Покладайтеся на перевірене джерело — підпишіться на Telegraf у Google Новинах!
У Нацполіції та ДПС досі відсутня окрема статистика порушень у нелегальному вейп-сегменті, оскільки її повністю "топлять" у загальних звітах щодо класичного підакцизу. БЕБ гучно заявляє про нібито системну боротьбу з вейп-схематозом, але за вісім місяців 2026 року спромоглося направити до суду лише 29 обвинувальних актів. У митників дані про е-сигарети взагалі надійно заховані у загальному пулі митних кодів, разом з теле- та звукозаписувальною апаратурою. А Держпродспоживслужба виправдовується, що у неї немає важелів.
"Телеграф" проаналізував відповіді спеціалізованих органів на свої інформаційні запити і змушений відзначити: в Україні державна система досі не розглядає нелегальну вейп-індустрію як самостійний ринок зі своїми специфічними законами та характеристиками.
Сліпа зона: як простий вейп-бізнес обходить державне регулювання
Український ринок вейпів вже давно нагадує парадоксальне дзеркало: з точки зору законодавства, у нас заборонено реалізовувати майже все, крім чистого тютюну, але насправді країна активно користується всіма можливими фруктовими та синтетичними смаками.
Поки незалежні аналітики відзначають значну тінізацію цієї індустрії (згідно з даними Kantar, рівень нелегальності ринку становить 93,3%), найбільш вражаючим є те, що близько 75% курців купують свої нелегальні продукти абсолютно відкрито в офлайн-режимі. Це відбувається не в таємних закутках даркнету, а на яскравих острівцях популярних торгових центрів, у фоє супермаркетів та в тисячах вуличних кіосків, які можна знайти в Україні буквально на кожному кроці.
Недавні тестові закупівлі та рейди по магазинах вейпів, здійснені "Телеграфом", чітко продемонстрували, що під прикриттям "харчових добавок", гліцерину та пропіленгліколю для побутового використання в Україні без перешкод реалізуються комплекти для самостійного виготовлення заборонених ароматизованих рідин для електронних сигарет. Нікотин покупцям таємно надають у вигляді "підсилювача смаку", а безготівкові платежі за вейпи через термінали видаються за "послуги розваг" або "побутову техніку".
Бажаючи з'ясувати, хто і як контролює та розслідує цей відвертий роздрібний схематоз, редакція спрямувала офіційні запити до БЕБ, ДПС, Держмитслужби, МВС та Держпродспоживслужби. Ми запросили загальні дані щодо боротьби з нелегальним вейп-ринком, а також прямо вказали назви зафіксованих нами фірм з ознаками порушень (серед яких ТОВ "АТП РІТЕЙЛ", ТОВ "ДЕВАЙС ТУРБО", ФОП Передерій Е.О.) і попросили надати конкретні дані щодо їхніх перевірок.
Проте отримані відповіді виявилися свідченням набагато серйознішої проблеми, ніж просто небажання державних службовців виявляти конкретних правопорушників. З'ясувалося, що в нашій країні ринок вейпів досі не розглядається як окрема галузь з власними правилами функціонування. Більше того, замість запровадження систематичного контролю, представники відповідних відомств часто виявляли дивовижну кмітливість у спробах уникнути перевірок певних брендів, ховаючи свою аналітичну нездатність за зручними юридичними формулюваннями.
400 тисяч перевірок "для галочки", або Чому Нацполіція не бачить вейп-індустрію
З відповідей Нацполіції, отриманих редакцією, стає зрозумілим, що вона, схоже, сама не володіє точними даними, що насправді відбувається з вейпами, бо не веде окремої статистики, звалюючи підакцизні товари в один загальний мішок.
На папері діяльність Національної поліції виглядає вражаюче: у період 2025-2026 років правоохоронці провели 431 784 перевірки об'єктів, задіяних у потенційній нелегальній торгівлі тютюновими виробами. Серед них було 83 860 ринків, понад 69 тисяч зон стихійної торгівлі, а також більше 278 тисяч торгових точок, таких як магазини та кіоски.
Однак фактичні результати цих візитів виявилися незначними. З початку 2026 року правоохоронці зафіксували лише 5 936 адміністративних протоколів за статтею 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У рамках цих справ було вилучено всього 6 995 електронних сигарет та трохи більше 818 літрів рідин для них.
У Нацполіції визнали, що вейп-індустрія для них, фактично, не існує як окремий об'єкт аналітики: "не формується окрема статистична звітність щодо результатів діяльності за напрямом протидії незаконному обігу електронних сигарет та рідин для них".
Виділення показників вейпінгу для відомства виявляється надто складним завданням, оскільки це "вимагало б проведення додаткових заходів щодо збору, обробки, зіставлення та узагальнення даних, які містяться в різних документах і інформаційних джерелах".
Також варто зазначити, що правоохоронні органи не ведуть облік у сфері онлайн: "інформація не підлягає окремому статистичному обліку за комплексом критеріїв, вказаних у запиті, зокрема стосовно кількості інтернет-магазинів, вебсайтів та Telegram-каналів... Національна поліція цього не реалізує".
