4 травня Європа та Україна були сконцентровані на подіях в Румунії, де відбувся перший етап президентських виборів. Ці вибори можуть не лише трансформувати внутрішній політичний ландшафт країни, але й створити загрози для стабільності ЄС та НАТО в цілому. Після скасування першого туру виборів минулого листопада через підозри щодо російського втручання, новий етап став фактично важливим референдумом, що визначить майбутнє Румунії в контексті європейської інтеграції.
Незважаючи на яскраву історію корупційних скандалів, Румунія тривалий час вважалася надійним союзником НАТО у Східній Європі та країною, яка переважно грає за правилами ЄС у цьому регіоні. Це вигідно відрізняє її від інших країн, таких як Угорщина, Словаччина та Болгарія, які постійно викликають побоювання щодо верховенства закону та тяжіння до Росії. Але існують побоювання, що ситуація може змінитись.
З моменту, коли Росія розпочала військову агресію проти України, Румунія відіграла важливу роль у підтримці української економіки, забезпечивши експорт мільйонів тонн зерна через свій чорноморський порт у Констанці. Крім цього, країна організувала навчання для українських пілотів на винищувачах F-16 та передала Україні зенітно-ракетну систему Patriot. Однак, усе це опинилося під загрозою після того, як на президентських виборах у першому турі перемогу здобув Джордже Сіміон – ультраправий кандидат, який підтримує проросійську позицію і очолює націоналістичну партію AUR. Він виступає проти надання допомоги Україні у боротьбі з РФ. Президент Румунії, який є не лише главою держави, а й верховним головнокомандувачем збройних сил, обирається на п’ятирічний термін і має значний вплив на питання національної безпеки та зовнішньої політики. Сіміон вже був оголошений персоною нон грата в Україні та Молдові, а також пообіцяв прийняти більш жорсткий курс щодо ЄС і НАТО. Якщо він стане президентом, то планує призупинити військову допомогу Україні.
Дослідження OBOZ.UA висвітлює, які ризики для України та Європи можуть виникнути внаслідок виборів президента Румунії.
Політична обстановка досягла критичної точки, з огляду на втручання Російської Федерації.
Як і в багатьох країнах ЄС, у Румунії зростають антиурядові настрої, що підживлюються високою інфляцією та вартістю життя, великим дефіцитом бюджету та млявою економікою. Ця криза посилила підтримку націоналістичних та ультраправих діячів, таких як Келін Джорджеску та Джордже Сіміон.
Політична обстановка в Румунії суттєво ускладнилася минулого року, коли 24 листопада відбулися перші президентські вибори. Несподівано перемогу здобув ультраправий кандидат, що має проросійські погляди, Джорджеску. Другий тур виборів був запланований на 8 грудня, проте 6 грудня Конституційний суд Румунії ухвалив безпрецедентне рішення скасувати результати першого туру через виявлені факти зовнішнього втручання з боку Росії. Два тижні до виборів у соцмережі TikTok розпочалася активна кампанія на підтримку кандидата, в якій, за даними Румунської розвідувальної служби, було залучено приблизно 25 тисяч акаунтів. Румунські спецслужби звинуватили РФ у маніпуляціях під час виборів, а Генеральна прокуратура відкрила справу за фактом фальсифікації результатів.
"Румунія є мішенню для скоординованих агресивних російських гібридних дій, включно з кібератаками, витоками інформації та саботажем", - заявили в Раді національної безпеки Румунії.
Внаслідок подій, Джорджеску отримав заборону на повторну участь у виборах, його затримали, і наразі йому загрожує кримінальне розслідування, зокрема за підозрою у спробі порушення конституційного ладу. Попри те, що Джорджеску та його прихильники намагалися оскаржити це рішення, воно залишилося без змін. Крім того, Центральна виборча комісія не підтримала його кандидатуру на повторних виборах. У цей час внутрішня політична ситуація в Румунії залишається напруженою, а протести та скандали, пов’язані з виборами, продовжують наростати.
Проти України, Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу.
