Течія зносить понтони, а зведення тунелю може затягнутися на роки? Які варіанти мостів через Дніпро пропонують уряд та фахівці?

За словами Миколи Калашника, міністра відновлення, інфраструктури та транспорту України, щодня близько 600 тисяч автомобілів перетинають Дніпро в Києві. У жовтні та листопаді цього року російські війська вже неодноразово завдавали ударів по Південному і Північному мостах столиці. У зв’язку з цим, київська влада не сподівається на припинення обстрілів з боку Росії і почала шукати нові шляхи для переправи через Дніпро.

Телевізійна та онлайн-мережа "Настоящее время" (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) зібрала пропозиції альтернативних переправ і запитала думку експертів.

У Києві відновили частину руху на Південному та Північному мостах, які постраждали внаслідок російських атак. Наразі проїзд дозволено лише для громадського транспорту, а автомобілів поки що не пропускають. Проте навіть таке обмеження значно полегшило життя жителям столиці.

У Києві постійно обговорюють, що мости міста можуть стати основною ціллю для російських обстрілів. Влада активно розглядає різні варіанти, як забезпечити транспортне сполучення між берегами Дніпра.

Експерти вважають, що найреалістичнішим рішенням є створення тимчасових мостів. Міністерство інфраструктури має намір звести вісім таких споруд, з яких дві вже знаходяться на стадії будівництва. Це не звичайні понтони, які можуть бути знесені течією Дніпра, а більш складні конструкції. Обіцяють, що їх завершать до кінця зими.

"Це не відповідає реальності."

Інженерка мостів і транспортних тунелів Анна Мінюкова вважає, що встановлені терміни є надто амбітними.

"Насип планується створити з бутового каміння та піску, але його вже починає зносити течія, оскільки роботи ведуться без належного проєктування і за спрощеною процедурою, аби прискорити процес. Останні терміни, які звучали - два-три місяці, і в лютому обіцяли запустити роботи - є недосяжними, оскільки для цього також потрібно замовляти матеріали з-за кордону," - зазначила вона в інтерв'ю для мережі "Настоящее время".

До того ж, як уточнив голова Деснянської районної адміністрації Максим Бахматов, переправи будуть розраховані на обмежений рух транспорту: насамперед ними зможуть користуватися спецтехніка та автомобілі, необхідні для забезпечення життєдіяльності міста.

Навіть якщо збудувати вчасно вісім нових мостів, вони зможуть впоратися лише з 48% поточного трафіку.

Річковий транспорт

Інша варіант, що активно обговорюється в Києві, - це використання річкового транспорту. Українська компанія "Нібулон" запропонувала місту свої катери на підводних крилах, які можуть перевозити 79 пасажирів і досягати швидкості 65 кілометрів на годину. З 2017 до 2025 року компанія здійснювала річкові пасажирські перевезення на півдні України, але їх було призупинено через близькість до зони бойових дій.

За словами Володимира Крейденка, заступника голови комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури та представника партії "Слуга народу", вартість таких переправ може становити від 60 до 80 гривень (1-2 євро за актуальним курсом на момент публікації), повідомляє УНІАН.

"На рахунок шляху від станції метро 'Славутич' до 'Поштової', вважаю, що це займе приблизно 20 хвилин," - зазначив він.

На його думку, навряд чи буде можливим вільно переміщатися між берегами столиці на човні.

Експерт у сфері транспортної мобільності Дмитро Беспалов висловив думку, що швидкість руху суден є недостатньою. Крім того, він зазначає, що у столиці залишилося обмаль причалів, і дістатися до них вкрай важко.

"Ми отримали інформацію від організації, і швидкість вразила нас – вона складала всього 5-10 км на годину. Витрати пального на транспорті зростають до таких обсягів, що економічна ефективність цих перевезень стає просто космічною. Не хочу помилятися, але десь чув, що це може бути близько 120 літрів дизельного пального на годину," – зазначає він у бесіді з кореспондентом мережі "Настоящее время".

"Швидкість зведення тунелів коливається в межах від п'яти до десяти років."

