Війна систематично руйнує економічну структуру держави, внаслідок чого більше 40% населення опинилися за межею бідності. Підвищення цін і зменшення доходів викликають у українців ще більший тривогу, ніж бойові дії на фронті, у той час як уряд запровадив режим суворої економії.
Чи можливо в сучасних умовах успішно протистояти бідності населення? Які наслідки матиме зниження ставки ПДВ, та як знайти альтернативні джерела для підтримки державного бюджету? Дізнайтеся більше в статті РБК-Україна.
Основное:
* Зростання бідності: У 2025 році рівень бідності сягнув 41,6%, а низькі доходи та інфляція турбують українців більше за фронт чи ТЦК.
* Бюджетний дефіцит: Оборонний бюджет зазнав дефіциту в розмірі $27 млрд, що змусило уряд зменшити витрати та скоротити кількість працівників.
* Загроза соціального розколу: Фахівці застерігають, що існує небезпека втрати суспільної єдності через великий розрив між невеликою групою заможних людей та переважною бідною частиною населення.
* Ідея зниження ПДВ: Асоціація прифронтових громад пропонує зменшити ПДВ до 5% на продукти та ліки, переклавши навантаження на товари розкоші.
Сумніви та варіанти: Фахівці з економіки попереджають про можливу втрату прибутків і радять використовувати засоби компенсації.
Протягом усієї історії незалежної України в соціологічних дослідженнях громадяни неодноразово зазначали, що головними викликами для них є бідність, невисокі доходи та пенсії, а також зростання цін, часто розміщуючи ці питання на першому місці серед своїх проблем.
З початком широкомасштабного вторгнення Росії з’явилися нові, очевидні труднощі — артилерійські обстріли, знищення інфраструктури, тривога за рідних та втрата звичного способу життя. Проте й проблеми бідності не зникли, а, навпаки, набули ще більшої актуальності з огляду на складні обставини.
Згідно з вересневим опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, низький рівень зарплат, пенсій, соцвиплат, а також зростання цін й інфляція входять до топ-6 тем, які найбільше турбують українців. При цьому низький рівень зарплат і пенсій турбує громадян навіть більше, ніж діяльність ТЦК (28% і 24% відповідно). А зростання цін - навіть більше за ситуацію на фронті (23% і 21% відповідно).
Читайте також: Розхитувати ситуацію перед зимою - невдячна справа: інтерв'ю з Ігорем Тереховим
Цілком ймовірно, що в майбутніх опитуваннях ці показники зростуть ще більше. На п'ятому році масштабного конфлікту агресори розпочали цілеспрямовану кампанію з руйнування української економіки. Заводи та фабрики зазнають вогню і зупиняють свою діяльність, знищуються склади як продовольчих, так і промислових товарів, а також пропадають цілі підприємства та навіть цілі галузі, разом із робочими місцями, які вони забезпечували.
Куди дівати цих людей і яким чином вони можуть забезпечити себе в майбутньому? "Всі на фронт" — це точно не вирішення, адже не кожен з них здатен і готовий служити в армії. Більше того, на фоні уповільнення економічного зростання (за новими оцінками ЄБРР, ВВП цього року зросте лише на 1,5%, замість раніше прогнозованих 2,2%), виникають серйозні проблеми з фінансуванням державного бюджету, з якого, власне, і забезпечується армія.
Зокрема, дефіцит оборонного бюджету оцінили у 27 мільярдів доларів. "Уряд перейшов у режим максимальної економії та відклав усі непершочергові видатки. Але цього недостатньо", - заявив прем'єр-міністр Сергій Корецький наприкінці вересня.
Пріоритизація державних витрат у кризовий період виглядає логічним кроком. Втім, за умов подальшого скорочення економіки (а така перспектива, за оцінкою і експертів, і урядовців виглядає цілком реальною) важливо утримати владу від найпростіших рішень - а саме урізання усіх можливих невійськових витрат, зокрема і на соціальну підтримку українців.
Оскільки прямо зараз відбувається гаряча фаза бюджетного процесу на наступний рік, саме час звернути увагу на альтернативні підходи. І сама по собі економія коштів не має зводитися до абсолюту.
