Активи клієнтів брокера, який потрапив під санкції, заблоковані вже протягом 2,5 років. Коли ж держава відновить їхні фінансові кошти, і чому клієнти мають намір подати позови проти України?
Від початку масштабного конфлікту уряд запровадив обмеження проти тисяч осіб та підприємств, у тому числі тих, що здійснюють діяльність в Україні. Це є законним правом держави, яка зазнає агресії. Однак іноді через реалізацію цього права страждають безвинні люди.
Такою є історія брокера "Фрідом фінанс Україна" (ФФУ). Ця компанія займала одну з провідних позицій на фондовому ринку, надаючи послуги тисячам українських інвесторів. Проте, після введення санкцій, її клієнти опинилися без доступу до своїх активів і зазнали значних фінансових втрат внаслідок реструктуризації державного боргу у 2024 році.
Не дивно, що наразі вони обмірковують можливість подати до суду проти держави. Щоправда, потенційний позов може виявитися вкрай невчасним та коштувати бюджету сотні мільйонів доларів або репутації країни серед інвесторів.
19 жовтня 2022 року Рада національної безпеки та оборони (РНБО) ухвалила рішення ввести санкції проти ряду російських олігархів та їхніх підприємств. У цей перелік потрапив також Тімур Турлов — бізнесмен з Росії, який нещодавно отримав паспорт Казахстану, а також його українська компанія "Фрідом фінанс Україна".
Санкції проти Турлова та ФФУ ініціювала Служба безпеки України (СБУ). У березні 2022 року вона відкрила проти брокера кримінальну справу, підозрюючи його у фінансуванні держави-агресора. У самій компанії це заперечували.
Незважаючи на введення санкцій проти ФФУ, компанія протягом трьох тижнів продовжувала обслуговувати фінансові операції своїх клієнтів. Лише 9 листопада регулятор, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), відреагував на рішення РНБО. Він призупинив ліцензії ФФУ, що фактично заблокувало можливість клієнтів керувати своїми коштами та активами, які залишилися "замороженими" на рахунках.
На момент ухвалення рішення НКЦПФР у фірмі обслуговувалися 12 748 клієнтів, переважна більшість з яких - фізособи (юридичних осіб було лише 5%, серед них - один український банк). На рахунках клієнтів було активів (цінних паперів та коштів) на 3,5 млрд грн. Близько третини цієї суми становили інвестиції в облігації українського уряду: на 250 млн грн - ОВДП, на 800 млн грн - єврооблігацій.
Санкції, накладені на ФФУ, були встановлені на пʼять років. Половина цього часу вже пройшла, але активи клієнтів брокера залишаються заблокованими. Це виглядає особливо іронічно, враховуючи, що, незважаючи на ці обмеження, міжнародний бізнес Турлова продовжував функціонувати в Україні.
Наприкінці 2024 року журналіст ЕП навідався до приміщення київського відділення ФФУ. У ньому розташовувався "Біржовий університет", працівники якого, не приховуючи, пропонували відкрити рахунки в цінних паперах на кіпрській Freedom Finance Europe, яка також належить Турлову.
Лише після того, як матеріал був опублікований, регулятор зреагував на роботу "Біржового університету" і заніс його до списку "скам-проєктів" (реєстр інвестиційних проєктів, які викликають підозри та можуть призвести до фінансових втрат для громадян).
Попри те, що активи клієнтів ФФУ залишаються заблокованими протягом 2,5 років, лише нещодавно НКЦПФР, народні депутати та представники уряду почали вживати певні заходи для їх розблокування. На початку 2024 року Верховна Рада ухвалила спеціальний закон, який наділив національну комісію новими повноваженнями для роботи з брокером, що підлягає санкціям.
Закон, серед інших нововведень, надав можливість призначити для ФФУ тимчасового керівника, подібного до адміністратора банку, який опинився на межі банкрутства. Сподівалися, що цей керівник проведе аудит фінансових рахунків клієнтів і активізує процес повернення їхніх коштів. Проте цього не відбулося, зазначає у своїх коментарях голова комітету з фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев.
"Закон, ухвалений у лютому 2024 року, який передбачав механізм тимчасового керівника, не підтримувався Нацкомісією, яка пропонувала його заветувати. Тим законом комісії надали яких тільки можна було повноважень, але результатів, на жаль, нуль", - заявив депутат.
Наприкінці 2024 року фінансовий комітет парламенту викликав керівництво нацкомісії, аби дізнатися, чому, попри ухвалення закону, клієнтам ФФУ не почали повертати кошти. У відповідь голова НКЦПФР Руслан Магомедов наполягав, що для здійснення таких дій необхідно внести зміни до санкцій РНБО.
14 січня 2025 року його заклики були почуті, і до рішення про санкції проти "Фрідому фінансу України" внесли важливі корективи. "Президентський указ надав НКЦПФР необхідні повноваження для забезпечення повернення заблокованих активів клієнтів цієї компанії," - повідомив регулятор у той час.
Однак чотири місяці по тому, як ці зміни були впроваджені, клієнти брокера, що підлягає санкціям, все ще не отримали своїх коштів. Попри це, НКЦПФР повідомляє, що регулятор "виконав приблизно 70% з необхідних дій для цього процесу".
У Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) зазначили, що для відшкодування коштів клієнтам Федерації Футболу України (ФФУ) планується прийняття трьох ключових рішень. Перше з них стосуватиметься створення бази даних клієнтів компанії. Друге – визначення списку активів, які не підлягають санкціям і можуть бути повернуті клієнтам. Третє рішення стосуватиметься механізму співпраці між державними установами для повернення заблокованих активів. Станом на 14 травня НКЦПФР вже ухвалила два з трьох запланованих рішень.
