Фінансові потоки з Росії в Україні

В парламенті зареєстрували законопроєкт, який регулює питання скринінгу - перевірки походження прямих іноземних інвестицій в Україну. Якщо інвестор пов'язаний з підсанкційними особами або з державою-агресором, інвестувати в Україну йому заборонено.

Наразі це стосується певних галузей, таких як оборонна промисловість, критично важлива інфраструктура та видобуток стратегічних корисних копалин. Хоча документ ще проходитиме доопрацювання в парламенті, вже зараз важливо акцентувати увагу на питаннях, які залишаються без врегулювання.

Після прийняття, законопроект набере чинності через шість місяців з моменту його публікації. Він не поширюватиметься на інвестиції, зроблені до дати його вступу в силу. Однак, перш ніж розпочати процес скринінгу, необхідно вирішити один важливий момент, що стосується російських інвестицій.

На четвертий рік великої війни в Україні досі залишаються підприємства з часткою російського капіталу. За даними Opendatabot, на початок 2022 року понад 18 тис. українських компаній мали у своєму складі частку російської власності. Дослідження Youcontrol показує, що станом на листопад 2025 року 5 817 компаній та 686 ФОПів в Україні ймовірно мали певні зв'язки з російським бізнесом.

Таке відхилення в числах, ймовірно, можна пояснити тим, що Youcontrol фіксує зв'язок, якщо частка російських юридичних осіб перевищує 10%. У Opendatabot немає подібної примітки.

Ба більше - сукупний дохід юридичних осіб, що ймовірно мають певний зв'язок з російським бізнесом, у 2024 році склав 150,3 млрд грн. Проблема не лише в існуванні цих активів, а й в прямій загрозі економічній безпеці та розвитку бізнесу в Україні. Будь-яка гривня чи долар, що повертається до агресора, фінансує війну проти нас, а такі масштаби і доходи викликають серйозні питання, перш за все до ефективності державного регулювання.

Досвід минулих років демонструє, як російський капітал системно руйнував українську стійкість і захоплював стратегічні сфери економіки. Наприклад - Демуринський ГЗК, виробник титану в Нікополі, який до арешту належав російському бізнесмену Михайлу Шелкову. Український титан потрапляв до РФ та використовувався для виробництва компонентів до ракет "Калібр", винищувачів СУ-35 та вертольотів КА-52.

Ще один кейс - "Мотор Січ". Попри заборону на експорт продукції оборонного призначення, двигуни для літаків потрапляли до РФ навіть після 2014 року, зокрема контрабандними шляхами або через треті країни. Унаслідок президент підприємства В'ячеслав Богуслаєв отримав підозру у державній зраді.

Протягом тривалого часу російський фінансовий вплив в Україні реалізувався через політичні партії та медіаактиви, які підтримували Кремль, зокрема через Віктора Медведчука. Його телевізійні канали постійно поширювали проросійські наративи, зокрема, зневажали євроінтеграційні ініціативи та змальовували Росію як "миротворця". Загалом, їхня політика була націлена на маніпуляцію думкою виборців у південно-східних регіонах України.

Такі приклади підтверджують: російські активи - це пряма загроза національній безпеці України, навіть якщо вони формально працюють за законом. Ізолювання та ліквідація їхнього впливу - питання виживання в умовах війни.

Присутність російських інвестицій негативно впливає на репутацію українського бізнесу серед партнерів, донорів та інвесторів, зокрема з Європейського Союзу та США. Наприклад, Україна уклала столітню угоду про співпрацю з Великобританією та угоду з США щодо корисних копалин. У зв’язку з цим, партнери навряд чи виявлять бажання інвестувати в Україну кошти, що надходять з недружніх юрисдикцій.

Володіючи частками в українських компаніях, що займаються обробкою даних, російські суб'єкти можуть отримувати доступ до чутливої інформації, включаючи особисті дані громадян, комунікаційні канали та інші важливі відомості. Це суттєво позначається на рівні безпеки.

Від початку великої війни Україна запровадила екстрені обмеження для блокування російського впливу в економіці. Постановою НБУ №18 було заморожено операції осіб, пов'язаних з РФ. Постанова Кабміну №187 заборонила реєстрацію та перереєстрацію їхнього майна, а також виконання будь-яких зобов'язань на їх користь. Велика війна різко вплинула на торгівлю з агресором: за оцінками Держмитслужби, експорт/імпорт з РФ впав зі 788 млн дол. до 47,2 млн дол.

Попри необхідність кроків у боротьбі з російським впливом, вони не були системними та стратегічними, а також мали наслідки. Дії держави одночасно зупинили діяльність українських компаній, де серед співвласників є особи з російським походженням. Такі підприємства зараз не можуть вести повноцінну роботу. Але й законного механізму для виведення російського капіталу зі свого складу вони теж не мають.

Це насправді є тимчасове обмеження, яке не здатне вирішити проблему в тривалій перспективі. Його впровадження призвело до неоднозначності в інтерпретації норм, а також до плутанини серед бізнесу та суспільства щодо того, як діяти тим, хто мав цей вплив і прагне від нього звільнитися.