Після того як підтримуваного Москвою Келіна Джорджеску дискваліфікували з повторних виборів, кандидатом об'єднаних ультраправих сил став Джордже Сіміон, лідер ультраправого Альянсу за Союз румунів (AUR). Він підігрує Росії і формує свій порядок денний на антиукраїнській, антинатовській та антиєвропейській риториці. Сіміона підозрюють у зв'язках з російськими спецслужбами і російськими ультранаціоналістами, зокрема з ідеологом російсько-євразійського фашизму Олександром Дугіним. Через це Сіміону заборонений в'їзд в Україну та Республіку Молдова. Утім, у нинішній виборчій кампанії румунський політик займає набагато виваженішу позицію, щоб бути привабливішим для ширших верств населення та отримати більше електоральної підтримки. Більшість румунських оглядачів вважають, що після своєї перемоги він знову повернеться до агресивної проросійської риторики. Нині Сіміон позиціює себе як прихильника Трампа і "рятівника румунської демократії". Після повернення Дональда Трампа до Овального кабінету, Сіміон поєднав "любов" до РФ з "почуттями" до американського президента і його руху MAGA.
"Ми є природними союзниками Республіканської партії, і ми майже повністю ідеологічно узгоджені з рухом MAGA", - сказав Сіміон. На сьогодні він не тільки декларує себе як продовжувача лінії Джорджеску, але його головна передвиборча обіцянка полягає в тому, що він поверне свого ультраправого колегу в тій чи іншій формі у політичне поле Румунії.
З початку масштабної агресії Росії проти України Сіміон активно виступає за скасування санкцій проти РФ, проти підтримки України, поширюючи кремлівські наративи щодо конфлікту, а також проти інтеграції країни до ЄС і НАТО. Викликає занепокоєння те, що він і члени його політичної партії почали використовувати ідею Великої Румунії, претендуючи на території, які наразі належать Україні та Республіці Молдова, стверджуючи, що "без цих земель і без об'єднання, Румунія не зможе стати справжньою державою".
Сіміон як і раніше Джорджеску закликає до "російської мудрості" під час формування зовнішньої політики і заявляє, що у разі перемоги заборонить продовження експорту українського зерна через Румунію і подальшу військову допомогу Україні. Також він категорично проти вступу України до ЄС і НАТО. З одного боку, якщо Сіміон все-таки буде схильний вийти із НАТО чи принаймні мінімізувати співпрацю з Альянсом та реально припинити допомогу Україні, йому цього було б важко досягти, оскільки ультраправі не мають більшості в парламенті країни. Але з іншого боку, у політичній системі Румунії президент є главою держави, головнокомандувачем збройних сил і відповідальним за зовнішню політику. Тому присутність відкрито проросійського діяча на президентській посаді однозначно може створити великі проблеми як для Альянсу, так і для України. До того ж сьогоднішній уряд Румунії досить не стійкий, а результати позачергових виборів можуть кардинально перевернути ситуацію в парламенті вже на користь ультраправих партій.
Також Сіміон може скопіювати, наприклад, тактику Віктора Орбана й виступити у ролі прокремлівського тригера в ЄС та НАТО. Таким чином, різкі політичні зміни в Бухаресті можуть підірвати роль Румунії як одного із основних гравців військового альянсу у сфері регіональної безпеки.
Основні загрози
Результати виборів мають значення через стратегічну близькість Румунії до України. Вони можуть або зміцнити проєвропейський, центристський курс країни, або відвести її до більшої опозиційної політики стосовно офіційного Брюсселя, подібно до Угорщини та Словаччини. Ці вибори здатні визначити, чи продовжить Румунія підтримувати Україну в її боротьбі з Росією, чи обере позицію, схожу на ту, яку займають Орбан та Фіцо, щодо мирних ініціатив.
Чи вдасться врятувати ситуацію?
Впевнена перемога Джордже Сіміона з результатом близько 40 відсотків залишає йому досить великі шанси на президентський пост. На другому місці за результатами першого турі - 65-річний Крін Антонеску, спільний кандидат від нинішньої правлячої трипартійної коаліції -- соціал-демократів (PSD), лібералів (PNL) та Демократичного союзу угорців Румунії. Його кандидатура -- ставка традиційного політичного істеблішменту на "систему". Деякі румунські ЗМІ іронічно називають його "людиною з минулого, яка хоче повести Румунію вперед", натякаючи на назву його виборчого альянсу "Румуніє, вперед". Однак Антонеску насамперед уособлює минуле у вигляді традиційних політичних сил, які досить вже набридли румунам через корупцію.Тому хоча за останнім опитуванням Антонеску трохи випереджає Сіміона (52% проти 48%), політична боротьба між ними тільки починається, а другий тур виборів, що відбудеться 18 травня, обіцяє бути дуже жарким.
