Рідкісні землі в Україні: чи стала причиною агресії Росії, і які вигоди можуть отримати Сполучені Штати?

Останні 15 років в Україні з держбюджету не фінансувалися системні геологічні роботи.

Тема з рідкісноземельними елементами, які начебто хочуть отримати США від України, взамін за військову допомогу, підсилила інтерес до вітчизняної геології та власне до українських геологів.

Багато людей задаються питанням, чи здатна Україна забезпечити американців рідкісними металами, і чи справді наші надра багаті на цю унікальну сировину, яка так приваблює інвесторів з-за океану.

ТСН.ua поспілкувався на цю тему з Стеллою Шехуновою, директоркою Інституту геологічних наук НАН України, академіком НАН України, докторкою геологічних наук.

- Чи дійсно зможе Україна надати такі рідкісні копалини США в обмін на військову допомогу?

- До того, щоб взяти і "надати" ще дуже і дуже далеко. Поки йдеться про перспективні геологічні об'єкти з рудою, у якій можна знайти певний відсоток корисних копалин, про які кажуть американці. Ці метали у геологічних утвореннях поширені не так рівномірно, як ми можемо собі уявити.

Якщо ви відвідували станції Київського метрополітену, то, напевно, звернули увагу на їхнє оздоблення, яке включає граніт та інші магматичні породи. Ці матеріали, що виникли внаслідок охолодження і кристалізації більш-менш однорідного розплаву, мають складну та неоднорідну структуру. У них можна знайти великі ксеноліти від первинних непереплавлених порід, які були поглинуті магмою, а також характерні включення великих кристалів, що формують прожилки і пегматити. Саме в таких ділянках породи часто зосереджені корисні та рідкісні мінерали.

В Україні перспективні на рідкісні землі геологічні об'єкти знаходяться в породах Українського щита в гранітах, сієнітах, лужних сієнітах, пегматитах та метасоматитах.

Отже, їх ще слід відшукати?

Щоб здійснити розвідку родовища, спочатку необхідно провести загальне картографування території, а потім виявити перспективні ділянки — це лише перший етап пошуку. Після цього можна приступати до детальної розвідки, коли вже встановлено, що на певній площі спостерігається підвищена концентрація корисних копалин, які можна виявити. На цьому етапі важливо також з'ясувати, як саме розташоване це рудне тіло та яка його товщина. Іншими словами, процес "віддачі металів" зовсім не схожий на передачу золотих зливків з банку — це набагато складніший і детальніший процес.

Більшість наших об'єктів, які мають потенціал, поки що залишаються лише можливістю здобути "метал". Зазвичай, перспективний об'єкт потребує додаткової детальної розвідки, оцінки економічної вигідності розробки та організації процесу видобутку. Для дослідження рудних скупчень застосовуються геофізичні та мінералого-геохімічні методи.

В Україні є й розвідані родовища корисних копалин, зокрема Азовське. Це місце багате на комплексні корисні копалини, такі як цирконій та рідкісноземельні метали. На жаль, в даний час це родовище опинилося на території, що не підлягає контролю, у східній частині Приазов'я.

- Це десь так, як зі збором грибів - знаємо, що вони теоретично є у лісі, але ще треба до лісу дійти, пошукати, зібрати і лише тоді комусь передати?

Ось так. Проте, якщо вам вдасться знайти гриби, їх все одно слід буде перебрати та очистити. Що стосується руд, що містять рідкісноземельні елементи, то тут ситуація ще більш ускладнена. Навіть якщо ви натрапите на мінерал із корисними компонентами, їх необхідно буде видобути з використанням фізико-хімічних методів.

Багато хто мабуть чув про видобуток золота. При промисловій переробці тони руди, отримують від 0,5 грама до перших десятків грам золота. А в руді на рідкісноземельні метали їх вміст складає від перших відсотків. До прикладу, у комплексному Азовському родовищі, про яке я вже згадувала, в руді вміст суми триоксидів рідкісних земель коливається від сотих долей відсотка до понад 12,5%, при цьому вміст диоксиду цирконію від сотих долей відсотка до понад 42%.

Чи потрібні для видобутку рідкісноземельних елементів додаткові спеціальні технології?

- Так. Технології дуже важливі. Наприклад, на території України багаті поклади титану, але, на жаль, кінцеву продукцію ми з нього не виробляємо. Ми навчилися лише його збагачувати та робити концентрат - рутиловий чи ільменітовий, а далі має бути наступний етап переробки. Це вже вимагає технологій та інвестицій. А ми, на жаль, зупинилися з розвитком своїх технологій. Ми зараз навіть по титану, по якому були у дуже виграшній ситуації і мали весь цикл виробництва, не все реалізовуємо.

Чи справді територія Донбасу багата на ці рідкісноземельні елементи?

Ні, мова йде про район східного Приазов'я. Тут частково розташовані корисні копалини рідкісноземельних елементів. Наразі, на жаль, два з родовищ опинилися на окупованих територіях. Це магматичні породи, що містять також інші цінні компоненти й рідкісноземельні елементи.

