Після оголошення програми "УЗ-3000", яка обіцяє українським громадянам безкоштовні 3 000 кілометрів подорожей залізницею, українці знову почали згадувати про "державне гречкосійство".
Протягом шести років перебування при владі команда президента Зеленського перетворила одноразові виплати та бонуси на звичний засіб зв'язку з виборцями. Але за кожною "безкоштовною" тисячею гривень або кілометром завжди прихований один і той же рахунок - державний бюджет, що під час війни зазнає значного дефіциту.
Еспресо підкреслить ключові "безкоштовні" переваги, які запропонувала чинна влада протягом останніх шести років.
Ініціативи, що передбачають прямі виплати або безкоштовні послуги, стали характерною рисою президентства Зеленського з 2019 року. Хоча вони часто виглядають як відповіді на кризові ситуації, такі як пандемія чи війна, насправді вони є продовженням популістичних традицій, відомих як "гречкосійство". Це означає спробу "придбати" підтримку виборців за рахунок державних коштів, створюючи ілюзію піклування, яке фінансується тими ж платниками податків або західними кредитами, замість впровадження системних і довготривалих рішень.
На рівні держави концепцію безкоштовного фінансування впровадила Юлія Тимошенко в 2008 році, коли, будучи прем'єр-міністром, вона пообіцяла компенсувати українцям втрати від радянських вкладів. Проте, коли до програми звернулися майже 13 мільйонів людей, загальна сума компенсацій досягла приблизно 100 мільярдів гривень, що змусило зменшити виплати до 1 тисячі гривень, відомих як "Юліна тисяча". Пізніше з'явилася ініціатива "Вітіна тисяча", яка, по суті, являла собою аналогічну ідею, але в меншому обсязі. За президентства Петра Порошенка субсидії стали поширеним явищем, а напередодні виборів пенсіонерам було проведено індексацію пенсій та надано фінансову допомогу малозабезпеченим.
Проте нинішній президент Володимир Зеленський перетворив різноманітні безкоштовні програми на одну з основних характеристик своєї політики. Давайте розглянемо найважливіші з них:
Цей перелік не є вичерпним. Наприклад, в ньому не враховані програми фінансових доплат для вчителів, медичних працівників та інших спеціалістів, які продовжують виконувати свої обов'язки в прифронтових регіонах, оскільки такі витрати мають цілком обґрунтовану природу. Це не слід вважати популізмом, а скоріше необхідним стимулом для тих, хто щодня ризикує своїм життям, задовольняючи основні потреби суспільства навіть у небезпечних умовах. Насправді, це є частиною відповідальності держави, так само як і підтримка сімей при народженні дітей або різні види фінансової допомоги військовим та їхнім родинам.
зображення: колаж від Еспресо.Захід
Економісти використовують термін "проїдання бюджету", щоб описати витрати, які призводять до миттєвого ефекту, натомість інвестуючи в стійкий розвиток економіки. У результаті цього процесу ціни продовжують зростати. В цілому, на реалізацію таких програм підтримки було витрачено декілька десятків мільярдів гривень.
Нещодавня ініціатива, що пропонує безкоштовні поїздки, спричинила значний резонанс і викликала чимало критичних відгуків як серед фахівців, так і серед звичайних громадян. Варто лише зайти на соціальні мережі Укрзалізниці, щоб натрапити на численні коментарі, які свідчать про непорозуміння щодо цієї програми.
Опозиційний депутат Ярослав Железняк висловив свою думку, назвавши це явище "безглуздим популізмом", зазначивши, що багато політиків йдуть на такі кроки заради підвищення своїх рейтингів. Він навів кілька "запобіжників", які мали б перешкодити державній компанії Укрзалізниця реалізувати рішення, запропоноване в Офісі президента. Проте, за його словами, жоден з цих запобіжників не діє у нинішніх умовах влади.
"Недостатки системи державного управління призводять до неадекватних рішень. ... І якщо ви вважаєте, що це явище стосується лише популізму, то помиляєтеся. Це всього лише один з багатьох прикладів, які підтверджують, що такий спосіб ухвалення рішень став не винятком, а звичним явищем у нашій країні," - підкреслив депутат.
Він також зазначає, що нині існує суттєвий дефіцит у фінансуванні половини державного бюджету, зокрема, не вистачає приблизно 300 мільярдів гривень для виплати заробітних плат військовим. Усе залежить від рішень західних партнерів, які не завжди усвідомлюють дії української влади.
"Грошей на підняття зарплат військовим немає. Як покривати будемо діру у пів бюджету ніхто не знає. Чи буде програма нова по МВФ теж поки питання. Але.... "Зимова тисяча" (минулого року на 20 млрд потягнула) на місці! Сильно. Потужно. Незламно.... Як війну з цим на виснаження вести, хз", - написав Железняк.
Схожої думки дотримується народна депутатка України Іванна Климпуш-Цинцадзе, яка каже, що це не допомога людям - це "черговий постріл у власну державу".
"Це не є проявом турботи, а скоріше цинічною маніпуляцією. І найгірше те, що в урядових колах, схоже, знову немає тих, хто зважився б висловити істину: такі дії недопустимі", - зазначає політикиня.
Експерт у сфері працевлаштування Сергій Марченко підкреслив, що насправді 3000 безкоштовних кілометрів подорожі залізницею не є зовсім безкоштовними.