Третій варіант передбачає прокладення тунелю під рікою Дніпро. Ідею реалізації цього проекту висунула американська компанія Robbins, і наразі українські чиновники займаються вивченням геологічних умов та оцінкою витрат. У столиці України аналізують п'ять потенційних місць для розміщення підземної транспортної артерії.

Урбаніст і один із засновників фонду "Сміливі відновлювати" Віталій Селик підкреслює, що процес зведення тунелів є надзвичайно витратним і тривалим.

"Час, необхідний для завершення будівництва в оптимальних умовах, становить від трьох до шести років, - зазначає він. - Це можливо лише за умови стабільного фінансування та адекватної безпекової ситуації. Проектування тунелю передбачає створення двох величезних будівельних об'єктів, які можна розглянути навіть з космосу, на правому та лівому берегах Дніпра. Чи буде готовий цивільний підрядник працювати на ділянці, що постійно піддається обстрілам?"

Експерти зазначають, що у Києві немає справжньої заміни мостам, оскільки близько половини мешканців столиці проживає на лівому березі, а працює - на правому.

Я відчуваю певне розчарування через те, що ми обговорюємо ці питання. Можливо, це військова стратегія, спрямована на те, щоб заплутати супротивника, - вважає Беспалов. - Але концепція тунелю не вирішує проблеми в даний момент. У Центральній Європі будівництво тунелів займає від п'яти до десяти років, причому кілька з них йдуть лише на розробку проєкту.

Рух транспорту можна лише частково розподілити між мостами, поромами та переправами. Поки що найочевиднішим рішенням залишається обмежена пропускна здатність мостів. Так само, як це працює сьогодні: коли вцілілі смуги мостів відкриті лише для громадського транспорту.

У жовтні Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті зафіксував інтенсивні атаки російських військ на мости в Києві. Протягом періоду з 1 по 4 жовтня вони завдали приблизно семи ударів по Північному та Південному мостах столиці, намагаючись завдати шкоди економіці України та ускладнити життя місцевих жителів. Надалі російські війська продовжили обстрілювати ці стратегічні споруди.

Аналітики висловлюють припущення, що Росія, здається, планує продовжувати свою кампанію атак на цивільних осіб та інфраструктуру України з підвищеною жорстокістю і летальними наслідками. В Інституті вивчення війни (ISW) вважають, що ці удари спрямовані на те, аби зробити життя українців "нестерпним", щоб змусити Україну поступитися вимогам Російської Федерації.

* Російське керівництво відкидає звинувачення щодо навмисних атак на цивільну інфраструктуру українських міст і сіл. Водночас українська влада та міжнародні організації вважають ці дії воєнними злочинами, підкреслюючи їх цілеспрямованість.

У той час російський лідер Володимир Путін 19 листопада відмовився від пропозиції щодо повного чи часткового припинення вогню у конфлікті, який Москва веде проти України.

Україна та Європейський Союз вважають, що ключовим етапом на шляху до укладення мирної угоди в контексті російсько-української війни повинно стати досягнення припинення вогню. Цю ж думку поділяв і президент США Дональд Трамп перед зустріччю з президентом Росії в Анкориджі в серпні 2025 року.

Росія, за посередництва Сполучених Штатів, бере участь у перемовинах щодо укладення мирної угоди, однак відмовляється визнати припинення вогню як перший крок у цьому процесі. Крім того, Москва продовжує дотримуватися своїх максималістських вимог, наполягаючи на визнанні не лише тих українських територій, які вона фактично окупувала, але й на приєднанні чотирьох областей, внесених до її конституції.

#

Читайте також

Найпопулярніше
Замкнена вертикаль. Що таке Вищий антикорупційний суд і чому його створення бояться політики?
Запит на справедливість або популізм?
Субсидія за новими тарифами: чи вистачить в бюджеті грошей
Актуальне
Глобальні ціни на продукти продовжать зростати до 2027 року: які фактори впливають на підвищення цін -- Finance.ua
Обмеження на експорт металобрухту: причини, чому українська металургійна галузь не збільшує обсяги виробництва.
Які події відзначаються 20 листопада в Україні та інших країнах світу?
Теги