Орбан, Мелоні і Стармер: хто є союзником, а хто противником Трампа в Європі.

РБК-Україна аналізує, хто з європейських лідерів може вважатися союзниками Трампа, а хто займає позицію відкритих опонентів.

Після перемоги на президентських виборах у США з Дональдом Трампом стараються налагодити зв'язки більшість впливових політиків з усього світу. Не виключення і Європа, найважливіший з-поміж інших регіон для України. Більшість європейських лідерів - Емманюель Макрон, Педро Санчес, чи Ульф Крістерссон, тільки намагаються налагодити робочі відносини з Трампом. Разом з тим, у Європі є явні друзі обраного президента США, з якими у нього тривалі контакти. А також явні вороги, що які мають непрості відносини з американцем - в силу різних причин.

Багато з друзів Трампа в Європі поділяють з ним аналогічні погляди на міжнародні відносини та економічні питання, проте існують і деякі інші аспекти.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан встановив зв'язки із Трампом ще під час його першого президентства у 2017-2021 роках. Втім, тоді інтенсивність їх співпраці була невисокою, адже Європа для Трампа точно не була головним пріоритетом.

У 2024 році ситуація зазнала суттєвих змін. Орбан почав відновлювати зв'язки зі своїм американським колегою ще до президентських виборів, коли перемога Трампа здавалася не такою вже й очевидною. Фактично, він став єдиним лідером серед країн ЄС, який відкрито зробив ставку на успіх республіканця. За словами людей з його оточення, Трамп це високо цінує. Крім того, Орбан отримує додаткові бали завдяки своїй ролі посередника в мирних зусиллях щодо завершення війни в Україні. Це включає серпневі поїздки до Києва, Москви, Пекіна, а також відвідини резиденції Трампа у Флориді, не кажучи вже про телефонні розмови з Трампом і Путіним. Проте, його статус ізгоя в Європейському Союзі дещо ускладнює його позиції у відносинах з Трампом.

Прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні давно знайома з Дональдом Трампом, ще з тих часів, коли вона не була на чолі уряду. Мелоні брала участь у кількох щорічних заходах американського консервативного руху, а колишній стратег Трампа Стів Беннон виступав як головний доповідач на конференції партії Мелоні "Fratelli d'Italia" у 2018 році. Політики зустрілися в Парижі 7 грудня на урочистому відкритті Собору Паризької Богоматері, що стало їхньою першою зустріччю з моменту повернення Трампа у велику політику.

"Я мав багато розмов з нею (Мелоні, - ред.). Вона дійсно енергійна особа, можу вам сказати. Вона вражаюча", - поділився Трамп у інтерв'ю New York Post після свого повернення з Парижа.

На відміну від Орбана, Мелоні має тісні робочі стосунки із євробюрократією в Брюсселі та очолює одну з найпотужніших країн Євросоюзу. Все це додає їй балів у спілкуванні з Трампом.

Як і Орбан, лідер опозиційної партії Reform UK у Великій Британії Найджел Фарадж зробив ставку на підтримку Трампа задовго до перемоги останнього. Цей антисистемний британський політик очолював кілька політичних проектів. Зокрема, це "Партія незалежності Сполученого Королівства", яка зіграла важливу роль у тому, аби британці на референдумі проголосували за вихід з Євросоюзу. Фарадж залишався найпотужнішим у Великій Британії критиком європейської інтеграції. Його партія стабільно посідала високі місця на виборах до Європарламенту, але у самій Британії Фарадж зумів потрапити до парламенту лише цього року як депутат своєї нової партії "Reform UK".

Як і Мелоні, так і Орбан, Фарадж давно підтримує зв'язки з Трампом. Під час президентської кампанії у США він активно приїжджав і відкрито підтримував кандидата в президенти. Після перемоги Трампа їхні відносини лише зміцнилися. Виглядає, що Фарадж буде відігравати дедалі важливішу роль у співпраці між Великою Британією та Сполученими Штатами. На фоні підтримки з боку США та ряду невдач уряду, партія Фараджа піднялася до лідерських позицій у рейтингах. Згідно з інформацією Daily Mail, команда Трампа розглядає Фараджа як можливого наступника на посаді прем'єр-міністра Великої Британії. Більш того, британські ЗМІ повідомляють, що близький союзник Трампа, мультимільярдер Ілон Маск, може вкласти 100 мільйонів доларів у його партійні ініціативи.

Відносини Трампа з європейськими інституціями в Брюсселі є досить складними, зокрема через глибокі системні розбіжності між США та Європейським Союзом. Урсула фон дер Ляєн, голова Єврокомісії, стала символом європейської бюрократії, що призводить до зосередження Трампової критики на її особі. Під час першого терміну президентства Трампа вона займала посаду міністра оборони Німеччини і не раз стикалася з конфліктами зі Сполученими Штатами — Трамп вимагав від європейських членів НАТО підвищити свої витрати на оборону, в той час як Німеччина намагалася ухилятися від цього.

На сьогоднішній день ключовою проблемою у відносинах між США та Європейським Союзом залишається питання торгівлі. Президент Трамп має намір підвищити митні ставки на імпорт з ЄС, що може негативно позначитися на економіці Європи. Голова Європейської комісії намагається відновити діалог із Трампом, пропонуючи ряд вигідних ініціатив, зокрема, збільшення закупівлі американського газу в обмін на зменшення залежності від російських постачань. Проте залишається відкритим питання, чи підуть ці "подарунки" Трампу на користь.

Лейборист Кір Стармер став прем'єр-міністром Великобританії всього за чотири місяці до приходу Дональда Трампа на пост президента, і вже встиг зіпсувати з ним стосунки. Ще до американських виборів Стармер підтримав конкурентку Трампа, Камалу Гарріс, але зазнав поразки. Члени Лейбористської партії безкоштовно подорожували до США, щоб агітувати за Гарріс, а сам Стармер не вважав це чимось незвичайним.

Однопартійці Стармера вживали щодо Трампа жорсткі епітети: "блазень", "прихильник нацистів" чи навіть "тиран у перуці". Між Великою Британією та США не так багато системних протиріч: двостороння торгівля відносно збалансована, також Велика Британія витрачає багато коштів на оборону (низькі оборонні видатки є однією з претензій Трампа до європейських членів НАТО). Разом з тим, особиста неприязнь Трампа до Стармера може серйозно охолодити відносини обох країн.

Нинішній канцлер Німеччини Олаф Шольц має складні стосунки з Дональдом Трампом, які почалися ще в 2017 році. Під час першого президентського терміну Трампа Шольц, будучи міністром фінансів, активно уникав підвищення оборонних витрат країни. Ініціативи Трампа щодо введення нових мит на європейські товари, насамперед, завдадуть удару по Німеччині, що викликає додаткові напруження у відносинах між Берліном і Вашингтоном. Водночас у Німеччині внаслідок розпаду правлячої коаліції очікуються дострокові вибори, і цілком ймовірно, що Шольц залишить свою посаду. Це означає, що майбутні виклики у відносинах між США та Німеччиною, ймовірно, доведеться вирішувати новому канцлеру.