Тривожні тенденції
Згідно з даними Світового банку, ще у попередньому, 2025 році, рівень бідності серед українців сягнув позначки у 41,6% населення, на кілька відсотків вище, ніж у попередньому, і вдвічі вище - ніж у 2021-ому. І без зміни підходів, з урахуванням триваючої війни, негативний тренд триватиме і далі.
"Ми можемо спостерігати дві загрозливі тенденції. По-перше, кількість людей, що живуть за межею бідності, може зрости, і вже наступного року вони можуть становити більшість населення. По-друге, існує ризик значного соціального розшарування. Це означає, що приблизно 5% населення будуть мати величезні статки, в той час як решта людей опиняться у тяжких умовах бідності," - зазначає в коментарі РБК-Україна економіст і фінансовий експерт Олексій Кущ.
За умов війни, як підкреслює фахівець, це може мати особливо небезпечні наслідки: соціальна солідарність почне розпадатися, а громадяни відчуватимуть несправедливість у державі та суспільстві.
Всі ці проблеми особливо стосуються прифронтових територій, які несуть ще більш тягар війни, аніж решта України, місцева економіка руйнується агресорами системно і методично, вже протягом років.
Зі свого боку, держава поки не пропонує системного підходу, замість цього обмежуючись разовими чи точковими виплатами, або просто фіксацією завданих збитків, з примарною перспективою їхньої компенсації в майбутньому.
В результаті цього спостерігається значна втрата робочих кадрів, а також міграція населення в більш безпечні райони України або навіть за межі країни. У найбільш постраждалих від війни підконтрольних територіях формується замкнене коло: виїзд людей призводить до подальшого зниження економічної активності, що, в свою чергу, створює менше можливостей і стимулів для тих, хто залишився.
Читайте також: Мінус 10% ВВП: які наслідки матиме зупинка української металургії
Якщо залишати підходи до соціального захисту без змін, обмежуючись лише "заходами економії", економічна катастрофа стане неминучою, насамперед на прифронтових територіях, і не лише, враховуючи наближення зими та ймовірне посилення російських обстрілів в цей період.
Вирішувати проблему варто одразу з двох боків. Звісно, раціональна економія необхідна і ресурс для неї є: це скорочення справді непотрібних у воєнний час витрат бюджету, неефективних держпрограм, роздутого держапарату, боротьба з корупцією і тіньовою економікою тощо.
У цьому контексті доцільним рішенням стало оголошене прем'єром Корецьким зменшення на 4000 вакантних позицій у виконавчій владі, в тому числі значної кількості заступників міністрів.
Проте важливо звернути увагу на реальні наслідки цієї реформи. Адже раніше широко оголошені заходи щодо скорочення державного апарату виявилися неефективними, і число чиновників часто зростало. Така тенденція є характерною для бюрократичних систем не лише в Україні, а й у багатьох інших країнах світу, як зазначають експерти, опитані РБК-Україна.
Чи може зменшення податку на додану вартість стати альтернативним рішенням?
Проте найголовніше – це вживати заходів наперед, заохочуючи споживання серед населення і запобігаючи тому, щоб малозабезпечені українці опинилися на межі абсолютної бідності.
"Війна, що триває вже кілька років, невпинно руйнує добробут громадян, позбавляючи їх роботи, доходів, накопичень, а іноді й власного житла, можливості жити, працювати та планувати майбутнє. Необхідно вжити заходів на випередження. Держава повинна сьогодні створити таку систему, яка забезпечить зростання доходів населення і дозволить нам зберегти людей", - підкреслив мер Харкова та голова Асоціації прифронтових міст і громад Ігор Терехов на нещодавньому круглому столі в Києві.
Серед ініціатив, які презентує Асоціація, є підвищення мінімальних окладів, пенсій та продуктового мінімуму, які вже давно не відповідають реальним цінам в Україні. Також передбачено надання субсидій для придбання енергообладнання, що є особливо актуальним напередодні, ймовірно, найскладнішої зими за часів війни.
Один із шляхів вирішення цієї проблеми полягає у збереженні на місцях податку на доходи фізичних осіб, який є важливим джерелом фінансування для місцевих громад. Це питання було узгоджене між місцевими органами влади та центральним урядом, тому громади мають повне право вимагати від Києва виконання своїх зобов'язань.
