Нова коаліція поставила свої підписи | J. Stacevičiaus / LRT nuotr.
У Литві після зміни складу правлячої коаліції спікером Сейму стане представник Соціал-демократичної партії Литви (LSDP) Юозас Олекас. Про це йдеться у додатку до коаліційної угоди, підписаної 25 серпня 2025 року фракціями соціал-демократів, партії "Зоря Нямунаса" ("Nemuno aušra"), а також фракцією Союзу селян і зелених Литви та Спілки християнських родин (LVŽS-KŠS).
На даний момент посаду спікера Сейму займає Саулюс Скверняліс, який є лідером Демократичного союзу "В ім'я Литви" (Demokratų sąjunga "Vardan Lietuvos"). Проте, його партію не запросили до участі у формуванні нової правлячої коаліції. Відповідно до коаліційної угоди, прем'єр-міністеркою буде призначена Інга Ругінієне, представниця соціал-демократів, кандидатура якої буде розглянута Сеймом 26 серпня.
Розподіл обов'язків та урядових міністерств
У додатку до угоди прописано, як розподілятиметься відповідальність між коаліційними партіями. Соціал-демократична партія Литви (LSDP) матиме під своїм контролем дев'ять міністерств, серед яких фінансів, національної оборони, культури, соціального захисту та праці, транспорту, охорони здоров'я, освіти, науки і спорту, зовнішніх справ та внутрішніх справ. Партія "Зоря Нямунаса" призначить трьох своїх представників на посади міністрів у міністерствах довкілля, енергетики та сільського господарства. Фракція Союзу селян і зелених Литви та Спілки християнських родин (LVŽS-KŠS) отримає два міністерських портфелі: економіки та інновацій, а також юстиції.
Кандидатури міністрів будуть погоджені згідно зі статутами партій коаліції та за участю Інги Ругінієне. У випадку виникнення суперечностей, питання буде розглянуто на засіданні коаліційної ради.
Розподіл комісій парламенту
Соціал-демократи очолять десять комітетів Сейму: з питань довкілля, майбутнього, бюджету і фінансів, європейських справ, культури, національної безпеки та оборони, освіти, закордонних справ, права і правопорядку, а також прав людини. "Зоря Нямунаса" отримує керівництво комітетами з аудиту, економіки, енергетики та сталого розвитку, охорони здоров'я, соціальних справ і праці. Фракція LVŽS-KŠS очолить комітети з сільських справ та державного управління і муніципалітетів.
Створення коаліції та допомога Україні
Після відставки Гінтаутаса Палуцкаса, колишнього прем'єр-міністра, через корупційні скандали, була утворена нова коаліція. Соціал-демократи запросили до співпраці партію "Зоря Нямунаса", яка раніше була їхнім партнером, а також опозиційне об'єднання LVŽS-KŠS. Демократичний союз "В ім'я Литви" не приєднався до цього альянсу.
Угоду підписали старости фракцій, а не керівники партій, як це було в минулому році. Нова правляча більшість у Сеймі складатиметься з 82 депутатів: 52 від LSDP, 19 від "Зорі Нямунаса" та 11 від фракції LVŽS-KŠS. Остання включає шість представників Союзу селян і зелених, трьох членів Виборчої акції поляків Литви - Спілки християнських родин (LLRA-KŠS) та двох позапартійних депутатів. Один з них, Ігнас Вегеле, вже висловив незгоду з коаліційною угодою, а депутат від LVŽS Дайнюс Гайжаускас виступив проти вступу партії до коаліції під час засідання партійної ради.
У преамбулі угоди коаліція зобов'язується "ефективно і швидко виконувати необхідні завдання, задовольняючи потреби у безпеці Литви та надаючи непохитну підтримку Україні в її боротьбі проти російської агресії, а також у процесі інтеграції до Європейського Союзу та НАТО". Це підкреслює прихильність Литви до підтримки України, що узгоджується з заявами президента Гітанаса Науседи, який у лютому 2025 року представив п'ятиступеневий план допомоги Україні, що включає її вступ до ЄС і НАТО, фінансування оборонної промисловості та посилення санкцій проти Росії. Литва також стала частиною "коаліції охочих", ініційованої Великою Британією та Францією, для забезпечення безпеки України після можливого припинення бойових дій.
