Неочікувані прогнози: на Заході втрачають надію на швидке відновлення економіки України.

Міжнародні організації знижують прогнози для української економіки, проте вітчизняні спеціалісти вважають навіть такі оцінки "оптимістичними". Однак, аналітики вказують на наші недооцінені переваги, які можуть ще виявити свій потенціал.

Світовий банк засмутив українців своїм новим прогнозом щодо зростання ВВП, який виявився навіть більш песимістичним, ніж оцінки уряду в проекті бюджету на 2026 рік. Останнє оновлення передбачає зростання лише на 2% за підсумками цього року і те ж саме на 2026-й. При цьому в квітні аналітики організації передбачали зростання на 5,2% у 2026 році. Тепер ці сподівання на 5% були перенесені на 2027 рік.

Скептицизм викликаний триваючими військовими діями та іншими негативними обставинами. Проте, представники міжнародних фінансових установ зазначають і на позитивні аспекти української економіки, які можуть допомогти уникнути заглиблення в нову економічну кризу.

Безсумнівно, під час масштабного конфлікту важко очікувати значного економічного прогресу. Проте важливо уникнути ще більшого спаду, і за останні роки нам це вдавалося завдяки підтримці наших партнерів. Особливо враховуючи, що ми вже пережили серйозний економічний удар у 2022 році, а також у 2014-15 роках. Тепер ми вже кілька років намагаємося повернутися до попередніх рівнів ВВП. Саме тому показник економічного зростання має велике значення – він свідчить про те, чи відновлюємося ми, чи вже перевищили старі показники, або ж все ще зменшуємося.

Це не просто питання теоретичного інтересу — результати цих розрахунків суттєво впливають на рівень підтримки з боку донорів, які в умовах "повномасштабної війни" допомагають українській економіці залишатися на поверхні. У жовтні Світовий банк (СБ) оприлюднив свої прогнози щодо України та інших держав, і для нас ці дані виявилися досить тривожними.

У своєму аналізі "Економічна ситуація в регіоні Європи та Центральної Азії: зайнятість та добробут" Світовий банк передбачає, що у 2025 та 2026 роках зростання валового внутрішнього продукту складе лише 2%. Натомість раніше прогнозовані темпи у 5% на рік очікуються лише починаючи з 2027 року.

"Економічне зростання в Україні, ймовірно, сповільниться до 2% у 2025 році з 2,9% у 2024 році, оскільки тривале вторгнення Росії впливає на інвестиційну та ділову активність", - визнають аналітики банку.

Основними чинниками, що гальмують розвиток, банк вважає загострення військових дій та зростання імпорту газу, що викликане зменшенням власного видобутку через обстріли. Крім того, відзначається зупинка "торговельного безвізу" з ЄС, що призвело до зниження українського експорту до Європи на 5%. Найбільше це вплине на аграрний сектор, який є ключовим для України.

"Протягом першої половини 2025 року вартість експорту знизилася майже на 5% на тлі скорочення експорту до Європейського Союзу, куди спрямовується майже 60% поставок України за кордон", - окреслюють проблему у СБ.

Однак не варто забувати і про позитивні аспекти. Світовий банк підкреслює, що ключовими чинниками економічного зростання залишаються і будуть ІТ-сервіси, "модернізація аграрного сектору", "розширення можливостей харчової промисловості" та "зростання продуктивності праці", що в свою чергу сприятиме "перетворенню економіки".

Але що таке ця "трансформація" і чи варто покладатися на такі прогнози? Як саме Світовий банк проводить свої аналізи, враховуючи, що в умовах війни багато інформації може бути або неповною, або недостовірною?

Уряд надає інформацію Світовому банку, але у них є також свої власні спостереження. Проте я не натрапляв на чітке пояснення, яке б детально викладало всі формули та розрахунки. Складається відчуття, що ці дані були отримані досить приблизно. Вони вирішили, що зростання відбудеться, але буде незначним — "ну, нехай буде тоді 2%". Так міркує про методологію Світового банку Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень при Національному інституті стратегічних досліджень (НІСД).

