Процес подання податкової звітності для виробників став більш зручним — тепер достатньо подати лише розрахунок без необхідності додавати супутні документи, що раніше вимагались у формі 4ДФ. Також скасовано зобов'язання надавати протокол випробувань зразка продукції, що суттєво зменшує кількість повторюваних документів.
Раніше, у жовтні 2025 року, уряд посилив вимоги до підтвердження локалізації у публічних закупівлях, розширивши перелік обов'язкових документів та інструментів перевірки.
"Після посилення вимог до локалізації ми продовжили діалог з українськими виробниками і отримали низку звернень щодо практичного застосування нових правил. У відповідь уряд ухвалив рішення оптимізувати процедури підтвердження локалізації -- без втрати контролю, але з меншим навантаженням для виробників", -- зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Кіндратів.
Локалізація в сфері публічних закупівель вимагає, щоб певна частка українських компонентів була включена в собівартість товарів, які закуповуються відповідно до Закону "Про публічні закупівлі". У 2025 році ця частка повинна становити не менше 25%, у 2026 - 30%, з подальшим щорічним збільшенням на 5% до досягнення 40%. Основна мета цих вимог полягає в спрямуванні державних фінансів на підтримку вітчизняного виробництва, створення нових робочих місць та стимулювання розвитку промислового сектору.
У липні уряд збільшив список товарів, що належать до переробної промисловості, на які поширюється вимога локалізації, довівши його до 128 видів продукції. Ця вимога стосується закупівель, що перевищують суму в 200 тисяч гривень.
Однак варто зазначити, що локалізація не поширюється на продукцію, виготовлену в країнах, що є учасниками Угоди СОТ про державні закупівлі (GPA), зокрема на території ЄС, США, Японії, Південної Кореї, Великої Британії та інших держав.
Ця політика входить до складу ініціативи президента України "Зроблено в Україні", яка має на меті підтримати реальний сектор економіки, сприяти розвитку промисловості, залучати інвестиції та активізувати експорт несировинних товарів.
#Європейський Союз #Економіка #Президент України #Товари #Інвестиції #Сполучене Королівство #Експорт #Японія #Політика #Південна Корея #Сільське господарство #Світова організація торгівлі #Собівартість #Природне середовище