Пріоритети та складні питання
Серед основних завдань коаліції - захист громадян від зовнішніх небезпек, забезпечення адекватного фінансування оборонних потреб, підтримка національного підприємництва, поліпшення умов для сімей і виховання дітей, збільшення інвестицій в неформальну освіту, впровадження безкоштовного харчування для учнів початкових класів, забезпечення рівного доступу до якісної освіти, а також інвестиції в дорожню інфраструктуру та відновлювальну енергетику. Коаліція також має на меті підвищити доходи громадян, тимчасово призупинити підвищення акцизів на пальне, але водночас підвищити акцизи на тютюнові вироби, алкоголь і електронні сигарети.
У додатку до угоди окремо прописано питання, за якими фракція LVŽS-KŠS матиме право не голосувати. Це легалізація партнерства та одностатевих шлюбів, зміни до Закону про репродуктивне здоров'я, законодавство, що негативно впливає на народжуваність або сприяє негативному ставленню до сім'ї, материнства чи батьківства, а також закони, що зобов'язують заклади освіти впроваджувати програми статевого виховання без узгодження з батьками.
Коаліція зобов'язалася розробити план заходів із боротьби проти ксенофобії, антисемітизму та будь-якої дискримінації. Водночас пропозиції, що впливають на державний бюджет, тіньову економіку чи державний борг, вноситимуться лише після узгодження з урядом або коаліційною радою. Депутати коаліції, які не підтримують спільні пропозиції, можуть не голосувати за них, але не мають права перешкоджати їх ухваленню, повідомивши про це старосту своєї фракції.
Виклики та реакція суспільства
Формування коаліції з участю "Зорі Нямунаса" та фракції LVŽS-KŠS викликало занепокоєння через проросійські погляди окремих її учасників, зокрема представників Виборчої акції поляків Литви - Спілки християнських родин (LLRA-KŠS). Лідер "Зорі Нямунаса" Ремігіюс Жемайтайтіс неодноразово виступав проти підтримки України, а представники LLRA-KŠS, зокрема Вальдемар Томашевський, висловлювали проросійські позиції, включаючи підтримку анексії Криму та заклики до послаблення санкцій проти Росії. Це викликало протести в литовському суспільстві, зокрема акцію "День ганьби", заплановану на 26 серпня, коли Сейм голосуватиме за кандидатуру Ругінієне.
Попри це, президент Гітанас Науседа висловив підтримку ідеї створення коаліції, вважаючи її єдиним шляхом уникнення дострокових виборів. Він зазначив, що спецслужби не виявили прямих загроз, пов'язаних із кандидатурою Ругінієне, хоча її візити до Росії в 2015 та 2018 роках стали предметом обговорень. Литва продовжує активно підтримувати Україну, про що свідчать її участь у "коаліції охочих", виділення додаткових 30 млн євро допомоги та намір досягти 200 млн євро підтримки до 2025 року. Крім того, тривають переговори щодо співпраці в оборонному секторі, зокрема в питаннях постачання безпілотників та засобів радіоелектронної боротьби.
#НАТО #бюджет #Литва #акциз #Європейський Союз #Росія #Економіка #Президент (державна посада) #Енергетична галузь #Сполучене Королівство #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Міністерство (державний департамент) #Коаліція #Прем'єр-міністр #Державне управління #Національна безпека #Соціал-демократія #Християнство #Сейм #Франція #Соціал-демократи (Данія) #Права людини #Саулюс Сквернеліс #Природне середовище #Сталий розвиток #Спікер (політика) #Польський народ #Коаліційна угода #Статут #Соціал-демократична партія Литви #Юозас Олекас