Тобто, вони просто орієнтувалися на власні відчуття, так?

"Жарти жартами, але виглядає як досить приблизний розрахунок у форматі "нам десь приблизно так здається". Хоча навряд це повністю "на око" - все ж якісь розрахунки там є у основі. Критики таких міжнародних інституцій, які, до речі, отримували Нобелівські премії, якраз на це й звертали увагу - що ці організації не дуже вдаються у розрахунки під час підготовки подібних прогнозів", - продовжує думку експерт.

Економічний експерт вважає, що аналітики Світового банку, МВФ та подібних установ дотримуються певної філософії: вони постійно намагаються передбачити кінець війни, а згодом коригують свої оцінки. Ці організації, що мають цивільний характер, часто не здатні адекватно оцінити ситуацію під час криз, таких як війна чи пандемія COVID-19.

Будь-яке їхнє передбачення починається з висловлювання: "через рік-два конфлікт завершиться". І коли цей термін спливає, а війна триває, вони просто продовжують свої прогнози, - зазначає він. - Попереднє передбачення було засноване на припущенні, що конфлікт незабаром закінчиться. Світовий банк та Міжнародний валютний фонд є аналітичними установами в сфері фінансів і економіки, а не військовими організаціями, тому так і виходить. Оскільки війна не зупиняється, їхні прогнози стали ще більш песимістичними.

Але пан Ус наголошує, що прогноз, насправді, не змінено - він все ще "позитивний". Змінено лише динаміку по ньому.

Зазначимо, що ситуація змінилася: хоча прогноз залишився незмінним, динаміка його показників погіршилася. Темпи економічного зростання, які були у попередніх оцінках, залишаються, але тепер очікується лише 2% зростання. Це вже не корекція, спричинена 2022 роком. Економіка демонструє ознаки стабільності та активно функціонує. Важливо, що вона працює в позитивному руслі, а не в негативному. Світовий банк вважає, що економічні показники залишаться в плюсі, прогнозуючи відсутність серйозних спадів - це, на мою думку, найголовніше. Однак варто зауважити, що фінансове прогнозування загалом є невдячною справою. Досить згадати всі їхні прогнози з часів пандемії: результати часто виявляються суттєво відмінними від початкових і навіть уточнених прогнозів.

Фахівець наголошує на "варрантах Яресько", які стали інструментом реструктуризації боргів України в минулому, і які накладають певні обмеження на економічне зростання країни. Ці фінансові інструменти, що діють з 2015 року до 2042 року, передбачають часткове списання боргу, а решта була конвертована у варранти. Згідно з умовами, якщо річне зростання валового внутрішнього продукту перевищить 2,9%, Україна зобов'язується виплачувати тримачам варрантів 15% від цього зростання. У випадку, якщо зростання перевищить 4%, то частка, яку потрібно сплатити, зросте до 40% від економічного прогресу.

"Це такий, як кажуть, "податок на зростання". Тому найліпший сценарій зараз, якщо в нас зростання буде до 2,9%. Так і зростання економіки в нас є, і ми нічого нікому не платимо, - посміхається Іван Ус. - З цієї причини я добре ставлюся до прогнозів, де зростання на рівні 2% ВВП. Якби прогнозували, наприклад, 0,5% - то це було б гірше, адже це показувало б невпевненість Світового банку, чи буде зростання, чи не буде. Особисто я погоджуюсь (з висновками банку, - УНІАН) і вважаю, що зростання за підсумками поточного року все ж таки буде".

Однак фінансовий аналітик Андрій Шевчишин має більш песимістичний погляд на ситуацію. Він вважає, що 2% — це оптимістичний прогноз, а сам прогнозує ще гірші показники як для цього року, так і для наступного, якщо активні бойові дії не припиняться.

