На посівну кампанію 2026 року в Україні впливатимуть погодні ризики, дефіцит добрив та проблеми з логістикою. Через нестачу добрив, попередньо, є ризик, що країна може недобрати до 10% врожаю зернових. Загалом очікується врожай орієнтовно на рівні 50 млн тонн. Проте значних структурних зрушень щодо посівних площ не буде.
Цю інформацію надав генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль, повідомляє Delo.ua.
Як підкреслив Коваль, період виходу озимих культур із зимового сну є одним з факторів, що здатні змінити структуру посівних площ.
Очікувати значних змін у структурі посівних площ не слід, проте можливі деякі корективи. Їхній обсяг буде залежати від кількох чинників, головним з яких є результати перезимівлі озимих культур, підкреслив Коваль.
"Наприклад, якщо якась ділянка озимого ріпаку постраждає від холоду, то наразі в південних регіонах надходять повідомлення з окремих господарств про те, що навіть центральна частина рослини зазнала морозу. Мова йде не про бічні листки, а про основний пагін. Це, ймовірно, свідчить про те, що частина посівів у цих господарствах може бути втрачена", - зазначив Коваль.
Приблизно третина посівів ріпаку опинилася під загрозою через недостатній сніговий покрив. За інформацією Коваля, площа, засіяна озимим ріпаком, становить близько 1 мільйона 100 тисяч гектарів.
"Якщо на полі ріпак не повністю вимерзне, а лише стане менш густим, його можуть вирішити залишити. Потім рослини підживлять, а подальші дії залежатимуть від погодних умов, оскільки пересівання обійдеться дорожче", - підкреслив Коваль.
В нинішній час озима пшениця стикається з різноманітними загрозами. У південних регіонах та на півдні центральних областей вже з’явилася щільна льодова кірка, яка ускладнює доступ повітря до рослин і може викликати їх ушкодження. Вплив відлиг та нічних морозів також має негативний ефект, зауважив Коваль.
На даний момент найкращим варіантом є внесення аміачної селітри на замерзлий ґрунт і поверх льоду, проте її запаси обмежені, існує певний брак. Тому, за словами Коваля, доведеться почекати.
Частина господарств, які заздалегідь сформували запаси, вже розпочали підживлення або планують його.
За оцінками ринку, дефіцит аміачної селітри може досягати 70% від загальних потреб. Вітчизняні хімічні підприємства не встигають задовольнити попит через енергетичну кризу, високі ціни на природний газ та його обмежені запаси. Крім того, імпорт аміачної селітри в Україні заборонений в корабельних обсягах. Військові наклали заборону на імпорт цієї речовини в глибоководні порти через її вибухонебезпечні властивості, - пояснив експерт.
Тому потрібно думати над альтернативою. Одним із варіантів могла б стати нечиста селітра, а наприклад, вапнякова селітра. Вона не становить загрози.
На думку фахівця, існує можливість імпортувати її у значних кількостях, проте необхідно дослідити ринок, щоб з'ясувати, чи є вона ще доступною.
"Однак час втрачено, і потрібно терміново ухвалювати рішення та вживати заходів. Без достатньої кількості мінеральних добрив ми можемо недоотримати врожай зернових на 10% і більше, відповідно до попередніх оцінок", - повідомив Коваль.
Врожай зернових очікується орієнтовно на рівні 50 млн тонн плюс-мінус. Проте, як вказує Коваль, є певні застереження, пов'язані із перезимівлею озимих та погодою під час весняної кампанії.
За інформацією Міністерства економіки, у 2025 році сільгоспвиробники зібрали 57,6 мільйона тонн зернових культур.
Якщо озима пшениця не виживе через мороз, можна буде посіяти яру пшеницю — хоча врожай буде не таким якісним, проте все ж прийнятним. Так само можна підсіяти ячмінь, використовуючи яру форму, навіть із стерновими сівалками.
У разі, якщо посіви ячменю чи ріпаку зазнають пошкоджень, їх слід перекультивувати та висіяти новою культурою. Найвірогідніше, це можуть бути кукурудза, соя або соняшник, підкреслив Коваль.
