Кризова ситуація з паливом у Криму. Які втрати несе Росія через атаки на нафтопереробні заводи?

Як українські збройні сили завдають ударів по нафтопереробній промисловості Росії та чи є ризик виникнення нестачі пального у російських військах - у статті РБК-Україна.

1 жовтня, у середу, жителі окупованого Криму виявили нові труднощі з купівлею пального. Тепер кожен автовласник може придбати не більше 20 літрів бензину за один раз.

"Прийнято рішення щодо обмеження продажу пального - не більше 20 літрів на одну особу. Водночас громадський транспорт, соціальні установи, комунальні та екстрені служби отримують паливо в повному обсязі", - повідомив самопроголошений "керівник Криму" Сергій Аксьонов.

АЗС на Кримському півострові не змогли впоратися із забезпеченням населення необхідними обсягами пального в умовах попередніх обмежень. З урахуванням нових, ще більш суворих заходів, ситуація навряд чи покращиться, адже нещодавно доставлену на півострів партію пального майже повністю розкупили, зазначив він.

Експорт нафти та газу приносить приблизно 25% доходів до бюджету Росії, що в цьому році дало можливість Кремлю підвищити військові витрати на 25% — найвищий показник з часів Холодної війни.

Водночас атаки українських безпілотників на нафтогазову інфраструктуру Росії перетворилися на системну кампанію, спрямовану проти основи економіки країни-агресора. Втрати РФ від цих ударів уже досягли близько 100 мільярдів доларів, пише The Sun.

Атаки не тільки викликають труднощі в щоденному житті громадян Росії, а й призводять до нестачі пального, що значно ускладнює можливості Кремля підтримувати військові дії проти України, повідомив військовий аналітик Філіп Інгрем.

Останніми місяцями сталося кілька нападів на великі компанії, зокрема на заводи "Лукойл" у Волгограді, "Роснефть" у Рязані, а також на об'єкти в Ростовській, Самарській, Саратовській і Краснодарській областях.

Трубопровід "Дружба" та експортний термінал "Новатек" в Усть-Лузі, а також інші елементи паливної інфраструктури держави-агресора зазнали ушкоджень.

Вплив атак на нафтопереробні підприємства є суттєвим, завдаючи серйозних втрат Москві. Перш ніж розпочалося повномасштабне вторгнення, експорт енергетичних ресурсів складав близько 40% доходів бюджету Російської Федерації, тоді як наразі ця частка знизилася до приблизно 30%.

Згідно з оцінками аналітиків Reuters, з експлуатації виведено не менше ніж 17% потужностей нафтових переробних заводів, що еквівалентно приблизно 1,1 мільйона барелів нафти щоденно.

У вересні обсяги пропозиції бензину на російському ринку зменшились на 1 мільйон тонн, повідомив в інтерв'ю РБК-Україна енергетичний аналітик Максим Білявський. "Близько 60% роздрібного сектору пального на окупованих територіях стикається з труднощами", - підкреслив він.

Атаки порушили роботу нафтопереробних підприємств та експортних маршрутів, що призвело до дефіциту бензину в Криму та інших регіонах Росії. Особливо гостро наслідки відчутні у період пікового сезонного попиту на паливо через туристичний сезон та потреби сільського господарства.

Хоча російські НПЗ втратили значну частину потужностей, мова йде не про дефіцит по всій країні, а радше про локальні проблеми з бензином у деяких регіонах, зазначив директор Центру прикладних досліджень Юрій Щедрін.

На даний момент дизельне паливо в Росії залишається в достатній кількості, і проблема стосується лише бензину, тому серйозних кризових ситуацій найближчим часом не передбачається.

"Не можна стверджувати, що вони залишаться зовсім без пального. Це малоймовірно. Однак у деяких регіонах можуть виникнути труднощі," - зазначив фахівець.

Максим Білявський має іншу думку, стверджуючи, що в Росії вже спостерігається активна стадія паливної кризи, яка ускладнилася восени через сезонне підвищення попиту.

"Наразі 38 об'єктів ворожої переробки нафти виведено з ладу. Це приблизно 2,5 мільйона барелів на добу, що дуже багато", - зазначив він.

Найбільш імовірним наслідком ударів по російським НПЗ стане значне підвищення цін на бензин, що вплине на логістику, інфляцію та транспортні витрати. Це провокуватиме зростання цін на продуктовий кошик. Зупинка частини переробних потужностей спричинила суттєвий дефіцит бензину, який Білявський оцінює щонайменше у 20%.

"З початку року оптові ціни на бензин в Росії підвищилися на 50%. Це істотно перевищує інфляційні показники. Як наслідок, високі ціни на паливо також сприяють подальшому зростанню інфляції," - зазначив фахівець.

Для запобігання загостренню дефіциту, Росія відновила імпорт бензину з Білорусі. Між липнем і вереснем на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі було продано 96,9 тисячі тонн білоруських нафтопродуктів, що на 36 % перевищує показники того ж періоду минулого року, згідно з інформацією, наданою Службою зовнішньої розвідки України.

У вересні продажі бензину з білоруських НПЗ зросли на 168 % порівняно з серпнем, дизельного пального - на 83 %. У вересні постачання білоруського бензину оцінюються у 45 тисяч тонн.

В російському уряді розглядають можливість підвищення імпорту бензину з Білорусі та прогнозують, що постачання пального може досягти 300 тисяч тонн щомісяця, повідомляють засоби масової інформації Росії.

Окрім цього, уряд Росії скасував 5% митні збори на імпорт бензину з Китаю, Південної Кореї та Сінгапуру. Крім того, було висунуто пропозицію дозволити на півроку використання монометиланіліну, який є добавкою для підвищення октанового числа бензину.

Окремі експерти акцентують увагу на впливі Індії, яка здобуває недорогу нафту з Росії, переробляє її та реалізує готове паливо на міжнародному ринку. Це створює для Росії теоретичну можливість імпорту бензину з Індії. Проте для того, щоб повністю покрити дефіцит пального, Росії може не вистачити необхідної логістичної інфраструктури.

"Я не впевнений, що у них буде стабільне постачання, враховуючи вразливість (до українських діпстрайків - ред.) систем залізничних поставок, навіть якщо росіяни будуть постачати паливо із Сибіру", - зазначив Білявський.

Експерт зазначає, що дефіцит вже може відчуватися навіть серед російських військових. Хоча наразі в армії Росії не спостерігається нестачі дизельного пального, ситуація з авіаційним паливом виглядає зовсім інакше.

"Той же самий керосин або авіаційний гас вироблявся на нафтопереробних комплексах, які знаходяться безпосередній близькості біля військових аеродромів. І якраз такі об'єкти, в тому числі, були уражені", - додав експерт.