"У нашому світі немає нічого безкоштовного, і це особливо стосується державних компаній. Коли Укрзалізниця безкоштовно перевозить громадян України на дистанції до 3000 км, вона все ж витрачає реальні гроші на пальне та електрику для поїздів, які перевозять цих пасажирів. Машиністи та провідники, що працюють з "безкоштовними" пасажирами, отримують свої зарплати. Депо, де проводиться ремонт потягів, також не обходиться без витрат на комунальні послуги та заробітну плату працівників, які обслуговують рухомий склад і колії. Отже, якщо говорити відверто, усі розуміють, що ці 3000 км не є насправді безкоштовними, а фінансуються з коштів платників податків, які в результаті покривають ці витрати через державний бюджет, а бюджет, в свою чергу, підтримує Укрзалізницю," - зазначив Марченко.
Колишній голова Державної митної служби Максим Нефьодов зауважив, що росіяни в умовах війни на виснаження "стабільно приймають більш якісні рішення в економічній сфері".
"Вони підвищують податок на додану вартість, а ми збільшуємо військовий збір з офіційних зарплат. Вони підвищують мита та утилізаційний збір на автомобілі, тоді як ми прагнемо зберегти всі наявні пільги. Вони перенаправляють соціальні витрати на військові потреби, а ми надаємо кожному тисячу гривень і пропонуємо безкоштовні поїздки потягами. У Москві зростають ціни на комунальні послуги, а ми підтримуємо штучно низькі тарифи як для заможних, так і для малозабезпечених, замість адресних субсидій. Вороги встановлюють та підвищують фіксовані мита для малих партій товарів, а ми маємо намір ввести складну і суперечливу систему оподаткування для кожної посилки," - зазначає Нефьодов, підкреслюючи, що державна політика, спрямована на "трохи поліпшити життя українців", створює труднощі для "економічного фронту".
Сергій Фурса, фахівець у галузі інвестицій, в короткій формі висловив свою думку про всі ці популістські ініціативи президента, зазначивши, що "Черчилль би був вражений".
Черчилль був би в шоці, якби в 1943 році хтось запропонував йому безкоштовний проїзд британською залізницею, фінансуючи це з бюджетних коштів воюючої країни. Лише Віталій Кличко міг би відчути ще більший шок, адже нещодавно з бюджету Києва вилучили 8 млрд грн на підтримку Української залізниці, яка не може покрити витрати на пасажирські перевезення, враховуючи фіксовані тарифи на вантажні перевезення. І тут, раптом, з’ясувалося, що є стільки зайвих коштів... Разом із Кличком в недоумінні залишилися і кредитори Української залізниці, більшість з яких працює в Лондоні. Вони добре знають, що сказав би ошелешений Черчилль, почувши, що компанія говорить: "Грошей немає, але тримайтеся". Тепер їм навряд чи вдасться цьому повірити. Ось вони, гроші.
Безумовно, популізм має місце і в країнах Європейського Союзу, і в Сполучених Штатах. Проте навіть такі політики, як Трамп і Орбан, могли б перейняти деякі уроки у сучасної української влади. Адже масові виплати грошей з боку урядів є відносно нечастим явищем (за винятком арабських держав, що живуть за рахунок нафти) і завжди супроводжуються певними умовами.
Наприклад, під час пандемії COVID-19 у США виплачували допомогу у розмірі $1400 (згідно із Законом про порятунок Америки 2021 року). Однак ці виплати були цільовими та мали жорсткі обмеження за доходом, зосереджуючись на підтримці економіки в умовах кризового стану, а не на загальному розподілі коштів для всіх. У Європейському Союзі фінансова підтримка надається українським біженцям, але в рамках координованих програм допомоги з чітко визначеними цілями, а не у вигляді безумовної соціальної програми для всіх.
Напевно, є три ключові відмінності між західним підходом і українськими роздачами:
Отже, ініціативи з подарунками - від 1 000 гривень до 3 000 км подорожей по Україні - мають привабливу комунікацію та швидко привертають увагу медіа, як "наркотик" для суспільства. Проте в умовах затяжної війни та значних фінансових зобовʼязань, такі рішення викликають нерозуміння як серед багатьох українців, так і в західних партнерів, оскільки призводять до ще більших труднощів.
"Демократія буде існувати лише до тих пір, поки виборці не усвідомлять, що можуть підтримувати кандидатів, які обіцяють їм щедрі подарунки з державного бюджету. З цього моменту більшість завжди обиратиме тих, хто пропонує найбільші блага з фінансів країни, що, в свою чергу, призводить до неминучого занепаду демократії через безвідповідальну фінансову політику..." - так понад двісті років тому про проблему популізму та демократії висловився шотландський історик Александр Фрейзер Тайтлер.
#бюджет #Лондон #Українська гривня #Податок #Сміливіше. #Європейський Союз #Президент (державна посада) #Київ #Українці #Народний депутат України #Володимир Зеленський #Популізм #Москва #Північна та Південна Америка #Сполучене Королівство #Українська залізниця #Юлія Тимошенко #Міжнародний валютний фонд #Прем'єр-міністр #Державне управління #Суспільство #Військовослужбовці #Експрес-телебачення #Пасажир #Пандемія #Віталій Кличко #Залізниця #Шотландія #Мито (податок) #Субсидія #Термін повноважень #Вінстон Черчилль #Іванна Климпуш-Цинцадзе