За інформацією Коваля, ярий ріпак є більш ризикованим і продуктивним у порівнянні з озимим, що пояснює його меншу площу посіву: приблизно 150-200 тисяч гектарів у порівнянні з 1,1 мільйона гектарів озимого.
Сьогоднішня економіка значною мірою залежить від логістичних процесів. Ту продукцію, яку можна швидше та легше доставити в потрібний момент, аграрії будуть намагатися реалізувати найпершими.
"На даний момент в Україні на внутрішньому ринку експорт пшениці зменшився приблизно на 25-30% у порівнянні з минулим роком. Спостерігається чітка тенденція до зниження. Станом на перше грудня, відставання становило 35% в порівнянні з попереднім роком, тоді як валовий збір залишився приблизно на одному рівні в обох роках. Це означає, що ми маємо недостачу в тоннажі, що чинить тиск на внутрішні ціни," - пояснив Коваль.
Аграрії, в яких є складські приміщення притримують своє збіжжя, очікуючи кращих цін, але війна робить це ризикованим - ракети вже неодноразово вражали склади.
Логістичні послуги, фрахт і страхування стають дорожчими, тоді як внутрішні ціни знижуються. Рух товарів зменшується, а експорт зазнає відставання, що створює ускладнені обставини напередодні весняної кампанії, зазначив Коваль.
Однак, він вважає, що суттєвих змін у розподілі посівних площ все ж не відбудеться.
Ціни на зернову групу - ячмінь, пшеницю - зараз стоять і досить на низькому рівні, і немає експортного руху в Чорноморському регіоні, плюс Росія демпінгує ціни в цьому регіоні.
Тобто складаються дуже несприятливі умови, а ще зростає логістика, фрахт, страховки і переміщення по території України. Це відбувається через нестачу персоналу та транспорту. Все це працює проти фермера. Особливо це важко для мікро, малого і середнього виробника, який має обмежені склади й вибір культур, зазначив Коваль.
"Усе це може мати негативний вплив на економічну результативність нашого маркетингового року 2026/2027," - зазначив Коваль.
В Україні вже висіяно приблизно 6 мільйонів гектарів озимих культур. Незважаючи на труднощі з постачанням мінеральних добрив, очікується, що врожай пшениці досягне близько 20 мільйонів тонн. Якщо з цього обсягу близько 8-10 мільйонів тонн буде використано в якості продовольства, це дозволить забезпечити запаси пшениці на приблизно 2,5-3 роки. Отже, наразі всі ці негативні чинники не мають суттєвого впливу на продовольчу безпеку, зазначив Коваль.
Однак, за його словами, це має вплив на економічну стабільність та відтворювальні процеси в економічних системах. Це стосується аграрних підприємств різного масштабу — від малих і середніх до вертикально інтегрованих агрохолдингів, а також трейдерів і постачальників сировини, комплектуючих та матеріальних ресурсів, необхідних для виробництва, включаючи засоби захисту.
"На мою думку, як ми і очікували раніше, приблизно 22-22,5 мільйони гектарів земель буде засаджено різноманітними культурами, серед яких є і озимі, що вже були висіяні", - зазначив Коваль.
У 2025 році площа, відведена під посіви в Україні, залишилася на рівні 23 мільйонів гектарів, як і в попередньому році.
У січневому звіті про інфляцію Національного банку України, що стосується врожаю 2026 року, було знижено прогноз виробництва олійних культур з 21,4 мільйона тонн до 20,9 мільйона тонн.
"За прогнозами Національного банку, виробництво олійних культур буде помірно зростати в період з 2026 по 2028 роки, досягнувши 22 мільйонів тонн до кінця зазначеного періоду. Це зростання відбуватиметься на фоні поступового покращення продуктивності в секторі, проте його динаміку стримуватимуть зміни клімату в південних регіонах, а також негативні наслідки руйнування Каховської ГЕС та безпекові загрози."
Торік агропромисловий комплекс забезпечив до 55% українського експорту, а загальна валютна виручка галузі перевищила 22 млрд доларів.
#погода #порт #вода #заморозки #Врожайність #Національний банк України #Росія #Імпорт #Логістика #тонна #Гектар #Лід #Посівна площа #Пшениця #Ріпак #Сніговий покрив #Вапняк #Добриво #Зернові #Ячмінь #Зимові зернові культури #Пагін (ботаніка)