Отже, яка ж може бути мова про систематичність або державну стратегію, якщо відповідне правоохоронне агентство не здійснює розподілу звітності, а узагальнює інформацію про тютюн "під одну гребінку" і проводить сотні тисяч перевірок, які закінчуються незначними результатами?
Секрети фіскальної інституції: як Податкова захищає імідж вейп-магазинів.
Схожу ситуацію з масовим узагальненням даних та відсутністю бажання розрізняти вейп-індустрію демонструє також Державна податкова служба України (ДПС). Редакція "Телеграфу" звернулася до фіскальних органів з запитами щодо контролю роздрібного сегмента вейпів та результатів перевірок конкретних торгових точок. Виявилося, що ДПС не особливо прагне надавати інформацію про учасників цього ринку.
У відповіді Державної податкової служби представлено вражаючу статистику: з січня по серпень 2026 року було здійснено понад 20 тисяч перевірок підприємств, що займаються продажем алкоголю, тютюну та вейпів. В результаті виявлено 26 тисяч порушень, а загальна сума накладених штрафів склала 1 532,84 мільйона гривень. Однак під цими цифрами прихована звична аналітична недбалість. Відомство відмовилося надати інформацію про вейп-продукти, зазначивши, що дані "збираються у зведеному вигляді... без розподілу за категоріями товарів".
Крім того, у Класифікації доходів бюджету не передбачено відокремленого обліку акцизу з вейп-рідин -- цей потік просто тоне в загальних тютюнових графах. При цьому на всю країну офіційно діє лише 576 роздрібних ліцензій.
Щодо вивчення діяльності конкретних фірм-фігурантів (ТОВ "АТП РІТЕЙЛ", ТОВ "ДЕВАЙС ТУРБО" та ФОП Передерій Е.О.), ГУ ДПС у м. Києві визнало, що провело щодо них 10 фактичних та одну документальну перевірку. Проте суми штрафів фіскали засекретили як конфіденційні, оскільки їх оприлюднення "загрожує охоронюваним законом правам суб'єктів... може завдати суттєвої шкоди їх цивільним правам, діловій репутації, особистій безпеці".
Ця стурбованість щодо "репутації" виглядає вельми іронічно на фоні іншого визнання Державної податкової служби: у особи, яка є об'єктом розслідування — ФОП Передерій Е.О. (ТРЦ Smart Plaza Obolon) — відсутня ліцензія на торгівлю підакцизними товарами.
Отже, захист від публічності штрафів нелегального торговця під дахом торгово-розважального центру сьогодні вважається дотриманням закону. Дивує логіка податкових служб: коли підприємці приховують фінансові операції та реалізують нікотин без фіскальних чеків — це вважається прийнятним, а коли журналісти намагаються отримати інформацію про накладені покарання — це вже стає майже державною таємницею.
Електронні сигарети замість традиційного нікотину: як митні органи "маскують" імпортерів е-цигарок у загальному потоці імпорту.
Після податківців свою стіну таємничості вирішила звести також Державна митна служба України. Незважаючи на те, що "Телеграф" у своїх запитах зосереджувався переважно на загальній вартості конфіскованого майна у "нелегалів" та статистичних даних судових справ, без акценту на конкретні компанії чи бренди, митники все ж ухвалили рішення обмежити доступ до цієї інформації. Відомство відмовилося надавати деталі щодо обсягів конфіскацій, пославшись на статтю 11 Митного кодексу України, яка захищає дані про товари, що переміщуються через державний кордон.
Однак, Митниця все ж надала деякі узагальнені дані, які виявилися досить цікавими, оскільки можуть вказувати на брак системного підходу в аналізі ситуації з електронними цигарками. По-перше, у відповідь на наш запит про обсяги імпорту цієї категорії товарів, митники представили інформацію у вигляді "змішаної" таблиці, що містить пристрої під узагальненим кодом 8543 40 00 00 УКТ ЗЕД. Серед них, крім електронних сигарет, можна знайти різноманітне електричне обладнання, а також апаратуру для запису звуку і зображення.
По-друге, цифри легального імпорту за перше півріччя 2026 року демонструють очевидний розрив. Обсяг ввезення самих електронних пристроїв (тієї самої "телевізійної солянки"), за даними митників, нібито склав аж 208 тонн. Водночас легальний імпорт готових нікотинових рідин за цей же період становив мізерні 2,1 тонни (на суму 237,8 тис. доларів). Співвідношення -- усього 10 кілограмів офіційної заправки на кожну тонну ввезених гаджетів.
Це яскраво демонструє, що ринок функціонує завдяки широкому внутрішньому "самозамісу" та нелегальному розливу сировини в Україні. Схоже, що Митниця намагається вирішити цю проблему лише поверхово: за вісім місяців 2026 року було зафіксовано всього 70 випадків незаконного перевезення електронних сигарет і рідин, загальна вартість яких становила 9,13 мільйона гривень.
Системна теорія та скромний вихлоп: як БЕБ шукає організаторів вейп-схем
Офіційний коментар на запит "Телеграфу" надав також Бюро економічної безпеки України (БЕБ). З його слів можна зробити висновок, що дії БЕБ все ще не є достатніми для того, щоб суттєво обмежити діяльність гнучкого тіньового ринку.