"Існує безліч ризиків, які вже втілюються в життя. Тому навіть прогнози Світового банку можуть здаватися трохи надмірно оптимістичними. Однак варто зазначити, що всі ці прогнози є дуже контекстуальними та сценарними. Кожен сценарій, відповідно до якого можуть відбуватися події, має свої специфічні фактори та залежності. Наприклад, існує сценарій, за якого ми будемо "рухатись" у 2026 році так само, як і до вересня 2025-го. У такому випадку дійсно існує ймовірність, що ми зможемо досягти зростання ВВП на 2% наступного року", - зазначає фінансовий експерт.

Андрій Шевчишин наполягає, що ризиків зараз дуже багато, що й обмежує його позитивні очікування.

"Світовий банк змінює прогноз, бо вони закладали (у попередній прогноз, - УНІАН) зупинку бойових дій, або хоча б зниження інтенсивності боїв, але цього не сталося. Отже, реалізуються ризики, які не були раніше у прогнозі закладені. Плюс до цього - в результаті обстрілів в Україні 30% газової інфраструктури та видобутку "вибито" (зважаючи на регулярні удари вже цей показник може бути суттєво вищим, - УНІАН). Також і "безвіз" товарний з ЄС завершився, а попередній прогноз спирався на те, що тут вдасться вийти на якусь переговорну позицію. Тому свій прогноз, де вони очікували 5% зростання ВВП, вони переглянули до 2%", - погоджується з висновками СБ фахівець з фінансів.

Чому саме 2%? За його приблизними підрахунками, "десь 1,5% зростання ВВП" ми втрачаємо через потребу імпортувати більше газу на піку сезону. Ще стільки ж - через втрату "торгового безвізу" з ЄС.

Згідно з оцінками, потреба в газі зросте приблизно на 3 мільярди доларів. Втрата "торгового безвізу" з Європейським Союзом також може призвести до зниження зростання приблизно на 1,5%. Таким чином, від 5% у попередньому прогнозі потрібно відняти ці 3%, що залишає нас з "віртуальними" 2% у нових розрахунках, – зазначає пан Шевчишин. Проте навіть ці 2% можуть виявитися надто оптимістичними, враховуючи агресивні атаки Росії на українську енергетичну інфраструктуру, зокрема на газові об'єкти, а також на логістику, включаючи порти. Такі дії можуть ще більше загострити економічні проблеми. Існує ймовірність, що ми не досягнемо навіть 2% зростання до кінця року. Я прогнозую 1,8%, а можливо, й менше.

Щодо наступного року, експерт також не виявляє особливого оптимізму, оскільки багато чого залежатиме від рівня бойових дій, частоти обстрілів та здатності нашої економіки витримувати нинішні виклики.

"Ця здатність буде залежати, зокрема, від наявності трудових ресурсів і міграційних процесів. Наприклад, холодні міста без опалення можуть спровокувати людей шукати тепліші місця для зимівлі. У найгіршому випадку це може призвести до формування нового потоку біженців за межі країни. Крім того, це створить ризик відтоку фінансів з України, оскільки наші співгромадяни витрачатимуть зароблені кошти за кордоном, а не в рідній державі", - зазначає Андрій Шевчишин, підкреслюючи, що "це лише один із можливих сценаріїв".

На його думку, такий песимістичний розвиток подій можливий, якщо ми не зможемо оперативно врегулювати енергетичну та логістичну кризи.

"Якщо ці кризи не буде вирішено, то ми будемо змушені значно наростити імпорт (передусім енергетичних товарів), на тлі зниження споживчого попиту. Скоро будуть голосувати у Раді бюджет-2026 - подивимося як він трансформувався на цьому тлі. Отака ситуація. Але, якщо інтенсивність війни спаде - скажімо, через перемир'я, то спрацює інший сценарій. Вивільняться кошти, які можуть бути направлені на інші потреби. Піде відновлення, підуть інвестиції. Але у наш час планування навіть з горизонтом у півроку, а не те що на рік, дуже важке. Останній обстріл енергетики це наочно показав", - завершує пан Шевчишин.

