Нещодавно група "експертів" одночасно оприлюднила свої коментарі, підкреслюючи "вражаюче" зростання попиту на іноземну валюту. Насправді, у таких заявах криється кілька цілей.
По-перше, потрібно сіяти паніку, адже прямо зазначено, що "в НБУ можуть бути недостатні резерви для підтримки курсової стабільності". Це явна маніпуляція, особливо якщо врахувати, що резерви НБУ досягли рекордних показників за всю історію.
Беззаперечно, увага до достатності валютних резервів має бути прикута. Академічна дискусія повинна відповісти на питання, у який спосіб підтримувати резерви і водночас мінімізувати монетарні наслідки їхнього нагромадження. Але саме стимулювання панічних настроїв через інфоатаки точно не сприяє підтриманню валютних резервів і призводить до непродуктивної втрати резервів на інтервенції, адресовані нейтралізації панічного попиту на валюту.
Друге - таким чином вони продовжують кампанію з підриву довіри до Національного банку. Наприклад, акцентують, що попит на валюту стрімко зростає буцімто через те, що НБУ пом'якшував валютні обмеження у 2024 році.
Одночасно варто зазначити, що лібералізація значно полегшила ситуацію для української економіки та сприяла її відновленню, хоча й не стала основним фактором зростання попиту на валюту. Більше того, якби Національний банк України не зняв певні обмеження, цей процес міг би відбутися менш органічно, через обходи існуючих правил компаніями.
Для чого здійснюються такі атаки на Національний банк і як розпізнати маніпулятивні матеріали?
Що ми можемо вивести з досвіду інформаційних атак на НБУ? По-перше, будь-яка цифра здатна створити негативний контекст і, за певних обставин, швидко розповсюдитись через зацікавлені медіа. По-друге, інтенсивність інформаційного тиску часто відповідає важливим подіям у контексті співпраці з міжнародними партнерами. По-третє, саме інтенсивність поширення односторонніх інформаційних повідомлень свідчить про скоординовані дії та маніпулятивну агресію.
Можна було би вчергове проігнорувати перезбуджене інфополе проблемою інтервенцій на підтримку гривні, якби не:
Однак, слід зробити певну примітку.
По-перше, коли номінальні доходи зростають швидше, ніж інфляція, постає питання про валютну структуру заощаджень. Якщо вважати, що економічні агенти мають уявлення про оптимальний рівень іноземної валюти у своєму портфелі активів, то будь-яке збільшення стабільного доходу матиме вплив на формування автономного попиту на валюту.
Тобто зростання попиту на валюту в поточних умовах є нормальним явищем. В НБУ достатньо резервів, щоб його задовольнити. До того ж він проводить політику привабливості гривні, що обмежує потенційний попит на валюту. Тому що якби гривня втратила довіру, на валютному ринку опинилися б не лише кошти, що зберігаються в строкових гривневих депозитах та ОВДП, а і з поточних рахунків.
Якщо за останні три роки інтенсивної війни цього не сталося, чи є сенс сподіватися на це у 2025 році, враховуючи, що питання стабільності міжнародної фінансової підтримки на цей рік практично вирішене, а резерви знаходяться на безпрецедентно високому рівні?
По-друге, з досвіду країн з доларизованими економіками відомо, що попит на іноземну валюту залишається стабільним, навіть коли для цього немає очевидних причин. Інакше кажучи, люди продовжують купувати валюту просто з звички. Зміна цього структурного чинника може статися або після тривалого періоду цінової стабільності та гнучкості валютного курсу, або під впливом сильної тенденції до зміцнення курсу, яка викликає довіру у населення.
Високі реальні ставки тут не завжди спрацьовують, оскільки не завжди користуються довірою як політико-економічно стійкі в тривалій перспективі. Це не означає, що вони не важливі. Вони якраз важливі для забезпечення передумови для розширення курсової гнучкості при одночасній націленості на цінову стабільність.
По-третє, структурні реформи допомагають вийти з інерційної доларизації.
Що робити в ситуації, коли військові обставини та вимоги збільшують структурний попит на іноземну валюту?
Відповідь не є очевидною. Раптове розширення коливань валютного курсу може в певних випадках виявитися неефективним. І, напевно, найближчим часом ми не можемо очікувати стабільного зміцнення курсу.
Лібералізація валютного ринку може вплинути на здатність задовольняти попит на іноземну валюту. Проте цей процес слід оцінювати в рамках євроінтеграції, яка передбачає вільний рух капіталу. Отже, такий перехід може відбуватися або різко, що супроводжуватиметься невизначеністю щодо його впливу на макроекономічну стабільність, або ж поступово, що дозволить адаптувати політичні інструменти та налаштувати їх відповідно до нових умов.
Зміцнення валютних обмежень може бути застосоване в разі погіршення ситуації з тиском на резерви. Або ж можливо підвищення процентної ставки, що лише частково вирішить питання редоларизації. Тому доцільніше зосередитися на стратегічному курсі, спрямованому на досягнення цільового рівня інфляції в рамках прогнозованого періоду.
#Інфляція #Національний банк України #Українська гривня #Економіка #Попит #Заощадження #Золотовалютні резерви #Валютний ринок #Валюта #Капітал (економіка) #Європейська інтеграція #Інформація #Бомбардування #Сили військового резерву #Паніка. #Депозитний рахунок #Лібералізація