Протягом першої половини 2024 року 93 компанії усунули російський вплив. Насправді це стало очевидним порушенням норм постанови №187, що забороняє проведення реєстраційних дій щодо зміни власників. Проте, державні органи не вжили жодних заходів у відповідь. Лише в деяких випадках реакція з'являється після того, як ситуація отримує широкий публічний резонанс.

У 2024 році Інститут законодавчих ідей направив запит до Служби безпеки України, Генеральної прокуратури та Офісу протидії рейдерству у зв'язку з незаконними реєстраційними процесами, що стосуються зміни власника компаній групи UNIGRAN. Це дозволило скасувати відповідну реєстрацію. Важливу роль у цьому відіграло те, що власник, який має російське громадянство, підлягав санкціям. Однак даний випадок є швидше винятком, що підкреслює існуючі системні проблеми.

Крім того, за результатами аналізу 126 судових справ про застосування мораторію, встановленого постановою №187, були отримані невтішні висновки. Незважаючи на запобігання існуванню російського капіталу в Україні, зберігається негативний вплив на українські підприємства, які подекуди навіть не мали зв'язків з Росією.

Ці підприємства були вимушені частково припинити свою діяльність або шукати шляхи обходу мораторію. І як показує дослідження Youcontrol, часто обхід мораторію вдається, що показує його слабку дієвість на практиці.

Цікавий випадок - "Дніпроспецсталь". Згідно з положеннями постанови №187, податкові органи не повертають ПДВ. Хоча у суді ці справи зазвичай виграють, на практиці рішення судів не реалізуються через існуючий мораторій. Наразі тривають судові розгляди щодо стягнення цього активу в державний бюджет, що могло б сприяти розблокуванню процесів повернення ПДВ. Однак, до цього часу перспективи ухвалення рішення залишаються невизначеними.

Постанова №187 визначає обмежений перелік винятків, які недоступні для українських підприємств. Єдиним випадком, коли ці винятки були використані, стало рішення Кабінету Міністрів, що дозволило замінити російського власника на українського у корпорації Danone. Таким чином, виникає ситуація, де компанія, здатна вплинути на позитивне рішення Уряду, отримує перевагу, адже вона є значним і впливовим учасником ринку.

Для того, щоб змінити власників, деякі менші компанії йдуть на прямі порушення законодавства. Поки що відповідальність їм за це не настала, але ніхто не знає чи не зміниться ця ситуація завтра. Наразі жодних системних рішень з боку держави досі не запропоновано.

Визначені питання не можуть бути розв'язані на рівні підзаконних актів. У самій постанові №187 чітко зазначено, що потрібно ухвалити закон, який регулюватиме взаємини з особами, пов'язаними з державою-агресором. Однак, з 2022 року цей закон так і не було розроблено.

Цей закон покликаний сприяти реалізації двох важливих завдань: виведенню українського ринку з-під впливу фінансів країни-агресора та збереженню капіталу в межах держави. Для досягнення цих цілей необхідно, щоб законодавство діяло з максимальною точністю, немов хірургічний інструмент, що видаляє небажані елементи, дозволяючи організму продовжувати своє життя і розвиток.

Що повинно бути включено в цей закон:

Одним із найважливіших елементів стане чітка та прозора процедура для позбавлення частки російського капіталу у власності. Пропонується реалізувати цей механізм наступним чином: особа, яка володіє такою часткою, повинна її задекларувати; потім на загальних зборах ухвалюється рішення про викуп цієї частки за ринковими цінами. Водночас фінансові кошти не переходять до російських власників, а залишаються замороженими на спеціальних рахунках. Ці кошти будуть арештовані до моменту, коли Росія компенсує завдані Україні збитки. Ці зміни можна реалізувати навіть до ухвалення відповідного закону.

Скринінг іноземних інвестицій не може бути ефективним без наявності самих інвестицій та готовності вкладати фінансові ресурси в нашу економіку. Для досягнення цього важливо, щоб увесь процес був прозорим, доступним і надійним для тих, хто прагне інвестувати в український економічний розвиток.

Держава повинна гарантувати дотримання прав іноземних інвесторів, запровадивши механізм "єдиного вікна". У цьому процесі кожен інвестор подає необхідні документи, а держава сама вирішує, до якого органу влади належить оцінка впливу цих інвестицій. Наприклад, для інвестицій у сферу оборони логічно, щоб документи розглядало Міністерство оборони.

Легкі норми, безпечні умови та захист інвестованих коштів формують інвестиційну привабливість України.

Український бізнес отримає законний механізм очищення від російської власності, а також можливість працювати без потенційних кримінальних справ і численних перевірок. Це дозволить повноцінно легалізувати роботу компаній. Водночас держава зможе придбати військові облігації за рахунок заморожених коштів - такий підхід вже працює в АРМА.

Необхідність ухвалення цього закону вже підтверджена в плані законопроєктної роботи Верховної Ради на 2025 рік. Його ухвалення стане не лише економічним, а й безпековим рішенням, що дозволить усунути залишки російського впливу та унеможливити його повернення в майбутньому. Закон забезпечуватиме баланс між захистом національної безпеки, дотриманням прав осіб та інтересами підприємців.

Матеріал створено ГО "Інститут законодавчих ідей" за підтримки Фонду "Аскольд і Дір", що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту "Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії" за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст матеріалу є відповідальністю ГО "Інститут законодавчих ідей" та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.