Іван Ус з песимістичними очікуваннями не погоджується, хоча й визнає ситуацію "складною". Все ж ці 2% і на 2025-й, і на 2026-й роки - це багато чи мало? Зокрема - у порівнянні з урядовими прогнозами, на яких базується проєкт бюджету, який вже незабаром планують голосувати народні депутати.

"2% на цей та поточний рік від Світового банку це нижче, ніж очікує уряд. В уряді прогнозують 2,4% зростання нашої економіки на наступний рік. Різниця, бо у Світовому банку не можуть просто скопіювати чужі прогнози - потрібно хоч якось відрізнятися. Тут головне питання взагалі доцільності таких прогнозів, бо економіка і без війни має різні тенденції, а зараз взагалі ніхто не знає, як ми пройдемо зимовий період", - зауважує дослідник з НІСД.

Щодо ризиків, згаданих у звіті Світового банку та Андрієм Шевчишиним, які можуть вплинути на нашу економіку, Іван Ус в основному поділяє цю думку, проте акцентує увагу на інших аспектах.

"В цілому, погоджуюсь зі Світовим банком. Але впливають на ситуацію не лише внутрішні фактори. Потрібно дивитися й на світову кон'юнктуру щодо експорту. Ми зараз відчуваємо скорочення експортних надходжень, наприклад, - надає експерт розрахунки. - У грошах експорт за 8 місяців скоротився на 4%, а фізично він скоротився на 23%. Оце значно більше мене хвилює. Якщо у грошах експорт скорочується, а обсяги залишаються, то це не так страшно, адже не означає, що ми менше постачаємо. А ось якщо ми майже на чверть менше фізично постачаємо продукції на експорт, як у цьому році, то це провокує побоювання, як ми зможемо пройти наступний рік".

Щодо питання "торгового безвізу" з ЄС, пан Ус зазначає, що зниження нашого експорту не є настільки суттєвим, і українські підприємства адаптувалися до існуючих обмежень. Крім того, нещодавно Європейський Союз збільшив список експортних квот для певних українських товарів.

"Проблеми з сусідами почали виникати у 2023 році, коли вони почали блокувати наш кордон. Наразі Європейський Союз, принаймні, розглядає можливість майбутньої торговельної угоди з Україною, яка стане доповненням до угоди, ухваленої у 2014 році. Адже чинна Угода про Асоціацію базується на даних 2010-2012 років, що є досить застарілим і безумовно потребує модернізації," - зазначає науковець.

Іван Ус підкреслює, що звіт Світового банку містить не лише негативні аспекти. Андрій Шевчишин підтримує цю точку зору. Основне питання полягає в тому, у який спосіб врешті-решт складеться баланс – чи матимемо позитивний, чи негативний вплив на українську економіку.

Як було зазначено раніше, Світовий банк акцентує увагу на позитивних аспектах, таких як ІТ-сервіси, оновлення аграрного та харчового секторів, а також загальна "трансформація" промисловості, що передбачає адаптацію до нових умов. Які ж думки експертів з цього приводу? Андрій Шевчишин вважає, що ці фактори дійсно присутні, проте залишається досить скептичним щодо їх можливого позитивного впливу на загальну ситуацію.

"Я не спостерігаю позитивних змін у цих сферах. Щодо ІТ-індустрії, мушу визнати, що вона вже не виглядає такою привабливою, як раніше. В цій галузі відбувається значна трансформація, зокрема через впровадження штучного інтелекту, який поступово заміщує все більше завдань, раніше виконуваних людьми-програмістами (УНІАН). Багато компаній були змушені переїхати до інших країн через війну та мобілізацію. Вони залишили свої місця, знайшли притулок і працюють дистанційно, - говорить він, зітхаючи. - Щодо сільського господарства, то зернові становлять майже 40% нашого експорту. Проте, вирішальним фактором стане врожай, і ніхто не може передбачити, яким він буде у 2026 році."

Пан Шевчишин підкреслює, що урожай може мати вагомий – "можливо, навіть критичний" – вплив на економічну ситуацію в країні.