Третє рішення, що є найскладнішим і найоб'ємнішим, наразі перебуває на початковій стадії розробки, зазначив джерело в національній комісії в розмові з ЕП. Проте, ухвалення рішення – це лише перший крок. Необхідно також його реалізувати. Наприклад, всі 12,7 тисячі клієнтів ФФУ повинні бути перевірені правоохоронними органами, зокрема Службою безпеки України. Комісія кілька разів намагалася направити СБУ відповідні списки, однак через формальні розбіжності їх не було прийнято, розповіли ЕП клієнти "Фрідому фінансу України".
Невдовзі співпраця між НКЦПФР та СБУ сповільнилася через звільнення Анатолія Лойфа, який очолював Головне управління контррозвідувального забезпечення критичної інфраструктури та боротьби з фінансуванням тероризму, після публікації розслідування на УП. Джерела ЕП, які мають відношення до процесу розблокування активів ФФУ, повідомляють, що Служба безпеки України розпочала перевірку клієнтів брокера. Проте, скільки часу знадобиться для завершення цієї процедури, поки що залишається невідомим.
Тимчасом клієнти ФФУ готуються судитися з державою. Не лише через те, що протягом 2,5 року вони не мали і досі не мають доступу до своїх коштів, а й через завдані їм збитки під час реструктуризації зовнішнього боргу України.
У липні 2024 року Міністерство фінансів уклало угоду щодо реструктуризації єврооблігацій. В рамках цієї угоди, старі цінні папери були обміняні на нові випуски, які складаються з двох різних серій.
Для того щоб спонукати власників євробондів прийняти запропоновані умови, Міністерство фінансів виступило з ініціативою виплатити "комісію за згоду" у розмірі 1,25% від номінальної вартості єврооблігацій. Однак отримати цю суму можна було лише до 23 серпня 2024 року. Цей крок мав на меті пришвидшити процес завершення формальних процедур в рамках реструктуризації боргових зобов'язань.
Згідно з інформацією, наданою Максимом Дибенком, який є головою ініціативної групи постраждалих приватних клієнтів "Фрідому фінансу України", на рахунках клієнтів ФФУ знаходилися єврооблігації на загальну суму, що дорівнює 800 мільйонам гривень. Вони не змогли погодитися на умови реструктуризації та отримати відповідну комісію.
"Деякі особи особисто подавали листи, які були підписані електронним підписом, до Міністерства фінансів. У цих листах зазначалося, що ми погоджуємося з умовами реструктуризації. Однак з якихось причин Мінфін не врахував цю інформацію," - зазначає він.
В результаті, клієнти ФФУ втратили приблизно 10 мільйонів гривень у вигляді "комісії за згоду". Загальні збитки від відмови від реструктуризації вони оцінюють у 160 мільйонів гривень, оскільки, окрім комісії, їм не вдалося отримати один із видів нових євробондів.
Вони намагаються витребувати в держорганів документи, у яких могла міститися вказівка не приймати їх голоси під час реструктуризації боргу, і на підставі них доводити, що Україна як емітент євробондів дискримінувала деяких інвесторів.
"Перш ніж звертатися до суду, важливо усвідомлювати, куди саме звертатися та які документи потрібні. Ми направили запит до національної комісії, яка виступає регулятором і дозволила єврооблігаціям виходити на український ринок, щоб отримати правову оцінку дій емітента (Міністерства фінансів). Проте відповіді на наші запити досі не надходять," - зазначає Дибенко.
Втрати клієнтів ФФУ могли б виявитися значно більшими, якби євробонди залишалися під забороною. Восени НКЦПФР прийняла рішення, що дало можливість обміняти старі облігації на нові. На засіданні фінансового комітету Верховної Ради представники комісії не змогли надати пояснення, чому це рішення було прийняте настільки пізно.
"Вся відповідальність повністю лежить на НКЦПФР та її представнику (тимчасовому керівнику ФФУ - ЕП). Гетманцев підкреслює, що Національна комісія також несе відповідальність за те, що не були вжиті своєчасні заходи для залучення інвесторів на початкових етапах реструктуризації єврооблігацій, коли програма пропонувала вигідні умови для їхніх власників."
Якщо клієнти ФФУ наважаться на позов проти України через завдані під час реструктуризації збитки, це може негативно вплинути на іншу реструктуризацію, яку намагається провести Мінфін. Мова йде про ВВП-варанти, які держава випустила у 2015 році і виплати за якими залежать від темпів зростання економіки.
Черговий платіж за ВВП-варантами має відбутися наприкінці травня 2025 року, а його розмір становить 600-650 млн дол., повідомили ЕП співрозмовники в Міністерстві фінансів. Наразі коштів для цієї виплати уряд не має, а переговори з власниками варантів про їх реструктуризацію тривають не надто успішно.
Україна має на меті в переговорах відмовитися від ВВП-варантів. Після завершення війни та початку процесу відновлення, уряд розраховує на швидке відновлення економіки, що, в свою чергу, призведе до збільшення обсягу платежів. Ці виплати триватимуть до 2041 року. Однак потенційний позов про дискримінацію інвесторів щодо зовнішнього боргу країни навряд чи сприятиме досягненню компромісу на вигідних для України умовах.
#бюджет #Росія #Україна #Президент (державна посада) #Київ #Інвестор #Міністерство фінансів (Україна) #Облігація (фінанси) #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Парламент #Фізична особа #Юридична особа #Держава (політичний устрій) #Українська асоціація футболу #Повноваження #Безпека (фінанси) #Фондовий ринок #Служба безпеки України #Олігархія #Рада національної безпеки і оборони України #Єврооблігація (зовнішня облігація) #Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (Україна) #Бізнес-брокер
