБУ Віктор Козюк.
Основна мета, яку озвучує Національний банк України, полягає у підтримці помірного рівня інфляції в межах 4-6% на рік. Тому не є дивним, що він реалізує свою валютну політику з метою контролю за зростанням цін. "Обмежуючи ослаблення гривні, НБУ таким чином зменшує підвищення цін на імпортні товари та сировину, а також "якорить" девальваційні очікування, що, в свою чергу, позитивно позначається на привабливості активів в гривні", - зазначає молодший економіст Dragon Capital (власник УП) Дмитро Тараненко.
В Національному банку офіційно не підтверджують, що використовують укріплення гривні як засіб для боротьби з інфляцією, підкреслюючи, що на коливання курсу впливають виключно ринкові фактори.
"Національний банк України не підтримуватиме ані девальвацію, ані ревальвацію гривні, при цьому уважно слідкуватиме за тим, щоб коливання курсу, незалежно від того, в якому напрямку вони відбуваються, залишались помірними", - повідомили у відповідь на запит ЕП. Крім того, вони підкреслили, що стабільність валютного ринку є ключовим елементом зусиль регулятора у контролі за інфляцією.
Чи зможе Національний банк стримати подальше знецінення гривні в умовах високої інфляції?
Регулятор дав зрозуміти, що ринок може змінюватися, і що рівень 41,45 гривні виступає як підтримка, яка може сприяти зміцненню гривні на цьому етапі. У подальшому ми очікуємо на період сплати квартальних податків, що, в свою чергу, має збільшити пропозицію валюти на ринку. Також ми прогнозуємо відновлення коридору початку року в межах 41,8-42,4, - зазначив Антон Курінний, дилер департаменту глобальних ринків "ОТП Банку".
Інші аналітики, які спілкувалися з ЕП, також вважають, що укріплення гривні в середині січня носило тимчасовий характер.
"Національний банк має достатню кількість резервів для підтримки валютного ринку, проте навряд чи нинішнє зміцнення гривні триватиме довго. Цей аспект наразі має позитивний вплив на стримування інфляційних процесів, які у 2024 році прискорилися до 12%", - зазначив Крохмаль.
Він додає, що поступова девальвація буде необхідною, враховуючи невизначену ситуацію із залученням зовнішнього фінансування у наступні роки.
Окрім цього, на вартість валюти продовжать впливати сезонні фактори. "Можливе незначне підвищення курсу цього тижня, особливо внаслідок погіршення погодних умов, що, в свою чергу, може призвести до зменшення обсягів експорту. Проте, позитивні геополітичні новини, зокрема після Мюнхенської безпекової конференції, можуть сприяти зниженню курсу, хоча й незначному, завдяки втручанню Національного банку для стабілізації ситуації", - зазначає Колодій.
#бюджет #Дональд Трамп #Інфляція #Національний банк України #Українська гривня #Податок #Імпорт #Товари #Облігація (фінанси) #Позика. #Банк #Попит #Макроекономіка #Монетарна політика #Дефіцитні видатки #Девальвація #Золотовалютні резерви #Валютний ринок #Валюта #Президентські вибори в Україні 2019 #Мюнхен #Баланс (бухгалтерський облік) #Депозитний рахунок