Згідно з поширеною думкою, врожаї мають циклічний характер: якщо два роки поспіль результати невтішні, то в третій рік можна сподіватися на покращення. Наразі ми спостерігаємо два роки з низькими врожаями. Отже, в 2026 році є надія на позитивну динаміку. Однак для того, щоб отримати гарний урожай, аграріям необхідні добрива, робоча сила, паливо і якісний насіннєвий матеріал. Чи зможуть фермери забезпечити себе всім необхідним і які площі будуть відведені під посіви наступного року - покаже час. Також важливим залишається погодний фактор", - зазначає експерт у сфері фінансів.

Важливо також врахувати інші чинники, які можуть значно позитивно вплинути на економічну ситуацію. По-перше, це підтримка з боку держави, оскільки саме уряд контролює фінансові ресурси, отримані від донорів. Той факт, на які сфери – чи то інформаційні технології, аграрний сектор, енергетика тощо – буде скеровано державне фінансування, матиме величезне значення для подальшого розвитку.

Перерозподіл бюджетних видатків може сприяти зростанню ВВП та стимулюванню економічної активності. Фінансовий аналітик зазначає, що в бюджеті вже передбачено підвищення зарплат військовослужбовців та загалом для населення, а також зростання інших витрат. Це підвищення заробітних плат та загальна бюджетна підтримка сприятимуть збільшенню платоспроможності як населення, так і бізнесу. Витрати, які вони здійснюватимуть у межах країни, допоможуть підтримати економіку. Крім того, надходження від наших партнерів також будуть спрямовані на споживання.

Ще один важливий аспект – це "легалізація економіки". Це означає зусилля уряду, спрямовані на те, щоб вивести бізнес та фінансові активи громадян з неформального сектору.

Безліч законопроєктів буде спрямовано на "очищення" економіки. Залишається лише дочекатися результатів. Проте, якщо говорити про ключовий фактор економічного зростання, то тут на перший план виходить MilTech – військово-промисловий комплекс. Президент спирається на дані, які свідчать, що потенціал розвитку цієї галузі вже становить 35 мільярдів доларів на рік. За словами пана Шевчишина, MilTech продовжить зростати і в наступному році. У цьому році вітчизняна економіка має показати близько 200 мільярдів доларів номінального ВВП. У наступному році прогнозується зростання ВВП до 10,3 трильйона гривень, що приблизно дорівнює 225 мільярдам доларів за курсом 45 гривень за долар, зазначеним у бюджетних пропозиціях. Це означає, що галузь MilTech може досягти 15% від ВВП. Це реальний "буст" та зміцнення, яке здатне підтримаати економіку.

Проте для ВПК теж потрібна стабільна енергетика, логістика, достатність імпортних комплектуючих та інші фактори, від яких залежить його результативність. Тим не менш, експерт наполягає, що "саме MilTech виглядає як потенційний фактор для зростання".

Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, цілком з цим згодний, але пропонує не переоцінювати MilTech.

"Наша зброя отримує не теоретичні, а реальні виклики, що є кращою "рекламою". Ця війна обвалила вартість російського озброєння. Коли казали, що Київ Росія захопить "за чотири дні", а всю Україну "за 2 місяці" - це була саме ринкова оцінка наших та російських озброєнь. І тепер ринок каже, що, "так, те що є в Україні, більш ефективне". Ми б не хотіли такої "реклами", але все одно її отримали, - наполягає пан Ус. - Передусім мова про дрони, які є високотехнологічною продукцією, на яку є попит, передусім, у Європі, де відчувають російські провокації".

За словами західних бізнесменів, вони відкрито закликають свої уряди "швидко та ефективно впоратися з проблемою російських дронів". Наразі українські "антидрони" є найкращим рішенням за співвідношенням ціни та якості.

Іван Ус підкреслює, що наша країна вже давно має своє місце на глобальному ринку озброєння.