США мають намір підтримати успіхи ультраправих рухів.
Уряд Румунії опиняється під значним тиском не лише з боку російських розвідок, але й з боку адміністрації президента США Дональда Трампа, яка активно підтримує проведення безперешкодної передвиборної кампанії ультраправого кандидата Келіна Джорджесу на майбутніх виборах. Важливість, яку команда Трампа приділяє політичній ситуації в Румунії, стала очевидною завдяки висловлюванням віцепрезидента Джея Ді Венса, який рішуче засудив рішення Румунії анулювати результати президентських виборів і виключити Джорджесу з участі у виборах.
Дональд Трамп-молодший, який нібито відвідав Румунію напередодні голосування 4 травня, також розкритикував рішення Конституційного суду Румунії, назвавши його "спробою Сороса/марксистів перешкодити" цьому кандидату перемогти.
Після того, як стало зрозуміло, що Келін Джорджеску остаточно відсторонений від подальшої участі у виборах, американці переключилися на певну підтримку іншого ультраправого кандидата - Сіміона. Повідомляється, що штаб цього політика поповнився лобістською фірмою з США, яка надаватиме йому "юридичну підтримку" під час кампанії.
Сіміона підтримують як у Москві, так і у Вашингтоні
Нинішні вибори в Румунії дадуть відповідь на те, чи ефективним виявився крок з відміною попередніх виборів президента та наскільки європейські демократії дійсно готові до нових викликів у вигляді євроскептиків, ультраправих, проросійських та несистемних політиків, яких активно підтримують як у Москві, так і у Вашингтоні. Той факт, що саме після наданих матеріалів спецслужбами Румунії був скасований перший тур, говорить про те, що очевидно було прямо зафіксоване втручання у внутрішні вибори з-за кордону. Все це ставить питання не тільки в Румунії, а й перед європейськими країнами, і перед Україною щодо того, яким чином обмежити можливості для третіх країн через TikTok і Telegram, бо саме ці соцмережі фігурували як елемент зовнішнього впливу, яким чином обмежити пропагандистську дію різних країн для того, щоб уберегтися від маніпулювання і спотворення результату виборів, - таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.
Експерт вважає, що нині ультраправий політик Сіміон прагне заручитися підтримкою не лише Росії, а й Сполучених Штатів. Ключовим питанням є те, наскільки проєвропейські політичні сили Румунії зможуть об'єднатися у другому турі, демонструючи здатність до співпраці, а не до конфлікту між собою.
Олександр Леонов висловив думку про те, що якщо новим президентом Румунії стане спірний Сіміон, це може призвести до суттєвих змін у політичному курсі країни. Враховуючи його висловлювання, така можливість виглядає цілком реалістичною. Варто зазначити, що в критичні моменти, коли виникли труднощі з блокуванням кордону з Польщею, саме Румунія стала важливим логістичним хабом, що дозволило обійти цю перешкоду. У цьому контексті, обрання ультраправого політика може негативно позначитися на єдності Європейського Союзу, створюючи нові виклики для запровадження санкцій проти Росії та вирішення питань щодо підтримки України. Крім того, це може ускладнити переговори України з ЄС, оскільки Сіміон виступає проти євроінтеграції країни. Його можливе обрання також може бути сприйняте Росією як свідчення її успіху в європейській політиці, що спонукатиме її активніше підтримувати інших політиків, яких вона має на оці.
#НАТО #бюджет #Молдова #Дональд Трамп #порт #Європейський Союз #Європа #Росія #Україна #Президент (державна посада) #Київ #Москва #Північна та Південна Америка #Брюссель #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Експорт #Політик #Вашингтон, округ Колумбія #Угорщина #Друга Польська Республіка #Національна безпека #Словаччина #Зовнішня політика #Болгарія #Угорці #Центральна виборча комісія (Україна) #Парламент #Ультраправа політика #2010 Президентські вибори в Україні #Головнокомандувач #Румунія #Глава держави #Повноваження #Віктор Орбан #Військові #Галицьке русофільство #Націоналізм #Протиповітряна оборона #Бухарест #Федеральна служба безпеки #Конституційний суд Румунії #Велика Румунія #Іон Антонеску #Олександр Дугін #Констанца #Крін Антонеску #Уряд Румунії #Соціал-демократична партія (Румунія) #Націонал-ліберальна партія (Румунія)
