Основна проблема сучасного судочинства.
Перші тури нового сезону української Прем'єр-ліги вже дали достатньо приводів для гучних дискусій навколо суддівства. Були звинувачення у допомозі одним клубам, претензії інших, суперечки навколо VAR і різні експертні оцінки.
Проте я б не поспішав з висновком, що основною проблемою українського футболу знову є серйозні помилки суддів. Насправді, якщо детально проаналізувати ключові моменти початку чемпіонату, ми виявимо набагато складнішу ситуацію. Вона вказує на питання, яке вже давно перевищує межі України.
Футбол поки що не здобув здатності забезпечувати ідентичні рішення в аналогічних або найбільш схожих ігрових обставинах.
Біловар: рішення можна обґрунтувати. Але що нас чекатиме наступного разу?
Одним з перших знакових моментів сезону став матч між "Вересом" та "Динамо". Багато хто вважав, що порушення правил з боку Біловара є явним DOGSO, що вимагало червоної картки для захисника "Динамо". Проте арбітр обмежився лише жовтою карткою. Це викликало обговорення щодо можливого сприяння київській команді.
Проте, чи дійсно рішення арбітра було настільки безсумнівно помилковим? RefScore оцінив ситуацію як 55% на користь жовтої картки та 45% — червоної. Це означає, що ми вважаємо рішення арбітра обґрунтованим, хоча і визнаємо, що епізод був складним і неоднозначним. Позицію щодо жовтої картки також підтвердив куратор українського суддівства Нікола Ріццолі.
І тут постає значно важливіше питання. Що відбудеться, якщо через кілька турів аналогічний випадок трапиться з футболістом "Шахтаря", "Полісся", "Кривбасу" або будь-якої іншої команди, і арбітр вирішить показати червону картку? Клуб, безумовно, поставить питання: чому Біловара не видалили, а нашого гравця - так? Відповісти на це буде значно складніше.
Проблема DOGSO існує далеко за межами України
Існують міжнародні приклади, які лише підтверджують складність цієї ситуації. Під час матчу англійської Прем'єр-ліги між командами "Ліверпуль" і "Челсі" Тосін АдараБіойо вчинив фол проти Діоги Жоти на відстані від воріт. Арбітр ухвалив рішення про жовту картку. Це рішення залишилось незмінним після перевірки VAR і отримало підтримку в Англії.
Падіння у поєдинку між "Ліверпулем" та "Челсі" (зображення: скріншот з аналізу матчу)
Проте є й інші випадки. На чемпіонаті Чехії трапився момент, що міг бути кваліфікований як DOGSO, приблизно за 60 метрів від воріт — фактично на половині поля команди, що захищалася. Спершу суддя вручив жовту картку, але після перегляду VAR його рішення було переглянуто, і він змінив картку на червону.
Єдині правила гри. Один критерій DOGSO. Але рішення можуть бути різними. Це свідчить про те, що ми вже не обговорюємо питання, пов'язані лише з конкретним українським арбітром. Ми звертаємося до більш загальної проблеми сучасного футболу.
Назарина: де межує рішення арбітра і де вступає в силу VAR?
Ще один запам'ятовуваний момент відбувся у штрафному майданчику "Шахтаря". Єгор Назарина активно вступив у боротьбу за м'яч, проявивши агресію щодо суперника. Проте пенальті не було призначено, і VAR не втрутився у ситуацію. RefScore оцінив цей епізод на 55% на користь призначення пенальті. Нікола Ріццолі також висловив думку, що в цій ситуації слід було б призначити пенальті.
Таким чином, у питанні самого порушення наші погляди співпадають. Проте стосовно VAR виникає суттєве питання. Ріццолі вважає, що цей інструмент повинен був втрутитися. З точки зору RefScore, співвідношення 55/45 вказує на дуже тонку грань інтерпретації, що призводить до обговорення: чи було початкове рішення настільки очевидно помилковим, щоб вимагати втручання VAR?
Це вже другий етап складності. Перш ніж рухатися далі, нам потрібно визначити спільний критерій для оцінки самого епізоду. Після цього слід узгодити єдині правила, які визначають, коли VAR може втручатися і коли він зобов'язаний це зробити.
Футболу не потрібна безпомилковість. Йому важлива стабільність.
Арбітри робили помилки сто років тому, роблять їх і зараз, і, безумовно, продовжать це робити через століття. Повністю усунути людський фактор із футболу неможливо, та й, на мою думку, така мета не є доцільною. Проте між помилкою та відсутністю послідовності існує суттєва різниця. Гравець повинен усвідомлювати, за яке порушення його можуть вилучити. Тренер має чітко розуміти, який контакт у штрафному майданчику буде визнано пенальті.
Клуб має усвідомлювати, що однакові стандарти повинні застосовуватись до всіх команд, включаючи "Динамо", "Шахтар", "Полісся", "Верес" та інші. Відсутність цієї впевненості є основною причиною численних суддівських суперечок.