Рідкісноземельні метали та дефіцитні мінерали можна знайти не лише на сході та півдні України, які частково контролюються агресором. У північно-західному регіоні Українського щита особливо перспективними джерелами ітрієвих рідкісних земель є Ястребецьке флюоритово-рідкісноземельне родовище, розташоване в масиві сієнітів, а також Луговський масив лужних гранітів.

У серці Українського щита існують певні можливості, пов'язані з комплексними проявами ураново-золотисто-рідкісноземельної мінералізації, зокрема в районі Балки Корабельної.

Крім описаних корінних об'єктів є ще групи перспективних об'єктів в корах вивітрювання та розсипів на Середньому Побужжі, а також у Київській, Вінницькій та Житомирській областях. Зокрема, у корах вивітрювання Сущано-Пержанської зони на північному заході Українського щита.

Однак для багатьох із цих об'єктів ще необхідно провести геолого-розвідувальні та геолого-економічні дослідження, щоб з'ясувати оптимальні системи їхньої розробки та максимально ефективно використати всі наявні ресурси.

- Як ви ставитеся до версії, що саме через ці рідкісні метали та корисні копалини розпочалася війна, кажуть, що Росія саме через них напала на Україну?

На мою думку, Росія, приступивши до військових дій, сподівалася на швидку зміну влади в Україні на більш лояльну до своїх інтересів. У 2022 році у Кремлі, ймовірно, не планували затяжної війни. Імперія прагнула утримати контроль над українською територією без використання таких жорстких методів, як під час анексії Криму. Питання мінеральних ресурсів (за винятком, можливо, урану) не було вирішальним у їхній стратегії.

Безперечно, численні конфлікти у світі мали своїм корінням боротьбу за природні ресурси, мінерали та корисні копалини. Наприклад, тривалий час французькі та німецькі війська змагалися за контроль над родовищами в Ельзасі та Лотарингії. Під час Другої світової війни на півночі Європи відбулася боротьба за нікелеві руди в районі Петсамо-Печенги в Фінляндії. Спочатку це родовище належало фіннам, але в 1930-1940-х роках німці активно вивозили нікель, а згодом контроль над ним перейшов до радянських військ. І навіть Пригожин в Африці отримував прибуток від видобутку природних ресурсів, зокрема, з корисних копалин.

Але я не вважаю, що росіяни напали на нас саме через мінерально-сировинні ресурси. Причина - глобальна геополітика, а корисні копалини - вже бонуси. Коли РФ окупувала Крим, то в додачу до територій отримала родовища вуглеводнів, які знаходяться на чорноморському шельфі.

До прикладу, після аварійного затоплення шахти в Солотвино (на Закарпатті) у 2010 році, у нас залишилося єдине родовище з видобутку кам'яної солі біля Бахмута (колишній Артемівськ) в Соледарі. Родовище зараз на непідконтрольній Україні території. Не знаю чи є там видобуток і чи отримує прибутки агресор, але Україна залишилася без власної кам'яної солі.

Цікаво, що навіть до початку війни, без окупації територій, близько 80% титанової продукції з наших родовищ експортувалося до Росії. Це свідчить про те, що корисні копалини можна видобувати без необхідності захоплення територій. Ми маємо та розробляємо родовища титану, однак прибуток від цього залишається незначним. По суті, ми постачаємо сировину, такі як ільменітовий і рутиловий концентрат, а не готову продукцію з титану та його сплавів.

Ситуація із залізорудними ресурсами є подібною. До початку війни ми мали можливість виготовляти сталі високої якості та металургійну продукцію. Однак втрата Маріуполя та інших міст на півдні країни суттєво позначилася на розвитку металургійної промисловості. Тому для відновлення економіки після війни важливо зосередитися не лише на видобутку корисних копалин у вигляді сировини, а й на формуванні технологічних ланцюгів та виробництві товарів з вищою доданою вартістю.

- Схоже, що росіяни добре орієнтується, де і чим багата українська земля?

У часи Радянського Союзу вся геологорозвідувальна інформація, отримана в результаті досліджень на території України, надсилалася у вигляді першого примірника звіту до Москви. Таким чином, російська сторона має доступ до всіх даних про наші природні ресурси, оскільки саме така була організація процесу.

Крім кількох нових родовищ вуглеводнів на шельфі Чорного моря, які також потрапили під російську окупацію, більшість з них були досліджені ще в період Радянського Союзу. Тоді в геологічну розвідку інвестували значні кошти, проводилися систематичні геологічні дослідження та зйомки. Однак, протягом останніх 15 років в Україні не фінансувалися систематичні геологічні роботи з державного бюджету, включаючи геолого-картувальні дослідження; основна діяльність зводилася до обробки та переінтерпретації вже наявних даних. На жаль, українська геологічна галузь вже кілька десятиліть не лише не розвивається, а й зазнає скорочення.

Для відновлення країни після війни знадобиться не лише розвиток ключових секторів, які вимагають удосконалення мінерально-сировинної бази стратегічних корисних копалин, але й забезпечення населення якісною питною водою, а також сировиною для будівництва, виробництва скла та інших матеріалів. Задовольнити ці потреби зможе співпраця між кластерними об'єднаннями геологів, науковців і практиків.

Раніше ТСН.ua інформував про те, що українські метали привернули увагу Трампа: які причини криються за пропозицією США.