Основна ініціатива, що висувається Тереховим, полягає у зменшенні ставки ПДВ до 5% на основні продукти, такі як м'ясо, риба, молоко, овочі та фрукти, борошно, крупи, олія, а також на дитячі товари та засоби гігієни. Крім того, пропонується застосувати таку ж ставку ПДВ і для списку найнеобхідніших медикаментів та медичних виробів.
Цей аспект є надзвичайно важливим для найбільш вразливих верств українців похилого віку, адже витрати на медикаменти суттєво впливають на їхній щомісячний бюджет. Це питання стає ще більш актуальним у світлі безперервних атак російських військ на склади лікарських засобів та національні фармацевтичні підприємства.
Безумовно, українці не опиняться без ліків, хоча частину вітчизняного виробництва доведеться замінити імпортними препаратами, які, безсумнівно, коштуватимуть дорожче. Аналогічна ситуація стосується і продуктів, які можна імпортувати з інших країн: їх ціни також будуть вищими. Це може стати суттєвим ударом для мільйонів українців, які відчують цю цінову різницю.
Цікаво, що в уряді відкрито обговорювали альтернативний варіант - збільшення податку на додану вартість. Проте, за даними РБК-Україна, ця пропозиція не знайшла підтримки серед депутатів, адже без їхньої згоди змінити податкові ставки неможливо.
Фінансовий аналітик Сергій Фурса висловив думку, що в умовах сучасної економічної ситуації підвищення ставки ПДВ є обґрунтованим кроком. Він підкреслив, що Україні не під силу знижувати цю ставку. "Неприпустимо, щоб у період війни відбувалося зменшення податків," - зазначив він у своєму коментарі для РБК-Україна.
Проте, в період великої війни український уряд успішно застосував зниження ставки ПДВ, особливо під час паливної кризи 2022 року. Цей крок не лише допоміг зберегти український бізнес, але й зменшив соціальну напругу, дозволивши громадянам легше переносити наслідки російських атак на нафтобази та різкого зростання витрат на логістику. Цей випадок також продемонстрував, що за наявності політичної волі можна знайти бюджетні компенсатори, навіть в умовах війни.
"Єдиний спосіб пом'якшити наслідки цінової кризи для найбільш вразливих верств населення полягає у впровадженні знижених ставок ПДВ на соціально важливі товари, особливо на продукти харчування. Без таких ініціатив буде складно стримати швидке зростання цін, яке викликане проблемами в логістиці, енергетичному секторі та транспорті", - зазначає Олексій Кущ у коментарі для РБК-Україна.
Експерт рекомендує поширити цей підхід на інші види послуг, такі як комунальні платежі, електрична енергія та постачання природного газу для населення, впровадивши нульову ставку ПДВ.
За підрахунками Куща, за рахунок зниження ПДВ одна сім'я з двох пенсіонерів могла би заощадити собі за рік приблизно одну "тринадцяту" мінімальну пенсію - а це, в свою чергу, означатиме збільшення загального споживання.
Ключове питання очевидне - де взяти гроші для компенсації недоотриманого державою податку в такому випадку. Олексій Кущ пропонує в якості компенсатора далі диверсифікувати ставку ПДВ, підвищивши її, наприклад, до 25% на предмети розкоші і товари преміум-сегменту, зокрема люксові автомобілі (як свідчать дані з автомобільного ринку, навіть зараз, в часи війни і кризи, українці масово купують далеко не лише бюджетні автіки).
"Це єдиний механізм, який зараз може зупинити цю соціальну кризу. І навіть відносно стабільні країни, такі, як Польща, застосовують подібні механізми підтримки бідного населення - знижений ПДВ на овочі, фрукти, яйця, м'ясо тощо", - каже виданню експерт.
На думку Сергія Фурси, економічний сенс є не у зниженні ПДВ, а якраз у його підвищенні на товари преміум-споживання. "В першу чергу розмова має йти про більше оподаткування імпорту. У нас наразі під час війни дуже суттєво зріс імпорт - причому не тільки пов'язаний з війною, що зрозуміло, бо багато компонентів для мілтеху імпортуються - але і імпорт преміум-споживання. Ми це бачимо по кількості автівок, які продаються. Це ненормально під час війни. Тому це треба було зробити ще з 22 року", - каже виданню експерт.
