Українська старша школа стає трирічною, і вже з дев'ятого класу учні обиратимуть між академічним ліцеєм і професійним коледжем.
Модель старшої школи в Україні зазнає значних змін. Тепер учні вивчатимуть 10, 11 та 12 класи, замість попередніх двох років навчання. Однією з основних новацій є можливість вибору предметів. Підліткам надається шанс зосередитися на тих дисциплінах, які їм цікаві та в яких вони мають здібності, замість того, щоб вивчати одразу 20 обов'язкових предметів.
У програмі Громадського радіо Олена Северенчук, національна координаторка проєкту "Навчаємось разом" та радниця міністра освіти і науки, поділилася своїми думками. Вона зазначила, що сучасна освітня система накладає великий тягар на старшокласників, які в середньому вивчають від 17 до 22 предметів одночасно. Це призводить до того, що у них практично немає можливості поглиблено займатися своїми улюбленими дисциплінами.
"На сьогоднішній день учні старшої школи вивчають від 17 до 22 предметів, що створює для них значне навантаження і забирає можливість зосередитися на улюблених дисциплінах," - зазначила Северенчук. Вона також додала, що трирічна програма навчання у старшій школі наближає Україну до європейських стандартів, де учні продовжують навчання до 18 років.
Профілі замість стандартної програми.
Міністерство освіти і науки не встановлює єдиного списку профілів навчання. Натомість було визначено три основні освітні кластери, навколо яких громади та навчальні заклади формуватимуть свої програми. Перший кластер зосереджений на мовах та літературі, включаючи українську філологію, журналістику, редагування та іноземні мови. Другий кластер охоплює STEM-дисципліни, що включають математику, інженерію, природничі науки та біохімію. Третій кластер стосується суспільних та гуманітарних наук, до якого входять історія, правознавство, психологія та економіка.
Учні не зможуть повністю відмовитися від математики, але зможуть вибирати рівень її вивчення. У пілотній програмі для класів, що не спеціалізуються на математиці, заплановано всього лише дві години математики на тиждень протягом трьох років. Натомість учні математичних профілів матимуть від шести до дев'яти годин математики щотижня, а інші предмети будуть менш пріоритетними.
Непрофільні предмети планують викладати інтегровано, щоб зменшити навантаження. Наприклад, у філологічному чи історичному профілі не буде окремо фізики, хімії, біології та географії - замість чотирьох предметів учні матимуть один інтегрований курс природничих дисциплін. Так само об'єднають українську і зарубіжну літератури, а також українську та всесвітню історію.
Десятий клас - це момент для нових випробувань.
Десятий клас буде адаптаційним. Це передбачає, що учень матиме можливість випробувати обраний профіль і, якщо виявиться, що він не підходить, змінити його на інший.
"Десятий клас слугує періодом адаптації, коли є шанс переглянути свої уподобання. Протягом цього року учні мають можливість змінити свій навчальний профіль. Натомість одинадцятий і дванадцятий класи вже представляють собою спеціалізовану стадію навчання", - зазначила фахівець.
У старшій школі з'являться нові курси на вибір, яких раніше не було в українській освітній системі. Крім основних предметів профілю, учні матимуть можливість обирати додаткові дисципліни, які доповнять їхній напрямок навчання або сприятимуть загальному розвитку, такі як психологія чи фінансова грамотність.
Які зміни відбудуться після закінчення дев'ятого класу?
Після завершення базової школи учні матимуть два варіанти: вступити до академічного ліцею або обрати професійний коледж, який теж проходить трансформацію. Окрема субвенція на оновлення коледжів уже передбачена.
Академічний ліцей охоплюватиме саме 10-12 класи. У більшості громад його відокремлюють від гімназій, які залишаються закладами до дев'ятого класу. Як розповіла Северенчук, до 1 вересня 2024 року близько 70% громад уже сформували мережу відокремлених академічних ліцеїв. У великих містах, зокрема Києві, Житомирі та Чернігові, ліцеї мають працювати як окремі заклади.
У малих сільських громадах ліцеї можуть функціонувати як навчальні заклади "першого-третього ступеня", охоплюючи класи з першого по дванадцятий. Однак Міністерство освіти і науки рекомендує створити фізичну відокремленість між старшою школою та молодшими класами, оскільки шестирічні діти та підлітки віком 17-18 років потребують зовсім різного підходу в навчанні.
НМТ також підлягає редагуванню.
Спеціалізоване навчання вимагає також реформування системи оцінювання при вступі. На даний момент всі випускники проходять НМТ на однаковому рівні, незалежно від свого профілю. Ця ситуація потребує змін.
"Перші експериментальні випробування нових методик мають відбутися у 2029 році, а їх впровадження на національному рівні заплановано на 2030 рік. Це означає, що часу для підготовки ще достатньо, і остаточні рішення ще не ухвалені," - підкреслила фахівець. Математика залишиться обов'язковим четвертим предметом Національного мультипредметного тесту.
Раніше портал Знай інформував, що старша школа переходить на профільний рівень: тепер учні самостійно вибиратимуть предмети для вивчення.
Також наш портал інформував, держава компенсує навчання дітям ветеранів: хто встигне оформити пільги.
#Економіка #Україна #Київ #Українська мова #Історія #Психологія #Житомир #Міністерство освіти і науки України #Університет #Ліцей #Фізика #Хімія #Чернігів #Математика #Природничі науки #Журналістика #Біологія #Гімназія (школа) #Біохімія #Філологія #Європейський Союз #«Громадське радіо» #Держава (політика) #Судова практика