Редакція звернулась до слідчих, щоб отримати точні дані: скільки кримінальних справ було розпочато з 1 січня 2026 року, скільки з них дійшло до судового розгляду, і, найважливіше, яку суму збитків вдалося реально компенсувати державі внаслідок ліквідації нелегальних схем з вейпами.
У своїй відповіді відомство намагається переконати у, нібито, комплексному характері своєї роботи. Аналітики БЕБ зазначають, що окрема торгова точка на ринку -- це лише кінцева ланка розгалуженої схеми, відтак, їхні зусилля, нібито, спрямовані на встановлення організаторів, джерел походження продукції, каналів її постачання, місць зберігання та документування руху коштів.
Проте реальний "вихлоп" цієї правильної на словах стратегії у масштабах усього українського ринку виглядає досить стримано. Протягом січня -- серпня 2026 року детективи БЕБ внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості лише у 40 кримінальних провадженнях, пов'язаних із незаконним обігом рідин для е-сигарет. За цей же період про підозру повідомили 39 особам, а до суду скеровано всього 29 обвинувальних актів.
Відомство звітує про масштабні заходи -- наприклад, вилучення компонентів та обладнання орієнтовною вартістю понад 30 млн грн на Київщині та закриття групи з 38 магазинів у Вінницькій області. Проте 40 справ на всю країну, де тіньовий сегмент вимірюється десятками тисяч точок... Якось не надто надихає, погодьтеся.
Крім того, коли мова заходить про фінансові результати, БЕБ визнає наявність прогалин у моніторингу: орган, створений для захисту економіки, не здійснює окремого обліку коштів, які були повернуті до бюджету внаслідок боротьби з нелегальним вейпінгом. Детективи офіційно підтвердили: "Дані про суму реально відшкодованих державі збитків у кримінальних справах цієї категорії не узагальнюються та не враховуються". Протягом 2025 року у них взагалі "відсутня статистична інформація про кількість обвинувальних актів... у запитуваному розрізі".
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів: бюрократична гра під прикриттям Міністерства охорони здоров'я – всього 114 перевірок по всій Україні.
Відповіді Держпродспоживслужби вказують на те, що під час воєнного стану організація зіткнулася з певними обмеженнями, які ускладнюють її діяльність. Відповідно до закону, вона повинна карати за продаж ароматизованих сумішей або вейпів неповнолітнім. Однак, навіть у випадку наявності скарг від громадян, служба не може самостійно проводити рейди. Кожного разу їй потрібно звертатися до Міністерства охорони здоров'я України для отримання спеціального наказу на проведення перевірки.
У зв'язку з ускладненою системою документообігу, проведені заходи мають радше символічний зміст: протягом дев'яти місяців 2026 року Держпродспоживслужба провела лише 114 позапланових перевірок по всій країні, наклавши штрафи на 66 підприємств на загальну суму 1,3 мільйона гривень. Таким чином, поки чиновники тижнями узгоджують необхідні документи для однієї локації, тисячі незаконних вейп-магазинів продовжують свою діяльність без перешкод, адже бюрократична тяганина знижує ефективність реагування держави.
Проте найбільший подив викликає намагання чиновників виправдати бездіяльність перекручуванням правових норм. У відповіді відомство стверджує, що закон нібито "не встановлює вимог" до розповсюдження нікобустерів. Ця заява не дуже відповідає чинному законодавству. Нагадаємо, частина 2 статті 23 Закону № 3817-IX містить пряму заборону на роздрібну торгівлю чи безоплатне розповсюдження нікотину окремо або в наборах. Крім того, стаття 16 Закону № 2899-IV суворо забороняє будь-яке дарування тютюнових виробів та е-сигарет. Називаючи пряме ігнорування закону "відсутністю вимог", відомство, схоже, просто розписується у небажанні помічати роздрібний схематоз.
Незважаючи на суворість законодавства, нелегальний ринок вейпів в Україні відчуває себе досить вільно через брак злагодженого контролю з боку держави. У той час як Митниця плутає нікотинові пристрої з телевізорами, Податкова служба приховує важливу інформацію в загальних звітах по алкоголю, а Національна поліція проводить безліч перевірок лише на папері, державні органи, які мають справу з війною, більше займаються бюрократією та захистом "конфіденційності" порушників, аніж ефективним контролем цього специфічного ринку.
Чи не настав час державі усвідомити справжні масштаби тінізації вейп-індустрії та кардинально змінити підхід до розслідування тютюнових схем? Замість того, щоб намагатися підпорядкувати сучасний ринок під загальні правила традиційного підакцизного регулювання, варто виділити сегмент електронних сигарет в окрему категорію контролю та налагодити систематичне стеження за дотриманням чинного законодавства.
Інакше розрізнені зусилля відомств так і залишатимуться хаотичним бігом по колу, а нелегальний обіг рідин -- суцільною тіньовою дірою, яка щороку вимиває з бюджету країни, за даними аналітиків, щонайменше 18 мільярдів гривень.
#