Не США: які держави зазнають найбільших витрат через конфлікт Трампа з Іраном, - FT

Найбільших збитків від енергетичної кризи зазнають зокрема європейські країни.

Війна президента США Дональда Трампа проти Ірану завдасть більшого удару по європейській та азійській економіках, ніж по американській.

Видання The Financial Times зазначає, що Сполучені Штати стали чистими експортерами природного газу з 2017 року, а нафти — з 2020 року. Це дає змогу їхньому енергетичному сектору отримувати вигоду від підвищення цін на енергоносії, хоча середні американські домогосподарства відчувають серйозний тягар через зростання цін на паливо. Водночас європейські та азійські країни, які залежать від імпортованої енергії, стикаються з ще більшим сплеском інфляції.

Ціна нафти марки Brent стрімко зросла майже на 30% минулого тижня після початку конфлікту на Близькому Сході, в той час як європейські ціни на газ піднялися на дві третини. Цей ріст був викликаний занепокоєнням щодо можливих тривалих перебоїв у постачаннях через Ормузьку протоку, яка є життєво важливим шляхом для транспортування енергетичних ресурсів, а також через зниження обсягів виробництва в інших країнах регіону.

Якщо високі ціни збережуться, це може спричинити підвищення інфляції, обмежити спроможність домогосподарств до покупок та негативно вплинути на зростання ВВП в світових економіках. Центральні банки можуть бути змушені підтримувати процентні ставки на високому рівні, в той час як уряди опиняться під додатковим фіскальним тиском.

Коливання цін на енергетичні ресурси стануть значним інструментом для перерозподілу фінансових потоків між державами. Країни-експортери нафти зможуть зберегти більшу частину несподіваних витрат.

Ціни на газ зросли швидше, ніж вартість сирої нафти. Це може мати серйозні наслідки для економік Європи, зокрема для Італії, Німеччини та Великої Британії, які мають значну залежність від імпортованого газу.

Стрибок цін на енергоносії залишить найбільший слід в Італії, де інфляція в четвертому кварталі цього року може зрости більш ніж на 1 процентний пункт порівняно з попередніми прогнозами.

Єврозона та Велика Британія зазнають зростання прогнозованої інфляції більш ніж на пів відсотка. У той же час, у США в четвертому кварталі інфляція збільшиться лише на 0,2 відсоткових пункти, а Канада виявиться найменше постраждалою.

Китай, Індія та Південна Корея - великі імпортери нафти та газу, що постачаються з Перської затоки, що також робить їх вразливими. Китай, наприклад, імпортує 70-75% свого споживання сирої нафти. Значна частина його імпорту з Близького Сходу проходить через Ормузьку протоку.

Однак Китай може покластися на більші запаси нафти та тиснути на нафтопереробні заводи, щоб вони призупинили експорт, захищаючи споживачів. Він також має потенціал звернутися до російського імпорту.

Великі експортери енергії, такі як Норвегія та Канада, побачать позитивні наслідки, оскільки вони скористаються вищими цінами, уникаючи загроз виробництву та доходам, з якими стикаються постачальники з Близького Сходу, такі як Катар.

Незважаючи на стабільність США як постачальника енергоресурсів, країна також відчула на собі підвищення цін на бензин. 6 березня вартість пального сягнула 3,32 долара за галон (3,785 літра), що є зростанням з 2,98 долара за тиждень до цього і стало найвищим показником з 2024 року.

Goldman Sachs зробив заяву, що в разі, якщо криза триватиме в березні, вартість нафти може перевищити рекорди 2008 і 2022 років, коли ціна на Brent досягала 147 доларів за барель, а ціна бензину перевищувала 5 доларів за галон.

Зростання цін створює ризик для Трампа та загрожує погіршити кризу доступності, яка стала його найбільшою проблемою для виборців напередодні вирішальних проміжних виборів у листопаді. Багато досліджень показують, що зростання цін на бензин сильно б'є по бідних американцях, оскільки вони, як правило, працюють на роботах, що потребують більшої кількості поїздок автомобілем, і витрачають більшу частину свого доходу на пальне.

9 березня ціни на нафту досягли рекордних значень з середини 2022 року. Маркою Brent торгували по 106,66 долара за барель, WTI - по 102,03. До цього на початку торгів обидві марки досягли 119 доларів за барель.

Керівниця Міжнародного валютного фонду, Крісталіна Георгієва, застерігає, що якщо ціни на енергоносії зростуть на 10% і залишаться на цьому рівні до кінця року, це призведе до підвищення глобальної інфляції на 40 базисних пунктів.