В тих умовах, в яких зараз знаходиться Україна, будь-яких податкових компенсаторів може виявитись недостатньо. "Тотальне зниження ПДВ - це абсолютно неприпустима ідея, це означає зрізання максимальної суми доходів державного бюджету, а це означає неможливість фінансування, зокрема нашої армії", - каже РБК-Україна позаштатний експерт Мережі захисту національних інтересів "АНТС" Ілля Несходовський.
На його переконання, в даний момент Україна не володіє необхідними механізмами для суттєвого зниження податку на додану вартість. Крім того, ідея секторального зниження ПДВ, наприклад, для соціально значущих товарів, породжує ряд питань. Наприклад, якщо ставка ПДВ на хліб зменшиться до 5%, то якою буде ставка оподаткування для його складових, таких як борошно чи яйця?
На думку Несходовського, ідею зменшення ПДВ на соціальні послуги слід розглянути, але вона супроводжується певними ризиками. "В Україні відсутня належна система контролю. Це означає, що можуть виникнути випадки зловживань, і деякі шахраї зможуть отримати додаткові прибутки. Тому, хоча зниження ПДВ для соціальних продуктів виглядає правильним кроком, наразі це не найкращий час для його впровадження. Перед тим, як реалізувати такі зміни, необхідно створити відповідний механізм", - зазначає експерт.
Також читайте: Європейський Союз відмовився надавати Україні фінансову допомогу достроково та висунув вимогу щодо проведення реформ, - Financial Times.
Безумовно, навіть якщо вдасться створити необхідний механізм, просте зниження ПДВ в умовах "ідеального шторму", що наближається до України, не стане достатнім заходом. Таргетована допомога потрібна не лише пенсіонерам та малозабезпеченим, але й, наприклад, внутрішньо переміщеним особам.
Нині внутрішньо переміщених осіб вважають зайвим соціальним та фінансовим тягарем для регіонів, що їх приймають, хоча насправді вони можуть і повинні стати важливим ресурсом для розвитку цих територій. Водночас, необхідно полегшити стрес, пов'язаний із переїздом, забезпечивши виплату допомоги протягом перших місяців їх нового життя. Відповідні законопроекти вже подані до Верховної Ради.
Ключовим є не втручатися в роботу малого та середнього бізнесу, особливо фізичних осіб-підприємців, які в умовах сучасних викликів продовжують вражати своєю здатністю до адаптації. Вони генерують додану вартість, забезпечують зайнятість як для себе, так і для своїх працівників. Завдяки їхній діяльності українська економіка залишається життєздатною.
У будь-якому випадку, існує потреба в певному просторі для відновлення економіки та, особливо, людського капіталу. Наприклад, у вересневому опитуванні КМІС українці виділили корупцію та некомпетентність влади як три основні проблеми, які їх турбують. На відміну від війни, Україна має можливість самостійно подолати ці виклики.
Запитання та відповіді:
Чому питання бідності знову стало настільки актуальним?
Внаслідок знищення виробництв, скорочення робочих місць та інфляційних процесів, у 2025 році рівень бідності досягнув 41,6%. Українці більше стурбовані зростанням цін, ніж ситуацією на фронті.
- Яка ситуація з бюджетом і що робить уряд?
Дефіцит оборонного бюджету становить $27 млрд. Уряд перейшов у режим економії та скорочує 4000 вакансій у держапараті, але експерти застерігають від урізання соціальних виплат.
Які ризики виникають через брак системної підтримки?
Суспільство переживає критичне розшарування, де 5% заможних людей протистоять бідній більшості, що супроводжується втратою соціальної єдності та значним відтоком населення з прифронтових територій.
Які ініціативи вживають громади для підтримки населення?
Асоціація міст, розташованих поблизу фронту, виступає з ініціативою зменшити податок на додану вартість до 5% для продуктів харчування, медикаментів та товарів для дітей, а також підвищити мінімальні соціальні виплати і залишити податок на доходи фізичних осіб на місцевому рівні.
Які думки економістів щодо пропозиції зменшення податку на додану вартість?
Думки з цього питання розійшлися: Олексій Кущ виступає за компенсацію зниження ПДВ шляхом підвищення податку на розкіш до 25%, тоді як Ілля Несходовський попереджає про можливі ризики для бюджетних надходжень і можливі зловживання.
#