Хоча вони, можливо, не стали "зірками" світового масштабу, проте завжди залишалися на рівні рядових гравців. Найбільш помітною рекламою для нас, безумовно, були скандали, зокрема історія з українськими "Кольчугою" в Іраку під час підготовки США до війни. Експерт згадує: "У 2004 році я проходив стажування в профільному комітеті Верховної Ради, де мені пояснили, що саме завдяки цьому інциденту світ вперше дізнався про наші відомі "Кольчуги". Це, без сумніву, стало непоганою рекламою для нашої оборонної продукції, незважаючи на всі обставини. Сьогодні ж ці старі напрацювання отримають новий поштовх для експорту. Тепер усі прагнутимуть мати українське озброєння".

Він вважає, що тепер українці будуть навчати європейців, а не навпаки.

"Якщо до 2022 року українці на навчаннях вчилися у натовців, то тепер українці самі стали лекторами для військових з країн НАТО. Проте навряд частка ВПК буде зараз провідною у нашому експорті, - додає трохи скепсису науковець. - Оцінити перспективи експорту озброєнь важко. Воно у звітах проходить як "93 стаття експорту", інформація за якою закрита".

Дійсно, а якою може бути частка експорту озброєнь? На піку своїх можливостей український ВПК мав обсяг експорту у 1 мільярд доларів на рік і після відновлення експорту зараз, як очікують фахівці з озброєнь, Україна швидко цей показник надолужить.

Давайте зробимо порівняння. Протягом восьми місяців цього року Україна здійснила експорт товарів на суму 26 мільярдів доларів. На кінець року ця цифра може досягти приблизно 35 мільярдів. Таким чином, якщо прогнози про експорт озброєнь в 1 мільярд доларів справдяться, то ми можемо очікувати 1/35 частку від загального експорту. Це, звісно, не найгірший результат. Хоча з експортом сільськогосподарських та харчових товарів, який за вісім місяців становить 14,6 мільярда доларів, порівняти його досить складно. Проте в галузі деревообробки та металургії експорт військово-промислового комплексу цілком може змагатися — там зафіксовано 1 та 3 мільярди доларів відповідно, - зазначає Іван Ус в коментарі для УНІАН.

Таким чином, експорт озброєнь навряд чи стане ключовим фактором для підтримки економічної стабільності країни, тоді як внутрішнє виробництво для армії безсумнівно продемонструє свою силу. У 1991 році вартість українського військово-промислового комплексу становила близько 40 мільярдів доларів, і сьогодні ми фактично наближаємось до цих же показників. Хоча варто зазначити, що з того часу долар також знецінився, це все ще є важливим аспектом, з яким погоджуються обидва аналітики. Вони також відзначають, що Україна залишається потужним аграрним виробником, має розвинену ІТ-індустрію та інші сектори, про які згадує Світовий банк у своєму аналізі.

"Цей весь позитив, безумовно, присутній. Україна лишається світовим лідером по експорту соняшникової олії, до прикладу. Так, зараз в нас частка 20% ринку, а не 40%, як це було у 2020 році, але ми все ще "країна №1" по соняшниковій олії у світі. А це вже продукт переробки", - завершує думку Іван Ус, натякаючи на те, що Україні все більше робить ставку на продукцію з більшою доданою вартістю (як у сільському господарстві, так і у промисловості - ті ж дрони).

Наприкінці 2025 року в українській економіці склалася не найкраща ситуація. Але й не катастрофічна. Принаймні, доки є підтримка від партнерів. А ця підтримка буде, бо якщо вона зупиниться й Україна перестане чинити опір, вся російська "орда" піде грабувати й руйнувати вже "ситу" мирну Європу.

В умовах, що склалися, зниження прогнозів зростання ВВП Світовим банком до рівня 2% на поточний та наступний роки виглядає як негативний сигнал. Проте навіть найпесимістичніші прогнози не передбачають істотного спаду економіки. Це, в умовах найбільшої війни на континенті з часів Другої світової війни, можна вважати значним успіхом.