VAR вирішив одну проблему, але не вирішив головної
Введення VAR стало справжнім проривом у світі спорту. Раніше арбітр мав змогу оцінити ситуацію лише один раз, з одного кута зору і за мить. Сьогодні ж він має доступ до записів з п’яти, десяти чи навіть п’ятнадцяти камер. Можна зупинити кадр, збільшити деталі та переглядати моменти в різних швидкостях. Це дозволяє нам значно краще аналізувати те, що насправді відбулося.
Але залишається інше питання: з чим ми порівнюємо те, що сталося? VAR дав футболу технологію повторного перегляду епізоду. Але практично не вирішив проблему послідовності його інтерпретації.
Наступний крок: VAR повинен навчитися не тільки переглядати, а й порівнювати
На мою думку, саме в цій сфері повинна відбутися наступна технологічна революція в суддівстві футболу. VAR вже змінив підхід до аналізу епізодів гри. Наступним етапом стане навчання системи VAR порівнювати різні епізоди. Сучасні технології здатні створити міжнародну базу суддівських прецедентів, що дозволить автоматично знаходити найбільш схожі ігрові ситуації.
Розглянемо концепцію DOGSO. Ця система здатна аналізувати різноманітні фактори, такі як відстань до воріт, напрямок гри, ймовірність контролю над м'ячем, позиції інших захисників, швидкість гравців та інші важливі параметри. За лічені секунди вона може знаходити найбільш відповідні епізоди з провідних ліг і міжнародних змагань. Які рішення ухвалювали арбітри в цих ситуаціях? Чи був залучений VAR? Яка була фінальна оцінка? Чи отримало ухвалене рішення схвальну чи критичну реакцію суддівських інстанцій?
Те саме можна робити з пенальті, грою рукою, SPA, reckless challenges, serious foul play та іншими складними ситуаціями.
Штучний інтелект не повинен замінити арбітра
Тут принципово важливо не перейти межу. Я не пропоную віддати рішення машині. Футбол - занадто складна гра, щоб перетворити суддівство на математичну формулу. Контекст, дух гри, інтенсивність, характер єдиноборства - все це залишається важливим. Остаточне рішення повинен приймати арбітр.
Однак технологія здатна надати йому те, що наразі фактично відсутнє — миттєвий доступ до практичного застосування правил у максимально подібних обставинах. Йдеться не про заміну арбітра штучним інтелектом, а про використання штучного інтелекту як інструменту, що допомагає арбітру забезпечити послідовність у прийнятті рішень.
Це питання, яке слід адресувати IFAB, FIFA та UEFA. Створення такої системи виключно для України, Англії, Чехії чи Італії не має сенсу. Футбол має єдині глобальні Правила гри, тому, в ідеалі, має існувати й єдиний стандарт їхнього застосування. Якщо ситуація з DOGSO є практично ідентичною у Києві, Празі, Лондоні чи Мадриді, основний підхід до її оцінки не повинен суттєво змінюватися в залежності від країни.
IFAB, спільно з FIFA та UEFA, має потенціал створити міжнародну базу стандартних епізодів, розробити єдину методологію їхньої класифікації та технологічний механізм для порівняння. Це може стати новим кроком у вдосконаленні системи VAR.
Якісний суддівський арбітраж - це також важливий аспект економіки футболу.
Часом можна натрапити на думку, що суддівські скандали є невід'ємною частиною футболу. Вони здатні викликати емоції, спровокувати обговорення та привернути увагу. Але чи дійсно це підвищує цінність чемпіонату, коли клуби щотижня сперечаються про рішення арбітрів? Давайте розглянемо найбільш комерційно успішні європейські ліги. Чи можна стверджувати, що їхня популярність залежить від суддівських конфліктів? В жодному разі.
Для клубів, інвесторів, телевізійних компаній, спонсорів та фанатів надзвичайно важливо мати впевненість у чесності результатів змагань. Отже, професійне та, що найголовніше, стабільне суддівство є не лише спортивним аспектом. Це складова вартості футбольного продукту. Чим більша довіра до змагань, тим сильнішим стає чемпіонат як продукт.
Нова етап у розвитку - це впровадження стандартів.
Перші матчі УПЛ знову підтвердили, що найбільш помітний момент далеко не завжди свідчить про очевидну грубу помилку судді. Ми можемо обговорювати співвідношення 55 до 45. Можемо по-різному трактувати межі DOGSO. Можемо погоджуватися з рішенням про пенальті, але сперечатися, чи було доцільно втручання VAR. Саме тому основна мета сучасного арбітражу повинна полягати не в досягненні непомильності, яка є недосяжною.
Основною метою повинна бути послідовність. Ми ніколи не зможемо повністю усунути суб'єктивний елемент із футболу, і, можливо, це й не є необхідним. Проте сучасні технології вже здатні суттєво звузити межі, в яких два майже ідентичні епізоди можуть призводити до абсолютно різних рішень.
Футболу не потрібен безпомилковий арбітр — адже такого не існує. Натомість, для гри важливо мати систему, де подібні ситуації отримують схожі рішення якомога частіше. VAR став першим кроком у технологічній еволюції сучасного арбітражу.
Наступна революція не полягає в запровадженні чергової системи VAR. Вона полягає у впровадженні єдиних стандартів для прийняття рішень.
#
