Найбільша пастка для нового уряду полягає в спробі створити чесну програму з 50 пунктів, у якій кожен аспект здається критично важливим. Однак, якщо все є важливим, тоді нічого не має пріоритету. Це не вказує на те, що новий Кабінет повинен зосередитися лише на виживанні, ігноруючи стратегічні перспективи. Недолік такого підходу видно в тому, що протягом останніх 15 років Україна опинилася у ситуації з низьким економічним зростанням, слабкою продуктивністю, обмеженою економічною складністю та незмінними $50 мільярдами прямих іноземних інвестицій. Пріоритети мають бути структуровані за часовими горизонтами: виживання — це питання тижнів; стійкість — це перспектива місяців; а суб'єктність — це вже мета на весь термін повноважень нового Уряду. Якщо уряд не зможе розділити ці три рівні дій, він витрачає цінний ресурс залучення експертів, бізнес-спільноти та західних партнерів, а також часу. У наступних пунктах кожен аспект буде позначено відповідним часовим горизонтом.
Горизонт 1: Витривалість
1. Підготовка до енергетичної стійкості на зимовий період 2026/27. Багато з необхідних заходів вже розроблено. Проте, для досягнення успіху, потрібна всебічна реформа енергетичної інфраструктури та перерозподіл акцентів державної підтримки, зокрема через децентралізацію на рівні житлових районів.
Рекламное сообщение
2. Фіскальна стабільність. Дефіцит є ключовим екзистенційним викликом. Розробка плану співпраці з МВФ, ліквідація бюджетного дефіциту на 2026/27 роки, узгодження дій з партнерами.
3. Оборонно-промисловий комплекс як каталізатор економічного розвитку. Використання безпілотників, ракетних систем, роботизованих технологій та експертизи у протидії Shahed може стати важливим експортним продуктом, а також сприяти формуванню ланцюгів доданої вартості через локалізацію виробництва компонентів. Необхідно перетворити ОПК на один із ключових елементів технологічної модернізації економіки та забезпечити зростання високотехнологічного експорту. Важливим також є розвиток експорту озброєнь та послуг у сфері безпеки.
4. Стратегічний захист, план досягнення перемоги та нейтралізація супротивника. Сприяти створенню та реалізації нової стратегії. Підтримати пришвидшену технологічну модернізацію Збройних сил України. Гарантувати раціональне використання найціннішого ресурсу країни – людського потенціалу.
Читайте також: За інформацією джерел, Сергій Корецький може стати новим головою уряду.
Горизонт 2: Інституційні основи
1. Реформа Кабінету Міністрів України та адміністративні зміни. Оцінка функцій міністерств (створення компактних міністерств, що займаються формуванням політики, а не управлінням власністю), заснування проектних і регуляторних агентств для впровадження політик (перетворення КМУ з органу ручного управління на центр формування політики та координації). Введення Центру Уряду. Створення Економічного штабу та Координаційного центру розвитку людського капіталу.
2. Детінізація як спосіб розширення податкової бази, а не через підвищення податкових ставок. Виводити економіку з тіні за допомогою поведінкової архітектури, а не шляхом підвищення ставок. Реалізація податкової реформи: впровадження прогресивного нотаріального збору, зменшення податкових ставок на доходи фізичних осіб, підвищення акцизів та ставок на активи.
3. Забезпечення інклюзивності інституцій. Установити регулярний діалог між урядом та репрезентативними організаціями бізнесу, громадськості та аналітичних центрів. Сформувати ефективну співпрацю не лише з окремими підприємцями чи аналітичними групами, а з Коаліцією бізнес-спільнот, яка об'єднує понад 100 асоціацій українських підприємств, а також з Альянсом аналітичних центрів, що складається з 15 think-tank.
4. Інституційна довіра й антикорупція. Незалежність антикорупційних органів, цифрова прозорість, реформа держзакупівель, прискорена приватизація. AI-first Government.
Рекламное сообщение
5. Інституційний форсайт і планування сценаріїв. Державі необхідно перейти від реактивних дій до проактивного підходу. Важливо інтегрувати механізми стратегічного та сценарного аналізу, а також макроекономічний і поведінковий аналіз у процес прийняття стратегічних рішень. Антисипація повинна стати невід'ємною функцією уряду.
6. Євроінтеграційний процес. Перехід від статусу кандидата до повного відкриття переговорних кластерів. Використовувати графік вступу як зовнішній інструмент для стимулювання внутрішніх реформ, а не лише як мету. Розробити стратегію Євроінтеграції, щоб реалізувати інтереси України, зокрема позиціонуючи країну як платформу для європейського експерименту в сферах дерегуляції, цифровізації державних послуг та лібералізації економіки, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності та технологічної переваги на глобальному рівні. Забезпечити наявність численних переговірників з горизонтальними зв’язками (за прикладом польської моделі) для підвищення ефективності переговорного процесу.
Горизонт 3: Ідентичність суб'єкта
1. Національна економічна стратегія. Відмова від традиційних екстраполяційних методів і застарілих моделей стратегічного планування, які не враховують кардинальні зміни в технологіях та трансформації ринкових умов. Впровадження інноваційних економічних рішень. Реалізація регуляторної гільйотини. Формування в Україні найпривабливішого середовища для розвитку підприємництва та залучення інвестицій. Важливий акцент на підвищенні продуктивності праці як основи Національної економічної стратегії.
2. Людський капітал і демографічна стабілізація. Баланс "мобілізація vs економіка" (запровадження системи бронювання критичного персоналу), реінтеграція ветеранів, політика повернення, керована трудова міграція. Комплексна стратегія розвитку людського капіталу. Автономія університетів. Модернізація шкільної освіти (якість -- пріоритет). Реформа системи здоровʼя з пріоритетом на превентивну, персоналізовану медицину.
3. Фінансування, ПІІ, відбудова та мобілізація приватного капіталу. De-risking для інвесторів (war-risk страхування, прозорий пайплайн проєктів), виконання Ukraine Facility тощо. Держава не розпорядник, а платформа. Сприяння розвитку фондового ринку. Пенсійна реформа як важіль розвитку фондового ринку. Забезпечення бізнесу довгим здешевленим, економічного обґрунтованим фінансуванням.
4. Експортна орієнтація. Посилення експортної стратегії і сприяння швидкій модернізації економіки в орієнтації на експорт, особливо в галузях з високою доданою вартістю. Стимулювання щодо включення українських підприємств до міжнародних ланцюгів створення доданої вартості. В тому числі: допомога у сертифікації, створення торгових представництв, залучення фінансів для масштабування експортоорієнтованих виробництв. Поступова дестимуляція експорту сировини, перехід до експорту продукції і сервісів з високою доданою вартістю. Розширити географію економічного співробітництва.
Головним викликом не є те, наскільки детальною буде програма нового Кабінету Міністрів. Справжня проблема полягає в тому, чи вистачить сміливості її затвердити, визначити пріоритети та реалізувати. Необхідно пережити зимовий період, зберегти бюджет, вдосконалити управлінську систему та створити суб'єктність. Час для таких перетворень не триватиме вічно. Вікна, як відомо, закриваються, і зазвичай це відбувається тоді, коли ми занадто довго сперечаємося про імена.
#Економіка #Україна #Уряд України #Мобілізація #Дефіцит #Бізнес #Експорт #Політик #Міжнародний валютний фонд #Децентралізація #Стратегія #Реклама #Військово-промисловий комплекс #Ставок #Громадянське суспільство #Додана вартість #Діалог #Експертиза #Людський капітал #Чому #Ракета #Капітал (економіка)
