Ринок нафти: як протести в Ірані, дії Трампа та ситуація в Росії формують цінову динаміку.

Чи призведе падіння аятолівського режиму до зниження цін на нафту?

Світовий ринок нафти опинився під подвійним впливом геополітичних та торговельних факторів. На перетині 2025 та 2026 років економічні потрясіння в Ірані призвели до масштабних протестів, а це мало певний тиск і на енергетичні ринки.

В даний момент психологічний аспект, пов'язаний із загостренням ситуації в регіоні, сприяв тимчасовому підвищенню цін на нафту.

Також варто зазначити, що президент Сполучених Штатів Дональд Трамп висловив намір ввести 25% мита на товари, які імпортуються з країн, що ведуть торгівлю з Іраном. Це, в свою чергу, може мати вплив на Росію, яка є союзником Ірану. Зниження цін на нафту в цій ситуації може ще більше ускладнити й без того напружену економічну ситуацію в Росії.

24 Канал дізнався, як ситуація навколо Ірану впливає на ринок нафти, які фактори, зокрема торговельні мита від США, впливають на формування цін на нафту, та як ситуація в Ірані вплине на Росію.

Економіст Олег Гетман у коментарі для 24 Каналу зазначив, що Іран є значним виробником нафти, проте, якщо порівняти його показники з США, Саудівською Аравією та навіть Росією, то добовий видобуток Ірану не є таким вражаючим.

Досліджуйте також: Ціна російської нафти стрімко падає: яка її актуальна вартість?

Ситуація полягає в тому, що країна вже тривалий час перебуває під санкціями і не відіграє значної ролі на нафтовому ринку. Внаслідок цього, вплив Ірану на глобальні ціни на нафту є обмеженим, особливо з огляду на нещодавні події в державі.

Енергетичний аналітик Михайло Гончар у розмові з 24 Каналом зазначив, що на сьогоднішній день на ринку відзначається певне зростання цін на нафту. Однак це підвищення залишається в межах звичайних коливань, оскільки переважно пов'язане з діяльністю нафтових спекулянтів, які прагнуть скористатися поточною ситуацією для отримання вигоди.

Окрім того, ситуація в країні не вплинула на нафтову індустрію. Як зазначає Михайло Гончар, жодні свердловини чи нафтопереробні заводи не підпадають під загрозу, що свідчить про стабільність цього сектора.

Також слід зазначити, що на глобальному ринку нафти відсутній дефіцит цього ресурсу, і в найближчому майбутньому його не очікується.

Отже, якщо розглядати короткострокові прогнози, можна стверджувати, що ситуація в Ірані сприятиме подальшому зростанню цін. Однак у майбутньому можливе зниження вартості, зокрема через обіцяні 30-50 мільйонів барелів нафти з Венесуели, які незабаром почне постачати адміністрація Трампа.

- передбачає Гончар.

Варто зазначити, що мова йде про нафту, яка вже була видобута. Хоча це й не призведе до різкого зниження цін через малі обсяги для світового ринку, все ж, якщо в Ірані не станеться нових серйозних подій, що вплинуть на нафтову галузь, ціни можуть продовжити знижуватися.

Також існує кілька держав, зокрема з регіону Перської затоки, які прагнуть розширити свої ринкові позиції та підвищити обсяги поставок. Це, безумовно, позначиться на ціні, зазначає пан Михайло.

Замість цього, тарифи, які обіцяв запровадити Трамп, можуть виявитися корисними, стверджує Гетман. Справа в тому, що мита не стосуються безпосередньо нафти, а стосуються інших товарів, які імпортують з Ірану.

Відтак інші держави будуть доволі обережно діяти щодо Ірану у такому випадку, а тому економічна ситуація в країні лише погіршуватиметься,

- зазначає економіст.

Якщо розглядати Росію в контексті партнерства з Іраном, слід зазначити, що ця країна вже зазнає впливу численних санкцій. Тому введення Трампом 25% тарифів не матиме суттєвого негативного впливу на Росію, оскільки обсяги торгівлі між нею та США є мінімальними.

Геополітичні виклики матимуть значніший вплив на Росію, оскільки авторитарні режими в різних країнах поступово зазнають краху.

А тому економіка Росії від цього постраждає ще більше, на додачу зі спадом цін на нафту. Для цього потрібно, щоб в Ірані має в той чи інший спосіб врегулюватися, і бажано, щоб це було повалення режиму аятол. У такому випадку ціни на нафту впадуть,

- висловлює Гетман.

Нагадуємо, що Дональд Трамп висловив загрозу ввести 25% мита на держави, які підтримують торговельні зв'язки з Іраном, на фоні протестів проти аятолівського режиму в країні.

Натомість експерт Гончар зауважує, що для Трампа основним механізмом протидії проти ворогів США є митна політика. А погрози про 25% тарифів для країн, що торгуватимуть з Іраном, є показником цього.

Якщо ситуація, наприклад, з крахом режиму аятол в Ірані зараз не вдасться (це не перші заворушення проти режиму в Ірані), то безперечно США вдадуться до жорсткішої політики пов'язаної з іранською нафтою,

- висловлює співрозмовник.

Проте найбільше вплив на сучасну ситуацію відчує саме Китай, який є головним імпортером іранської нафти. Тому для Китаю є важливим підтримувати існування режиму аятол в Ірані. Це, в свою чергу, стане темою обговорень між США та Китаєм, які вже заплановані на весну цього року.

Михайло Гончар акцентує увагу на тому, що майбутнє залежить від стабільності функціонування іранської нафтової промисловості. На даний момент видобуток та експорт ресурсів триває.

Отже, якщо соціально-політичні потрясіння не вплинуть на нафтову індустрію, можна очікувати зниження цін. Проте слід врахувати, що нафтовий сектор Ірану, як і венесуельська нафтова галузь, потребує значних інвестицій.

- підкреслює фахівець у сфері енергетики.

Подібно до того, як сьогодні багато говорять про венесуельську нафту в контексті її здатності суттєво вплинути на світовий нафтовий ринок, знижуючи ціни, варто зазначити, що для реалізації цього сценарію знадобляться не місяці, а кілька років. Лише тоді можна буде спостерігати за справжніми змінами.

- каже Гончар.

У 2025 році стає очевидним, що тенденція до зростання видобутку нафти тримається, оскільки нові обсяги пропозицій з'являються не лише в країнах ОПЕК+, але й у інших регіонах.

Зокрема, Сполучені Штати з орієнтацією на активне буріння та збільшення обсягів видобутку нафти, а також країни Перської затоки, які зосереджені на розширенні своїх ринкових позицій.