Нікушор Дан здобуває перемогу на виборах у Румунії, обігнавши антиукраїнського кандидата Сіміона, згідно з даними екзитполів.

У Румунії завершилося голосування на виборах президента: за даними перших екзитполів, лідирує чинний мер Бухареста, центрист Нікушор Дан.

За опитуванням соціологічного інституту Avangarde, Дан, ліберальний мер Бухареста, випереджає суперника, націоналіста та лідера ультраправої партії AUR Джордже Сіміона майже на 10%.

Сіміон отримує 45,1% голосів, тоді як Дан набирає 54,9%. Виборча активність виявилась значною, досягнувши приблизно 65%.

Це вже друга спроба обрати президента: Конституційний суд скасував результати попередніх виборів, де в першому турі перевагу мав ультранаціоналіст Келін Джорджеску, якого запідозрили у можливих зв’язках з Москвою.

55-річний Нікушор-Даніель Дан виступає за європейські та проукраїнські цінності, при цьому його кандидатуру відкрито підтримала президентка Молдови Майя Санду.

Його опонент, 39-річний Джордже Сіміон, відомий своїми націоналістичними переконаннями, підтримує Дональда Трампа та виступає за об'єднання Румунії та Молдови. Через ці погляди офіційний Кишинів неодноразово забороняв йому в'їзд на свою територію.

Він відкидав проросійські погляди, але в той же час був проти надання Україні військової допомоги.

Служба безпеки України підтвердила ВВС Україна, що Джорджу Сіміону було раніше заборонено в'їзд до країни через його антиукраїнську діяльність.

Мер столиці Румунії Нікушор Дан, який отримав освіту в галузі математики, здобув популярність завдяки своїй активній боротьбі з корупцією в сфері містобудування. У 2006 році він заснував громадську організацію "Врятуймо Бухарест", яка через судові процеси намагалася припинити реалізацію незаконних девелоперських проектів.

Згодом Дан став одним із ініціаторів створення партії "Союз порятунку Румунії" (USR), а в 2020 році він був обраний мером столиці як кандидат без партійної приналежності. У суспільному житті Дан демонструє стриманість, уникаючи популістських заяв під час дебатів, що яскраво контрастує із стилем Сіміона.

Політична програма Дана кардинально відрізняється від ідей опонента: він виступає за економічні реформи, скорочення дефіциту бюджету та зміцнення зв'язків Румунії з Євросоюзом.

На контрасті з своїм опонентом, Дан обирає дистанціюватися від націоналістичних висловлювань і прагне уникати емоційних заяв. Як доктор математичних наук, він вважає за краще спілкуватися через цифри, а не через гасла або вуличні акції.

Такий стиль спілкування знаходить відгук в університетському середовищі, проте в умовах політичної поляризації він виявляється малоефективним. Навіть ті, хто підтримує Дана, визнають, що його головним недоліком є відсутність харизми та нездатність "завести" людей.

Його головна виборча база складається з мешканців мегаполісів, освічених громадян та тих, хто вбачає перспективу Румунії в європейській інтеграції.

38-річний Джордже Сіміон відкрито висловлював свої націоналістичні переконання та підтримку Дональда Трампа. Основою кампанії Сіміона стало гасло "Повернемо Румунії велич" — прямий аналог передвиборчого слогана американського президента.

Сіміон майстерно взаємодіяв з аудиторією та активно застосовував соціальні мережі для популяризації своїх ідей.

У день голосування він, проїжджаючи повз, побачив кореспондента сербської служби ВВС, який виходив в ефір. Сіміон зупинився, вийшов з машини і впевнено "зайшов" у кадр, взявши за руку журналіста: "Звідки ви? Із Сербії? О, велике привітання нашим православним братам, ви наші найкращі сусіди!"

У ході передвиборчої кампанії Сіміон часто наголошував на релігії. Він постив кадри свого відвідування церков і говорив про себе як про християнина-патріота, протиставляючи традиційні релігійні цінності "ліберальному, секулярному Заходу".

Риторика Сіміона знаходить відгук серед численних виборців, які проживають у малих містах і сільських районах.

Попри майже два десятиліття інтеграції до ЄС, економіка Румунії залишається вразливою.

На завершення 2024 року дефіцит державного бюджету досяг 8,65% від валового внутрішнього продукту, що є найзначнішим показником у країнах Європейського Союзу. Основними факторами цього явища стали низька податкова база, велика тіньова економіка та надмірні соціальні зобов'язання.

У Румунії одне з найнижчих податкових навантажень у Європейському союзі -- у 2023 році податкові надходження становили близько 27% ВВП країни, що значно нижче за середній показник по ЄС, що дорівнює 40%.

На початку 2025 року влада вирішила підвищити податкові ставки, зменшити податкові винятки та відкласти перегляд пенсійних виплат з метою зменшення бюджетного дефіциту.

У грудні минулого року Конституційний суд скасував результати першого туру президентськиз виборів, у яких перемагав проросійський кандидат Келін Джорджеску. У тих вибрах брав участь також і Джордже Сіміон.

Влада держави висловила підозри щодо Келіна Джорджеску в маніпуляціях з голосами на TikTok, а також у можливому зв'язку його успіху з Росією.

Джорджеску та Сіміон за своїми поглядами багато в чому схожі, передусім критикою на адресу ЄС і НАТО та негативним ставленням до військової допомоги Україні.

Сіміон був одним із тих, хто очолював протести на підтримку Джорджеску після заборони брати участь у виборах.

Після завершення першого туру виборів Джордже Сіміон оголосив, що в разі успіху він готовий надати Келіну Джорджеску посаду в уряді.

Політичні аналітики підкреслювали вже після першого туру голосування, що значна кількість виборців, які раніше віддали свої голоси за Джорджеску на осінніх виборах, змінила свою підтримку на користь Сіміона, що дозволило йому зайняти лідируючу позицію.

Відповідно до Конституції Румунії, президент, що обирається на термін п'яти років, володіє значними повноваженнями в галузі міжнародних відносин та забезпечення національної безпеки.

"Не чекайте на будь-яку підтримку для України, якщо Сіміон обійме пост президента, - зазначив нещодавно експерт з безпеки Джордж Скутару з Центру нової стратегії в Бухаресті. - У своїй ролі голови Ради національної безпеки президент матиме право накладати вето на будь-які рішення та значний вплив на формування політики в галузі безпеки."

А допомога Україні за чинної поки що влади Румунії є дуже суттєвою. Румунія є важливим транзитним маршрутом для постачання зброї та боєприпасів в Україну. Тут розташовані американські системи ПРО, а також три великі авіабази, з яких літаки НАТО вилітають на патрулювання повітряного простору до кордону України і Молдови та над Чорним морем.

Україна відправляє 70% свого зерна через румунські територіальні води до Стамбула, при цьому румунські військово-морські сили здійснюють розмінування цих вод.

Крім цього, повітряні сили Румунії проводять навчання для українських пілотів, щоб вони могли опанувати управління літаками F-16.

За тиждень до проведення другого туру виборів Джордже Сіміон висловив думку, що Україні слід компенсувати Румунії отримання зенітно-ракетного комплексу Patriot, який був переданий у вересні минулого року. Він також охарактеризував сам процес передачі цієї системи як "зраду національних інтересів".

Однією з ключових тем виборчої кампанії Сіміона стало обурення суспільства щодо фінансової допомоги, яку Румунія надає українським біженцям.

Водночас він неодноразово заперечував, що має проросійські погляди.