Оновлений старий задум податківців у боротьбі з тіньовою економікою: чи зможуть державні лотереї на базі фіскальних чеків збільшити надходження до бюджету?

В Україні розглядається ініціатива щодо впровадження розіграшів фіскальних чеків або чекових лотерей на державному рівні. Цей підхід покликаний посилити легалізацію комерційної діяльності, зменшити обсяги тіньового сектору економіки та збільшити доходи державного бюджету.

Згідно з інформацією, отриманою від Mind, Державна податкова служба (ДПС) вже підготувала законопроєкт, що регулює концепцію та механізм організації подібних лотерей.

Чекові лотереї не є інновацією, характерною лише для України; це метод, який використовувався в багатьох країнах, таких як Китай, Чехія, Литва, Словенія, Хорватія та Грузія. Однак не скрізь цей підхід виявився результативним. У зв'язку з цим деякі держави вирішили відмовитися від організації лотерей, оскільки вони не принесли бажаних фінансових результатів.

Mind досліджував, яка роль чекових лотерей та їхній вплив на процес детінізації економіки, враховуючи, що щорічні бюджетні втрати від неформального сектора оцінюються в 400-450 млрд грн.

Міністерство фінансів має на руках попередній варіант законопроєкту "Про лотереї на основі фіскальних касових чеків", який пропонує введення чекових лотерей. Цей документ є досить загальним. Якщо його зареєструють та ухвалять у Верховній Раді, уряд (включно з Мінфіном) зобов'язаний буде розробити детальні механізми для організації лотерей.

Відповідно до змісту законопроєкту, чекова лотерея є популярною грою, в якій призи розподіляються серед учасників на основі реквізитів розрахункових документів (фіскальних чеків).

Розіграші в лотереї проводитимуться регулярно. Наприклад, раз на тиждень або щомісяця, точна періодичність наразі невідома. Виграш - готівкові або безготівкові гроші. Хоча не виключено, що депутати можуть скористатися прикладом інших країн (про них нижче) і запропонують матеріальні призи.

У цьому документі також передбачено заснування організації, що відповідатиме за проведення розіграшів фіскальних касових чеків — державного підприємства, яке підпорядковується Міністерству фінансів. Ця організація займатиметься організацією розіграшів, формуванням і розподілом призового фонду, публікацією результатів лотерей та виплатою виграшів.

Він щомісяця інформуватиме Мінфін про розіграші та щокварталу звітуватиме перед міністерством про свої фінансові результати. За нецільове витрачання бюджетних коштів із призового (виграшного) фонду посадовим особам організатора загрожує відповідальність за ст. 210 Кримінального кодексу - штраф до 68 тис. грн і навіть позбавлення волі на строк до 6 років.

Оскільки головна мета - це боротьба з тіньовим бізнесом, важливо, як за допомогою лотерей держава відстежуватиме тих продавців, які порушують правила застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та видачі фіскальних чеків.

Законопроєкт у початковій своїй редакції дає лише часткову відповідь на це запитання. А саме:

Які кроки вживає податкова з цими даними - поки що залишається загадкою. Ймовірно, ситуація проясниться після публікації остаточної версії законопроєкту та офіційних коментарів від Державної податкової служби.

Слід підкреслити, що лотереї також повинні виконувати роль стимулу. Іншими словами, учасники розіграшів, які прагнуть спробувати свою удачу, вимагатимуть від підприємств видачі фіскальних чеків, що, у свою чергу, сприятиме зростанню кількості фінансових операцій, які обробляються через РРО.

Згідно з дослідженням, проведеним Університетом Преторія в Південній Африці, близько 20 країн застосовували метод чекових лотерей. Автори дослідження вказують на успішні приклади таких практик у Тайвані, Китаї, Словаччині та Румунії. Проте Пуерто-Рико та Грузія припинили їх використання незабаром після впровадження. Декілька інших країн також з часом відмовилися від цієї практики.

У Чехії активно реалізовували лотереї фіскальних чеків, що стало популярним явищем у Європі. Ще в 2017 році чеські урядовці оголосили про старт цих розіграшів, виділивши на їхнє фінансування 60-65 мільйонів крон щорічно (приблизно 2,5-2,7 мільйона євро за курсом на жовтень 2025 року). Максимальні виграші варіювалися від 100 тисяч до 1 мільйона крон, а серед найбільш цінних призів був автомобіль.

Латвія проводила чекові лотереї із середини 2019 року. За даними Служби державних доходів Латвії, до 2022 року у розіграшах взяла участь понад 241 тис. осіб, які зареєстрували 41,8 млн чеків. Державний бюджет додатково отримав всього 10,9 млн євро. Це не надто багато. Для порівняння: лише за перше півріччя 2025 року податкові надходження до латвійського держбюджету становили 6,9 млрд євро. З 2023 року латвійська влада від розіграшів відмовилася, мабуть, саме через слабкий результат.

Словаччина є однією з небагатьох країн Європи, де чекові лотереї існували протягом тривалого часу. Ця ініціатива була запущена в вересні 2013 року і завершилася в лютому 2021 року. Розрахунки на проведення лотерей становили приблизно 1 мільйон євро щорічно. Проте, точна сума, яку отримав словацький бюджет за весь період проведення лотерей, залишається невідомою. Відомо лише, що в перші місяці розіграшів надходження до бюджету склали 210 мільйонів євро, що відповідало майже 25% від загальних доходів держави.

Яскравим прикладом є Тайвань, який запровадив систему чекових лотерей ще в 1951 році, коли країна зіткнулася з різким падінням податкових надходжень до бюджету. Участь у розіграшах чеків стала справжнім національним хобі: до них залучені близько 70% населення, а виграші можуть становити від 6 доларів до 310 тисяч.

За даними консалтингової компанії MUC Consulting (Індонезія), використання лотерей дозволило Тайваню збільшити податкові надходження на 50%. Щоправда, за який конкретно період - невідомо. Проте тайванська влада від лотерей не відмовляється й щорічно виділяє на них близько 3% усіх податків, які сплачує бізнес.

Майбутнє чекових лотерей в Україні визначається кількома ключовими аспектами.

По-перше, величина виграшів повинна спонукати людей активно долучатися до участі в розіграшах.

По-друге, це залежить від того, як часто проводяться такі лотереї.

Третім важливим аспектом є контроль за роботою лотерейного оператора та рівень прозорості системи. Це необхідно для того, щоб вона не стала черговим засобом для корупційного привласнення бюджетних коштів державними чиновниками. В умовах України саме цей розвиток подій виглядає найбільш вірогідним.

Також поки що немає розуміння, як все ж таки ДПС зможе відстежувати тих продавців, які порушують правила оформлення фіскальних чеків або не видають їх зовсім.

Окрім цього, внесення чеків до системи створює значну кількість "свідків" транзакцій. Якщо ж багато покупців надсилають чеки від одного й того ж продавця, а він не реєструє ці операції через РРО та не відображає їх у звітності, це може свідчити про наявність прихованої виручки.

Але головне питання полягає в тому, який реальний вплив це матиме на державний бюджет. Згідно з оцінками експертів, обсяги тіньової торгівлі становлять приблизно 100-150 млрд грн щорічно. Впровадження лотерей може дозволити залучити до 50 млрд грн з цієї суми, що надходитиме до держбюджету. Хоча в контексті загальних податкових надходжень це складає лише близько 2%, у умовах постійного дефіциту бюджетних доходів це все ж буде значним додатком.

Щоправда ці розрахунки досить теоретичні. Як показує практичний досвід більшості країн, отримати реальний ефект тут дуже складно. А отже, є великий ризик, що новий задум податківців перетвориться в чергове розтринькування дефіцитних державних коштів.